ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ-БІОФАРМА

(SODIUM ADENOSINE TRIPHOSPHATE-BIOPHARMA)

Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить 10 мг динатрію аденозинтрифосфату у перерахунку на     100 % кислоту аденозинтрифосфорну;

допоміжні речовини: 2 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01Е В10.

Клінічні характеристики.

Показання.

У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкової тахікардії, при спазмах периферичних судин (переміжна кульгавість, хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). При периферичних, змішаних і центральних формах спадкової пігментної дегенерації сітківки ока.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонтів препарату; кардіогенний шок ті інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.

Спосіб застосування та дози. Натрію аденозинтрифосфат-Біофарма вводять внутрішньом’язово та внутрішньовенно.  

Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2-3 дні призначають внутрішньом’язово по 1 мл 1 % розчину 1 раз на день, у наступні дні - по 1 мл 1 % розчину двічі на день або одноразово 2 мл 1 % розчину на день. Курс лікування визначає лікар. При необхідності курс повторити через 1-2 місяці.

При спадковій пігментній дегенерації сітківки ввести внутрішньом’язово по 5 мл 1 % розчину двічі на день з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. При потребі курс можна повторити з інтервалом у 8-12 місяців.

Для купіювання надшлуночкових тахіаритмій ввести внутрішньовенно 1-2 мл 1 % розчину протягом 5-10 секунд (ефект спостерігається через 20-40 секунд). При необхідності повторно  ввести таку ж дозу через 2-3 хвилини.

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.

З боку органів зору: нечіткість зору.

З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.

З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.

З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.

З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.

Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.

Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.

Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.

Передозування.

Симптоми: запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості, аритмія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія. Також можливий розвиток алергічних реакцій.

Лікування: введення препарату негайно припинити і призначити кардіотонічні засоби.

Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.

Особливості застосування.

Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.

Внутрішньовенно препарат вводити повільно, після чого необхідно виміряти артеріальний тиск.

Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.

При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові.

З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів.

Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.

Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.

При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.

Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).

Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.

Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) є природною складовою частиною багатьох органів і тканин організму людини і тварин. У найбільшій кількості міститься в скелетних м’язах. Є природною макроергічною сполукою. Утворюється в організмі внаслідок окисних реакцій і в процесі гліколітичного розщеплення вуглеводів.

Під впливом натрію аденозинтрифосфату розслаблюється гладка мускулатура, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження з блукаючого нерва на серце, підвищується скоротливість міокарда. Це метаболічний засіб, наділений антиаритмічним ефектом, чинить також гіпотензивну дію, розширює коронарні і мозкові артерії. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусо-передсердного вузла і волокон Пуркіньє  (блокада кальцієвих каналів і збільшення проникності для іонів калію). Покращує мозковий кровообіг, бере участь у проведенні нервових імпульсів у холінергічних і адренергічних синапсах.

Фармакокінетика.

Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини тощо.). У подальшому продукти розпаду включаються у синтез АТФ.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.

Несумісність.

Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами,  антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.

Термін придатності. 1 рік.

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 ^оС до       8 ^оС.

Упаковка.

По 1 мл 1 % розчину в ампулі. У пачках по 10 ампул.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПрАТ «БІОФАРМА».

Місцезнаходження. Источник

Україна, 03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 9.