ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Бетаклав®
(BETAKLAV®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: довгасті, двоопуклі таблетки жовто-білого або світло-жовтого кольору збороздкою на одному боці та відбитком «625» на іншому боці;
склад: одна таблетка містить 500 мг амоксициліну у вигляді три гідрату і 125 мгклавуланової кислоти у вигляді калієвої солі.
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, хіноліновий жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), кросповідон, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова, полі етиленгліколь, метилгідроксипропіл целюлоза, сахарин натрій, ароматизатор із запахом ваніліну, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки .
Фармакотерапевтична група. Комбінації пеніциліні в, у тому числі зінгибіторами бета – лактамаз. Код АТС: J 01 C R 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Амоксицилінє бактерицидним напівсинтетичним аміно-бензилпеніциліном (п-гідроксиампіциліном), який діє на клітинну стінку бактерій. Амоксицилінзменшує кількість поперечних зшивок у клітинній стінці, зв’язуючись ізтранспептид азами. Нестійкість, викликана такою взаємодією, призводить до загибелі клітини через лізис.
Клавуланова кислота сама по собі має дуже слабку антибактеріальну дію, але вона інгибує хромосомні бета-лактамази класів II, IVі VI за Річмондом, і плазмідні бета-лактамази класів III i V за Річмондом.
У випадку паралельного призначення клавуланової кислоти й амоксицилінуостанній виявляється захищеним від розпаду під дією бета-лактамаз. Тому комбінація клавуланової кислоти й амоксициліну є ефективною проти багатьох видів мікро організмів, стійких до амоксициліну.
Спектр антибактеріальної активності таблетокБетаклаву®.
Чутливі до дії Бетаклаву® мікро організми.
| Грам позитивні аеробні бактерії
| Грам позитивні анаеробні бактерії
|
| Bacillus anthracis
| Clostridium spp.
|
| Corynebacterium spp
| Peptococcus spp.*
|
| Enterococcus faecalis
| Peptostreptococcus spp.*
|
| Enterococcus faecium
|
|
Listeria monocytogenes
| |
| Staphylococcus aureus
| |
| Коагулазонегативні стафілококи, включаючи Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus
| |
| Streptococcus pneumoniae*
| Грам негативні анаеробні бактерії
|
| Streptococcus pyogenes*
| Bacteroides spp
|
| Streptococcus agalactiae*
| включаючи Bacteroides fragilis
|
| Streptococcus viridans*
| Fusobacterium spp.
|
| Грам негативні аеробні бактерії
| |
| Bordetella pertussis
| Proteus vulgaris
|
| Brucella spp.*
| Salmonella spp.
|
| Escherichia coli
| Shigella spp
|
| Haemophilus influenzae
| Vibrio cholerae
|
| Klebsiella spp
| Yerisinia enterocolitica
|
| Moraxella catarrhalis
| |
| Neisseria gonorrhoeae
| |
| Neisseria meningitides*
| * На сьогоднішній день немає даних про штами цих видів бактерій, які синтезують бета-лактамази.
|
| Pasteurella multocida
|
| Proteus mirabilis
|
Стійкі до дії Бетаклаву® мікро організми
Meti-R-Staphylococci
| Providencia
|
| Citrobacter
| Pseudomonas aeruginosa
|
| Enterobacter
| Mycoplasma
|
| Serratia
| Chlamydia
|
| Proteus rettgeri
| Rickettsia
|
| Morganella morganii
|
|
Фармакокінетика.
Амоксицилін
Абсолютна біодоступність амоксициліну залежить віддози і змінюється від 72 % до 94 %. При дозах від 250 мг до 750 мгбіодоступність амоксициліну (площа під кривою залежності концентрації від часуі/або вміст амоксициліну в сечі) лінійно пропорційна дозі. При більш високих дозах, відносне всмоктування знижується. Засвоєння амоксициліну не залежить відчасу прийому їжі. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1 – 2години після прийому препарату. Ефективний об’єм розподілу змінюється від 0,3до 0,4 л/кг, а зв’язування з білками сироватки становить 17 – 20 % для амоксициліну. Амоксицилін проходить крізь плацентарний бар’єр і в невеликих кількостях виділяється в грудне молоко.
Амоксицилін в основному виводиться через нирки (52 ±15 % вжитої дози – у незміненому вигляді протягом 7 годин після прийому), іневелика кількість амоксициліну виділяється в жовч. Загальний кліренс змінюється від 250 до 370 мл/хв. Біологічний на півперіод життя амоксициліну в сироватці пацієнтів з нормальною функцією нирок становить приблизно 1 годину (0,9 – 1,2години), у пацієнтів з кліренсом креатині ну в межах від 10 до 30 мл/хв. – 6годин, а у випадку анурії – від 10 до 15 годин. Активну речовину можна вивестиза допомогою гемодіалізу.
Клавуланова кислота
Абсолютна біодоступність клавуланової кислоти становить приблизно 60 % і є різною для різних пацієнтів, зв’язування з білками сироватки становить 22% . Клавуланова кислота проходить крізь плацентарний бар’єр. До цього часу немає даних стосовно виділення клавуланової кислоти вгрудне молоко.
Активна речовина частково метаболізується (приблизно 50 – 70 %) і приблизно 40 % виводиться через нирки (18 – 38 % вжитої дози –залишається у незміненому вигляді). Загальний кліренс становить 260 мл/хв. Біологічний на півперіод життя клавуланової кислоти в сироватці пацієнтів з нормальною функцією нирок становить приблизно 1 годину, у пацієнтів з кліренсом креатині ну в межах від 20 до 70 мл/хв. – 2,6 години, а у випадку анурії – від 3до 4 годин. Активну речовину можна вивести за допомогою гемодіалізу.
На сьогоднішній день немає повідомлень про будь-яку суттєву фармакологічну взаємодію між амоксициліном і клавулановою кислотою.
Показання для застосування. Лікування бактеріальних інфекцій, збудниками яких є грам негативні і грам позитивні мікро організми стійкі до амоксицилінучерез те, що вони виробляють бета-лактамазу, і чутливі до комбінаціїамоксициліну й клавуланової кислоти.
Якщо є причини вважати, що певне інфекційне захворювання спричинене зазначеними вище мікро організмами, лікування Бетаклавом® можна починати до одержання результатів антибіотико грами.
Бетаклав® застосовується для лікування таких інфекцій:
інфекції верхніх дихальних шляхів: синусит, рецидивуючий тонзиліт;
інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, емпіема, абсцес у легенях;
запалення середнього вуха;
інфекції шкіри і м’яких тканин: підшкірні фурункули й абсцеси, целюліт, інфіковані рани в тому числі після укусів тварин;
інфекції сечостатевих шляхів: цистит, уретрит, простатит, пієлонефрит, септичний аборт, інфекції органів малого таза, м’який шанкр, гонорея;
інші інфекції: остеомієліт, сепсис, дивертикуліт, абсцес печінки, інфекції жовчних шляхів, після операційні інфекції, профілактика інфекцій вхірургії.
.
Спосіб застосування та дози.
Доза Бетаклаву® залежить від віку, маситіла, функції нирок, тяжкості інфекційного захворювання й місця ураження та передбачуваних або визначених патогенів. Окремі дози треба приймати через постійні проміжки часу протягом дня.
Дорослі, підлітки і діти, старші 12 років, яківажать не менше 40 кг:
1 таблетка Бетаклаву двічі або тричі на день.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки
Бетаклав®не треба призначати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки і пацієнтам, у яких спостерігалась гепато токсичність на попереднє лікування амоксициліном ізклавулановою кислотою. Якщо у пацієнта виникла гепато токсичність під час лікування Бетаклавом®, необхідно слідкувати за функцією печінки такого пацієнта. При погіршенні стану печінки, необхідно переглянути схему лікування.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.
Дозу Бетаклаву® треба зменшити для пацієнтів з порушенням функції нирок, зважаючи на серйозність порушення й вагу тіла пацієнта (див. Табл. 2).
Дорослі і діти/підлітки
Таблиця 2. Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок і вагою тіла 70 кг
| ГФР
(мл/хв.)
| Рівень креатині ну в плазмі (мг/100 мл)
| Разова доза
| Інтервал між прийомами
|
| 30 – 10
| 2,5 – 5,5
| 500 мг амоксициліну + 125 мг клавуланової кислоти
| 12 годин
|
| < 10
| > 5.5
| 500 мг амоксициліну + 125 мг клавуланової кислоти
| 24 години
|
(за Хефлером)
Метод розрахунку дози базується на її залежності відмаси тіла пацієнта (за Хефлером)
Ддійсна = Д70 х Дійсна вага/70
Ддійсна = розрахована доза для пацієнта з порушенням функції нирок
Д7 0 = доза для пацієнта, який важить 70кг (за Табл. 2)
Дійсна вага = дійсна маса тіла пацієнта в кг
Діти
Вказані далі рекомендації з дозування пропонуються, виходячи з теоретичних міркувань і фармакокінетичних даних. Дослідження з визначення дози для такої групи пацієнтів не виконувалися. Максимальна доза длядітей з нирковою недостатністю (починаючи з кліренсу креатині ну < 30 мл/хв.) становить 15 мг амоксициліну + 3,75 мг клавуланової кислоти на 1 кг ваги тіла. Проміжок часу між дозами становить 12 годин при значенні кліренсу креатині нувід 10 до 30 мл/хв., і 24 години – при значенні кліренсу креатині ну меншому ніж 10 мл/хв.
Дозування для пацієнтів, що перебувають нагемодіалізі
Дорослі і діти/підлітки: 500 мг амоксициліну + 125мг клавуланової кислоти кожні 24 години.
Доза для дітей: 15 мг амоксициліну + 3,75 мгклавуланової кислоти/кг маси через кожні 24 години.
Ці дози також призначають під час і наприкінцігемодіалізу.
Таблетки слід приймати, запиваючи водою і не розжовуючи.
Таблетки слід приймати на початку прийому їжі для зменшення імовірності шлунково-кишкових побічних ефектів.
Тривалість лікування
Після послаблення симптомів захворювання, продовжують приймати Бетаклав®протягом 3 – 4 днів.
Взагалі, для лікування інфекцій, спричинених бета-гемолітичними стрептококами, показане лікування протягом 10 днів для запобігання таким ускладненням як гострий ревматизм або гломерулонефрит.
Тривалість лікування повинна визначатись лікарем індивідуально для кожного пацієнта.
Лікування не повинне тривати довше ніж 14 днів без консультації з лікарем.
Побічна дія.
Реакції гіпер чутливості
Іноді можуть спостерігатись такі реакції на шкірі, як екзантема йкороста. Типова, схожа на кір, екзантема може спостерігатись приблизно на 5 –11 день після закінчення терапії. Миттєва реакція у вигляді кропив’янкисвідчить про алергію до пеніциліну. У такому випадку терапію слід припинити.
Може також спостерігатись екзантема, особливо в області навколо рота. У поодиноких випадках спостерігається зміна забарвлення язика на чорне. Можуть спостерігатися сухість у роті й порушення відчуття смаку.
У окремих випадках сповіщалось про везикулярні або ексфоліативні реакції на шкірі (наприклад, ексудативна полі формна еритема, синдромСтівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
У поодиноких випадках сповіщалось про тяжкі алергічні реакції, наприклад, пропасниця, еозинофілію, ангіо невротичний набряк (набряк Квінке), набряк гортані, гемолітичну анемію, алергічний васкулітнийнефрит, спричинені сенсибілізацією до 6-амінопеніциланової групи.
Антигенний зв’язок може існувати між дерматофітами і пеніциліном. Тому в пацієнтів, які страждають на мікози, можлива алергія на пеніциліни.
Є повідомлення про всі рівні реакційгіпер чутливості, включаючи анафілактичний шок, навіть після орального призначення. Тяжкі анафілактичні реакції, які виникають значно рідше, ніж після внутрішньо венного або внутрішньом’язового введення, вимагають вживання адекватних заходів (див. далі).
Шлунково-кишкові побічні ефекти
Після прийому Бетаклаву®, можутьспостерігатись такі побічні ефекти як біль у животі, нудота (частіше спостерігається при прийомі високих доз), блювання, метеоризм, пронос. Ціпобічні ефекти, звичайно, є слабкими і тимчасовими. Толерантність можна підвищити, якщо приймати Бетаклав® на початку прийому їжі. Тяжкий, тривалий пронос під час лікування, або протягом перших кількох тижнів після лікування, може бути спричинений фібринозним колітом (у більшості випадків, через Clostridium difficile). Є поодинокі повідомлення про кишковийкандидоз.
Гепато токсичність
Іноді спостерігається помірне підвищення рівня ферментів печінки. У окремих випадках спостерігалися тимчасові гепатит іхолестатична жовтяниця. Порушення функції печінки можуть спостерігатись під час лікування Бетаклавом® або відразу ж після його завершення, алеіноді, такі порушення відмічались лише через кілька тижнів після закінчення лікування. Порушення функції печінки спостерігались в основному в чоловіків або пацієнтів похилого віку (старших 60 років), і вони можуть бути тяжкими.
Такі побічні ефекти рідко спостерігались у дітей. Ризик гепатотоксичності збільшується, якщо тривалість лікування перевищує 14днів. Небажані ефекти є оборотними. Проте у поодиноких випадках повідомляли навіть про летальні випадки , щонайчастіше було пов’язано із серйозною основною хворобою або з паралельним прийомом інших ліків.
Гематологічні порушення
Лейкопенія, тромбоцит опенія, гранулоцит опенія, панцитопенія, анемія або мієлопригнічення, тривала кровотеча й подовженняпротромбі нового часу можуть спостерігатися в окремих випадках. Названі симптомиє оборотними і зникають при відміні терапії Бетаклавом®. У поодиноких випадках спостерігався тромбоцит оз.
Порушення центральної нервової системи
Є повідомлення про окремі випадки гіперактивності, збудження, безсоння, сплутаності свідомості, агресії й судом.
Інші небажані ефекти
Тривале і повторне призначення Бетаклаву може спричинити суперінфекцію і колонізацію стійкими до Бетаклаву® мікро організмамий грибами. Дуже поодинокі, зазначені далі побічні ефекти, можуть, у деяких випадках, бути безпосередньо загрозливими для життя (див. також“протипоказання”). Якщо спостерігаються такі небажані ефекти, негайно зверніться до лікаря.
Фібринозний коліт
У цьому випадку лікар повинен відмінити прийомБетаклаву і, якщо це необхідно, почати негайне лікування (наприклад, за допомогою орального ванкоміцину, для дорослих – по 250 мг 4 рази на день).
Препарати для зниження перистальтики протипоказані.
Тяжкі гострі реакції гіпер чутливості (наприклад анафілактичні реакції)
У такому випадку треба негайно припинити лікуванняБетаклавом® і вжити звичайні для таких обставин заходи (наприклад призначити кортикостероїди, антигістамінні препарати, симпатоміметики і, при необхідності, штучну вентиляцію легень).
Епілептичні конвульсії
Треба почати звичайне лікування (наприклад, забезпечити прохідність дихальних шляхів, призначити такі засоби проти судом, як діазепам або барбітурати).
Протипоказання. Бетаклав® протипоказаний пацієнтам звідомою гіперчутливістю до b-лактамних антибіотиків (наприклад, до пеніциліні вабо цефалоспоринів) через ризик анафілактичного шоку. Тому, перед початком лікування, треба визначити точний анамнез, зважаючи на можливість алергічних реакцій (наприклад, після попереднього призначення пеніциліні в абоцефалоспоринів).
Бетаклав® не треба призначати пацієнтам зтяжким порушенням печінки й пацієнтам, яких раніше лікувалиамоксициліном/клавулановою кислотою, і у них виникла гепато токсичність.
Препарат протипоказаний при гіпер чутливості до будь– якого з компонентів препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бетаклав® не можна призначати в комбінації з бактеріостатичними засобами для хіміотерапії (тетрацикліни, макроліди, сульфонаміди або хлорамфенікол), оскільки in vitro спостерігається антагонізм дії зазначених препаратів. Паралельне використання Бетаклаву®й пробенециду може спричинити підвищені тривалі рівні амоксициліну в сироватці й жовчі через уповільнення виділення його через нирки. Проте така комбінація невпливає на виведення клавуланової кислоти. Одночасний прийом Бетаклаву® йаллопурінолу може спричинити алергічну реакцію на шкірі. Паралельне призначеннядігоксину й Бетаклаву® може підвищити засвоєння дігоксину. Бетаклав®не повинен використовуватись одночасно з дісульфірамом. Одночасний прийомБетаклаву® й антикоагулянтів кумаринового класу може спричинити тривалу кровотечу.
У поодиноких випадках амоксицилін може зменшити ефективність оральних контрацептивів. Тому рекомендується вживати додаткові негормональні контрацептивні заходи.
Паралельне лікування Бетаклавом® і метотрексатом підвищує концентрацію метотрексату і його токсичність.
Не ферментативні тести на наявність глюкози в сечі можуть дати помилковий позитивний результат. Аналогічним чином Бетаклав®може вплинути на результати визначення уробіліногену.
Передозування.
а. Симптоми у випадку прийому надмірної дози:
Симптоми у випадку інтоксикації в основному ідентичні симптомам, що спостерігаються при небажаних ефектах. Можуть спостерігатисьшлунково-кишкові симптоми й порушення водно-електролітної рівноваги.
b. Лікування інтоксикації:
Немає спеціального антидота. Лікування включає, головним чином, гемодіаліз, промивання шлунка або симптоматичне лікування, зосереджене спеціально на відновленні водно-електролітної рівноваги.
Особливості застосування. Пацієнтам з порушенням функції печінкиБетаклав® призначають з обережністю. Необхідно у цієї категорії пацієнтів регулярно контролю вати стан печінки і, в разі його погіршення, лікування припиняти. Пацієнти з тяжкими шлунково-кишковими порушеннями, включаючи блювання та діарею, не повинні лікуватись Бетаклавом®, оскільки неможна гарантувати достатнього засвоєння цих ліків. У таких випадках рекомендується парентеральна терапія.
Пацієнтів з тяжкими алергіями або астмою треба лікувати з обережністю, оскільки у таких пацієнтів може швидше виникнути алергічна реакція на прийом Бетаклаву®.
Пацієнти із залозистою попасницею (хвороба Пфейфера) і пацієнти з лімфатичною лейкемією мають вищий ризик розвитку екзантеми. ТомуБетаклав® не треба призначати таким пацієнтам тільки у випадку паралельної бактеріальної інфекції.
При введенні у високих концентраціях, при кімнатній температурі амоксицилін може випадати в осад із сечі на стінках катетера для сечового міхура. Тому треба регулярно перевіряти наявність просвіту в такому катетері.
Тривале використання Бетаклаву® (абоіншого антибіотика широкого спектру дії) може спричинити суперінфекцію стійкими до ліків бактеріями або грибами. Тяжкий, тривалий пронос під час перших кількох тижнів лікування може бути результатом фібринозного коліту (у більшості випадків спричиненого Clostridium difficile).
При тривалому використанні Бетаклаву®, показані регулярні перевірки функції нирок і печінки, а також гематологічних показників.
Вагітність та годування груддю.
Немає повідомлень про шкідливу дію Бетаклаву® на плід або на новонароджену дитину під час прийому препарату вагітною жінкою. Як засіб перестороги Бетаклав® слід давати вагітним жінкам лише у випадках, якщо потреба для матері переважає можливий ризик для плода.
Обидві активні речовини Бетаклаву® проходять через плаценту до ембріона/плода і виділяються в грудне молоко. У немовлят може спостерігатисьпронос й колонізація слизової оболонки грибами, тому, у деяких випадках, є необхідність перевести дитину на штучне годування. Треба також зважати наможливість сенсибілізації.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншою технікою.
Немає повідомлень про те, що ці ліки можуть впливати на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами. У окремих випадкахзазначалось про небажані ефекти (див. “небажані ефекти”), при яких пацієнти через нестійкий стан (наприклад, анафілактичний шок, судоми) не могли брати активну участь у транспортному русі, використовувати технічні пристрої або працювати без вживання відповідних заходів перестороги. Источник
Умови та термін зберігання. Таблетки Бетаклав® зберігають при температурі до 25 °С , у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3роки.