Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

МАКСИГАН®
Назва: МАКСИГАН®
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: "Unichem Laboratories Ltd.", Індія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки № 10х10
Діючі речовини: 1 таблетка містить: метамізолу натрію - 500.0 мг, пітофенону гідрохлориду - 5.0 мг, фенпіверинію броміду - 0.1 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк.
Фармакотерапевтична група: Аналгетики-антипіретики
Показання: Ниркова та жовчна коліки, спазми кишечнику, дисменорея; біль в суглобах, невралгії, ішіалгії, міалгії; для зниження температури тіла при застуді та інфекційно-запальних захворюваннях
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/5643/01/01
Термін дії посвідчення: з 15.12.2006 до 15.12.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату МАКСИГАН®
АТ код: A03DA02
Наказ МОЗ: 835 від 15.12.2006


    Інструкція для застосування МАКСИГАН®

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    МАКСИГАН®

    (MAXIGAN®)

    Загальна характеристика:

    основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки білого кольору, зі скошеним краєм та розподільчою рискою;

    склад: 1 таблетка містить: метамізолу натрію - 500 мг, пітофенону гідро хлориду- 5 мг, фенпіверинію броміду - 0,1 мг;

    допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк.

    Форма випуску. Таблетки.

    Фармакотерапевтична група. Анальгетики та антипіретики. Метамізолнатрію, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B В 52.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

     Максиган® - комбінований препарат, який належить до групианалгетичних та спазмолітичних засобів. До складу препарату входять три діючі інгредієнти: ненаркотичний аналгетик – метамізол натрію, міотропнийспазмолітичний засіб – пітофенону гідро хлорид та холіноблокуючий засіб –фенпіверинію бромід. Метамізол є похідним піразолону. Чинить знеболювальну, жарознижувальну та помірну протизапальну дію. Пітофенону гідро хлорид, подібнодо папаверину, має пряму міотропну дію на гладкі м’язи внутрішніх органів і спричиняє їх розслаблення. Фенпіверинію бромід за рахунок холіноблокуючої діїчинить додатковий розслаблюючий вплив на гладкі м’язи. Поєднання трьох компонентів препарату призводить до взаємного посилення їх фармакодинамічноїдії, яка виражається у полегшенні болю, розслабленні гладких м’язів, зниженні температури тіла.

    Фармакокінетика. Метамізол натрію, який входить доскладу препарату, швидко і повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту після прийому внутрішньо. Дія препарату починається через 40-50 хв. Більша його частина метаболізується у печінці до 4-аміно антипірину, що переходить у неактивний метаболіт. З організму виводиться з сечею. Метамізол проходить крізь плаценту та потрапляє в грудне молоко.

    Показання для застосування. Симптоматичне лікування слабко та помірно вираженого больового синдрому при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів:

    сечокам’яна хвороба та запальні захворювання сечовивідних шляхів, перебіг яких супроводжується болем та дизурій ними розладами;

    шлункові та кишкові коліки, жовчнокам’яна хвороба, дискінезії жовчних шляхів;

    дисменорея.

    Спосіб застосування та дози. Таблетки Максигану застосовують внутрішньо післяїди, запиваючи водою. Рекомендовані добові дози:

    для дітей 9 - 12 років – по ½ таблетки 2 - 3 рази на добу; максимальна добова доза – 2 таблетки;

    для дітей 13 - 15 років – по 1 таблетці 2 - 3 рази на добу; максимальна добова доза – 3 таблетки;

    для дорослих і дітей старше 15 років – по 1 - 2 таблетки 2 - 3 рази надобу; максимальна добова доза – 6 таблеток.

    Тривалість застосування Максигану – не більше 3днів.

    Побічна дія. У терапевтичних дозах препарат зазвичай добре переноситься. Іноді можливі алергічні реакції (шкірні висипи, свербіж, у поодиноких випадках - анафілактичний шок). Зрідка спостерігалися відчуття печіїв епігастральній ділянці, сухість у роті, головний біль. Можливі запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія, ціаноз. При тривалому прийомі можуть спостерігатися зміни картини крові (тромбоцит опенія, лейкопенія, агранулоцит оз). При схильності до бронхоспазмів можливе провокування нападів.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до похідних піразолону та інших компонентів препарату. Виражені порушення функцій печінки та нирок. Генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тахіаритмія. Закрито кутова форма глаукоми. Гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі. Шлунково-кишкова непрохідність та мегаколон. Захворювання системи крові. Колаптоїдні стани. І та ІІ триместри вагітності. Період лактації, дитячий вікдо 9 років.

    Передозування. При передозуванні можливі: блювання, відчуття сухості у роті, зменшення потовиділення, порушення акомодації, артеріальнагіпотензія, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки, нирок, судоми. Лікування симптоматичне. Промивання шлунка, активоване вугілля, сольове проносне. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз, форсований діурез. За показаннями - серцево-судинні засоби.

    Особливості застосування. З обережністю та під контролем лікаря слід застосовувати препарат хворим з порушеною функцією печінки та нирок, при схильності до гіпотензії та бронхоспазмів, а також при підвищеній індивідуальній чутливості до не стероїдних протизапальних засобів або ненаркотичних аналгетиків. Метаболіти метамізолу можуть забарвлювати сечу вчервоний колір.

    При тривалому (більше одного тижня) застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.

    З підвищеною обережністю необхідно застосовувати водіям та особам, які працюють з механізмами. При тривалому застосуванні препарату його холінолітичний ефект може призвести до запаморочення або порушення акомодації.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Максигану® з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичної дії. Трициклічні антидепресанти, пероральні протизаплідні засоби та алопуринолпорушують метаболізм метамізолу в печінці і підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу. Одночасне застосування Максигану з циклоспориномзнижує рівень останнього в крові. Снодійні засоби і транквілізатори посилюють знеболювальну дію Максигану. При необхідності одночасного застосування зазначених та інших лікарських засобів необхідно проконсультуватися з лікарем. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, темному та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25º С . Термін придатності - 3 роки.





    На сайті також шукають: Роаккутан, Бонефос інструкція, Атенолол застосування, Траумель с побічні дії, Персен форте протипоказання