ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ХУМОДАР® Б 100
(HUMОDAR В 100)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: insulinhuman;
основні фізико-хімічні властивості: нейтральна суспензія білого кольору;
склад: 1 мл ін’єкційної суспензії містить 100 МО інсуліну людини напівсинтетичного (100% кристалічного протамін-інсуліну);
допоміжні речовини: протамін сульфат, м-крезол та фенол як консервуючізасоби, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, натрію фосфат одно заміщений, натрію хлорид, цинку хлорид, гліцерин.
Форма випуску. Суспензія для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. протидіабетичні засоби. Інсуліни та аналоги середньої тривалості дії. Код АТС: А 10АС 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакокінетика. Дія препарату починається через 1годину після введення, максимальний ефект настає через 4-6 годин, тривалість дії складає 12-20 годин. Вищезазначена тривалість дії препарату приблизна, вона залежить від дози Хумодару®Б 100 та від індивідуальних особливостей пацієнта.
Показання для застосування. Цукровий діабет.
Спосіб застосування та дози. Доза та час ін'єкціївстановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. При підборі дози інсуліну для дорослих пропонується починати зразових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. У дитячому віці та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова дозане повинна перевищувати 40 одиниць.
Перед першим відбором інсуліну з флакона слід видалити пластмасову кришку, яка свідчить про те, що препаратом некористувались. Безпосередньо перед використанням препарату суспензія має бутидобре перемішаною, при цьому не повинна утворюватися піна, тому флакон катають між долонями. Після цього суспензія повинна бути однорідною та мати молочно-білий колір. Відповідно до обраної дози набрати у шприц повітря таввести в інсуліновий флакон (не в рідину). Перевернути інсуліновий флакон разоміз шприцом та набрати відповідну кількість суспензії інсуліну. Видалити бульбашки повітря із шприца. Місце ін'єкції продезінфікувати, сформувати складку шкіри і вколоти голку під шкіру. Потім повільно ввести інсулін. Післяін'єкції обережно витягти голку зі шкіри, місце ін'єкції притиснути ватним тампоном та декілька секунд потримати.
Хумодар®Б 100 вводиться за 45-60хвилин до прийому їжі підшкірно або внутрішньом'язово. Місце уколу слід змінювати для кожної ін'єкції.
Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначень лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватись ретельно.
Побіч надія.Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг/дл. Кожен пацієнт, що страждає на діабет та отримує інсулін, повинен добре знатисвої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові.
Напочатку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місціін'єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), атакож короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі собою вході подальшого лікування.
Уділянці ін'єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін'єкції дозволяє зменшити ці явища абозовсім їх уникнути. Рідко виникають алергічні реакції на препарат. В місціін'єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме собою в ході подальшого лікування. У випадку розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербежем і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін'єкції, атакож інших тяжких реакцій непереносимості компонентів препарату належить повідомити лікаря, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть загрожувати життю. Лікар вирішує, який захід слід вжити.
Уразі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного застосування цього лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, у першу чергу в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та керуванні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. " Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Уперіод вагітності слід враховувати зміни потреби до інсуліну. Безпосередньо після пологів потреба до інсуліну різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемій. Під час годування немовляти може виникнути потреба вкорекції дози інсуліну або дієти.
Протипоказання. Тяжка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія до компонентів препарату.
Передозування. До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які викликають зниження потреби вінсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофізу або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо пацієнт, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину) або їжі, яка вміщує велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цієї мети слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно терміново викликати лікаря. Особливої небезпеки зазнають пацієнти, які мають порушення мозкового кровообігу та хворі, у яких окрім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.
При тяжких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньо венне введення глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом'язова ін’єкція глюкагону. Якщо пацієнт після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.
Особливості застосування. Перед першим застосуваннямХумодар®Б 100 необхідно клінічно проконтролю ватипереносимість препарату шляхом внутрішньо шкірного тесту.
Хумодар®Б 100 забороняєтьсявводити внутрішньо венно! У разі невірного підбору чи зміни препарату, а також уразі нерегулярного прийому їжі, нерівномірного фізичного навантаження можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу, в бік зниження, внаслідок чого послаблюється здатність керувати автомобілем та працювати зточними механізмами. Це стосується, здебільшого, початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. " Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Не можна користуватися флаконом з препаратом, якщо після перемішування не утворюється рівномірна біла суспензія. Не можна користуватися флаконом з препаратом, якщо після перемішування в ньому плавають білі пластівці чи на дніабо стінках флакона видний білий наліт у вигляді замерзлої маси.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові.
Посилення дії інсуліну можливо у разі одночасного призначення інгібіторів МАО, неселективних бета-адреноблокаторів, сульфаніамідів, анаболічних стероідів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлураміну, препаратів, що вміщують етанол.
Послаблення дії інсуліну можливе під час одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикомім етичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.
Ухворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.
Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру вкрові.
Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 2оСдо + 8оС. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Термін придатності препарату 2 роки. Источник
Зберігати в недоступних для дітей місцях!