Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПРЕСТАРІУМ® 8 мг
Назва: ПРЕСТАРІУМ® 8 мг
Міжнародна непатентована назва: Perindopril
Виробник: "Les Laboratoires Servier Industry" та "Servier (Ireland) Industry Ltd" для "Les Laboratoires Servier", Франція/Ірландія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 8 мг № 30 (30х1)
Діючі речовини: 1 таблетка мiстить периндоприлу - 8.0 мг
Фармакотерапевтична група: Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Показання: Артеріальна гіпертензія, серцева недостатність; запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0679/01/01
Термін дії посвідчення: з 25.02.2004 до 25.02.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПРЕСТАРІУМ® 8 мг
АТ код: C09AA04
Наказ МОЗ: 610 від 09.12.2004


    Інструкція для застосування ПРЕСТАРІУМ® 8 мг

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ПРЕСТАРIУМ® 8 мг

    (PRESTARIUM® 8 mg)

    Загальна характеристика:

    мiжнародна та хiмiчна назви: периндоприл (2S,3аS,7aS)-1-[(S)-N-[(S)-1(Етоксикарбоніл)

    бутил]аланіл]октагідро-1Hіндол-2 карбоксил ова кислота, терт-бутила мінова сіль;

    основнi фiзико-хiмiчнiвластивостi: зелені, круглі, двоопуклі, таблетки без оболонки, з тисненням з обох сторін, - з однієї сторони та - з іншої.

    склад: 1 таблетка містить 8 мг периндоприлу, солітертбутила міну;

    допомiжнi речовини: целюлозамiкрокристалiчна, лактози моногідрат, гідрофобний колоїдний кремній, магніюстеарат, алюмінієво-мідний комплекс хлорфілінів (E 141) лак фарбовий.

    Форма випуску. Таблетки.

    Фармакотерапевтична група. Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).

      Код АТС C09A A04.

    Фармакологiчнi властивостi.

    Фармакодинаміка. Периндоприл– інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II(ангіотензинперетворюючий фермент – АПФ). АПФ, або кіназа, - це екзопептидаза, яка сприяє перетворенню ангіотензину I у судинозвужувальний ангіотензин II, атакож викликає розпад судинорозширювача брадикініну до неактивногогептапептиду. Інгібування АПФ приводить до зниження концентрації ангіотензинуII у плазмі, підвищення активності реніну у плазмі та зниження секреції альдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ приводить до підвищення рівня брадикініну, підвищення активності циркулюючої та місцевоїкалікреїнкінінової системи та до активації системи простагландину. Периндоприлпідвищує рівень брадикініну, що веде до покращення функціювання та релаксації ендотелію судин і має вирішальну роль у зменшенні кардіоваскулярногоре моделювання, покращенні фібринолітичного балансу.

    Периндоприл сприяє розширенню та зменшенню опору периферійних судин. Периферичний кровотік збільшується, однак частота серцевих скорочень не зростає.

    Завдяки складному механізму діїПрестарі ум® 8 мг знижує підвищений артеріальний тиск.

    Периндоприл діє через свій активний метаболіт - периндоприлат.

    Артеріальна гіпертензія

    Престарі ум® 8 мг ефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної хвороби: м’якої, помірної татяжкої; знижує систолічний та діастоличний артеріальний тиск. Периндоприл ефективно діє протягом 24 годин. Максимальна гіпотензивна дія досягається через 4-6 годин після однократного прийому.

      У більшості пацієнтів стабілізація артеріального тиску на фоні застосування периндоприлу відбувається протягом 1 місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії та звикання. При припиненні вживання препарату ефекту відміни не спостерігається.

    Окрім ефективного зниження артеріального тиску периндоприл поліпшує еластичність великих артерій, коригує структурні зміни у малих артеріях, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, попереджує прогресу вання атеросклерозу та має анти ішемічні властивості.

    Фармакокiнетика.

    Після перорального прийомупериндоприл швидко всмоктується, максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 години. Біодоступність - 65-70 %.

    Період напіврозпаду периндоприлув плазмі крові - 1 година. Близько 20% від загальної кількості абсорбованогоперинодоприлу перетворюється у периндоприлат - активний метаболіт. Крім активного периндоприлату препарат утворює 5 метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі досягається через 3-4 години після прийому.

    Вживання їжі дещо сповільнює перетворення периндоприлу у периндоприлат та знижує його біодоступність, але цене має суттєвого клінічного значення. У плазмі крові периндоприлат існує увигляді вільної та зв’язаної з АПФ фракції (остання відповідає заантигіпертензивну дію). З АПФ зв’язується менше 30% периндоприлату, цей показник є дозозалежним.

    Периндоприлат виводиться ізсечею, період напіврозпаду його незв’язаної фракції становить 3-5 годин. Зарахунок поступової дисоціації комплексу периндоприлат + АПФ ефективний періоднапів виведення зв’язаного з АПФ периндоприлату становить 25 годин, що забезпечує ефективний 24-годинний контроль артеріального тиску. Стадія рівноважної концентрації в плазмі настає через 4 дні від початку лікування.

    Виведення периндоприлатууповільнюється у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з серцевою та нирковою недостатністю. Рекомендовано проводити підбір дози для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності та кліренс креатині ну.

    Діалізний кліренс периндоприлу -70 мл/хв.

    Кінетика периндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки. Однак кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.

    Показання для застосування.

    Артеріальна гіпертензія.

    Запобігання серцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами дослідження EUROPA).

    Спосiб застосування та дози.

    Для перорального прийому.

    Приймати вранці, одноразово, бажано перед їдою.

    Престарі ум® 8 мг таблетки не підлягають поділу.

    Максимальна добова доза – 8 мг.

    Артеріальна гіпертензія.

    На початку лікування або за необхідності поступового підбору дози доцільно розпочинати з прийомуПрестарі уму® 4 мг, таблетки по 4 мг 1 таблетка вранці, через місяць лікування за необхідності дозу можна збільшити та перейти на прийом Престарі уму®8 мг 1 таблетка вранці.

    Запобігання серцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатами 4-річного дослідження EUROPA).

    Престарі ум® 8 мг (1 таблетка на добу) призначається для довго тривалого лікування пацієнтам з документованою стабільною ішемічною хворобою серця, незалежно від супутньої патології, віку та додаткової терапії.

    Лікування починають з призначення Престарі уму® 4 мг таблетки по 4 мг 1 таблетка вранці. Через два тижні за умови доброїпереносимості дозу підвищують до 8 мг та переходять на довготривалий прийомПрестарі уму® 8 мг 1 таблетка вранці.

    Пацієнти похилого віку – дивись розділ “особливості застосування”.

    Побічна дія.

    Може виникнути сухий кашель, головний біль, іноді - артеріальна гіпотензія (особливо після прийому першої дози), задишка, стенокардія, нудота, біль у животі, діарея, запор, астенія, порушення настрою, сну, запаморочення, анорексія, шум у вухах, порушення зору, парестезії, судоми.

    Зрідка можуть виникнутиангіо невротичний набряк, бронхоспазм, алергічні реакції, в тому числі шкірні висипання, ниркова недостатність та інші.

    Дуже рідко при застосуванні будь-яких інгібіторів АПФ: панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, жовтуха, підвищення рівня печінкових трансаміназ та рівня білірубіну у плазмі; у пацієнтів з печінковою недостатністю можливо виникнення печінковоїенцефалопатії.

    З боку лабораторних показників -анемія, тромбоцит опенія, лейкопенія, агранулоцит оз; можливо підвищення концентрації калію, креатині ну та сечовини в сироватці крові.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до периндоприлу та складових препарату;

    ангіо невротичний набряк ванамнезі, в тому числі після застосування інгібіторів АПФ,

    вагітність (особливо II і IIIтриместри), період годування груддю, дитячий вік.

    Передозування.

    Симптомами передозування є тяжка артеріальна гіпотензія, шок, загальмованість, брадикардія, електролітний дисбаланс і ниркова недостатність. Лікування необхідно негайно припинити.

    У разі передозування пацієнт повинен знаходитись у стаціонарі під наглядом лікаря.

    Слід контролю вати рівень електролітів і креатині ну в плазмі. Лікування залежить від характеру та тяжкості симптомів. Необхідно зменшити абсорбцію інгібітору АПФ вживанням адсорбентів та промити шлунок. У разі тяжкої гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтального положення з низьким узголів’ям та відновити об’єм циркулюючої крові фізіологічним розчином та/чи плазмозамінниками. За необхідності слід розглянути можливість введення ангіотензину II. За наявності брадикардії та інших вагуснихреакцій необхідно призначити атропін. У разі крайньої потреби розглядають питання щодо імплантації водія ритму. Необхідно контролю вати та коригувати життєво важливі функції.

    У випадку ангіо невротичногонабряку призначають антигістамінні препарати, глюкокортикоїди. Якщо клінічна ситуація супроводжується набряком язика, голосової щілини, гортані, необхідно почати лікування шляхом п/ш введення 0,3-0,5 мл розчину адреналіну (1:1 000), для забезпечення прохідності дихальних шляхів показана інтубація чи ларинготомія.

    Периндоприл може бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу (70 мл/хв).

    Не рекомендовано застосуванняполі акрилонітрилових високо проточних мембран.

    Особливості застосування.

    Перед початком застосування препарату та під час його прийому необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, функції нирок і калію плазми крові.

      У хворих на гіповолемію, з дефіцитом натрію в зв’язку із застосуванням діуретиків, безсольовою дієтою, через блювання, діарею або в зв’язку з діалізом можливий розвиток раптової тяжкої гіпотензії, ниркової недостатності. У таких випадках доцільно компенсувати втрати рідини і солей до початку лікування периндоприлом та забезпечити адекватний медичний нагляд.

      Пацієнти з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки після операції трансплантації нирки, з порушенням функції нирок, печінки, порушенням кровотворення, ауто імунними захворюваннями, вираженим аортальним або

    мі тральним стенозом, тяжкою серцевою недостатністю та з тенденцією до електролітних порушень, а також пацієнти, які вживають додатково діуретики (які не виводять калій), дигоксинабо судинорозширювачі, повинні починати лікування під наглядом лікаря, якщо потрібно - в умовах стаціонару.

      З метою зменшення ризику появи симптоматичної гіпотензії пацієнтам, які приймають великі дозидіуретиків, рекомендовано припинити вживання діуретиків за 2-3 дні до початку лікування Престарі умом® 8 мг, якщо це неможливо - необхідно зменшити дозу діуретиків або початкову дозу препарату.

      У разі реноваскулярноїгіпертензії рекомендована початкова добова доза – 2 мг

    (1/2 таблеткиПрестарі ум® 4 мг) однократно, з подальшим підбором необхідної дози.

      Для пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно підбирати дозу залежно від тяжкості останньої. Рекомендований також періодичний контроль рівня калію та креатині ну.

    При значенні кліренсу креатині ну 30-60 мл/хв периндоприл призначають у добовій

    дозі 2 мг (1/2 таблеткиПрестарі ум® 4 мг); при значенні 15-30 мл/хв призначають по 2 мг (1/2таблетки Престарі ум® 4 мг), через день; при значенні кліренсу менше 15 мл/хв призначають у дозі 2 мг на день діалізу (1/2 таблеткиПрестарі ум® 4 мг).

      Престарі ум® 8мг не призначається пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі з високо-проточними полі акриловими мембранами через можливість виникнення анафілактичної реакції.

      Пацієнти похилого вікубільш чутливі до великих доз препаратів, тому пацієнтам похилого віку дозу слід підбирати.

      Лікування осіб похилого віку, які хворіють на артеріальну гіпертензію, слід розпочинати з дози 2 мг (1/2таблетки Престарі ум® 4 мг), один раз на добу, вранці, яка за необхідності може бути поступово збільшена до 8 мг (1 таблетка Престарі ум®8 мг).

      Лікування пацієнтів похилого віку, які мають документовану стабільну ішемічну хворобу серця, слід розпочинати з дози 2 мг (1/2таблетки Престарі ум® 4 мг) 1 раз вранці, через 1 тиждень дозу підвищують до 4 мг та приймають Престарі ум®4 мг таблетки по 4 мг 1таблетка вранці, через два тижні за умови доброї переносимості дозу підвищують до 8 мг та переходять на довготривалий прийом Престарі уму® 8 мг 1таблетка вранці.

      Печінкова недостатність: не потребує підбору дози.

      Дослідження EUROPA, яке тривало 4 роки, довело, що довготривале лікування Престарі умом® 8 мг запобігає розвитку серцево–судинних ускладнень у пацієнтів з документованою стабільною ішемічною хворобою серця:

    - Престарі ум® 8 мг вірогідно знижує ймовірність розвитку фатального і не фатального інфаркту міокарда на 24% .

    - Престарі ум® 8 мг вірогідно знижує ймовірність розвитку серцевої недостатності, яка потребує госпіталізації, на 39%

    Пацієнти із серцевою недостатністю

      Пацієнти з документованою серцевою недостатністю не були включені у дослідження, тому немає даних щодо застосування Престару му® 8 мг пацієнтами з документованою серцевою недостатністю. Пацієнтам з документованою серцевою недостатністю рекомендована первинна доза Престарі уму® становить 2 мг (1/2 таблеткиПрестарі ум® 4 мг) на день у вигляді однократної ранкової дози, яка збільшується до 4 мг (1 таблетка Престарі уму®4 мг) на день відповідно до міжнародних рекомендацій.

      Інгібітори АПФ можуть впливати на здатність керувати автомобілем і працювати з різними механізмами тільки у разі розвитку артеріальної гіпотензії тиску або запаморочення.

    Взаємодiя з iншимилiкарськими засобами.

    Алкоголь, діуретики, антигіпертензивнізасоби, нейролептики, трициклічні антидепресанти потенціюють гіпотензивний ефект периндоприлу і підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

    Одночасний прийом зкалій зберігаючи ми діуретиками (спіронолактон, амілорид, триамтерен) може призвести до гіперкаліємії.

    Гіперкаліємія також може бути спровокована одночасним прийомом циклоспорину, препаратів калію, харчових добавок, які містять калій, що особливо актуально за наявності ниркової недостатності, цукрового діабету.

      Не стероїдні протизапальні препарати, особливо індометацин, протидіють антигіпертензивному ефекту інгібіторів АПФ (периндоприлу).

    При застосуванні з препаратами літію можлива затримка виведення літію з організму і відповідно підвищення ризику його побічної та токсичної дії.

    Засоби, які пригни чують функцію кісткового мозку, разом з інгібіторами АПФ підвищують ризик нейтропенії і/чиагранулоцит озу.

    Естрогени: за рахунок затримки рідини в організмі при одночасному застосуванні можливо зменшенняантигіпертензивної дії препарату.

    Симпатоміметики: можливо ослаблення антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ.

    За умови проведення оперативного втручання необхідно повідомити анестезіолога про прийом інгібіторів АПФ (периндоприлу) (посилення кардіодепресивної дії засобів для наркозу).

    Умови та термін зберігання.

    Термiн придатності - 2 роки.

    Не вживати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Источник

    Зберiгати при температурi нижче 30 °C, в недоступному для дiтей мiсцi.





    На сайті також шукають: Антифлу, Смекта інструкція, Макропен застосування, Урсохол побічні дії, Кларитин протипоказання