ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РЕОПОЛІГЛЮКІН

(RHEOPOLYGLUCINUM)

Загальна характеристика.

міжнародна назва: Dextran;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, апірог енний колоїдний розчин без запаху;

склад: 1 л розчину містить декстрану 40 –100 г, натрію хлориду – 9,0 г;

допоміжні речовини: вода для ін`єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та пер фузійнірозчини. Код АТС: ВО 5А 05.

Фармакологічні властивості.

Реополіглюкін являє собою плазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні в`язкості, сприянні відновленню кровообігу у дрібних капілярах, запобіганні іусуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні йогооб`єм плазми може збільшуватися майже в 2 рази в порівнянні з об`ємом введеного препарату.

Фармакокінетика.

Молекулярна маса препарату знаходиться нижче рівня ниркового порогу фільтрації, що забезпечує виведення його з організму з сечею до 60-70% протягом 6-7 год. Високомолекулярна частина циркулює у крові до декількох днів, утилізується ретикулоендотеліальною системою.

Показання для застосування.

Застосовують для поліпшення капілярного кровообігу з метою профілактики та лікування травматичного, операційного і опікового шоку, при інтоксикації; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хворобиРейно; для додавання до пер фузійної рідини в апаратах штучного кровообігу ( АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантанті при судинних і пластичних операціях; при перитоніті та панкреатиті.

Спосіб застосування та дози.

Перед першим застосуваннямРеополіглюкіну необхідно клінічно проконтролю вати переносимість препарату шляхом внутрішньо шкірного тесту. За 24 год. до введення проводять внутрішньо шкірну пробу (за винятком невідкладної допомоги), вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя. Поява місцевої реакції у вигляді почервоніння (в діаметрі більше 1,5 см) абопапули, а також загальної реакції (нудоти, запаморочення та ін.) засвідчує про підвищену чутливість до препарату та неможливість застосування його у хворого. Слідпам`ятати, що шкірна проба не дає 100% змоги виявити сенсибілізацію у хворих доРеополіглюкіну. Тому в перші 5-10 хвилин по мірі внутрішньо венного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого. Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого.

При порушенні капілярного кровообігу (різні формишоку) Реополіглюкін вводять внутрішньо венно краплинно одноразово в дозі до 10мл/кг маси тіла.

Добова доза для дорослих і дітей – до 15 мл/кг. Слід врахувати, що одночасно з Реополіглюкіномдоцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланс (це особливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньо веннокраплинно: безпосередньо перед операцією у дозі 5-10 мл/кг ( дітям – до 10мл/кг ); під час операції – 5 мл/кг, після операції протягом 5-6 днів –краплинно із розрахунку 10 мл/кг на одноразове введення. При операціях ізштучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові з розрахунку 10-20 мг/кгмаси тіла для заповнення насоса оксигенатора. Концетрація полімеру з глюкозою упер фузійному розчині не повинна перевищувати 3%.

Побічна дія.

Алергічні реакції. Як правило, препарат викликає збільшення діурезу, однак, якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу з виділенням в`язкої сечі, то це може вказувати на зневоднення організму хворого. У цьому випадку необхідно внутрішньо венно ввестикристалоїд ні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітного балансів.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний при алергічних реакціях, тромбоцит опенії, захворюваннях нирок, що супроводжуються анурією, серцевій недостатності у випадках, коли не можна вводити великі об`єми рідини.

Особливості застосування.

Препарат не слід вводити разом із 0,9% розчином натрію хлориду при патологічних змінах у нирках, із 5% глюкозою при порушеннях вуглеводного обміну, особливо при діабеті.

Передозування.

При передозуванні можливе виникнення зневоднення організму (див. “Побічна дія”).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Рекомендовані комбінації з осмотичними діуретиками –манітом, манітолом та ін. ( при нирковій та печінковій недостатності ), а такожз дезінтоксикаційними засобами – неогемодезом, сольовими розчинами.

Умови та термін зберігання. Источник

Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 С. Термін придатності – 2 роки.