ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Ранітидин

(ranitidinе)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ranitidine;N-[2-[[[5-(диметил аміно) метил]-2-фураніл] метил]тіо]етил]-N-метил-2-нітро-1,1-етендіамін;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, білого або білого з кремуватим відтінком кольору, двоопуклої форми;

склад: 1 таблетка містить ранітидину гідро хлориду 0,15 г;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, аеросил, колідон 25, колідон VА 64, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки тагастроезофагального рефлюксу. Код АТС А 02В А 02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Блокатор Н₂ гіста мінових рецепторівпарієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Дозозалежно пригнічує базальну та стимульовану (у тому числі гастрином, вживанням їжі, іншими факторами) секрецію соляної кислоти у шлунку, зменшує об'єм шлункового соку та концентрацію протонів водню. Знижує продукцію та активність пепсину. Гальмує де грануляціютучних клітин, зменшує вміст гістаміну в періульцерозній зоні, стимулюєза живлення виразки при збільшенні кількості ДНК- синтезуючих клітин епітелію. Практично не впливає на гормональний статус, імунологічну реактивність, мікросомальні ензими печінки, біотрансформацію інших лікарських засобів.

Фармакокінетика. Приймання іжі не впливає на адсорбцію препарату, одночасне застосування антацидних засобів суттєво не зменшує біодоступність Ранітидину. Вплазмі крові Ранітидин сягає максимальної концентрації за 1,5 - 2 год після перорального вживання. Біодоступність 40 - 80%. Період напів виведення – 2 - 2,5год. Ранітидин головним чином елімінується через нирки: до 70% екскретується ізсечею в незміненому вигляді. Печінковий метаболізм незначний. Проникає крізь плаценту. Виділяється з грудним молоком.

Показання для застосування. Лікування і профілактика загострень виразки шлунка і дванадцяти палої кишки; рефлюкс-езофагіт, ерадикація Helicobacterpylori (в комбінації з антибіотиками), ерозивне ураження шлунка і дванадцяти палої кишки на фоні застосування не стероїдних протизапальних препаратів, стресова виразка, хронічний гастрит з підвищеною секрецією соляної кислоти (у тому числі синдром Золлінгера-Еллісона).

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо, запиваючи водою, вранці - за 30 хв до їжі, ввечері – перед сном.

При лікуванні пептичної виразки шлунка і дванадцяти палої кишки, хронічного панкреатиту у фазі загострення дорослим призначають по 150 мг (1таблетка) 2 рази на добу (ранком і ввечері) або по 300 мг (2 таблетки) 1 раз надобу, перед сном, протягом 4 - 8 тижнів. Для профілактики рецидивів виразкової хвороби - 150 мг (1 таблетка) 1 раз на добу, на ніч, протягом 6 - 12 місяців.

Для профілактики стресових виразок – по 150 мг (1 таблетка), 2 рази надобу (ранком і ввечері), протягом 8 тижнів.

При рефлюкс-езофагіті – по 150 мг (1 таблетка), 2 рази на добу (ранкомі ввечері) або 300 мг (2 таблетки) 1 раз, перед сном, протягом 8 - 12 тижнів. При тяжкому езофагіті дозу можна збільшити до 150 мг (1 таблетка), 4 рази надобу, протягом 8 - 12 тижнів.

При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 150 мг (1таблетка), 3 рази на добу. У разі потреби добову дозу збільшують до 600 мг (4таблетки). Тривалість курсу лікування - 4 - 8 тижнів.

При порушеннях функції нирок, якщо рівень креатині ну в сироватці крові перевищує 3,3 мг/100 мл, добова доза Ранітидину зменшується до 75 мг (1/2таблетки), 2 рази на добу (загальна добова доза – 150 мг).

При наявності інфекції Helicobacter pylori призначають по 150 мг (1таблетка) 2 рази на добу в комбінації з амоксициліном по 1 г 2 рази на добу такларитроміцином по 0,5 г 2 рази на добу.

Побічна дія. Можливі діарея, нудота, метеоризм, відчуття сухостіу роті, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, шкірні висипання. У більшості випадків перелічені реакції слабко виражені й тимчасові і не потребують припинення застосування препарату. У поодиноких випадкахРанітидин спричиняє реакції гіпер чутливості. Дуже рідко можливе транзиторнепідвищення рівня сироваткових трансаміназ, лейкопенія, тромбоцит опенія, міалгія, артралгія, порушення серцевого ритму.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до ранітидину. Вагітність, період лактації, дитячий вік до 14 років.

Передозування. Спостерігається посилення симптомів побічної дії. Дуже рідко тривалий прийом великих доз може призвести до гінекомастії, аменореї, імпотенції, зниження лібідо, лейкопенії. Не має небезпечних для життя наслідків. При передозуванні вживають звичайних заходів для попередження всмоктування препарату з травного тракту, забезпечують клінічне спостереження, за необхідності проводять симптоматичну терапію.

Особливості застосування. Перед застосуванням препарату необхідно виключити онкологічний характер захворювання стравоходу, шлунка або дванадцяти палої кишки. З обережністю призначають хворим з порушеннями видільної функції нирок.

При застосуванні Ранітидину можливі псевдо позитивні тести на білок усечі при визначенні індикаторним папіром (наприклад, мультистикс).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ранітидин може зменшувати абсорбціюV-пеніциліну. Антациди можуть гальмувати всмоктування Ранітидину, тому інтервал між вживанням Ранітидину та антацидних препаратів має становити не менше 2 год. Ранітидин зменшує кислотність шлункового соку, тому препарати, всмоктування яких залежить від кислотності шлункового соку, слід вживати за 2 год після застосування ранітидину. Препарат можна застосовувати паралельно з препаратами для ерадикації Helicobacter pylori (амоксицилін, метронідазол тощо).

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 15°С до 25°С. Источник

Термін придатності - 3 роки.