Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар" у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальностями "лікувальна справа",

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.07.2009 № 642 "Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента" із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 29.03.2010 № 259, та з метою оптимізації фінансових витрат вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів при організації державної атестації

НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" кваліфікації "лікар" у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальностями "лікувальна справа", "педіатрія", "медико-профілактична справа", затвердженого наказом МОЗ від 19.10.2009 № 749, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Ректорам вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації організовувати навчальний процес згідно з навчальним планом, затвердженим п.1 цього наказу.

3. Наказ набуває чинності з 1 вересня 2010 року.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Лазоришинця В.В.

Міністр

З.М.Митник

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

19.10.2009 №749

(у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України
від ________№_____)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах IV рівнів акредитації за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія» та «медико-профілактична справа»

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Вступ

Відповідно до наказу МОЗ України від 22.03.2004 р. № 148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти” проведено порівняльний аналіз системи медичної та фармацевтичної освіти України з Європейською системою. На цій основі та на основі Галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО) України створено “НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН” підготовки фахівців за спеціальностями 7.110101 – “лікувальна справа”, 7.110104 – “педіатрія”, 7.1101105 – “медико-профілактична справа” у вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації України для освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з кваліфікацією “лікар” (далі –навчальний план). План побудовано за Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS), яка орієнтована на можливість визнання навчальних досягнень студентів, незалежно від місця навчання. При розробці навчального плану враховано вимоги наказу МОН України від 09.07.2009 р. № 642 “Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента”.

Даний навчальний план є навчальним планом 2009 року у новій редакції, яка зроблена на виконання наказу МОН України від 29.03.2010 №259 «Про внесення змін до наказів МОН від 09.07.2009 №642 та від 21.12.2009 №1150».

2. Основні принципи побудови навчального плану та організації навчального процесу

Навчальний план побудовано на новій методології організації навчального процесу – кредитно-модульній системі.

2.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:

- вивчення дисциплін, структурованих на модулі, як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми навчальної дисципліни, практики, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем, в тому числі з нормативних дисциплін гуманітарного блоку, включно з дисципліною українська мова (за професійним спрямуванням).

Оцінка з дисципліни визначається як середня арифметична оцінок модулів дисципліни. Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю та оцінки підсумкового модульного контролю, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

- впровадження залікових кредитів ECTS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредит (Credit) включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „Крок 2”, практично-орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо.

- відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, так як контроль засвоєння студентом кожного модулю навчальної дисципліни здійснюється після вивчення цього модулю (виключення – дисципліни “Основи економічних теорій”, “Історія медицини”, “Основи психології, основи педагогіки”, “Безпека життєдіяльності, основи охорони праці”, “Основи біоетики та біобезпеки”, “Фізичне виховання”, “Медична психологія”, “Цивільний захист”, “Медичне правознавство”, “Охорона праці в галузі”, “Курси за вибором”, вивчення яких здійснюється відповідно до кредитно-модульної системи організації навчального процесу, а формою підсумкового контролю знань є залік);

- паралельне застосування для оцінювання студентів абсолютної шкали оцінювання та шкали оцінювання ECTS, яка є рейтинговою.

2.2. Перелік та обсяг дисциплін навчального плану базується на ОПП з частковою зміною назв деяких дисциплін.

2.3. Навчальний план структурований у кредитах ECTS.

2.4. Студенти обирають курси за вибором відповідно до навчального плану. Вивчення щонайменше одного курсу щорічно є обов’язковим.

3. Основні положення

3.1. Навчальний план складено з розрахунку 6 років навчання або 360 кредитів ECTS. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ECTS), 1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Студенти проходять виробничу практику на 2, 3, 4 та 5 курсах загальним обсягом 21 кредит, з них 12 кредитів понад 60 кредитів на рік.

Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Тижневе аудиторне навантаження становить приблизно 30 навчальних годин для студентів. Обсяг самостійної роботи складає в середньому 40%  від загального.

3.2. Графік навчального процесу 1 – 6 курсів складається з двох навчальних семестрів.

Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих модулів з дисциплін (їх перескладання, підвищення рейтингу тощо) – 1-2 тижні після закінчення семестру на 1 – 5 курсах. В межах цього терміну після третього курсу передбачено складання ліцензійного інтегрованого іспиту “Крок 1”.

Дванадцятий семестр на 6 курсі передбачає, крім навчання студента, підготовку до державної атестації та її проведення.

3.3. Навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний. Структура навчального плану є предметно інтегрованою і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної  та соціально-економічної, природничо-наукової та професійної.

3.4. Назви та обсяги вивчення гуманітарних та соціально-економічних дисциплін регламентовані МОН України. При викладанні української  (російської) мови іноземним студентам необхідно враховувати наказ МОН України від 04.04.2006 р. № 260 “Про вивчення української (російської) мови іноземним студентам та аспірантам”.  

3.5. Перелік та назви дисциплін навчального плану базується на ОПП підготовки фахівця за напрямом “медицина” і приведені у відповідність до їх назв у навчальних планах медичних факультетів та медичних університетів Європи.

Дисципліна “загальна хірургія (з оперативною хірургією та топографічною анатомією)” становить 75 годин, з них 60 годин аудиторних викладається таким чином:

• на 2 курсі оперативна хірургія, топографічна анатомія (4 семестр) - в обсязі 2,5 кредити /75 годин загального навантаження (60 аудиторних годин, що розподілені на 20 годин лекцій і 40 годин практичних занять);

• на 3 курсі оперативна хірургія, топографічна анатомія (5 семестр)- в обсязі 1 кредит /30 годин загального навантаження (20 аудиторних годин, що розподілені на 0 годин лекцій і 20 годин практичних занять)”.

Дисципліна “ендокринологія” включена до складу дисципліни внутрішня медицина.

При вивченні дисципліни “хірургія, дитяча хірургія” на 5 курсі (7,5 кредити, 225 годин, з них 140 аудиторних) передбачити 2 кредити (60 годин загального навантаження) на вивчення дитячої хірургії.

При вивченні дисципліни “педіатрія, дитячі інфекційні хвороби” на 5 курсі (6 кредитів, 180 годин, з них 130 аудиторних) передбачити 1,5 кредити (45 годин загального навантаження) на вивчення дитячих інфекційних хвороб.

При вивченні дисципліни “внутрішня медицина з інфекційними хворобами та фтизіатрією” на 6 курсі для спеціальності “лікувальна справа” (19 кредитів, 570 годин, з них 400 аудиторних) передбачити 2 кредити (60 годин загального навантаження) на вивчення інфекційних хвороб з ВІЛ-інфекцією, 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення фтизіатрії.

При вивченні дисципліни “педіатрія з дитячими інфекційними хворобами” на 6 курсі для спеціальності “лікувальна справа” (8,5 кредити, 255 годин, з них 170 аудиторних) передбачити 2,5 кредити (75 годин загального навантаження) на вивчення  дитячих інфекційних хвороб.

При вивченні дисципліни “хірургія з дитячою хірургією та з онкологією” на 6 курсі для спеціальності “лікувальна справа” (11,5 кредитів, 345 годин, з них 210 аудиторних) передбачити 1 кредит  (30 годин загального навантаження) на вивчення дитячої хірургії, 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення онкології.

При вивченні дисципліни “внутрішня медицина з інфекційними хворобами” на 6 курсі для спеціальності “педіатрія” (8 кредитів, 240 годин, з них 140 аудиторних) передбачити 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення інфекційних хвороб з  ВІЛ-інфекцією.

При вивченні дисципліни “педіатрія, з дитячими інфекційними хворобами та з фтизіатрією” на 6 курсі для спеціальності “педіатрія” (23 кредити, 675 годин, з них 520 аудиторних) передбачити 4,5 кредити (135 годин загального навантаження) на вивчення дитячих інфекційних хвороб, 1,5 кредити (45 годин загального навантаження) на вивчення фтизіатрії.

При вивченні дисципліни “хірургія з дитячою хірургією та з онкологією” на 6 курсі для спеціальності “педіатрія” (8,0 кредитів, 240 годин, з них 160 аудиторних) передбачити 4,5 кредити (135 годин загального навантаження) на вивчення дитячої хірургії, 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення онкології.

При вивченні дисципліни “акушерство і гінекологія і гінекологія, в т.ч. дитяча гінекологія” на 6 курсі для спеціальності “педіатрія” (4,5 кредити, 135 годин, з них 100 аудиторних) передбачити 1,5 кредити (45 годин загального навантаження) на вивчення  дитячої гінекології.

При вивченні дисципліни “внутрішня медицина з інфекційними хворобами та фтизіатрією” на 6 курсі для спеціальності “медико-профілактична справа” (9,5 кредити, 285 годин, з них 170 аудиторних) передбачити 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення інфекційних хвороб з  ВІЛ-інфекцією, 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення фтизіатрії.

При вивченні дисципліни “педіатрія з дитячими інфекційними хворобами” на 6 курсі за спеціальністю “медико-профілактична справа” (4,5 кредити, 135 годин, з них 100 аудиторних) передбачити 1,5 кредити (45 годин загального навантаження) на вивчення дитячих інфекційних хвороб.

При вивченні дисципліни “хірургія з дитячою хірургією та з онкологією” на 6 курсі для спеціальності “медико-профілактична справа” (6,5 кредити, 195 годин, з них 100 аудиторних) передбачити 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення дитячої хірургії, 1 кредит (30 годин загального навантаження) на вивчення онкології.

Викладання курсу за вибором «Клінічні аспекти імунопрофілактики» може здійснюватись комплексно кафедрами епідеміології, дитячих інфекційних хвороб та інфекційних хвороб, виходячи з можливостей клінічних баз кафедри.

3.6. Клінічні дисципліни: внутрішня медицина, хірургія, педіатрія структуровані на змістові модулі, які вивчаються шляхом ротації модулів (блоку змістових модулів) на 4-5 курсах.

3.7. Практична підготовка студентів здійснюється у формі виробничої практики та професійної клінічної практичної підготовки студентів.

Виробнича практика на 2 та 3 курсах проводиться упродовж навчального року:

з догляду за хворими – на 2 курсі (150 годин на 4 семестрі у відділеннях стаціонару);

сестринська практика – на 3 курсі (120 годин на 6 семестрі у відділеннях стаціонару).

Професійна клінічна практична підготовка студентів на 4-6 курсах здійснюється відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик під час вивчення клінічних і гігієнічних дисциплін та під час виробничої практики. Виробнича лікарська практика на 4 курсі (4 тижні) та 5 курсі (4 тижні) проводиться або упродовж навчального року, або  в літній період за рішенням Вченої ради ВНЗ.

Вимоги до практичної підготовки студентів визначені у програмах з виробничої практики та у всіх типових навчальних програмах з клінічних дисциплін, в тому числі у наскрізних навчальних програмах з внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, акушерства і гінекології. Обсяг практичної роботи студентів в амбулаторно-поліклінічних установах становить не менше 25% від кількості навчальних годин, передбачених на практичні заняття з дисципліни.

3.8. Розклад навчальних занять рекомендується складати таким чином: на 1 – 3 курсах за „стрічковим” або блочно-модульним чи змішаним принципами; на 4 – 6 курсах – за модульно-цикловим принципом шляхом ротації модулів.

3.9. Державна атестація випускників включає стандартизований тестовий державний іспит та практично-орієнтований випускний державний екзамен.

Стандартизований тестовий державний іспит – ліцензійний інтегрований іспит – складається з двох тестових екзаменів „Крок 1” і „Крок 2”. Тестовий екзамен „Крок 1” є  інтегрованим екзаменом, який проводиться після 3 курсу і вимірює показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Тестовий екзамен „Крок 2” є складовою державної атестації випускників вищих медичних навчальних закладів і вимірює показники якості фахової компоненти повної вищої медичної освіти.

Практично-орієнтований державний іспит проводиться у формі державних випускних екзаменів, або комплексного випускного іспиту. Форма проведення практично-орієнтованого державного іспиту визначається вищим навчальним закладом.

3.10. Вчена рада вищого навчального закладу може вносити зміни до розподілу годин між дисциплінами в межах 15 % загальної кількості годин, але з будь-якої окремої навчальної дисципліни кількість годин не може бути зменшена більш, як на 10 % відносно тієї, яка передбачена на відповідну дисципліну даним навчальним планом. При цьому повинно бути забезпечене засвоєння всіх навчальних дисциплін в обсязі, передбаченому програмами цих дисциплін, затвердженими МОЗ України.

3.11. Військова підготовка студентів за програмою офіцерів запасу, затвердженою Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти і науки України, проводиться на 1-5 курсах у вищих медичних навчальних закладах, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1025 “Про заходи щодо оптимізації мережі військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів”.

___________________