ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КАНДЕСАР Н
(CANDESARН)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості:таблетки 8/12,5 мг: круглі, двоопуклі світло-жовтого кольору зі скошеними краями з маркуванням “8” на одному боці; таблетки 16/12,5 мг: круглі, двоопуклі світло-жовтого кольору зі скошеними краями;
склад: таблетки 8/12,5 мг – кожна таблетка містить кандесартану цилексетилу 8 мг і гідрохлортіазиду 12,5 мг, таблетки 16/12,5 мг - кожна таблетка містить кандесартану цилексетилу 16 мг ігідрохлортіазиду 12,5 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, карбоксим етилцелюлоза, гідроксипропіл целюлоза, полі етиленгліколь, магнію стеарат, заліза оксид жовтий.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів рецепторів ангіотензину II. Кандесартан та діуретики. Код АТС С 09DА 06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кандесар Н – є комбінацією не пептидногоселективного блокатора АТ 1-рецепторів ангіотензину ІІ – кандесартану, що міститься у лікарській формі у вигляді проліків (кандесартану цилексетину) татіозидного діуретика – гідрохлортіазиду. Внаслідок блокади АТІ-рецепторів запобігається розвиток ефектів ангіотензину ІІ. Це призводить до зниження підвищеного артеріального тиску, загального периферичного судинного опору, підвищується нирковий кровообіг, швидкість клуб очкової фільтрації, компенсаційно підвищується активність реніну плазми, концентрація ангіотензинуІ та ІІ. Кандесартан як селективний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ невпливає на метаболізм брадикініну та інших пептидів, тому препарат добре переноситься хворим. Приймання препарату один раз на добу забезпечує ефективне зниження артеріального тиску протягом 24 год, при цьому “кінцевий/піковий”коефіцієнт” (Т/Р) кандесартану становить 80%. Кандесартан ефективний в запобіганні та регресії гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з аортальною гіпертензією.
Гідрохлортіазид - тіазидний діуретик. Механізм діуретичної дії гідрохлортіазиду полягає в зменшенні реабсорбції натрію тахлору в рівних кількостях, головним чином у дистальних ниркових канальцях. Діуретична дія гідрохлортіазиду вторинно знижує об’єм плазми з подальшим підвищенням активності реніну в плазмі крові, підвищенням секреції альдостерону, збільшенням екскреції калію з сечею і зниженням рівня калію в сироватці. Одночасне застосування кандесартану і гідрохлортіазиду компенсує втрати калію, зумовлені прийомом останнього. Діуретичний ефект гідрохлортіазидуспостерігається через 2 год після прийому, максимальна діуретична дія досягається через 4 год і триває приблизно 12 год.
Фармакокінетика. Фармакокінетика не вивчалася, алевідомо, що супутнє призначення гідрохлортіазиду з інгібіторами рецепторівангіотензину ІІ не впливає на фармакокінетику один одного. Кандесартанцилексетил після перорального прийому швидко і повністю гідролізу ється вслизовій оболонці травного тракту до біоактивної речовини – кандесартану. Після перорального прийому Кандесару абсолютна біодоступність кандесартану становить 15%. Після перорального приймання максимальна концентрація препарату в крові реєструється через 3 - 4 год, її значення залежить від дози препарату. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Рівеньзв’язування з білками плазми дуже високий (> 99%). Об’єм розподілукандесартану становить 0,13 л/кг; проникає крізь плацентарний бар’єр, не проникає крізь ГЕБ. Незначна кількість кандесартану метаболізується в печінціза участю цитохрому Р 450СУР 2С до неактивного метаболіту CV15959. Періоднапів виведення препарату становить 9 год та не залежить від дози препарату. Кандесартан виділяється головним чином у незміненому вигляді. 33% препаратуекскретується з сечею і 67% - з фекаліями. Гіпотензивний ефект розвивається поступово і зберігається до 24 год. Нирковий кліренс становить 0,19 мл/хв/кг.
Після тривалого введення кандесартану площа підкривою “концентрація-час” та повільна фаза зростає на 40% і більше у хворих з порушеною функцією нирок і суттєво не змінюються при порушенні функції печінки. Величина максимальної концентрації у крові зростає у хворих похилого віку (65років і старше) порівняно з цим показником у хворих 40 років і молодше при прийомі разової дози препарату та при тривалому лікуванні.
Гідрохлортіазиддобре всмоктується в травному каналі, біодоступність становить 65 - 75% прийомїжі незначно підвищує абсорбцію, максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,5 - 3 год після прийому, зв’язування з білками плазми становить 40 - 70%. Гідрохлортіазид майже не метаболізується в організмі і виводиться головним чином у незміненому вигляді. Екскреція з плазми крові маєдвофазовий характер: період напів виведення в початковій фазі становить 2 год, у термінальній фазі (через 10 - 12 год після прийому) - 10 год. Гідрохлортіазидекскретується нирками. Гідрохлортіазид перетинає плацентарний бар’єр, погіршує кровопостачання плаценти та виділяється в грудне молоко. При нирковій недостатності можлива кумуляція.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.
Спосіб застосування та дози. КандесарН застосовується для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією у разі неефективності моно терапії кандесартаном або гідрохлортіазидом.
ДозаКандесару Н має встановлюватися лікарем індивідуально. Звичайна рекомендована початкова та підтримуюча доза препарату для дорослих становить 1 таблетку 8+12,5 мг 1 раз на добу незалежно від прийому їжі. Для пацієнтів, у яких початкове дозування не призводить до бажаного терапевтичного ефекту, доза препарату має бути підвищена та становити 1 таблетку 16+12,5 мг 1 раз на добу.
Максимальна добова доза – 16+12,5 мг 1 раз на добу.
Побіч надія. Загальна частота побічних ефектів була порівняна з плацебо. Можливе очікування побічних ефектів, які спостерігаються при моно терапії кандесаром та гідрохлортіазидом.
Збоку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, порушення зору, судоми.
Збоку дихальної системи: біль у грудях, сухий кашель, інфекції дихальних шляхів.
Збоку кровотворної системи: лейкопенія, агранулоцит оз, тромбоцит опенія, нейтропенія, а пластична анемія, гемолітична анемія.
Алергічні реакції: у поодиноких випадках- анафілактичний шок.
Порушення обміну речовин: гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіперурикемія, гіперглікемія, гіперкальціємія, гіперхолестеринемія, гіпертри гліцеринемія.
Порушення покривів шкіри: висипання, фото чутливість.
Гепатобіліарні порушення: внутрішньо печінковий холестаз, жовтуха.
Порушення з боку травної системи: діарея, біль у шлунку, сухість у роті, метеоризм, блювання, запор.
Порушення з боку статевої системи: імпотенція.
Порушення з боку серцево-судинної системи: гіпотензія, постуральна гіпотензія, аритмія.
Протипоказання.Гіпер чутливість добудь-якого інгредієнта препарату, вагітність, лактація, тяжкі порушення функції печінки, холестатичні та біліарні порушення, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатині ну < 30 мл/хв), анурія. Препарат також протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до сульфонамідних препаратів. Рефрактернагіпокаліємія, гіперкальціємія.
Передозування.Симптоми: гіпотензія, запаморочення, тахікардія, брадикардія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія, дегідратація. У разі передозування слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Гемодіаліз є неефективним. Спровокувати блювання, промити шлунок і призначити активоване вугілля.
Особливості застосування. У пацієнтів зможливою дегідратацією і дефіцитом солей в організмі на початковому етапі терапії може спостерігатися симптоматична гіпотензія; такі пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря. Терапія Кандесаром Н може призвести до зниження толерантності глюкози. Кандесар Н необхідно з обережністю призначати пацієнтам з порушеною функцією печінки, оскільки навіть незначні зміни водно-електролітного балансу можуть спричинити печінкову кому. Препарат не рекомендований пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну< 30 мл/хв). Коли під час терапії настає вагітність, препарат негайно відміняють. Безпечність та ефективність препарату у дітей не досліджувались.
Слід зазначити, що приймання Кандесару Н може підвищити чутливість хворих літнього віку до антигіпертензивних засобів. З обережністю призначають препарат при двобічному стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки та трансплантації нирок у зв’язку з можливістю виникнення гострої гіпотензії, гіперазотемії, олігурії та ренальної недостатності. У хворих, які проходятьтіазидну терапію, приймання Кандесару Н може призвести до загострення подагри ігіперурикемії.
Гіперкальцієміяможе бути ознакою прихованого гіпертиреозу, тому слід припинити приймання препарату Кандесару Н через вміст тіазиду перед проведенням аналізів функціїпара щитоподібної залози. При прийманні Кандесару Н у хворих можуть виникнути порушення ліпідного обміну (гіперхолестеринемія, гіпетри гліцеридемія), загострення системного червоного вовчака . З обережністю призначають препарат хворим панкреатитом та після симпатектомії.
Пацієнтиз первинним альдостеронізмом загалом не реагують на антигіпертензивні препарати, що діють шляхом блокади, ренін-ангіотензинової системи, тому не рекомендується призначення їх Кандесару Н.
При керуванні транспортом та під час операторської діяльності можливо виникнення запаморочення і сонливості після прийманні Кандесару Н.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.При одночасному застосуванні з алкоголем, барбітуратами і опіатами можливий розвиток ортостатичної гіпотензії. Одночасне застосування з пероральнимиантидіабетичними препаратами та інсуліном потребує корекції дозиантидіабетичних препаратів. При одночасному застосуванні з іншимиантигіпертензивними засобами може спостерігатися адитивний гіпотензивний ефектабо потенціювання дії. Одночасне застосування з кортикостероїдами, діуретиками, що виводять калій, проносними засобами, АКТГ, амфотерицином, карбеноксалоном, бензилпеніцилінами натрію може призвести до гіпокаліємії. При одночасному застосуванні з міо релаксантами можлива пролонгація дії міо релаксантів. Одночасне застосування Кандесару Н з препаратами літію не рекомендоване черезте, що діуретики знижують нирковий кліренс літію і, таким чином, підвищують ризик літієвої інтоксикації. При одночасному застосуванні з не стероїднимипротизапальними засобами можливе зниження антигіпертензивної дії Кандесару Н.
Препарати, що містять кальцій підвищують рівень кальцію в крові; калійзберігаючі діуретикита препарати калію можуть призвести до гіперкаліємії.
Дофаміноміметикита леводопа можуть призвести до гіпотензії.
При одночасному застосуваанні з дигоксином можливо підвищення концентрації останнього в крові виникнення гіпокаліємії, гіпомагніємії.
Поєднання з аміодароном та іншими проти аритмічними засобами може призвести до порушення рівня калію.
Холестерамінта холестипол послаблюють всмоктування гідрохлортіазиду. При одночасному застосуванні Кандесару Н з антикоагулянтами можливо зниження їхнього ефекту, зсимпатоміме тиками - посилення їх дії.
Тіазиднідіуретики можуть призвести до підвищення рівня кальцію у сироватці крові при відсутності відомих порушень обміну кальцію. Источник
Умовита термін зберігання. Зберігатиу недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.