ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КОРДИПІН
(CORDIPIN®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: nifedipine; 2,6-диметил-4-(2’-нітрофеніл)-1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбонової кислоти дим етиловий ефір;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, жовті, злегка двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеним краєм та насічкою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить ніфедипіну 10 мг;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, повідон, натрію лаурилсульфат, тальк, крохмаль попередньо же латинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, сополімерметакрилової кислоти, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий.
Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Селективні антагоністи кальцію з переважною дією насудини. Похідні дигідропіридину. Код АТС С 08С А 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ніфедипін застосовують якантиангінальний та антигіпертензивний засіб. Препарат блокує трансмембранне надходження іонів кальцію у клітини гладкої мускулатури артеріальних судин іміокарда. Ніфедипін, як всі дигідропіридинові антагоністи кальцію, має виражену селективність відносно гладкої мускулатури судин у порівнянні з міокардом. Тому основним гемодинамічним ефектом препарату вважають системну периферичнувазодилатацію, що приводить до зниження системного периферичного судинного опору і в результаті зумовлює його антигіпертензивний ефект. Антиангінальна діяніфедипіну пов’язана зі зменшенням серцевого після навантаження і, як результат, потреби міокарда в кисні завдяки системній вазодилатації. Крім того, препарат має безпосередній вазодилатуючий вплив на коронарні артерії серця; запобігає розвитку ангіоспазму. Також зменшує тиск у кровоносних судинах легенів.
Фармакокінетика.
Ніфедипінвсмоктується швидко і повністю. Біодоступність, внаслідок пре системногометаболізму в печінці, становить 60-75 %. Біодоступність підвищується при порушенні функції печінки. Приблизно 92–98% введеного препарату зв’язується збілками плазми крові. Період напів виведення ніфедипіну з плазми крові становить 2–4 години. Дія починається через 20-30 хвилин і триває протягом 6-8 годин.
Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові - 30-60 хвилин. Приблизно 80 % введеної дози препарату виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, близько 20% - з жовчю. Ніфедипін не кумулює. У незначних кількостях ніфедипінпроникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, можливо, плацентарний бар’єр, а також потрапляє у грудне молоко.
Показання для застосування.
Кордипін застосовують для:
усуненнязагруднинного болю при ішемічній хворобі серця (стабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія, стенокардія Принц метала);
зниження артеріального тиску при значних його підйомах і гіпертонічніх кризах.
Cпосіб застосування та дози. Дозу препарату і тривалість лікування визначає лікар. Разові дози ніфедипінустановлять 10-20 мг. Добові - 30-80 мг.
Максимальна добова доза - 120 мг.
Лікування стенокардії починають із застосування по 1 таблетці 3 рази на день. Для підтримуючого лікування застосовують по 1-2 таблетці 3 рази на день. Через 7-14 днів лікування лікар може переглянути дозу.
Початкова доза для зниження артеріального тиску становить ¼ або ½ таблетки
(2,5мг або 5мг). Чверть або половину таблетки можна розжувати, потримати у роті до розсмоктування або проковтнути. Наступну дозу визначає лікар.
Таблетки рекомендується ковтати, запиваючи склянкою води.
Побічна дія.
Частіше на початку лікування можуть спостерігатися такі явища: головний біль, гіперемія обличчя, набряк гомілок; у поодиноких випадках - зниження артеріального тиску, запаморочення, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, слабкість, втома, рефлекторна тахікардія, загрудниннийбіль, нудота, печія, запор, діарея, судоми і гіперплазія ясен.
Серцево-судинна система: найчастіше, особливо на початку лікування, спостерігались тахікардія, гіперемія обличчя та інших частин тіла, головний біль, запаморочення та зниження артеріального тиску.
Рідко мали місце: колапс, біль у грудях (у тому числі – типові напади стенокардії). Ці побічні реакції потребували негайної відміни препарату.
Органи шлунково-кишкового тракту і печінка: диспепсія, дискомфорт в епігастральнійділянці, нудота, діарея. Рідко – підвищення рівнів печінкових трансаміназ, холестаз (порушення функції печінки).
Система кровотворення: рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, дуже рідко -агранулоцит оз.
Сечовидільна система: збільшення добового діурезу; у хворих з нирковою недостатністю – погіршення функції нирок.
Алергічні реакції: шкірні алергічні реакції (висип, свербіж, еритема), рідко - системні реакції, ексфоліативний дерматит.
Інші реакції: при застосуванні підвищених доз зрідка спостерігалися міалгії, парестезії кінцівок, короткочасні порушення зору, підвищена втомлюваність; дуже рідко - при тривалому лікуванні можливі гіперглікемія, гіперплазія ясен, гінекомастія (улітніх чоловіків).
Після відміни препарату побічні реакції в більшості випадків повністю зникали.
Протипоказання.
Гіпер чутливість до ніфедипіну та інших інгредієнтів препарату, а також до інших подібних ліків (похіднихдигідропіридину), гострий період інфаркту міокарда, кардіогенний шок, виражений аортальний стеноз, порфірія, а також період годування груддю.
Передозування.
Симптоми інтоксикації: головний біль, гіперемія обличчя, гіпотензія, відсутність пульсуна периферичних артеріях. У тяжких випадках спостерігається тахікардія або брадикардія, порушення функції синусового вузла, уповільненняатріовентрикулярної провідності, гіперглікемія, метаболічний ацидоз і гіпоксія, колапс з втратою свідомості та кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.
Лікування. Заходи для надання невідкладної допомоги в першу чергу повинні бути спрямовані на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки. Ухворих необхідно постійно контролю вати функції серцево-судинної та дихальної систем, рівні цукру та електролітів (калій, кальцій) у плазмі крові, добовий діурез і об’єм крові, що циркулює. Можливо введення препаратів кальцію. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування такихсимпатоміметиків, як допамін або норадреналін для стабілізації артеріального тиску. Дози цих препаратів підбирають з урахуванням досягнутого лікувального ефекту. Брадикардію можна усунути бета-симпатоміме тиками. При уповільненні серцевого ритму, що загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.
До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.
Оскільки дляніфедипіну характерний високий ступінь зв’язування з білками плазми крові та відносно невеликий об’єм розподілу, гемодіаліз неефективний, протерекомендується проведення плазмаферезу.
Особливості застосування.
При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), тяжких порушеннях мозкового кровообігу, вираженій серцевій недостатності, тяжкому аортальному та мі тральному стенозі, цукровому діабеті, порушеннях функцій печінки та нирокніфедипін можна застосовувати лише за умов постійного клінічного спостереження, уникаючи призначення високих доз препарату.
Хворі похилого віку можуть виявити більшу чутливість до препарату, навіть у випадках звичайного дозування.
Слід з особливою обережністю призначати ніфедипін пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, заумов злоякісної гіпотензії або гіповолемії (зменшення об’єму крові, що циркулює), оскільки розширення кровоносних судин може спричинити у них значне зниження артеріального тиску.
Пацієнти зі стенокардією або ті, що одужують від інфаркту міокарда, не повинні прийматиніфедипін швидкої дії. Ніфедипін може змінювати показники деяких лабораторних тестів (в основному печінки). Ці зміни не обов’язково пов’язані з клінічними ознаками (хоча відомі випадки холестазу та жовтяниці). Ніфедипін може подовжити кровотечу. Не рекомендується призначати препарат дітям до 14 років.
Вагітність і годування груддю.
Ніфедипін можна використовувати для лікування вагітних тільки тоді, коли потенційна користь для матері переважає над можливим ризиком для плода. Жінки, які годують груддю, не повинні використовувати ці ліки.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.
Препарат може впливати на психофізичний стан хворих, що виявляється ослабленням уваги, уповільненням реакцій, і вимагає обережності при управлінні транспортними засобами та роботі з потенційно небезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При одночасному застосуванні ніфедипіну з антигіпертензивними засобами, нітратами і трициклічними антидепресантами відбувається посилення гіпотензивного ефекту.
При застосуванні збета-адрено блокаторами можливий розвиток вираженої гіпотензії та серцевої недостатності.
Застосуванняніфедипіну із серцевими глікозидами (дигоксином) і теофіліном може супроводжуватися підвищенням концентрацій останніх у плазмі крові.
Одночасний прийомніфедипіну та циметидину (меншою мірою – ранітидину) може призвести до підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії.
В окремих випадках при застосуванні ніфедипіну та хінідину спостерігали зменшення концентрації останнього в плазмі крові.
Рифампіцин індукує активність печінкових ферментів, що може призвести до суттєвого зниження терапевтичної дії ніфедипіну (ефективний рівень концентрації препарату в плазмі крові практично недосяжний). Тому одночасне призначення ніфедипіну зрифампіцином вважають недоцільним.
Дилтіазем уповільнює виведення ніфедипіну з організму.
Естрогени спричинюють затримку рідини в організмі, тому при одночасному застосуванні можливо зменшення антигіпертензивного ефекту ніфедипіну.
Необхідна обережність при застосуванні ніфедипіну разом з лікарськими засобами, що характеризуються високим ступенем зв’язування з білками крові (антикоагулянти - похідні кумарину та індандіону, анти судомні засоби, не стероїдні протизапальні засоби, сульфінпіразон), оскільки можуть змінюватись їх концентрації в сироватці крові.
На фоні діїніфедипіну можливо посилення нейротоксичності літію.
Грейпфрутовий сік пригнічує метаболізм ніфедипіну, що провокує підвищення концентрації останнього в плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25оСв захищеному від вологи та світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 3 роки.