Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ВІНПОЦЕТИН
Назва: ВІНПОЦЕТИН
Міжнародна непатентована назва: Vinpocetin
Виробник: Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС", Харків/Дніпропетровськ, Україна
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій 0,5% по 2 мл в ампулах № 5, № 10
Діючі речовини: 1 мл розчину містить вінпоцетину - 5.0 мг
Допоміжні речовини: Кислота аскорбінова, натрію метабісульфіт, кислота винна, спирт бензиловий, сорбітол, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Засоби, які поліпшують мозковий кровообіг
Показання: Гострі і хронічні порушення мозкового кровообігу; порушення пам'яті; розлад руху; атаксія; афазія; запаморочення; спазми мозкових судин; артеріосклеротичні та ангіопластичні зміни сітківки та судинної оболонки тощо.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1272/01/01
Термін дії посвідчення: з 27.05.2004 до 27.05.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ВІНПОЦЕТИН
АТ код: N06BX18
Наказ МОЗ: 589 від 09.11.2005


    Інструкція для застосування ВІНПОЦЕТИН

    ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату ВІНПОЦЕТИН (VINPOCETINUM)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: vinpocetine; етиловий ефір аповін каміновоїкислоти;

    основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або зі злегка зеленкуватим відтінком рідина;

    склад: 1 мл розчину містить вінпоцетину 0,005 г;

    допоміжні речовини: кислота аскорбінова, натрію мета бісульфіт, кислота винна, спирт бензиловий, сорбітол, вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Pозчин для ін’єкцій.

    Фармакотерапевтична група. Психостимулюючі та ноотропні засоби.

    Код АТС N06В Х 18.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Вінпоцетин має комплексний механізм дії, чинить позитивний вплив при порушенні обміну речовин у ЦНС, порушенні церебрального кровообігу і розладі мікро циркуляції. Препарат має церебропротективну дію –поліпшує метаболізм головного мозку, посилює поглинання глюкози і кисню; підвищує переносимість церебральної гіпоксії; підвищує концентрацію цАМФ утканині мозку; посилює метаболізм норадреналіну і серотоніну; виявляє антиоксидантну активність.

    Вінпоцетин поліпшує церебральну мікро циркуляцію, інгібує агрегацію тромбоцитів; знижує патологічно підвищену в’язкість крові; посилює деформування еритроцитів і гальмує поглинання ними аденозину, сприяє транспорту кисню дотканин.

    Вінпоцетин вибірково посилює мозковий кровообіг, зменшує опір судин головного мозку.

    Фармакокінетика. Терапевтична концентрація вінпоцетину в крові при внутрішньо венному введенні – 10 - 20 нг/мл. Препарат легко проникає черезгістогематичні бар’єри, у тому числі через гематоенцефалічний. Припарентеральному введенні вінпоцетину об’єм розподілу становить 5,5 л/кг. Метаболізується у печінці з утворенням метаболітів, основніми з яких єаповін камінова кислота і гідроксивінпоцетин, які є фармакологічно активними. Період напів виведення становить 4,7 - 5 год. Екскретується з організму із сечеюі жовчю, в основному у вигляді метаболітів, кон’югованих із глюкуроновоюкислотою.

    Показання для застосування. Гостра і хронічна недостатність мозкового кровообігу (транзиторна ішемія, стани після перенесеного ішемічного інсульту, церебральний атеросклероз, пост травматична і гіпертонічна енцефалопатія); психічні і неврологічні порушення, пов’язані з церебральною недостатністю: порушення пам’яті, апраксія, афазія, запаморочення, головний біль, рухові розлади; захворювання судинної оболонки і сітківки, жовтої плями, артеріальні івенозні тромбози та емболії, вторинна глаукома; стареча глухуватість, хворобаМеньєра, кохлеовестибулярний неврит.

    Спосіб застосування та дози. Вінпоцетин вводять внутрішньо веннокраплинно дорослим по 2 мл 0,5% розчину у 250 - 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Препарат у перші дві доби вводиться 1 раз на добу по 20 мг, у подальшому при задовільній переносимості препарату – по 30 мг один раз на добу внутрішньо венно краплинно. Тривалість застосування препарату становить в середньому 10 - 14 днів.

    За необхідністю (якщо цього вимагає стан хворого) можливо протягом 3 -4 днів збільшувати дозу до 1 мг/кг маси тіла хворого.

    Вища разова доза препарату – 60 мг.

    Вища добова доза препарату – 1,5 мг/кг.

    Побічна дія. Можлива минуща артеріальна гіпертензія, тахікардія; рідко – екстрасистолія, збільшення часу збудження шлуночків.

    Протипоказання. Гостра стадія геморагічного інсульту, виражена ішемічна хвороба серця, тяжкі форми аритмій, синдром збільшення інтервалу QT, вагітність, період лактації, підвищена чутливість до препарату.

    Немає достатньої кількості даних щодо застосування Вінпоцетину удитячому віці.

    Передозування. Передозування Вінпоцетину може супроводжуватися посиленням побічних ефектів препарату. Лікування складається із застосування гіпотензивних і анти аритмічних засобів під контролем лікаря.

    Особливості застосування. З обережністю застосовують препарат при аритмії, стенокардії, нестабільному артеріальному тиску і зниженому судинному тонусі. При геморагічному церебральному інсульті парентеральне введення Вінпоцетинуприпускається тільки після зменшення гострих явищ – звичайно через 5 - 7 днів. Парентерально, як правило, застосовують у гострих випадках до поліпшення клінічної картини, потім переходять на прийом препарату у формі таблеток. Підшкірне введення препарату не допускається.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному парентеральному застосуванні Вінпоцетину і гепарину підвищується ризик розвитку кровотеч. Вінпоцетин може посилювати гіпотензивний ефект метилдопи. Источник

    Умови і термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років.





    На сайті також шукають: Мебендазол, Хорагон інструкція, Амофаст застосування, Бензилбензоат побічні дії, Диклоран протипоказання