Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АЛДІЗЕМ
Назва: АЛДІЗЕМ
Міжнародна непатентована назва: Diltiazem
Виробник: Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 90 мг № 30
Діючі речовини: 1 таблетка містить: дилтіазему гідрохлориду 90 мг
Допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат; олія рицинова гідрогенізована; макрогол 6000.
Фармакотерапевтична група: Антагоністи іонів кальцію
Показання: Стабільна стенокардія;– ангіоспастична стенокардія (в.т.ч. стенокардія Принцметала);– артеріальна гіпертензія;– суправентрикулярна тахікардія.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1836/01/01
Термін дії посвідчення: з 22.10.2009 по 22.10.2014
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АЛДІЗЕМ
АТ код: C08DB01
Наказ МОЗ: 762 від 22.10.2009


    Інструкція для застосування АЛДІЗЕМ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    АЛДІЗЕМ

    (ALDIZEM®)


    Склад:

    діюча речовина: diltiazem hydrochloride.

    1 таблетка містить дилтіазему гідро хлориду 90 мг.

    допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат; олія рицинова гідрогенізована; макрогол 6000.


    Лікарська форма. Таблетки.


    Фармакотерапевтична група.

    Селективні антагоністи кальцію, з переважною дією на серце. Код АТС C08D B01.


    Клінічні характеристики:

    Показання.

    – Стабільна стенокардія;

    – ангіоспастична стенокардія (в. т. ч. стенокардія Принц метала);

    – артеріальна гіпертензія;

    – суправентрикулярна тахікардія.


    Протипоказання.

    – Підвищена чутливість до компонентів препарату;

    – кардіогенний шок;

    – гострий інфаркт міокарда із застоєм крові в легенях;

    – декомпенсована серцева недостатність;

    – синдром слабкості синусного вузла;

    – порушення провідності міокарда, в т. ч. AV-блокада II і III ступеня (за винятком пацієнтів з кардіостимулятором);

    – WPW-синдром (Вольфа–Паркінсона–Уайта);

    – синдром Лауна – Ганонга-Левіна;

    – виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт. ст.);

    – брадикардія (ЧСС менше 55 ударів/хв);

    – вагітність і період годування груддю;

    – дитячий вік.


    Спосіб застосування та дози.

    Дозу для внутрішнього прийому встановлюють індивідуально для кожного хворого, залежно від важкості захворювання і стану хворого.

    Таблетки приймають цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.

    При   лікуванні   стенокардії і суправентрикулярних порушень ритму призначають 180 - 360 мг на добу у 2 - 3 прийоми.

    При артеріальній гіпертензії – 240-360 мг на добу у 2-3 прийоми. Зазвичай призначають по 90 мг 2-3 рази на добу. Максимальна добова   доза   складає 360 мг.

    У пацієнтів літнього віку або пацієнтів з порушеною функцією печінки рекомендують розпочинати лікування з нижчої дози – 30 мг 3-4 рази на добу.


    Побічні реакції.

    Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часто (›1/10); часто (›1/100 ‹1/10); нечасто (›1/1000 ‹1/100); рідко (›1/10000 ‹1/1000); дуже рідко (‹1/10000), включаючи окремі повідомлення.

    Розлади серцево-судинної системи.

    Часто: AV-блокада І ступеня, синусна брадикардія.

    Рідко: брадикардія, AV-блокада ІІ-ІІІ ступеня, припинення активності синусового вузла, загострення симптомів стенокардії, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, тахікардія, серцебиття, аритмія, екстрасистола, непритомність, приливи крові до обличчя, периферичні набряки, синкопе.

    Розлади травного тракту.

    Часто: нудота, запор, діарея, сухість у ротовій порожнині і горлі.

    Рідко: анорексія, диспепсія, блювання, збільшення маси тіла, гінгівіт, гіперплазія ясен.

    Розлади з боку шкіри.

    Часто: екзантема, свербіж.

    Рідко: синдром Стівесона-Джонсона, ангіо невротичний набряк, токсичний епідермальний некроз, ексфоліативний дерматит, червоний вовчак, петехія, фото чутливість, кропив’янка, алергічні реакції шкіри, включаючи мультиформну еритему, васкуліт, лімфаденопатія, еозинофілі я.

    Дерматологічні прояви можуть бути тимчасовими і можуть зникнути, незважаючи на подальший прийом дилтіазему. Якщо дерматологічні реакції не зникають, прийом препарату слід припинити.

    Гепатобіліарні розлади.

    Часто: підвищення рівнів амінотрансфер аз.

    Рідко: гранулематозний гепатит, підвищення рівня лужних фосфатаз, SGOT, SGPT, LDH, гіперглікемія.

    Розлади кровотворної та лімфатичної системи.

    Рідко: тромбоцит опенія, лейкопенія, подовження часу кровотечі.

    Психіатричні розлади.

    Рідко: сплутання свідомості, амнезія, депресія, галюцинації, безсоння, нервозність, зміна особистості, порушення смаку та нюху.

    Розлади нервової системи.

    Рідко: порушення ходи, парестезія, сонливість, тремор, астенія.

    Розлади органів зору.

    Рідко: амбліопія, подразнення очей.

    Розлади органів слуху.

    Рідко: шум у вухах.

    Розлади м’язово-скелетної системи.

    Рідко: біль у кістках і суглобах, міальгія.

    Респіраторні розлади.

    Рідко: задишка, носова кровотеча, застій у носі.

    Розлади сечовидільної системи.

    Рідко: ніктурія, поліурія, підвищення рівня креатинкінази.

    Порушення репродуктивної системи і грудних залоз.

    Рідко:   сексуальна дисфункція у чоловіків і жінок, гінекомастія.




    Передозування.

    Симптоми:   брадикардія, артеріальна гіпотензія, AV-блокада і зупинка серця, гіпотермія, гіперглікемія, нудота. Може розвинутися серцева недостатність. Специфічного антидоту не існує.

    Лікування. Проводять промивання шлунку і вводять активоване вугілля з одночасним проведенням симптоматичної терапії. Здійснюють моніторинг ЕКГ.

    При артеріальній гіпотензії внутрішньо венно вводять допамін або кальцію хлорид, при  AV-блокаді II і III ступеня призначають внутрішньо венно 0,6-1,0 мг атропіну сульфату, або використовують тимчасову кардіостимуляцію. При серцевій недостатності лікування симптоматичне, призначають діуретики і препарати з позитивною інотропною дією (ізопротеренол, допамін, добутамін).


    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Дилтіазем не слід приймати під час вагітності та годування груддю. Застосування дилтіазему у період вагітності можливе лише в деяких випадках під особливим наглядом лікаря, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Дилтіазем проникає в грудне молоко у концентрації, еквівалентній концентрації препарату в сироватці крові матері; при лікуванні препаратом рекомендують припинити годування груддю.


    Діти.

    Ефективність і безпека застосування препарату дітям не досліджені.



    Особливості застосування.

    З обережністю застосовують препарат при AV-блокаді I ступеня, порушенні функції лівого шлуночка серця, пацієнтам, схильним до артеріальної гіпотензії та брадикардії.

    Алдізем з обережністю призначають пацієнтам, які приймають інші лікарські засоби, зокрема пероральні препарати β-адреноблокаторів. Лікування слід проводити під ретельним наглядом кардіолога.

    З обережністю застосовують Алдізем для лікування хворих з вираженими порушеннями функції печінки або нирок. Для даної групи пацієнтів при необхідності слід   зменшити дози препарату, контролю вати вміст сечовини в сечі, рівень креатині ну та функцію печінки. При порушенні функції печінки та печінкової порфірії добова доза не має перевищувати 90 мг і рекомендується регулярно проводити контроль функції печінки.

    З обережністю слід призначати препарат пацієнтам літнього віку.

    У разі виникнення стійких шкірних висипань, що прогресують у поліморфну еритему і ексфоліативний дерматит, слід припинити прийом препарату.

    Препарат містить лактозу, тому необхідно прийняти відповідні запобіжні засоби для пацієнтів з непереносимістю лактози та/для пацієнтів з глюкозо-галактоз ним синдромом мальабсорбції.


    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

    У хворих з підвищеною чутливістю (зокрема на початку курсу лікування) можливі індивідуальні реакції (сонливість, запаморочення, різке зниження кров'яного тиску), що впливають на здатність хворого виконувати роботу, що вимагає підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.




    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    При одночасному застосуванні дилтіазему з іншими антигіпертензивними препаратами відбувається взаємне посилення гіпотензивної дії, що може привести до різкого зниження кров'яного тиску.

    Комбінація з β-адрено блокаторами і анти аритмічними засобами (аміодарон, хінідин) може призвести до посилення негативного інотропного ефекту, збільшення ризику розвитку порушень AV-провідності і прогресу вання брадикардії.

    При одночасному застосуванні дилтіазему з алкоголем або засобами для наркозу можливе посилення гіпотензивного ефекту.

    Одночасне застосування дилтіазему з блокаторами нейром’язової передачі   сприяє посиленню міорелаксуючого ефекту.

    Можливе зменшення ефекту дилтіазему при одночасному застосуванні з ріфампіцином.

    Циметидин значно збільшує концентрацію дилтіазему в крові, що може призвести до його токсичної дії на серцево-судинну систему.

    Дилтіазем підвищує концентрацію карбамазепіну у плазмі крові (40-70 %) і частоту побічних ефектів (атаксія, ністагм, диплопія, головний біль), а також підвищує концентрацію в крові теофіліну, дигоксину (до 50 %), хінідину, іміпраміну, літію і мідазоламу.

    При одночасному прийомі дилтіазему і циклоспорину у пацієнтів з пересадженою ниркою можливий розвиток інтоксикації останнім (парестезії). Тому необхідно уважно стежити за рівнем концентрації циклоспорину у плазмі крові.

    Збільшується дія пероральних гіпоглікемізуючих засобів (клорпропаміду і гліпізиду).

    Прийом їжі збільшує всмоктування і біодоступність дилтіазему до 20-30 %.

    Одночасне застосування з похідними нітратів може призвести до підвищеного гіпотензивного ефекту і запаморочення (аддитивні вазоділятаторні ефекти). У всіх пацієнтів, які підлягають лікуванню антагоністами кальцію, введення похідних нітратів у терапію має здійснуватися з поступовим збільшенням доз.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Механізм дії дилтіазему полягає в блокаді транспорту іонів кальцію в клітини серцевого м'яза і гладкої мускулатури судин. Препарат спричиняє розширення коронарних судин серця і збільшує коронарний кровотік, знижує підвищений артеріальний тиск, загальний периферичний судинний опір. Препарат знижує потребу міокарда в кисні за рахунок зниження скорочуваності міокарда і зменшення частоти серцевих скорочень, а також зменшення пост навантаження на міокард.

    Фармакокінетика.

    Всмоктування.

    При прийомі внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3 - 4 години після внутрішнього прийому препарату. Рівні концентрацій в плазмі крові у деяких хворих сильно відрізняються.

    Розподіл.

    Зв’язування з білками плазми складає 77-93 %. Об'єм розподілу препарату в організмі складає близько 5,3 л/кг маси тіла.

    Метаболізм і виведення.

    Після всмоктування з шлунково-кишкового тракту дилтіазем піддається інтенсивному метаболізму при першому проходженні через печінку. У печінці метаболізується з утворенням кількох проміжних продуктів обміну, причому виводиться з організму в основному з жовчю (65 %) і частково - з сечею (35 %).

    Період напів виведення з плазми крові складає 4,5 години.



    Фармацевтичні характеристики.

    Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого кольору з лінією розлому на одному боці.


    Термін придатності. 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.


    Умови зберігання.

    Зберігати при температурі не вище 25 °С.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.


    Упаковка.

    По 10 таблеток у блістері перфорованому, по 3 блістери у картонній коробці.


    Категорія відпуску. За рецептом.


    Виробник. Алкалоїд АД – Скоп’є.


    Місцезнаходження.   Республіка Македонія, Источник

    1000 м. Скоп’є, бульвар Олександра Македонського, 12.






    На сайті також шукають: Назофан, Спеман інструкція, Вартек застосування, Хепель побічні дії, Гордокс протипоказання