Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ВЕСТАГІСТИН
Назва: ВЕСТАГІСТИН
Міжнародна непатентована назва: Betahistine
Виробник: Фармасайнс Інк., Канада
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 16 мг № 30
Діючі речовини: 1 таблетка містить бетагістину гідрохлориду - 16.0 мг
Допоміжні речовини: Повідон К90, целюлоза мікрокристалічна, альфа-лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, стеаринова кислота
Фармакотерапевтична група: Гістамін та антигістамінні препарати
Показання: Хвороба і синдром Меньєра. Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення.
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2654/01/02
Термін дії посвідчення: з 29.01.2010 по 29.01.2015
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ВЕСТАГІСТИН
АТ код: N07CA01
Наказ МОЗ: 63 від 29.01.2010


    Інструкція для застосування ВЕСТАГІСТИН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ВЕСТАГІСТИН

    (VESTAHISTIN)

    Склад:

    діюча речовина: бетагістину гідро хлорид (betahistine hydrochloride);

    1 таблетка містить 8 або 16 мг бетагістину гідро хлориду;

    допоміжні речовини: повідон К 90, целюлоза мікрокристалічна, альфа-лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, кросповідон, кислота стеаринова.


    Лікарська форма. Таблетки.


    Фармакотерапевтична група.

    Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях.

    Код АТС N07C A01.


    Клінічні характеристики.


    Показання.

    Хвороба і синдром Меньєра.

    Симптоматичне лікування вестибулярного запаморочення.


    Протипоказання.

    Підвищена чутливість до будь-якого   компонента препарату. Феохромоцитома.


    Спосіб застосування та дози.

    Дозу препарату підбирають індивідуально залежно від ефекту.


    Таблетки по 8 мг Таблетки по 16 мг
    1-2 таблетки
    3 рази на добу
    ½-1 таблетка
    3 рази на добу

    Добова доза для дорослих становить 24-48 мг, рівномірно розподілена для прийому протягом дня. Препарат бажано приймати після їди.

    Зменшення симптомів інколи спостерігається тільки після 2-3 тижнів лікування. Найкращі результати досягаються при прийомі препарату протягом кількох місяців. Є дані, що застосування препарату на початку захворювання запобігає його прогресу ванню та втраті слуху на пізніх стадіях.

    Побічні реакції.

    Наступні побічні реакції спостерігалися з частотою

    (дуже часті ≥ 1/10, часті від ≥ 1/100 до < 1/10, нечасті від ≥1/1 000 до < 1/100, поодинокі від ≥ 1/10 000 до <1/1 000, рідкісні < 1/10 000).


    Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

    Часті: нудота, диспепсія.

    Нечасті: блювання, біль в абдомінальній ділянці, відчуття важкості у епігастрії, метеоризм.

    Ці побічні ефекти зникають при прийомі препарату з їжею або після зменшення дози.

    Порушення імунної системи.

    Реакції гіпер чутливості, в тому числі негативного типу (були повідомлення про рідкісні випадки розвитку анафілаксії).

    Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини.

    Поодинокі: гіпер чутливість шкіри та підшкірної жирової клітковини, зокрема ангіо невротичний набряк, висипання, свербіж і кропив’янка.


    Передозування.

    Є повідомлення про поодинокі випадки передозування препарату. У більшості випадків клінічні симптоми передозування були відсутні. Інколи після прийому доз препарату понад 200 мг спостерігалися легкі та помірні симптоми, такі як біль у шлунку, нудота, сонливість. Є повідомлення про виникнення судом у випадках передозування (640 мг) з появою симптомів легкого і середнього ступеня вираженості. Всі випадки закінчилися повним одужанням.

    Лікування передозування має включати симптоматичну терапію.


    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Немає достовірних даних про те, що застосування препарату під час вагітності впливає на організм матері та плода. Однак у період вагітності препарат слід приймати тільки при наявності безперечної потреби і під безпосереднім наглядом лікаря.

    Не рекомендується застосовувати препарат у період годування груддю. Виділення бетагістину у грудне молоко не вивчалося. Користь від вживання препарату слід співвідносити з перевагами грудного годування і потенційним ризиком для дитини.


    Діти.

    Дітям препарат не рекомендований. Ефективність і безпека бетагістину для дітей до 18 років не досліджувалися.


    Особливості застосування.

    Хворим на виразку шлунка і дванадцяти палої кишки в анамнезі препарат слід призначати з обережністю. Під час лікування необхідно контролю вати стан хворих на бронхіальну астму і феохромоцитому.


    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами.

    Дослідження впливу препарату на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами не проводилися.


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Дані дослідження in vitro дозволяють передбачити відсутність інгібування активності цитохром них ферментів Р450 in vivo. Взаємодія препарату Вестагістин з іншими лікарськими засобами in vivo невідома.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Бетагістину гідро хлорид – гістаміноподібний препарат, фармакологічна дія якого має як неспецифічні ефекти, так і прямий вплив на механізми відновлення у вестибулярних ядрах.

    Неспецифічним ефектом можна вважати вплив препарату на кровообіг у стовбурній частині головного мозку. Збільшення регіонального церебрального кровообігу при пероральному застосуванні бетагістину відзначено й у хворих із порушенням мозкового кровообігу. Слід також зазначити, що бетагістин виявляє ефективність і при вестибулярних порушеннях, не пов’язаних із судинною недостатністю. Крім того, як при системному, так і при іонофоретичному застосуванні бетагістин індукує однакові зміни у центральній нервовій системі, що вказує на наявність інших механізмів дії, крім стимуляції кровообігу.

    Бетагістин діє на гістамінові Н1- і Н3-рецептори   внутрішнього вуха і вестибулярних ядер ЦНС. Шляхом прямого впливу на Н1-рецептори судин внутрішнього вуха та опосередкованого впливу на Н3-рецептори поліпшує мікро циркуляцію і проникність капілярів внутрішнього вуха, збільшує кровообіг у базилярних артеріях, нормалізує тиск ендолімфи в лабіринті і равлику. Бетагістин має виражений центральний ефект як інгібітор Н3-рецепторів ядер вестибулярного нерва. Нормалізує порушення вестибулярного апарату, знижує частоту та інтенсивність запаморочення, зменшує шум і дзвін у вухах, поліпшує слух.

    Фармакокінетика. Бетагістину   гідро хлорид добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Він метаболізується з утворенням двох з'єднань, які виводяться із сечею. Основним метаболітом бетагістину є біологічно неактивний 2-піридилоцетат.

    Другий метаболіт, дим етильоване похідне   бетагістину, має майже таку ж гістаміноподібну активність, як і вихідне з'єднання, однак він присутній лише у слідових кількостях. Пік вмісту в крові метаболітів бетагістину   досягається за 3-5 годин. Більша частина дози бетагістину, що надійшла, виводиться із сечею у вигляді метаболітів майже 3 доби.


    Фармацевтичні характеристики.


    Основні фізико-хімічні властивості:

    таблетки по 8 мг: плоско циліндричні таблетки зі скошеними краями, білого або майже   білого кольору, на одній стороні відтиск «В 8», інша – гладенька;

    таблетки по 16 мг: плоско циліндричні таблетки зі скошеними краями, білого або майже   білого кольору, на одній стороні відтиск «В 16», на іншій розподільча риска.


    Термін придатності. 5 років.


    Умови зберігання.

    Зберігати при температурі 15-30°С.

    Зберігати у недоступному для дітей місці.

    Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.


    Упаковка.

    По 15 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.


    Категорія відпуску.

    За рецептом.


    Виробник.

    Фармасайнс Інк., Канада.


    Місцезнаходження. Источник

    6111, Роялмаунт Авеню, № 100, Монреаль, Квебек, Канада, Н 4Р 2Т 4.






    На сайті також шукають: Золадекс, Спрегаль інструкція, Андрокур застосування, Доксазозин побічні дії, Капсиол протипоказання