ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МІЛІСТАНМУЛЬТИСИМПТОМНИЙ

(MILISTANMULTISYMPTOMIC)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: суспензія рожевого кольору;

склад: кожні 5 мл суспензії містять парацетамолу 160 мг, цетиризинугідро хлориду 2.5 мг, хлорфеніраміну малеату 1мг, декстрометорфану гідро броміду 5 мг ;

допоміжні речовини: натрію метилпарабен, натрію пропіл парабен, натрію карбоксім етилцелюлоза, динатріюедетат, ксантанова камідь, розчин сорбітолу 70%, кольоровий кармоізин супра, цукроза, есенція змішаних фруктів, очищена вода.

Форма випуску. Суспензія для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики-антипіретики. Парацетамол у комбінації зіншими препаратами (за винятком психолептиків). Код ATС N02B Е 51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну таслабку протизапальну дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезупростагландинів та переважаючим впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі.

Цетиризину гідро хлорид - селективний антагоніст периферичних H₁-гіста міновихрецепторів, метаболіт гідроксизину. Має проти алергічні властивості завдякиінгібуванню пізньої фази міграції клітин, які беруть участь у запальній реакції (переважно еозинофілів); також знижує експресію молекул адгезії, таких якICAM-1 та VCAM-1, які є маркерами алергічного запалення. Пригнічує дію інших медіаторів та індукторів секреції гістаміну, таких як PAF (тромбоцит-активуючий фактор) та субстанція Р. Практично не має антихолінергічних таантисеротонін ових ефектів. У терапевтичних дозах не спричиняє седативної дії.

Декстрометорфану гідро бромід – протикашльовий засіб, ефективний при непродуктивному бронхіальному кашлі, який виникає через подразнення бронхів при вдиханні холодного повітря. Механізм дії пов’язаний з впливом на центр кашлю у довгастому мозку.

Хлорфеніраміну малеат – проти алергічний засіб, блокатор гіста мінових Н₁-рецепторів. Викликає помірно виражений седативний ефект;

Фармакокінетика. Всмоктування. Після внутрішнього застосування препарат швидко та майже повністю всмоктується із травного тракту.

Застосування препарату одночасно з їжею не впливає на всмоктування, але незначно знижує швидкість.

Розподіл. Парацетамол добре розподіляється у тканинах (за винятком жирової тканини) та спинномозковій рідині. Зв’язування парацетамолу з білками плазми крові становить приблизно 10% і незначно підвищується при передозуванні. Цетиризин також здатен зв’язуватися з білками плазми крові. Має низький об’ємрозподілу (V_d – 0,5 л/кг), не проникає всередину клітини.

Метаболізм. Парацетамол метаболізується переважно у печінці шляхомкон’югації з глюкуронідом, сульфатом та окислення з участю змішаних оксидаз печінки та цитохрому P₄₅₀. Цетиризин у печінці практично не метаболізується. Декстрометорфану гідро бромід швидко та майже повністю метаболізується у печінцідо активного метаболіту декстрорфану.

Виведення. Період напів виведення парацетамолу становить 1-3 год. У пацієнтів з цирозом печінки період напів виведення подовжується. Нирковий кліренс парацетамолу становить 5%. Виводиться з сечею головним чином у виглядіглюкуронідних та сульфатних кон’югатів. Менше 5% виводиться у вигляді незміненого парацетамолу. Препарат здатен виводитися з грудним молоком. Після одноразового внутрішнього застосування цитеризину гідро хлориду період йогонапів виведення становить приблизно 10 год. Період напів виведеннядекстрометорфану гідро броміду - майже 4 год., препарат виводиться через нирки у незміненому вигляді та у вигляді дем етильованих метаболітів (включаючидекстрорфан). Діючі речовини препарату проникають через плаценту та виділяються з грудним молоком.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування грипу та інших гострих респіраторно-вірусних інфекцій, які супроводжуються підвищенням температури тіла, болем у м’язах ісуглобах, головним болем, закладенням носа, нежиттю, сльозотечею, дитячі інфекції, поствакцинальні реакції, прорізування зубів; поліноз, алергічний риніт та інші алергічні захворювання верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються вищезазначеними симптомами; больовий синдром малої і середньої інтенсивності різного генезу (головний, зубний біль, мігрень, невралгія, міалгія, меналгія, біль при травмах, опіках), пропасниця при інфекційно-запальних захворюваннях, сухий подразнюючий кашель.

Спосіб застосування та дози.

Дітям віком від 1 до 3 років: по 1 мірній ложечці 3 рази на добу;

дітям віком від 3 до 6 років: по 1 мірній ложечці 4рази на добу;

дітям старше 6 років: по 2 мірні ложечці 3 – 4 разина добу.

Максимальна тривалість лікування: 5 – 7 діб.

Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4год. Не вживати більше 4 разів на добу!

Побічна дія.

У поодиноких випадках, як правило, внаслідок тривалого використання великих доз, можуть спостерігатися сонливість, порушення сну, підвищена збудливість, біль в епігастральній ділянці, нудота, токсичний вплив на печінку (обумовлені парацетамолом); шкірний свербіж, висипи на шкірі, набряк Квінке, анемія, тромбоцит опенія; сухість у роті, утруднення сечовиділення, порушення акомодації, підвищення внутрішньо очного тиску (обумовлені холінолітичною дієюхлорфеніраміну).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, хронічний алкоголізм, виражені порушення функції печінки та/або нирок, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, дитячий вік до 1 року, вагітність, період годування груддю.

Передозування.

Симптоми: можливе порушення сну, свербіж, висипи, затримання сечовиділення, стомленість, тремор, тахікардія.

Лікування: симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування.

Вагітність і лактація. Застосування препарату під час вагітності можливе лише у тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бажано утриматися від застосування препарату підчас лактації або слід вирішити питання про припинення годування груддю (препарат здатен проникати в грудне молоко).

Обережно застосовують у хворих з порушенням функції печінки, травного тракту і нирок, з доброякісною гіпербілірубінемією, закрито кутовою глаукомою, гіпертрофією передміхурової залози, епілепсією, затримкою сечі, тяжкими серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, продуктивним кашлем, а також у хворих похилого віку. При тривалому застосуванні препарату необхідний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки (1 раз на 10 діб).

Під час застосування препарату слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.

Під час застосування препарату не можна вживати алкоголь!

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні з барбітуратами, проти судомними засобами, рифампіцином та алкоголем значно підвищується ризик гепатотоксичної дії.

При одночасному застосуванні Мілістану мультисимптомного зметоклопрамідом можливе збільшення абсорбції парацетамолу.

При одночасному застосуванні Мілістану мультисимптомного та похідних кумарину можливий розвиток незначної гіпопротромбінемії.

Кофеїн може потенціювати знеболювальну дію парацетамолу.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при кімнатній температурі (15-25 °С) у захищеному від світлата недоступному для дітей місці. Источник

Термін зберігання – 2 роки.