ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НАВОБАН®
(NAVOBAN®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва : tropisetron;
основні фізико-хімічні властивості: тверда желатинова капсула, двокольорова (жовтий та білий) з вмістом від білого до майже білого кольору;
склад: 1 капсула містить 5,64 мг тропісетрону гідро хлориду (відповідає 5 мгтропісетрону у вигляді основи);
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магніюстеарат, крохмаль кукурудзяний, лактоза, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, титану діоксид, шелак.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група.
Проти блювотний засіб, вибірковий конкурентний антагоніст 5-НТ3-рецепторів. Код АТС А 04А А 03.
Фармакологічні властивості.
Тропісетрон - сильнодіючий і високо селективний конкурентний антагоніст 5-НТ3-рецепторів - підкласу рецепторів серотоніну, розміщених на периферичних нейронах і в ЦНС. Хірургічні втручання і лікування із застосуванням певних препаратів, у тому числі деяких хіміотерапевтичних засобів, можуть сприяти виділенню серотоніну (5-НТ) з ентерохромафіноподібнихклітин, розташованих у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Це ініціює блювотний рефлекс і супутнє відчуття нудоти. Тропісетрон селективно блокує збудження пресинаптичних 5-НТ3-рецепторів периферичних нейронів, якіберуть участь у виникненні блювотного рефлексу, а також може чинити додаткову пряму дію на 5-НТ3-рецептори, які розміщені в ЦНС і опосередковують вплив блукаючого нерва на area postrema. Вважається, що цей вплив лежить воснові механізму проти блювотної дії тропісетрону.
Тривалість дії Навобану становить 24 год, що дає змогу приймати йогоодин раз на день.
У тих дослідженнях, де препарат застосовувався протягом багаторазових циклів хіміотерапії, ефективність препарату зберігалася.
Навобан запобігає нудоті і блюванню, спричинених хірургічним втручанням або протипухлинною хіміотерапією, при цьому екстра пірамідних побічних ефектівне відмічається.
Фармакокінетика.
Всмоктування.
Навобан всмоктується із шлунково-кишкового тракту майже повністю (понад 95%). Період напів виведення в середньому становить приблизно 20 хв.
Розподіл.
Неспецифічне зв’язування тропісетрону з білками плазми (переважно зальфа1-глікопротеїнами) становить 71%. Об’єм розподілу у дорослих становить від 400 до 600 л; у дітей віком від 3 до 6 років - приблизно 145 л, від 7 до 15 років - приблизно 265 л.
Метаболізм.
Максимальна концентрація в плазмі досягається в межах 3 год. Біодоступність залежить від величини дози: після прийому препарату в дозі 5 мгвона досягає приблизно 60% і підвищується (навіть до 100%) після прийому препарату в дозі 45 мг. Значення біодоступності і кінцевого періодунапів виведення у дітей подібні до відповідних показників, які спостерігалися уздорових добровольців.
Метаболізм тропісетрону здійснюється шляхом гідроксилювання в 5, 6 або 7 положеннях індольного кільця з наступною реакцією кон’югації з утвореннямглюкуроніду або сульфату і виведенням з сечею або жовчю (співвідношення вмісту метаболітів у сечі і калі становить 5:1). Активність метаболітів тропісетронущодо 5-НТ3-рецепторів значно знижена, і вони не беруть участі у реалізації фармакологічної дії препарату. Метаболізм тропісетрону має зв’язок з генетично детермінованим поліморфізмом спартеїну/дебризохіну. Відомо, що майже 8% осіб європеоїдної раси мають низький метаболізм спартеїну/дебризохіну.
При повторних призначеннях Навобану вдозах, що перевищують 10 мг два рази на день, може відбутися насичення ферментної системи печінки, яка бере участь у метаболізмі тропісетрону, що може призвести до дозозалежного підвищення рівнятропісетрону в плазмі. Проте навіть в осіб, у яких знижений метаболізм тропісетрону, застосування таких доз препарату не призводило до збільшення його концентрації в плазмі вище переносимих значень. Тому припускають, що у разі, коли з метою запобігання виникненню нудоти і блювання під час протипухлинної хіміотерапії протягом 6 днів буде застосовуватися рекомендована доза препарату (5 мг одинраз на день) накопичення тропісетрону не буде мати клінічного значення.
Виведення.
В осіб, у яких прискорений метаболізм тропісетрону, періоднапів виведення (бета-фаза) становить приблизно 8 год; у пацієнтів, у яких знижений метаболізм тропісетрону, цей показник може зростати до 45 год.
Загальний кліренс тропісетрону становить приблизно 1 л/хв, при цьому нирковий кліренс - майже 10% від цієї величини. У пацієнтів із зниженим метаболізмом тропісетрону загальний кліренс знижується до 0,1 - 0,2 л/хв, прицьому величина ниркового кліренсу не змінюється. Зниження поза ниркового кліренсу призводить приблизно до 4-5-разового подовження періоду напів виведення і до 5 -7-кратного підвищення значень площі під кривою “концентрація - час” (AUC). Величина максимальної концентрації і об’єм розподілу у таких пацієнтів не відрізняються від відповідних показників у пацієнтів, які швидкометаболізують тропісетрон. У пацієнтів з низьким рівнем метаболізмутропісетрону частина незміненого препарату, що виводиться із сечею, вища, ніж у пацієнтів, у яких метаболізм тропісетрону прискорений.
Показання для застосування.
Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії;
усунення нудоти і блювання, що виникають у після операційний період;
запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічнихінтраабдомінальних хірургічних втручань. З метою досягнення оптимальної величини співвідношення “ефект/ризик” застосування препарату повинно обмежуватися пацієнтками, в анамнезі яких є відомості щодо розвитку після операційної нудоти і блювання.
Спосіб застосування та дози.
Для лікування препарат застосовується як у вигляді розчину, так і увигляді капсул.
Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії.
Препарат у вигляді капсул застосовують з 2-го по 6-й день після попередньої терапії розчином. Капсули приймають внутрішньо по 5 мг на добу.
Дорослі. Дорослим Навобан рекомендується у вигляді 6-денних курсів по 5 мг/добу. У перший день призначають внутрішньо венно незадовго до застосування протипухлинної хіміотерапії: або у вигляді інфузій (після попереднього розведення), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 1 хв). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначають внутрішньо.
Якщо застосування одного тропісетрону виявляє недостатню проти блювотнудію, лікувальний ефект препарату може бути посилений призначеннямдексаметазону.
Капсули слід приймати вранці, запиваючи водою, відразу ж після вставання, за 1 год до прийому їжі.
Діти. Дітям застосовують інші лікарські форми препарату.
У дітей старше 2 років рекомендована доза Навобану 0,2 мг/кг; максимальна добова доза - до 5 мг. У перший день, незадовго до застосування протипухлинної хіміотерапії рекомендується внутрішньо венне введення Навобану: або у вигляді інфузії (після розведення такими загальновживаними розчинами дляінфузій, як ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, 5% розчин глюкози або 5% розчин фруктози), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 1хв). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначають внутрішньо. Навобан можна призначати у вигляді розчину для приймання внутрішньо відразу ж після розведення відповідної кількості тропісетрону, що міститься в ампулі (з апельсиновим соком або колою) і приймати зранку, за 1 год до прийому їжі.
Усунення і запобігання нудоті і блюванню, що виникають у після операційному періоді.
Дорослі. Рекомендується внутрішньо венне введення Навобану в дозі 2 мг: або увигляді інфузій (після попереднього розведення), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 30 сек). Для запобігання нудоті і блюванню, що виникають у після операційному періоді, Навобан слід застосовувати незадовго до подачі наркозу.
Побічна дія.
При застосуванні препарату в рекомендованих дозах небажані ефекти мають минущий характер. При застосуванні Навобану в дозі 2 мг найчастіше повідомлялося про розвиток головного болю. При використанні препарату в дозі 5 мг також спостерігалися запор і зрідка - запаморочення, втома і такі порушення з боку шлунково-кишкового тракту, як біль у животі тадіарея.
Так само, як і у випадках застосування інших антагоністів 5-НТ3-рецепторів, рідко спостерігалися реакції гіпер чутливості (" реакції 1-го типу"), що характеризувалися одним або декількома такими симптомами: відчуття припливу крові до обличчя та/або генералізована кропив’янка, відчуття тяжкості за грудиною, задишка, бронхоспазм, який гостро розвивається, артеріальнагіпотензія.
Дуже рідко повідомлялося про випадки колапсу, непритомності або зупинки серця, але причинний зв’язок цих явищ із застосуванням Навобану не був установ лений. Деякі з них могли бути обумовлені супутньою терапією або основним захворюванням.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до тропісетрону, інших антагоністів 5-НТ3-рецепторів абобудь-яких інших компонентів, що входять до складу препарату.
Навобан не слід застосовувати в період вагітності.
Передозування.
Симптоми. У випадку повторного застосування дуже високих доз Навобану спостерігалися зорові галюцинації; у пацієнтів з попередньою артеріальною гіпертонією - підвищення артеріального тиску.
Лікування. Показане симптоматичне лікування під постійним контролем життєво важливих функцій організму і стану пацієнта.
Особливості застосування.
Застосування в осіб, які належать до категорії хворих, що поганометаболізують спартеїн/дебризохін.
У пацієнтів, які належать до цієї категорії (вони становлять приблизно 6% від популяції осіб європеоїдної раси), період напів виведення тропісетронуподовжений (у 4 - 5 разів у порівнянні з особами, які інтенсивно метаболізуютьспартеїн/дебризохін). Проте при внутрішньо венному введенні Навобану в дозах, що досягають 40 мг, двічі на день протягом 7 днів здоровим добровольцям, які належать до категорії хворих, які погано метаболізують спартеїн/дебризохін, серйозних небажаних явищ відзначено не було. Ці спостереження вказують на те, що при проведенні 6-денних курсів лікування пацієнтів, які належать до категорії осіб, які погано метаболізують спартеїн/дебризохін, необхідності взниженні звичайної добової дози препарату - 5 мг - не виникає.
Застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.
У пацієнтів з гострим гепатитом або жировою дистрофією печінки змін фармакокінетики тропісетрону не відзначається. На противагу цьому, у пацієнтів з цирозом печінки або порушеннями функції нирок концентрації тропісетрону вплазмі можуть перевищувати (максимально на 50%) показники, що виявляються уздорових добровольців, які належать до групи осіб, що інтенсивно метаболізуютьспартеїн/дебризохін. Проте, якщо таким пацієнтам Навобан призначають у вигляді рекомендованих 6-денних курсів по 5 мг/добу, зменшувати дозу препарату непотрібно.
Застосування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
У пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертонією слід уникати застосування Навобану в добових дозах, що перевищують 10 мг, оскільки це може призвести до подальшого підвищення артеріального тиску.
Застосування у пацієнтів із захворюваннями серця.
Слід дотримуватися обережності у пацієнтів з порушеннями серцевого ритму і провідності, а також у пацієнтів, яких лікують анти аритмічнимипрепаратами або бета-адрено блокаторами, тому що наявний досвід одночасного застосування Навобану і засобів для наркозу в таких випадках обмежений.
Застосування у дітей.
Відзначено, що у дітей старше 2 років переносимість Навобану була гарною.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
Не існує даних, які свідчили б про те, що у пацієнтів похилого віку (у порівнянні з молодшими пацієнтами) потрібне застосування інших доз Навобану абопро те, що в них можуть виникати будь-які інші побічні реакції.
Вагітність і лактація.
Навобан не повинен призначатися в період вагітності, за винятком тих випадків, коли під час хірургічних процедур, виконуваних з метою здійснення медичного аборту, переслідується мета запобігання після операційній нудоті або блюванню.
Невідомо, чи екскретується тропісетрон у грудне молоко, тому жінки, які приймають Навобан, не повинні годувати груддю.
Вплив на здатність керувати автомобілем.
Даних щодо впливу Навобану на здатність керувати автомобілем немає. Варто брати до уваги існування таких побічних ефектів, як запаморочення івтома.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Навобану зрифампіцином або іншими лікарськими засобами, що індукують ферментні системи печінки (наприклад, з фенобарбіталом), призводить до зниження концентраційтропісетрону в плазмі. Тому у пацієнтів, у яких прискорений метаболізмтропісетрону, необхідне підвищення доз Навобану (пацієнти, в яких метаболізмтропісетрону повільний, цього не потребують). Вплив інгібіторів ферментної системи цитохрому Р 450 (таких як циметидин) на рівні тропісетрону в плазмі незначні; зміни дозування Навобану в таких випадках не потрібні. Дослідження взаємодії Навобану із засобами для наркозу не здійнювалися.
Умови та термін зберігання. Капсули слід зберігати в недоступному длядітей місці, при температурі не вище 300С. Источник
Термін придатності. 5 років.