ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МОДУРЕТИК®
(MODURETIC®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: ромбоподібні таблетки рожево-кремового кольору з насічками з обох боків і написом MSD 917 на одному боці;
склад: 1 таблетка містить 5 мг амілориду гідро хлориду і 50мг гідрохлортіазиду;
допоміжні речовини: кальцію фосфат двоосновнийводний, лактоза водна, крохмаль передже латинізований, крохмаль, смола гуарова, жовтий FD&C&6 алюмінієвий лак, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Діуретики з помірно вираженою активністю в комбінації з калій зберігаючи ми засобами. Код АТС С 03ЕА 01.
Фармакодинаміка.
Модуретик® забезпечує сечогінний і гіпотензивний ефект (зумовлений в першу чергу дією гідрохлортіазиду), іводночас дія амілориду запобігає надмірним втратам калію, які можутьспостерігатись у хворих, що отримують діуретики тіазидового ряду. ОскількиМОДУРЕТИК® містить амілорид, виділення з сечею магнію при його застосуванні єменшим, ніж при застосуванні окремо тіазидових сечогінних засобів або препаратів, що діють на рівні петлі Генле.
М’які діуретична і гіпотензивна діїамілориду гідро хлориду доповнюють натрійуретичний, діуретичний і гіпотензивний ефект тіазидів, зводячи при цьому до мінімуму втрати з сечею калію і бікарбонатів і знижуючи можливість порушення кислотно-лужної рівноваги.
Сечогінна дія Модуретик® у проявляється через 2 год. після його прийому і триває майже 24 год.
Гідрохлортіазид
Гідрохлортіазид є діуретичним і гіпотензивним засобом, ефективним при прийомі внутрішньо.
Початок дії гідрохлортіазиду настає через 2 год; а максимально виражений ефект спостерігається приблизно через 4год. Сечогінна дія триває майже протягом 6-12 год. Гідрохлортіазид не впливаєна нормальний артеріальний тиск.
Амілоридугідро хлорид
Амілориду гідро хлорид єкалій зберігаючим засобом, якому властива м’яка натрійуретична, діуретична і гіпотензивна дія. Основна мета застосування амілориду – обмежити виведення калію у хворих, у яких внаслідок лікування сечогінними засобами розвинуласьгіпокаліємія або її розвиток передбачається.
Дія амілориду гідро хлоридурозпочинається, як правило, в межах 2-х годин після його прийому внутрішньо. Пік його впливу на виділення електролітів досягається між 6-ю та 10-ю год ітриває майже 24 год. Максимальна концентрація препарату в плазмі визначається через 3-4 год, а час напів виведення з плазми становить від 6 до 9 год.
Модуретик®, що є поєднаннямамілориду гідро хлориду та гідрохлортіазиду, знижує ймовірність розвитку надмірних втрат калію у хворих, діурез яких протягом тривалого часу активно стимулюється.
Фармакокінетика.
Пікові рівні амілориду в плазмі досягаються через 3- 4 год, а період на півжиття в плазмі коливається від 6 до 9 год. Ефекти на електроліти збільшуються при застосуванні одноразових доз амілориду приблизно до 15 мг.
Амілорид не метаболізується печінкою і виділяється у незміненому вигляді нирками. Приблизно 50% від дози амілориду 20 мг виділяється з сечею, а 40% - з калом протягом 72 год. Амілорид чинить незначний ефект на швидкість клуб очкової фільтрації або нирковий кровоток. Оскільки амілорид неметаболізується печінкою, у пацієнтів з дисфункцією печінки не очікується накопичення препарату, але накопичення може мати місце при розвиткугепаторенального синдрому.
Показання для застосування.
Як моно терапія або в комбінації зіншими гіпотензивними засобами при артеріальній гіпертензії, набряках серцевого походження, асцитах та набряках при цирозі печінки.
Стани, при яких можуть виникати ознаки надмірних втрат калію в період інтенсивної діуретичної терапії та коливкрай важливо зберегти нормальний баланс калію в організмі.
Спосіб застосування тадози.
Артеріальна гіпертензія
Стандартна доза - 1 таблеткаМодуретик® у на добу, що застосовується в один або два прийоми. Для деяких хворих достатньо половинної дози (еквівалентній половині таблетки). Рекомендована максимальна добова доза - 1 таблетка.
Набряки серцевого походження
Терапію Модуретик® ом можна розпочинати з дози 1 таблетка на день. У разі необхідності дозу можна збільшувати, але вона не повинна перевищувати 2 таблетки на добу. Оптимальна доза визначається досягнутим сечогінним ефектом і рівнем калію в плазмі. Після досягнення бажаного діуретичного ефекту слід спробувати зменшити дозу для переходу на підтримуючу терапію. При підтримуючій терапії препарат можна приймати періодично.
Цироз печінки з асцитом
Лікування починається з малої дозиМодуретик® у (1 таблетка на добу). За потребою дозу поступово збільшують до досягнення бажаного сечогінного ефекту, але вона не повинна перевищувати 2таблетки на добу.
Підтримуючі дози можуть бути меншими за ті, які потрібні для ініціації діурезу. А тому, після стабілізації ваги тіла хворого слід спробувати знизити денну дозу. Для зменшення ймовірності розвитку побічних проявів, пов’язаних із застосуванням діуретиків, особливо бажаним є поступове зниження ваги пацієнта.
Побічна дія.
Серед побічних проявів, зареєстрованих при застосуванні Модуретик® у, зустрічаються такі, які пов’язаніз посиленим діурезом, лікуванням тіазидами або з основним захворюванням, зприводу якого проводиться лікування. Під час клінічних випробувань було показано, що ризик розвитку небажаних проявів, відмічених при застосуванні окремо взятих амілориду і гідрохлортіазиду, не підвищується при застосуванні їх комбінованої форми.
При застосуванні МОДУРЕТИК® у були зареєстровані такі побічні ефекти:
Загальні
Головний біль*, слабість*, втомлюваність, погане самопочуття, біль у грудях, біль у спині, втрата свідомості.
Серцево-судинна система
Аритмія, тахікардія, ортостатичнагіпотензія, стенокардія.
Травна система
Нудота/анорексія*, блювання, пронос, запор, біль у животі, кровотечі з шлунково-кишкового тракту, зміни апетиту, відчуття переповнення живота, метеоризм, спрага, гикавка.
Метаболізм
Підвищення рівня калію сироватки (> 5,5 мЕкв/л), порушення електролітного балансу, гіпонатріємія, подагра, дегідратація.
Шкіра і прилеглі тканини
Висип*, свербіж, гіперемія, підвищена пітливість.
М’язово-скелетна система
Біль у ногах, судоми м’язів, біль усуглобах.
Нервова система
Запаморочення*, вертиго, парестезії, ступор.
Психічні функції
Безсоння, знервованість, сплутаність свідомості, депресія, сонливість.
Дихальна система
Задишка.
Органи чуття
Зміни смаку, порушення зору, закладеність носа.
Сечостатева система
Імпотенція, дизурія, ніктурія, нетримання сечі, дисфункція нирок, включаючи ниркову недостатність.
* Побічні прояви, які найчастішезустрічались під час контрольованих клінічних випробувань.
Протипоказання.
Гіперкаліємія (рівень калію вплазмі > 5,5 мЕкв/л).
Одночасне проведення лікування іншими калій зберігаючи ми засобами або засобами, що відновлюють вміст калію.
Ниркова недостатність (анурія, гостра ниркова недостатність, тяжке прогресуюче захворювання нирок і діабетичнанефропатія).
Підвищена чутливість до будь-якої зі складових цього препарату або до інших ліків сульфаніламідного походження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Літій - звичайно його не можна приймати одночасно з діуретиками. Сечогінні засоби знижують нирковий кліренс літію і підвищують ризик розвитку літієвої інтоксикації.
Не стероїдні протизапальні препарати - у деяких пацієнтів застосування не стероїдних протизапальних препаратів може зменшити діуретичний, натрійуретичний і антигіпертензивний ефекти діуретиків.
При одночасному застосуванні не стероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) і калій зберігаючих препаратів, включаючи амілориду гідро хлорид, зростає ризик розвитку гіперкаліємії іниркової недостатності, особливо у пацієнтів похилого віку. Якщо через наявнугіпокаліємію необхідним є одночасне застосування цих препаратів, призначати їхслід з обережністю, часто перевіряючи рівень калію сироватки, а також ретельно проводити контроль ниркової функції.
Амілориду гідро хлорид
Інгібітори АПФ - при одночасному застосуванні амілориду гідро хлориду та інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) підвищується ризик розвитку гіперкаліємії у тих випадках, коли підтверджено гіпокаліємію, слід застосовувати їх з обережністю, частоконтролюючи рівень калію в плазмі.
Гідрохлортіазид
Нижче перелічені препарати можуть взаємодіяти з гідрохлортіазидом при їх одночасному застосуванні:
Алкоголь, барбітурати або наркотики
Може спостерігатись потенціюванняортостатичної гіпотензії.
Протидіабетичні препарати (пероральні засоби таінсулін)
Може виникнути потреба в корекції дози цукрознижувального препарату.
Інші гіпотензивні засоби
Можлива сумація ефектів Модуретик® ута інших гіпотензивних засобів. Доцільно припинити лікування сечогінними засобами за 2 - 3 дні до початку терапії інгібітором АПФ з метою зменшення ймовірності розвитку гіпотензії після прийому першої дози інгібітора АПФ.
Колестирамін і колестипол - абсорбціягідрохлортіазиду порушується при застосуванні аніонообмінних смол. Одноразові дози колестираміну або колестиполу пов’язують гідрохлортіазид і зменшують його всмоктування з шлунково-кишкового тракту відповідно на 85% і 43%.
Кортикостероїди, АКТГ
Посилюють електролітний дисбаланс, особливо збільшують втрату калію.
Пресорні аміни (наприклад, норадреналін)
Можливим є зниження реакції на пресорніаміни, що не виключає їх застосування.
Недеполяризуючі релаксанти скелетних м’язів (наприклад, тубо курарин)
Можливе посилення діїміо релаксантів.
Передозування.
Не існує даних про випадки передозування у людей. Невідомо, чи піддається препарат діалізу. Немає спеціальної інформації щодолі кування передозування МОДУРЕТИК® у, і немає специфічної антидотної терапії. Уразі передозування необхідно проводити симптоматичну і підтримуючу терапію. Слід припинити лікування МОДУРЕТИК® ом і здійснювати ретельне спостереження за пацієнтом. Рекомендованими заходами є стимуляція блювання та промивання шлунка.
Найбільш звичними ознаками і симптомами, які можна очікувати при передозуванні амілориду, є дегідратація та електролітний дисбаланс. Якщо виникає гіперкаліємія, слід вжити активних заходів щодо зменшення рівня калію в сироватці. При передозуванні гідрохлортіазиду найбільш очікуваними єпрояви втрати електролітів (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія), а також дегідратація внаслідок надмірного діурезу. У разі застосування дигіталісугіпокаліємія може спричинити посилення серцевих аритмій.
Особливості застосування.
Гіперкаліємія
Гіперкаліємія (рівень калію сироватки >5,5 мЕкв/л) відмічалась у хворих, які приймали амілоридугідро хлорид або окремо, або в поєднанні з іншими сечогінними засобами. Гіперкаліємію спостерігали особливо в літніх хворих і пацієнтів, госпіталізованих з приводу цирозу печінки або набряків серцевого походження і ураженням нирок або які отримували інтенсивну діуретичну терапію. Стан таких хворих потребує пильного нагляду, аби вчасно помітити клінічні, лабораторні або електрокардіографічні (ЕКГ) ознаки гіперкаліємії. Серед хворих цієї групи відмічені смертельні випадки.
Під час лікування Модуретик® ом не слід застосовувати препарати, які збільшують вміст калію, або багату на калій дієту, за винятком тяжких і/або стійких до лікування випадків гіпокаліємії. У разі проведення калійпоповнюючої терапії, необхідно уважно спостерігати за рівнем калію сироватки.
Лікуваннягіперкаліємії
Якщо під час лікування Модуретик® омвиникає гіперкаліємія, введення препарату слід негайно ж припинити і, в разі потреби, вжити активних заходів щодо зниження рівня калію у сироватці.
Порушення функції нирок
Якщо кліренс креатині ну становить 30 мл/хв., застосування діуретиків тіазидового ряду втрачає свою ефективність.
У хворих з підвищеною концентрацією азоту сечовини в крові (АСК) понад 30 мг на 100 мл, креатині ну сироватки -понад 1,5 мг на 100 мл або загальної сечовини крові - понад 60 мг на 100 мл тахворим на діабет, терапія МОДУРЕТИК® ом повинна проводитись за умови ретельної та частої перевірки рівнів електролітів сироватки і АСК. Затримка калію за наявності порушень функції нирок потенціюється впливом калій зберігаючихпрепаратів і може призводити до швидкого розвитку гіперкаліємії.
Порушення електролітного балансу
Незважаючи на те, що ймовірність розвитку порушень електролітного балансу при лікуванні Модуретик® ом знижується, слід уважно спостерігати за станом хворого з метою не пропустити появи ознак порушення водно-електролітної рівноваги, а саме: гіпонатріємії, гіпохлоремічного алкалозу, гіпокаліємії та гіпомагніємії. Визначення концентрації електролітів у сироватці та сечі набуває особливої ваги, коли ухворого розвивається масивне блювання або коли йому парентерально вводять великі кількості рідини. До ознак та симптомів, що вказують на порушення водно-електролітного балансу, належать: сухість у роті, спрага, слабкість, летаргія, сонливість, неспокій, судорожні напади, сплутаність свідомості, м’язові болі або спазми, м’язова слабкість, гіпотензія, олігурія, тахікардія, розлади з боку шлунково-кишкового тракту, такі, як нудота і блювання.
Як і при лікуванні будь-яким іншим потужним сечогінним засобом, при лікуванні гідрохлортіазидом може виникатигіпокаліємія, особливо при інтенсивному діурезі, після тривалої терапії або за наявності тяжкого цирозу печінки. Гіпокаліємія може підвищити чутливість серцевого м’яза до токсичної дії препаратів наперстянки або посилити прояви такої інтоксикації (наприклад, збільшити збудливість шлуночків).
Спричинена діуретикамигіпонатріємія проходить, як правило, м’яко і безсимптомно. У не багатьох хворих вона може переходити у тяжку форму і проявлятись рядом симптомів. Такі хворі потребують невідкладної уваги та призначення відповідного лікування.
Тіазидові діуретики можуть знижувати виведення кальцію з сечею. Вони можуть також призводити до короткострокового і незначного зростання рівня кальцію сироватки за відсутності встановлених порушень кальцієвого метаболізму. Перед дослідженням функціїпара щитовидних залоз прийом тіазидів необхідно відмінити.
Азотемія
Лікування гідрохлортіазидом може прискорити розвиток азотемії або призвести до посилення її проявів. Кумулятивна дія цього препарату може спостерігатись у хворих з порушенням ниркових функцій. Якщо під час лікування ниркового захворювання наростає азотемія або розвивається олігурія, введення діуретика слід припинити.
Захворювання печінки
Тіазидові діуретики слід з обережністю застосовувати у хворих з порушенням функції печінки або з прогресуючим захворюванням печінки, оскільки навіть найменші порушення водно-електролітної рівноваги можуть прискорити розвиток печінкової коми.
Метаболічні розлади
У деяких хворих лікуваннятіазидовими діуретиками може призвести до виникнення гіперурикемії або сприяти розвитку подагри.
Діуретики тіазидового ряду можуть знижувати толерантність до глюкози. У зв’язку з цим може виникнути необхідність у коригуванні дози протидіабетичних засобів, у тому числі й інсуліну, у хворихна діабет.
З проведенням лікування тіазидовимипрепаратами може бути пов’язане підвищення рівнів холестерину і три гліцеридів у сироватці.
Для зменшення ризику розвиткугіперкаліємії у хворих на цукровий діабет та у пацієнтів з підозрою на цукровий діабет перед призначенням Модуретик® у слід ретельно дослідити стан функції нирок. Прийом Модуретик® у слід припинити щонайменше за три дні до проведення проби на толерантність до глюкози.
Лише за умови дотримання надзвичайної обережності можна проводити протикалійуретичну терапію у тяжких хворих, у яких високо ймовірним є розвиток дихального або метаболічного ацидозу, зокрема у пацієнтів із серцево-легеневими захворюваннями та декомпенсованим цукровим діабетом. Порушення кислотно-лужної рівноваги призводять до порушень співвідношення зовнішньо клітинного/ внутрішньоклітинного калію, а розвиток ацидозу може бути пов’язаний зі швидким зростанням концентрації калію у сироватці.
Реакції підвищеної чутливості
Відмічені випадки загострення або активізації під час прийому тіазидових діуретиків системного червоного вовчаку.
Застосування підчас вагітності
Здорові у всіх інших відношеннях вагітні жінки, скаржаться вони на незначні набряки чи ні, не повинні за звичайних умов приймати сечогінні засоби, оскільки тим самим вони наражають себе і плід на зайвий ризик виникнення небажаних реакцій. Діуретики не запобігають розвитку токсикозу вагітності. Не існує й переконливих даних накористь того, що вони є ефективними при лікуванні токсикозу.
Тіазиди проникають через плацентарний бар’єр і з’являються в крові пуповини. З огляду на це застосуванняМодуретик® у при встановленій або підозрюваній вагітності може бути виправданим, лише якщо очікувана від їх призначення користь переважає можливий шкідливий вплив на плід. До таких небажаних явищ належать жовтяниця плода або новонародженого, тромбоцит опенія і, можливо, інші побічні реакції, що спостерігаються у дорослих.
Застосування вперіод лактації
Діуретики тіазидового ряду виділяються з грудним молоком. Якщо їх призначення є небхідним, слід припинити годування груддю.
Застосування у педіатрії
Вивчення впливу амілоридугідро хлориду на дітей не проводилось. У зв’язку з цим Модуретик® не рекомендується призначати дітям.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі нижче 30 °С, у сухому, захищеному від світла і недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності - 3 роки. Неможна використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.