ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДРОТАВЕРИН
drotaverine
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: drotaverine,1 – (3,4 –діетокси-бензил) 6,7 – діетокси – 3,4 – дигідро – ізохінолон гідро хлорид;
основні фізико-хімічні властивості:прозорий від майже безколірного до блідо-жовтого кольору розчин з зеленуватим відтінком, без механічних включень.
склад: 1 мл розчину містить 20 мгдротаверину гідро хлориду;
допоміжні речовини: спирт абсолютний, натрію едетат, натрію мета бісульфіт, натрію сульфіт, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Синтетичні спазмолітики тахоліноблокатори.
АТС А 03А Д 02.
Фармакологічні властивості:
· фармакодинаміка. Спазмолітик міотропної дії. Знижує тонус гладкихм’язів внутрішніх органів, знижує їх рухову активність, помірно розширює кровоносні судини. За виразністю та тривалістю спазмолітичної дії перевершує папаверин. Не чинить дії на вегетативну нервову систему та ЦНС. Діє безпосередньо на гладком’язову мускулатуру і може бути застосований якспазмолітик у випадках, коли протипоказане застосування лікарських засобів ізгрупи холіноблокаторів (глаукома, гіпертрофія передміхурової залози). При внутрішньо венному застосуванні дія препарату спостерігається через 2 - 4 хв. Максимальний ефект розвивається через 30 хв.;
· фармакокінетика. Розподіл. Дротаверину гідро хлорид не проникає черезгематоенцефалічний бар’єр. Метаболізм. Дротаверину гідро хлоридбіотрансформується у печінці. Виділення. Період напіввиділення дротаверинустановить 16 год. Виділяється у вигляді метаболітів, 50% виділяється з сечею та 30% - з фекаліями.
Показання для застосування. Ниркова коліка; печінкова коліка, гіпермоторна дискінезія жовчовивідних шляхів і жовчного міхура, холецистит; кишкова коліка, пілороспазм, виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишкиу фазі загострення (у складі комплексної терапії); спазми периферичних артерій, спазми судин головного мозку; альгодисменорея. Застосовують Дротаверин такождля зниження збудливості матки при вагітності і при проведенні деяких інструментальних досліджень, холецистографії.
Спосіб застосування та дози. Дозу встановлюють індивідуально. У дорослих застосовують внутрішньом’язово, внутрішньо венно та підшкірно по 40-80 мг 1-3 рази на добу. При печінковій та нирковій колікахрекомендується застосовувати внутрішньо венно повільно по 40-80 мг.
При спазмах периферичних артерій Дротаверин можна застосовувати внутрішньоартеріально.
У дітей віком до 6 років разова доза становить 10-20мг, максимальна добова доза – 120 мг; віком 6-12 років разова доза – 20 мг, максимальна добова доза – 200 мг. Застосовують 1-2 рази на добу.
Побічна дія. З боку серцево-судинної системи: можливі серцебиття, відчуття жару; при внутрішньо венному введенні спостерігалося зниження артеріального тиску (до колапсу), розвиток AV блокади, аритмії.
З боку системи дихання: при внутрішньо венному введенні спостерігалися випадки пригнічення дихального центру.
Інші: можливе запаморочення, посилення потовиділення.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; ниркова, печінкова або серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні дротаверин може зменшити антипаркінсонічний ефект леводопи.
Передозування. Симптоми: у випадку передозування можливе посилення симптомів, описаних у розділі “Побічна дія”.
Лікування: симптоматичне.
Особливості застосування. Обережно застосовують у пацієнтів з вираженим атеросклерозом коронарних артерій. Дротаверин може бути застосований у складі комбінованої терапії для купірування гіпертонічного кризу.
Вагітність та лактація. За необхідності у період вагітності та при годуванні груддю застосовувати Дротаверин слід обережно ітільки тоді, коли можлива користь для жінки переважує потенційний ризик дляплоду.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі 150C-250С. Источник
Термін зберігання – 2 роки.