ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
БЕТАМЕТАЗОН-НОРТОН
(BETAMETHASONE-norton)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: betamethasone;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин;
склад: 1 мл розчину містить бетаметазону натрію фосфату, еквівалентногобетаметазону 4 мг;
допоміжні речовини: натрію мета бісульфіт, натрію метилпарабен, пропіл парабен, динатрію едетат, натрію гідроксид, дикалію гідро фосфат, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системного застосування.
Код АТС H02A B01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бетаметазон маєвисоку глюкокортикостероїд ну та незначну мінералокортикостероїд ну активність.
Фармакокінетика. Бетаметазону натрію фосфат – легкорозчинний компонент, який швидко абсорбується з місця введення, що забезпечує швидкий початок терапевтичної дії. При місцевій аплікації інтенсивність абсорбції залежить відряду факторів, таких як розчинник (поліпропіленові компоненти поліпшують дифузію), стан епідермального бар’єра (запалення і шкірні захворювання підвищують усмоктування). У плазмі зв’язується з білками. Зв’язування з білками плазми становить близько 64%, об’єм розподілу – 84 л. Легко проходитьгістогематичні бар’єри, включаючи плацентарний. Біотрансформуєтся в печінці (переважно), метаболіти, що утворюються, не активні. Метаболіти виводяться переважно нирками, незначна частина – з жовчю; частково виділяється з грудним молоком.
Показання для застосування.
Захворювання м’язово-скелетної системи та м’яких тканин: ревматоїднийартрит, остеоартрит, бурсит, тендосиновіїт, тендиніт, перитендиніт, анкілозуючий спондиліт, епікондиліт, радикуліт, кокцигодинія, ішіас, люмбаго, гангліозна кіста, екзостоз, фасцит, захворювання стоп.
Алергічні захворювання та стани: бронхіальна астма, сінна пропасниця, кропив’янка, атопічний дерматит, медикаментозна алергія, сироваткова хвороба, реакції на укуси комах, алергічний кон’юнктивіт і виразка рогівки.
Дерматологічні стани: монетоподібна екзема, виражений сонячний дерматит, червоний плескатий лишай, інсулінова ліподистрофія, гніздоваалопеція, дискоїдний еритематозний вовчак, псоріаз, келоїдні рубці, звичайна пухирчатка, герпетичний дерматит, кістозні вугри.
Колагенози: системний еритематозний вовчак, склеродермія, дерматоміозит, вузликовий пері артеріїт.
Пухлинні захворювання: паліативна терапія лейкозу та лімфом у дорослих; гострий лейкоз у дітей.
Інші захворювання та стани: адреногенітальний синдром, виразковий коліт, регіонарний ілеїт, шпори, туго рухливість великого пальця стопи, кератит, нефрит, нефротичний синдром, профілактика відторгнення ниркового алотрансплантата, до пологове використання з метою профілактики респіраторногодистрес-синдрому у недоношених дітей, набряк мозку (травматичний, після операційний, метастатичний, пов’язаний з інсультом), правець (як допоміжний засіб), транс фузійна реакція.
Первинна недостатність кори надниркових залоз (при обов’язковомуодночасному введенні мінералокортикоїдів).
Спосіб застосування та дози. Бетаметазон-Нортон рекомендується вводитивнутрішньом’язово, а також безпосередньо в уражену м’яку тканину або у вигляді внутрішньо суглобових і періартикулярних ін’єкцій при артритах; у виглядіін’єкцій у вогнище ураження при деяких захворюваннях стопи.
Бетаметазон-Нортон для ін’єкцій можна також вводитивнутрішньо венно краплинно з ізотонічним сольовим розчином або розчином глюкози.
Для приготування розчину для інфузій, Бетаметазон-Нортон для ін’єкцій слід розводити з ізотонічним сольовим розчином або розчином глюкози. Розчини для інфузій готують безпосередньо перед застосуванням. Не використані розчини необхідно відразу помістити у холодильник і використати протягом 24 годин.
Режим дозування і спосіб введення встановлюють індивідуально, залежно від показань, тяжкості захворювання та реакції хворогона лікування.
Якщо задовільний клінічний ефект не настає після закінчення певного проміжку часу, лікування Бетаметазоном-Нортон слід припинити і почати проводити іншу відповідну терапію.
При системній терапії початкова доза Бетаметазону-Нортон для дорослих у більшості випадків дорівнює 1 – 2 мл (4 – 8 мг) на добу. Введення повторюють уміру необхідності, залежно від стану хворого. Препарат вводять глибоковнутрішньом’язово у сідницю
при тяжких станах, які потребують застосування екстрених заходів, початкова доза препарату для дорослих може становити 2 мл (8 мг) на добу;
при різноманітних дерматологічних захворюваннях, як правило, дорослим достатньо 1 мл Бетаметазону-Нортон на добу;
при захворюваннях дихальної системи дія препарату розпочинається протягом декількох годин після внутрішньом’язової ін’єкції Бетаметазону-Нортон. При бронхіальній астмі, сінній пропасниці, алергічному бронхіті та алергічному риніті суттєве поліпшення стану досягається після введення дорослим 1 – 2 мл (4– 8 мг) препарату на добу;
при гострих і хронічних бурситах початкова доза для внутрішньом’язовоговведення становить 1 – 2 мл (4 – 8 мг) Бетаметазону-Нортон. За необхідності проводять декілька повторних введень.
Рекомендації щодо дозування залежно від захворювань
Набряк мозку
Покращення можливо протягом декількох годин після введення 0,5 – 1 мл (2 – 4 мг) Бетаметазону для ін’єкцій. Пацієнтам у коматозному стані звичайно вводять 2 – 4 мг 4 рази на день.
Реакція відторгнення ниркового алотрансплантата
Введення Бетаметазону-Нортон для ін’єкцій проводять внутрішньо веннимкраплинним методом; початкова доза Бетаметазону-Нортон становить 60 мг протягом перших 24 годин. Можливі невеликі зміни дози, враховуючи індивідуальні особливості.
Правець Оптимальні результати отримують при внутрішньо венному введенні. Середня добова доза Бетаметазону-Нортон для ін’єкцій становить близько 25 мгбетаметазону.
До пологове використання з метою профілактики респіраторногодистрес-синдрому у недоношених дітей
За необхідності стимулювати пологову діяльність до 32-го тижня вагітності або у ситуаціях, коли передчасні пологи до 32-го тижня вагітності неминучі, Бетаметазон-Нортон для ін’єкцій (4 – 6 мг бетаметазону) вводять внутрішньом’язово кожні 12 годин протягом 24 – 48 годин (2 – 4 дози) до очікуваного моменту пологів. Слід розглянути доцільність застосуванняБетаметазону-Нортон для ін’єкцій як засобу профілактики, якщо відомо, що уплода мале співвідношення лецитин/сфінгомієлін. Необхідно використовувати тойсамий режим введення, що рекомендований вище.
Транс фузійна реакція
Для попередження транс фузійної реакції слід безпосередньо перед переливанням крові ввести у вену 1 – 2 мл Бетаметазону-Нортон для ін’єкцій (4 –8 мг бетаметазону). Препарат не слід змішувати з кров’ю. При повторному переливанні крові можна за необхідності вводити ті ж дози Бетаметазону-Нортондля ін’єкцій так, щоб загальна кількість доз за 24 години дорівнювала чотирьом.
При гострих бурситах (субдельтоподібному, підлопатковому, ліктьовому тапереднаколінному) введення дорослим 1 – 2 мл (4 – 8 мг) Бетаметазону-Нортон в синовіальну сумку може полегшити біль і поновити повну рухливість протягом декількох годин. Лікування хронічного бурситу проводять меншими дозами препарату після купірування гострого нападу хвороби.
При гострих тендосиновіїтах, тендинітах і перитендинітах одна ін’єкція (4 – 8 мг дорослим) Бетаметазону-Нортон полегшує стан хворого, при хронічних слід повторити ін’єкцію препарату залежно від реакції. Необхідно уникати введення препарату безпосередьо в сухожилля. Внутрішньо суглобове введення дорослим Бетаметазону-Нортон в дозі 0,5 – 2 мл (2 – 8 мг) знімає біль, болючість і туго рухливість суглобів при ревматоїдному артриті та остеоартритіпротягом 2 – 4 годин після введення.
Рекомендовані дози Бетаметазону-Нортон для дорослих при введенні увеликі суглоби дорівнюють 1 – 2 мл (4 – 8 мг); у середні – 0,5 – 1 мл (2 – 4мг); у малі – 0,25 – 0,5 мл (1 – 2 мг).
При деяких дерматологічних захворюваннях ефективним є внутрішньо шкірневведення Бетаметазону-Нортон безпосередньо в осередок ураження, доза становить 0,2 мл/см2. Осередок ураження рівномірно обколюють за допомогою туберкулінового шприца та голки, яка має діаметр приблизно 0,9 мм. Загальна кількість введень Бетаметазону-Нортон на всіх ділянках не повинна перевищувати 1 мл (4 мг) протягом тижня.
При введенні безпосередньо в осередок ураження одночасне застосуваннямісцево анестезуючого препарату необхідно лише в поодиноких випадках. Якщо одночасне введення анестезуючої речовини бажано, застосовують 1% або 2% розчинпрокаїну гідро хлориду або лідокаїну, використовуючи розчини препаратів, які немістять метилпарабену, пропіл парабену, фенолу та інших подібних речовин. При використанні анестетика в комбінації з Бетаметазоном-Нортон діють таким чином: спочатку набирають у шприц із флакона необхідну дозу препарату, потім у цей жешприц набирають з ампули необхідну кількість місцевого анестетика та струшують шприц.
Субкон’юнктивальне введення. Звичайно дозаБетаметазону-Нортон для ін’єкцій становить 0,5 мл (2 мг бетаметазону).
Рекомендовані разові дози Бетаметазону-Нортон для дорослих (з інтервалами між введеннями 1 тиждень) при захворюваннях стоп: при твердій мозолі – 1 – 2 мг (як правило, ефективно 2 ін’єкції); при шпорі – 2 мг; притуго рухливості великого пальця стопи – 2 мг; при синовіальній кісті – від 1 до 2 мг; при тендосиновіїті – 2 мг; при
гострому подагричному артриті – від 2 до 4 мг. Для введення рекомендують застосовувати туберкуліновий шприц з голкою, яка має діаметр приблизно 1 мм.
Після досягнення терапевтичного ефекту підтримуючу дозу добирають шляхом поступового зниження початкової дози за рахунок зменшення концентраціїбетаметазону в розчині, яка вводиться через відповідні інтервали часу. Знижувати дозу продовжують до досягнення її мінімальної ефективної.
Відміну препарату після тривалої терапії слід проводити шляхом поступового зниження дози. Нагляд за станом хворого здійснюють, принаймі, протягом року після закінчення тривалої терапії або після застосуванняБетаметазону-Нортон у високих дозах.
Звичайна початкова доза Бетаметазону-Нортон внутрішньом’язово у педіатрії – 0,02 – 0,125 мг/кг маси тіла на добу або 0,6 – 3,75 мг/м2поверхні тіла кожні 12 або 24 години. Дозування для дітей молодшого і старшого віку повинно застосовуватися за таким саме принципом, як і для дорослих, незважаючи на співвідношення, зумовлені віком або масою тіла.
Побічна дія. Небажані явища, як і при застосуванні іншихглюкокортикостероїдів, зумовлені дозою та тривалістю застосування препарату.
З боку водно-електролітного балансу: підвищене виділення калію, гіпокаліємічний алкалоз, збільшення виведення кальцію, затримка рідини в тканинах.
З боку серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність ухворих, схильних до цього захворювання; артеріальна гіпертензія.
З боку м’язово-скелетної системи: м’язова слабкість, міопатія, втратам’язової маси, погіршення мі астенічних симптомів при тяжкій псевдопаралітичній міастенії, остеопороз, асептичний некроз голівок стегнової або плечової кістки, патологічні переломи довгих кісток, розриви сухожиль, нестабільність суглобів (після багаторазових введень).
З боку системи травлення: ерозивно-виразкові ураження ШКТ з можливою подальшою перфорацією та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразки стравоходу.
Дерматологічні: порушення загоювання ран, атрофія шкіри, витончення та ламкість шкіри, петехії та екхімози, еритема обличчя, підвищена пітливість, шкірні реакції, такі як дерматит, висипання, ангіо невротичний набряк.
З боку нервової системи: судоми, підвищення внутрішньо черепного тиску знабряком диска зорового нерва, запаморочення, головний біль.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, розвитоккушінгоїдної конституції, затримка внутрішньо утробного розвитку плода або росту дитини, порушення толерантності до глюкози, прояви латентного цукрового діабету, підвищення потреби у застосуванні ін’єкцій інсуліну чи пероральнихантидіабетичних засобів.
Офтальмологічні: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньо очного тиску, глаукома, екзофтальм.
З боку обміну речовин: негативний баланс азоту (внаслідок катаболізму білка).
Психоневрологічні розлади: ейфорія, зміна настрою, депресія (з вираженими психотичними реакціями), підвищена дратівливість, безсоння.
Інші прояви: анафілактична або алергічна реакція на введення препарату, гіпотензивна або шокоподібна реакція.
Інші побічні реакції, пов’язані з парентеральним введенням препарату: поодинокі випадки порушення зору, що супроводжують введення у вогнище ураженняу ділянці обличчя та голови, гіпер- або гіпопігментацію, підшкірну та шкірну атрофію, стерильні абсцеси, припливи крові до обличчя після ін’єкції (внутрішньо суглобове введення) та нейрогенна артропатія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до бетаметазону або інших компонентів препарату, або до інших глюкокортикостероїдів; вагітність (крім застосування для профілактики дистрес-синдрому); годування груддю.
Для парентерального введення: виразкова хвороба шлунка і дванадцяти палої кишки, остеопороз, синдром Іценка–Кушинга, цукровий діабет, системні мікози, вірусні інфекції, період вакцинації, активна форма туберкульозу. Пре еклампсія, еклампсія, наявність симптомів ураження плаценти.
Для внутрішньо суглобового введення і введення безпосередньо у вогнище ураження: нестабільні суглоби, інфіковані вогнища ураження і між хребцевіпроміжки.
Передозування. Симптоми. Гостре передозування бетаметазону нестворює ситуацій, що загрожують життю. Введення протягом декількох днів високих доз глюкокортикостероїдів не призводить до небажаних наслідків (за винятком випадків застосування дуже високих доз або у разі застосування при цукровому діабеті, глаукомі, загостренні ерозивно-виразкових уражень ШКТ, або у хворих, які одночасно проходять терапію препаратами дигіталісу, непрямими антикоагулянтами або діуретиками, що виводять калій).
Лікування. Потрібний ретельний медичний контроль стану хворого. Необхідно підтримувати оптимальне вживання пацієнтом рідини та контролю вативміст електролітів у плазмі та в сечі, приділяючи при цьому особливу увагу балансу в організмі натрію та калію. При виявленні дисбалансу цих іонів необхідно проводити відповідну терапію.
Особливості застосування.
Застережні заходи. Суворе дотримування правил асептики є обов’язковимипри застосуванні Бетаметазону-Нортон.
Треба мати на увазі, що будь-яке введення препарату (у м’які тканини, восередок ураження, внутрішньо суглобово тощо) може призвести до системної діїпри одночасно вираженій місцевій дії.
При тромбоцит опенічній пурпурі внутрішньом’язово Бетаметазон-Нортон слід вводити з великою обережністю.
Внутрішньом’язові ін’єкції глюкокортикостероїдів необхідно проводити увелику м’язову масу для запобігання локальній тканинній атрофії.
Внутрішньо суглобові ін’єкції повинні проводитись тільки медичним персоналом. Слід проводити аналіз внутрішньо суглобової рідини для виключення септичного процесу. Не вводити препарат за наявності внутрішньо суглобовоїінфекції. Помітне посилення болючості, набрякання, підвищення температури оточуючих тканин і подальше обмеження рухливості суглоба свідчать про септичний артрит. При підтвердженні діагнозу необхідно призначити антибактеріальну терапію.
Не слід вводити глюкокортикостероїди в нестабільний суглоб, інфіковані ділянки та між хребцеві проміжки. Повторні ін’єкції в суглоб при остеоартритіможуть підвищити ризик руйнування суглоба. Після успішної внутрішньо суглобовоїтерапії пацієнту слід уникати перенавантажень суглоба.
З обережністю повинні лікуватися Бетаметазоном-Нортон хворі нагіпотиреоз або цироз печінки, пацієнти із захворюванням очей, які спричиненігерпесом (через можливість перфорації рогівки); при неспецифічному виразковому коліті, при загрозі перфорації, при абсцесі або інших гнійних інфекціях, атакож при дивертикулі ті, свіжих кишкових анастомозах, активній або латентній виразковій хворобі шлунка та дванадцяти палої кишки, нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії, остеопорозі, тяжкій міастенії.
На фоні застосування Бетаметазону-Нортон можливі порушення психіки (особливо у пацієнтів з емоційною нестабільністю або схильністю до психозів).
При лікуванні Бетаметазоном-Нортон хворі на цукровий діабет можуть потребувати корекції цукрознижувальної терапії.
Хворим, які отримують глюкокортикостероїди, не слід робити щеплення проти віспи. Не слід проводити іншу імунізацію хворих, які отримують кортикостероїди (особливо увисоких дозах), зважаючи на ризик розвитку неврологічних ускладнень та низьку імунну реакцію у відповідь (відсутність утворення антитіл). При проведенні замісної терапії (наприклад при первинній недостатності кори надниркових залоз) проведення імунізації можливо.
Пацієнтам, що отримують Бетаметазон-Нортон у дозах, які пригнічують імунітет, слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу та кір (особливо цеважливо при застосуванні препарату дітьми). При застосуванні препарату слід враховувати, що глюкокортикостероїди можуть маскувати ознаки інфекційного захворювання, а також знижувати опірність організму.
Призначення Бетаметазону-Нортон при активному туберкульозі можливо лишеу випадках скоро плинного або дисемінованого туберкульозу у поєднанні з адекватною протитуберкульозною терапією. Хворі на латентний туберкульоз або з позитивною реакцією на туберкулін мають насамперед вирішити з лікарем питання щодо профілактичної протитуберкульозної терапії.
Тривале застосування глюкокортикостероїдів може призвести до розвитку катаракти (особливо у дітей), глаукоми з можливим ураженням зорового нерва, атакож сприяти розвитку вторинної інфекції очей (грибкової або вірусної). Необхідно періодично проходити офтальмологічне обстеження, особливо хворим, які отримують Бетаметазон-Нортон більше шести місяців.
При підвищенні артеріального тиску, затримці рідини та натрію хлориду втканинах, при збільшенні виведення калію з організму (що може виявлятися набряками, відхиленнями у роботі серця) рекомендується дієта з обмеженням кухонної солі та додатковий прийом препаратів, що містять калій.
З обережністю слід застосовувати ацетил саліцилову кислоту в комбінації з Бетаметазоном-Нортон при гіпопротромбінемії у зв’язку з можливістю збільшення кровоточивості.
Треба пам’ятати також про можливість розвитку вторинної недостатності кори надниркових залоз протягом декількох місяців після закінчення терапії. При виникненні або загрозі виникнення стресової ситуації протягом цього періоду лікування Бетаметазоном-Нортон слід відновити.
На фоні застосування глюкокортикостероїдів можлива зміна рухливості та кількості сперматозоїдів.
Застосування в педіатрії. Діти, яким проводять терапіюБетаметазоном-Нортон (особливо тривалу), повинні знаходитись під ретельним медичним наглядом через можливе відставання в рості та розвиток вторинної недостатності кори надниркових залоз.
Вагітність і лактація. В зв’язку з відсутністю контрольованих досліджень з безпеки застосування Бетаметазону-Нортон при лікуванні вагітних призначення цього препарату при вагітності і лактації або жінкам дітородного віку потребує ретельної оцінки користі від використання препарату та можливої потенційної загрози для матері та плоду. Діти, що народились від матерів, яким вводили терапевтичні дози кортикостероїдів при вагітності, повинні знаходитисьпід медичним контролем (для раннього виявлення ознак недостатності кори надниркових залоз).
За необхідності призначення Бетаметазону-Нортон в період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю, беручи до уваги важливість терапії для матері (через можливі небажані побічні ефекти у дітей).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування фенобарбіталу, рифампіцину, фенітоїну або ефедрину може посилювати метаболізм препарату, знижуючи при цьому його терапевтичну активність.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів та естрогенів можестати потрібною корекція дози препарату (через загрозу передозування).
Одночасний прийом Бетаметазону-Нортон з діуретиками, які сприяють виведенню калію, збільшує ймовірність розвитку гіпокаліємії. Одночасне застосування глюкокортикостероїдів і серцевих глікозидів підвищує ризик виникнення аритмії або дигіталісної інтоксикації (через гіпокаліємію).
Бетаметазон-Нортон може посилювати виведення калію, що спричинене прийомом амфотерицину В.
Одночасний прийом Бетаметазону-Нортон та непрямих антикоагулянтів може призвести до зміни швидкості згортання крові, що може потребувати коригування дози.
При комбінованому застосуванні глюкокортикостероїдів з не стероїднимипротизапальними препаратами або етанолом і препаратами, що містять етанол, можливо підвищення частоти появи або інтенсивності ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїди можуть знижувати концентрацію саліцилатів у плазмі крові.
Одночасне введення глюкокортикостероїдів і соматотропіну може призвести до сповільнення абсорбції останнього. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному відсвітла, недоступному для дітей місці при температурі до 25оС. Термін придатності – 2 роки.