ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФЕПІМ-БОРИМЕД
(CEFEPIM-BORIMED)
Склад:
діюча речовина: цефепім;
1 флакон містить цефепіму гідро хлориду, що еквівалентно 500 мг або 1 г цефепіму; допоміжна речовина: L-аргінін.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Бета-лактамні антибіотики. Код АТС J01D Е 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою.
Дорослі:
інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;
шкіри та підшкірної клітковини;
інфекції жовчовивідних шляхів;
гінекологічні інфекції.
Діти:
Протипоказання.
Підвищена чутливість до цефепіму або L-аргініну, а також до цефалоспоринових антибіотиків, пеніциліні в або інших бета-лактамних антибіотиків. Дитячий вік до 2 місяців.
Спосіб застосування та дози.
Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість.
Звичайне дозування для дорослих становить 1 г. Препарат вводять внутрішньо венно або внутрішньом’язово з інтервалом у 12 годин. Звичайна тривалість лікування – 7 - 10 днів; тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування.
Однак дозування і шлях уведення варіюють залежно від чутливості мікро організмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого. Рекомендації стосовно дозування препарату для дорослих наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
| Інфекції легкої та середньої тяжкості |
1 г внутрішньо венно або внутрішньом’язово |
кожні 12 годин |
| Тяжкі інфекції |
2 г внутрішньо венно |
кожні 12 годин |
| Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції |
2 г внутрішньо венно |
кожні 8 годин |
Порушення функції нирок. У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) дозу Цефепіму-Боримед необхідно відкоригувати.
Таблиця 2.
Рекомендовані дози цефепіму для дорослих
|
|
|
|
|
|
|
|
| Кліренс креатині ну (мл/хв) |
Рекомендовані дози |
> 50 |
Звичайне дозування адекватне тяжкості інфекції (див. таблицю 1), коригування дози не потрібно |
2 г кожні
8 годин |
2 г кожні
12 годин |
1 г кожні
12 годин |
500 мг кожні
12 годин |
30 - 50 |
Коригування дози відповідно до кліренсу креатині ну |
| 2 г кожні 12 годин |
2 г кожні
24 години |
1 г кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
| 11 - 29 |
2 г кожні
24 години |
1 г кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
|
£ 10 |
1 г кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
250 мг кожні
24 години |
250 мг кожні
24 години |
| Гемодіаліз |
500 мг кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
500 мг кожні
24 години |
Якщо відома тільки концентрація креатині ну в сироватці крові, то кліренс креатині ну можна визначати за наведеною нижче формулою:
Чоловіки:
маса тіла (кг) ´ (140 - вік)
кліренс креатині ну (мл/хв) = ---------------------------------------------------;
72 ´ креатинін сироватки (мг/дл)
Жінки:
кліренс креатині ну (мл/хв) = вищенаведене значення ´ 0,85.
При гемодіалізі за 3 години з організму виділяється приблизно 68 % від дози препарату. Після завершення кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій дозі. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна застосовувати у початкових нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 або 2 г залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між дозами 48 годин.
Дітям при порушеній функції нирок рекомендується зменшення дози або збільшення інтервалу між введеннями.
Розрахунок показників кліренсу креатині ну у дітей:
0,55 ´ зріст (см)
кліренс креатині ну (мл/хв/1,73 м2) = ---------------------------------
сироватковий креатинін (мг/дл)
або
0,52 ´ зріст (см)
кліренс креатині ну (мл/хв/1,73 м2) = ------------------------------------------ - 3,6
сироватковий креатинін (мг/дл)
Діти віком від 2 місяців. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг, у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекцій шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг кожні 12 годин (хворим на фебрильну нейтропенію та бактеріальний менінгіт - кожні 8 годин). Звичайна тривалість лікування становить 7 - 10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати більш тривалого лікування.
Дітям з масою тіла 40 кг і більше Цефепім-Боримед призначають як для дорослих.
Введення препарату. Цефепім-Боримед можна вводити внутрішньо венно або за допомогою глибокої внутрішньом’язової ін'єкції у велику м'язову масу (наприклад, у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза – gluteus maximus).
Внутрішньо венне введення. Внутрішньо венний шлях уведення кращий для хворих із тяжкими або загрозливими для життя інфекціями.
При внутрішньо венному способі введення Цефепім-Боримед розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій, у 5 % розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в таблиці 3. Вводять внутрішньо венно повільно протягом 3 - 5 хв або через систему для внутрішньо венного введення.
Внутрішньом’язове введення. Цефепім-Боримед можна розчиняти в стерильній воді для ін’єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій, 5 % розчині глюкози для ін'єкцій, бактеріостатичній воді для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, в 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідро хлориду в концентраціях, що вказані в таблиці 3.
При застосуванні лідокаїну як розчинника перед введенням слід зробити шкірну пробу на його переносимість.
Таблиця 3.
|
|
|
|
|
|
|
|
Об'єм розчину для розведення (мл) |
Приблизний об'єм отриманого розчину (мл) |
Приблизна концентрація цефепіму (мг/мл) |
Внутрішньо венне введення:
500 мг/флакон
1 г/флакон
|
5
10 |
5,7
11,4 |
90
90 |
Внутрішньом’язове введення:
500 мг/флакон
1 г/флакон |
1,5
3 |
2,2
4,4 |
230
230 |
Як і інші лікарські засоби, що застосовуються парентерально, приготовлені розчини препарату перед уведенням необхідно перевіряти на відсутність механічних включень.
Для ідентифікації мікро організму-збудника (збудників) і визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні мікробіологічні дослідження. Однак Цефепім-Боримед може застосовуватися у формі моно терапії ще до ідентифікації мікро організму-збудника, оскільки має широкий спектр антибактеріальної дії щодо грам позитивних і грам негативних мікро організмів. У хворих із ризиком змішаної аеробно-анаеробної (включаючи Bacteroides fragilis) інфекції до ідентифікації збудника можна розпочинати лікування Цефепімом-Боримед у комбінації з препаратом, що впливає на анаероби.
У хворих віком старше 65 років з нормальною функцією нирок не потрібне коригування дози препарату Цефепім-Боримед, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу в порівнянні з молодими хворими.
Побічні реакції.
З частотою від 0,1 % до 1 %:
гіпер чутливість: свербіж, кропив’янка;
з боку травного тракту: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний);
з боку центральної нервової системи: головний біль;
інші: гарячка, вагініт, еритема.
З частотою від 0,05 % до 0,1 %: біль у животі, запор, вазодилатація, розлади дихання, запаморочення, парестезія, генітальний свербіж, гарячка та кандидоз.
З частотою менше 0,05 % спостерігалися анафілаксія та епілептоформні напади:
– енцефалопатії (втрата свідомості, галюцинації, ступор, кома), епілептоформні напади, міоклонія, ниркова недостатність;
– анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцит оз та тромбоцит опенія.
Локальні реакції у місці введення препарату: при внутрішньо венному – флебіт та запалення,
при внутрішньом’язовому – біль, запалення.
Лабораторні показники: збільшення рівня аланін амінотрансфер ази, аспартатамінотрансфер ази, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілі я, збільшення протромбі нового часу або парціального тромболастинового часу (ПТЧ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу. Тимчасове збільшення азоту сечовини крові та/або креатині ну сироватки і транзиторна тромбоцит опенія відзначалися в менше ніж 0,5 % хворих. Також відзначалися транзиторна лейкопенія і нейтропенія.
Передозування.
Симптоми: у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок, посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептоформні напади, нейром’язова збудливість.
Лікування. Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергійні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування препарату у вагітних жінок відсутні, тому у період вагітності препарат можна призначати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Цефепім потрапляє у грудне молоко в дуже невеликій кількості, однак під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.
Діти.
Застосовують дітям старше 2 місяців.
Особливості застосування.
Фармакокінетика цефепіму у хворих із порушеною функцією печінки або муковісцидозом не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібне.
У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад, у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається при злоякісній гемолітичній патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) моно терапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.
Необхідно точно визначити, чи відзначалися раніше у хворого реакції гіпер чутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики. Антибіотики слід з обережністю призначати всім хворим із будь-якими формами алергії, особливо на лікарські препарати. При появі алергічної реакції застосування препарату варто припинити. Серйозні реакції гіпер чутливості негайного типу можуть вимагати застосування адреналіну та інших форм терапії.
При застосуванні практично всіх антибіотиків широкого спектра дії повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту. Тому важливо враховувати можливість розвитку цієї патології у випадку виникнення діареї під час лікування препаратом. Легкі форми коліту можуть минати після припинення прийому препарату; помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.
Як і у випадку з іншими антибіотиками, застосування препарату може призводити до колонізації нечутливою мікрофлорою. При розвитку суперінфекцій під час лікування необхідно вжити відповідні заходи.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
На період лікування слід утримуватися від керування авто транспортом або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Застосовуючи високі дози аміноглікозидів одночасно з Цефепімом-Боримед, слід уважно стежити за функцією нирок через потенційну нефро токсичність та ото токсичність аміно глікозидних антибіотиків. Нефро токсичність відзначалася після одночасного застосування інших цефалоспоринів з діуретиками, такими як фуросемід.
Цефепім-Боримед у концентрації від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін'єкцій; 5 і 10 % розчин глюкози для ін'єкцій; розчин 6М натрію лактату для ін'єкцій, розчин 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін'єкцій; розчин Рінгера з лактатом і 5 % розчином глюкози для ін'єкцій.
Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії з іншими препаратами, розчини препарату (як і більшості інших бета-лактамних антибіотиків) не вводять одночасно з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі призначення Цефепіму-Боримед із зазначеними препаратами вводять кожен антибіотик окремо.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Активний щодо грам позитивних аеробів: Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis (тільки метицилінчутливі штами), Staphylococcus hominis. Staphylococcus saprophyticus, ін. штамів Staphylococcus spp.; Streptococcus pyogenes (група А); Streptococcus agalactiae (група В); Streptococcus pneumoniae; ін. гемолітичних Streptococcus spp. (групи C, G, F), Streptococcus bovis (група D), Streptococcus viridians; грам негативних аеробів: Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Pseudomonas stutzeri); Escherichia coli, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella oxaenae); Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans та Enterobacter sakazakii), Proteus spp. (в т. ч. Proteus mirabilis та Proteus vulgaris), Acinetobacter calcoaceticus (Acinetobacter anitratum, Acinetobacter calcoaceticus subsp. Iwoff); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp.(в т. ч. Citrobacter diversus, Citrobacter freundii); Campylobacter jejuni, Gardnerella vaginalis. Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу); Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei, Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу), Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують бета-лактамазу), Neisseria meningitidis, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Salmonella spp.; Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens, Serratia liquefaciens), Shigella spp.; Yersinia enterocolitica; анаеробів: Prevotella spp. (в т. ч. Prevotella melaninogenicus); Clostridium perfringens; Fusobacterium spр.; Mobiluncus spр..
Фармакокінетика. Біодоступність – 100 %. Час досягнення середньої терапевтичної концентрації в плазмі - 12 годин; середня терапевтична концентрація при внутрішньом'язовому введенні - 0,2 мкг/мл, при внутрішньо венному - 0,7 мкг/мл. Високі концентрації спостерігаються в сечі, жовчі, перитонеальній рідині, ексудаті пухиря, слизистому секреті бронхів.
У середньому період напів виведення цефепіму з організму становить близько 2 годин. У здорових людей, які одержували дози до 2 г внутрішньо венно з інтервалом 8 годин протягом 9 днів, не спостерігалася кумуляція препарату в організмі.
Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N-метилпіролі дину. Середній загальний кліренс становить 120 мл/хв. Цефепім виділяється майже виключно за рахунок ниркових механізмів регуляції - головним чином шляхом гломерулярної фільтрації (середній нирковий кліренс – 110 мл/хв). У сечі проявляється приблизно 85 % уведеної дози у вигляді незмінного цефепіму, 1 % N-метилпіролі дину, близько 6,8 % оксид N-метилпіролі дину та близько 2,5 % епімера цефепіму. Зв'язування цефепіму з білками плазми становить менше 19 % і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові.
Дослідження, проведені на хворих з різним ступенем ниркової недостатності, продемонстрували збільшення періоду напів виведення з організму. У середньому період напів виведення у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок, які потребують лікування шляхом діалізом, становить 13 годин при гемодіалізі і 19 годин при перитонеальному діалізі.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до блідо-жовтого кольору.
Несумісність. Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами. Застосовувати розчинники, перелічені у розділі «Спосіб застосування та дози».
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Приготований розчин застосовувати одразу.
Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 оС.
Упаковка. По 1, 10 та 50 флаконів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Відкрите акціонерне товариство «Борисівський завод медичних препаратів».
Місцезнаходження. Республіка Білорусь, Мінська обл., м. Борисів, вул. Чапаєва, 64/27, Источник
тел/факс 8(0177)732425