ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТАКСОТЕР®
(TAXOTEREÒ )
Склад:
діюча речовина: доцетаксел;
1 мл концентрату містить доцетакселу три гідрату, у перерахуванні на доцетаксел безводний – 20 мг;
допоміжні речовини: полісорбат 80, етанол безводний.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01C D02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Рак молочної залози
Таксотер® у комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом показаний для ад’ювантної терапії пацієнток з операбельним раком молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів.
Таксотер® у комбінації з доксорубіцином показаний для лікування пацієнток з місцево прогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього захворювання.
Моно терапія препаратом Таксотер® показана для лікування пацієнток з місцево прогресуючим або метастатичним раком молочної залози, якщо цитотоксична терапія виявилася неефективною. При цьому попередня хіміотерапія мала включати антрацикліни або алкілуючі препарати.
Таксотер® у комбінації з трастузумабом показаний для лікування пацієнток з метастатичним раком молочної залози з гіперекспресією HER2, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу цього захворювання.
Таксотер® у комбінації з капецитабіном показаний для лікування пацієнток з місцево прогресуючим або метастатичним раком молочної залози, якщо попередня цитотоксична хіміотерапія виявилася неефективною. При цьому попередня хіміотерапія мала включати антрацикліни.
Не дрібноклітинний рак легень
Таксотер® показаний для лікування пацієнтів з місцево прогресуючим або метастатичним не дрібноклітинним раком легень, якщо попередня хіміотерапія виявилася неефективною.
Таксотер® у комбінації з цисплатином показаний для лікування пацієнтів з неоперабельним місцево прогресуючим або метастатичним не дрібноклітинним раком легень, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу цього захворювання.
Рак простати
Таксотер® у комбінації з преднізоном чи преднізолоном показаний для лікування пацієнтів з метастатичним гормон-рефрактерним раком передміхурової залози.
Аденокарцинома шлунка
Таксотер® у комбінації з цисплатином та 5-фтор урацилом показаний для лікування пацієнтів з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастроезофагеального з’єднання, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.
Рак тканин голови та шиї
Таксотер® у комбінації з цисплатином та 5-фтор урацилом показаний для лікування пацієнтів з місцево прогресуючою сквамозно-клітинною карциномою голови та шиї.
Протипоказання.
Гіпер чутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин. Вихідний рівень нейтрофілів <1500 клітин/мм3. Вагітність або період годування груддю. Тяжкі порушення функції печінки (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).
Слід враховувати також протипоказання для застосування інших лікарських препаратів, які призначаються в комбінації з доцетакселом.
Спосіб застосування та дози.
Застосування доцетакселу повинно проводитися лише в умовах закладів, які спеціалізуються на проведенні цитотоксичної хіміотерапії, та під наглядом лікаря, що здобув спеціальну підготовку з питань протипухлинної хіміотерапії.
Рекомендовані дози
При лікуванні раку молочної залози, не дрібноклітинного раку легень, раку шлунка та раку голови та шиї може застосовуватися (якщо не протипоказана) премедикація кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад, 8 мг двічі на день) протягом 3 днів; перша доза вводиться за 1 день до першого введення доцетакселу (див. розділ «Особливості застосування»). Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності доцетакселу може профілактично застосовуватися гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ).
При лікуванні раку простати рекомендований режим премедикації пероральним дексаметазоном, враховуючи одночасне застосування преднізону чи преднізолону, має включати призначення 8 мг препарату за 12 годин, за 3 години та за 1 годину до початку першої інфузії доцетакселу (див. розділ «Особливості застосування»).
Доцетаксел вводиться інфузійно протягом однієї години кожні 3 тижні.
Рак молочної залози
Для ад’ювантної терапії операбельного раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться через 1 годину після застосування доксорубіцину (50 мг/м2) та циклофосфаміду (500 мг/м2) кожні 3 тижні, всього 6 циклів (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).
Для лікування пацієнток з місцево прогресуючим або метастатичним раком молочної залози рекомендована доза доцетакселу для моно терапії становить 100 мг/м2. Як терапію першої лінії доцетаксел 75 мг/м2 застосовують у комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2).
У комбінації з трастузумабом (що вводиться щотижня) доцетаксел застосовують у рекомендованій дозі 100 мг/м2 кожні 3 тижні. В опорному клінічному дослідженні доцетакселу перша інфузія препарату проводилася наступного дня після введення першої дози трастузумабу. В подальшому дози доцетакселу призначалися негайно після завершення інфузій трастузумабу, якщо щойно введений трастузумаб добре переносився хворим. Особливості дозування та способу призначення трастузумабу викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.
У комбінації з капецитабіном доцетаксел застосовується в рекомендованій дозі 75 мг/м2 кожні 3 тижні; капецитабін при цьому вводиться у дозі 1250 мг/м2 двічі на день (не пізніше ніж через 30 хв після їди) протягом 2 тижнів з наступною 1-тижневою перервою. Особливості розрахунку дози капецитабіну відповідно до площі поверхні тіла викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабіну.
Не дрібноклітинний рак легень
При лікуванні пацієнтів з не дрібноклітинним раком легень, що раніше не отримували хіміотерапію, рекомендоване застосування доцетакселу в дозі 75 мг/м2, одразу після чого вводиться цисплатин 75 мг/м2 протягом 30-60 хв. Для лікування пацієнтів, у яких раніше хіміотерапія препаратами на основі платини виявилася неуспішною, рекомендована моно терапія доцетакселом у дозі 75 мг/м2.
Рак простати
Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. При цьому безперервним курсом призначається також преднізон або преднізолон 5 мг двічі на день перорально (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).
Аденокарцинома шлунка
Рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого призначається цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 годин (обидва препарати застосовуються лише в 1-й день циклу); негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фтор урацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб. Цей цикл повторюється кожні 3 тижні. При цьому пацієнти повинні отримувати премедикацію антиеметичними препаратами та відповідну гідратацію (отримувати достатньо рідини) на тлі введення цисплатину. Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності хіміотерапії повинен профілактично застосовуватися Г-КСФ (див. також підрозділ «Корекція дози під час лікування»).
Рак голови та шиї
Пацієнти повинні отримувати премедикацію антиеметичними препаратами та відповідну гідратацію (до та після введення цисплатину). Для зменшення ризику гематологічних проявів токсичності хіміотерапії може профілактично застосовуватися Г-КСФ. Всі пацієнти, що брали участь у клінічних дослідженнях TAX 323 і TAX 324 в складі груп, у яких призначався доцетаксел, отримували антибіотики з метою профілактики.
Для індукційної хіміотерапії неоперабельної місцево прогресуючої сквамозно-клітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 годин; негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фтор урацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб. У такому режимі ці препарати призначаються кожні 3 тижні протягом 4 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати променеву терапію.
Для індукційної хіміотерапії місцево прогресуючої СККГШ (технічно нерезектабельною, з низькою імовірністю проведення хірургічного лікування або необхідністю застосування органозберігаю чого підходу) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 100 мг/м2 інфузійно протягом 0,5-3 годин; негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фтор урацилу (1000 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 4 доби. В такому режимі ці препарати призначаються кожні 3 тижні протягом 5 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.
Особливості корекції доз цисплатину та 5-фтор урацилу викладені у відповідних «Загальних характеристиках лікарського засобу».
Корекція дози під час лікування
Загальні принципи
Доцетаксел слід застосовувати за умови, що кількість нейтрофілів становить ≥1500 клітин/мм3. Якщо на тлі терапії доцетакселом або розвивається фебрильна нейтропенія, або кількість нейтрофілів становить <500 клітин/мм3 протягом більше ніж одного тижня, або виникають гострі тяжкі чи поступово наростають кумулятивні реакції з боку шкіри, або значно виражена периферійна нейропатія, дозу доцетакселу слід зменшити з 100 до 75 мг/м2 і/або з 75 до 60 мг/м2. Якщо подібні реакції спостерігаються і на тлі прийому дози 60 мг/м2, препарат слід відмінити.
Ад’ювантна терапія раку молочної залози
В опорному клінічному дослідженні доцетакселу пацієнтам, у яких на тлі ад’ювантної терапії раку молочної залози розвивалася ускладнена нейтропенія (в тому числі тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання), було рекомендовано застосовувати профілактично Г-КСФ (наприклад, з 4-ї по 11-у добу циклу) в усіх наступних циклах хіміотерапії. Якщо ці реакції продовжували розвиватися, незважаючи на прийом Г-КСФ, практикувалося зменшення дози доцетакселу до 60 мг/м2 та продовжувалася терапія Г-КСФ.
Але в клінічній практиці нейтропенія може розвинутися раніше. У зв’язку з цим слід розглянути доцільність призначення Г-КСФ, враховуючи ризик появи нейтропенії у пацієнта та сучасні рекомендації. У пацієнтів, у яких розвинувся стоматит ІІІ або ІV ступеня тяжкості, слід зменшити дозу доцетакселу до 60 мг/м2.
У комбінації з цисплатином
У пацієнтів, у яких під час попереднього курсу на тлі прийому доцетакселу в дозі 75 мг/м2 в комбінації з цисплатином пік зниження рівня лейкоцитів був <25 000 клітин/мм3, у пацієнтів, у яких на тлі прийому доцетакселу розвинулася фебрильна нейтропенія, а також у пацієнтів, у яких виникли серйозні не гематологічні прояви токсичності препарату, слід в наступних курсах зменшити дозу доцетакселу до 65 мг/м2. Особливості корекції дози цисплатину викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» цисплатину.
У комбінації з капецитабіном
Особливості корекції дози капецитабіну викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабін.
У пацієнтів, у яких вперше виникли прояви токсичності II ступеня, що зберігаються і на той час, коли має проводитися наступне введення доцетакселу/капецитабіну, лікування слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити із застосуванням 100% початкової дози препаратів.
У пацієнтів, у яких у будь-який час в ході циклу лікування вдруге виникли прояви токсичності II ступеня або вперше виникли прояви токсичності III ступеня, терапію слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити, застосовуючи доцетаксел у дозі 55 мг/м2.
У випадку наступної появи токсичних явищ або якщо виникли прояви токсичності IV ступеня, лікування доцетакселом слід відмінити.
Особливості корекції дози трастузумабу викладені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.
У комбінації з цисплатином та 5-фтор урацилом
У випадку, якщо у пацієнта розвивається епізод фебрильної нейтропенії, тривалої нейтропенії або інфекції на тлі нейтропенії, незважаючи на прийом Г-КСФ, дозу доцетакселу слід зменшити з 75 до 60 мг/м2. Якщо і в подальшому розвиваються епізоди ускладненої нейтропенії, доза препарату знижується з 60 до 45 мг/м2. У випадку, якщо у пацієнта розвивається епізод тромбоцит опенії 4 ступеня тяжкості, дозу доцетакселу слід зменшити із 75 до 60 мг/м2. Не можна повторювати курс терапії в наступних циклах, поки вміст нейтрофілів у крові не повернеться до рівня >1500 клітин/мм3, тромбоцитів – до рівня >100 000 клітин/мм3. Якщо прояви токсичності зберігаються і після цих заходів, необхідно відмінити терапію доцетакселом (див. розділ «Особливості застосування»).
Рекомендовані заходи щодо корекції дози хіміопрепаратів у пацієнтів, що приймають комбінацію доцетакселу, цисплатину та 5-фтор урацилу:
| Прояви токсичності |
Корекція доз |
| Діарея ІІІ ступеня тяжкості |
Перший епізод: знизити дозу 5-фтор урацилу на 20%.
Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%. |
| Діарея ІV ступеня тяжкості |
Перший епізод: знизити дози доцетакселу та 5-фтор урацилу на 20%.
Другий епізод: відмінити терапію. |
| Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІІІ ступеня тяжкості |
Перший епізод: знизити дозу 5-фтор урацилу на 20%.
Другий епізод: відмінити 5-фтор урацил на всі наступні цикли лікування.
Третій епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%. |
| Стоматит або інші запальні процеси слизових оболонок ІV ступеня тяжкості |
Перший епізод: відмінити 5-фтор урацил на всі наступні цикли лікування.
Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%. |
Особливості корекції доз цисплатину та 5-фтор урацилу викладені у відповідних «Загальних характеристиках лікарського засобу».
В опорному клінічному дослідженні доцетакселу пацієнтам, у яких на тлі терапії СККГШ розвивалася ускладнена нейтропенія (в тому числі тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання), було рекомендовано застосовувати профілактично Г-КСФ (наприклад, з 6-ї по 15-у добу циклу) в усіх наступних циклах хіміотерапії.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції печінки
Згідно з даними вивчення фармакокінетики доцетакселу в умовах моно терапії цим препаратом у дозі 100 мг/м2, для пацієнтів з підвищеними рівнями трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 разу порівняно з верхньою межею норми (ВМН), а також лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (> ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 разу порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає крайньої необхідності.
В опорному клінічному дослідженні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фтор урацилом у хворих з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване, і препарат взагалі не слід застосовувати у цієї категорії хворих, якщо немає крайньої необхідності.
Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях у хворих із порушенням функції печінки немає.
Люди літнього віку
Згідно з даними популяційного фармакокінетичного аналізу особливих вказівок щодо застосування препарату у пацієнтів літнього віку немає.
При комбінованому застосуванні доцетакселу з капецитабіном у пацієнтів віком 60 років і старше рекомендовано зменшити початкову дозу капецитабіну до 75% (див. «Загальну характеристику лікарського засобу» капецитабіну).
Побічні реакції.
Частота розвитку побічних ефектів визначалася наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10 000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота не відома (не може бути оцінена за доступними даними).
У складі кожної групи побічні ефекти представлені в порядку зменшення серйозності.
Найчастіші побічні реакції, що виникали на тлі моно терапії доцетакселом: нейтропенія (має зворотний та не кумулятивний характер; в середньому пік зниження кількості нейтрофілів у крові спостерігається на 7-у добу; середня тривалість тяжкої нейтропенії (<500 клітин/мм3) в середньому становить 7 днів), анемія, алопеція, нудота, блювання, стоматит, діарея, астенія. Вираженість побічних явищ, обумовлених застосуванням доцетакселу, може зростати при комбінуванні препарату з іншими засобами для хіміотерапії.
При застосуванні комбінації доцетакселу з трастузумабом побічні ефекти (будь-якого ступеня) спостерігалися у ≥10% пацієнтів. Порівняно з моно терапією доцетакселом, така комбінація збільшувала частоту серйозних побічних ефектів (40 vs 31%) та частоту побічних ефектів IV ступеня (34 vs 23%).
Найбільш часті (≥5%) побічні ефекти комбінації доцетакселу з капецитабіном, що спостерігалися у клінічному дослідженні III фази у пацієнток з раком молочної залози, у яких попередня терапія антрациклінами виявилася неефективною, представлені в «Загальній характеристиці лікарського засобу» капецитабіну.
При застосуванні доцетакселу найчастіше спостерігалися наступні побічні явища:
Ураження імунної системи
Реакції гіпер чутливості, як правило, розвивалися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу і за ступенем тяжкості коливалися від легких до помірних. Найчастіше повідомлялося про такі симптоми, як почервоніння шкіри, висипання (зі свербeжем шкіри або без нього), відчуття стиснення у грудях, біль у спині, задишка, гарячка або озноб. Тяжкі побічні реакції проявлялися у вигляді артеріальної гіпотензії і/або бронхоспазму, або генералізованого висипання/еритеми.
Ураження нервової системи
Розвиток тяжких периферійних нейротоксичних реакцій вимагає зменшення дози препарату. Прояви нейросенсорних реакцій легкого та помірного ступенів включали парестезію, дизестезію або больові відчуття, в тому числі відчуття печіння. Нейромоторні реакції проявлялися загальною слабкістю.
Ураження шкіри та підшкірної клітковини
Спостерігалися зворотні реакції з боку шкіри, які за тяжкістю, як правило, були легкими або помірними. Ці реакції проявлялися висипанням, в тому числі локалізованим на стопах та кистях рук (включаючи тяжкий долонно-подошовний синдром, або пальмарно-плантарну еритродизестезію), а також на руках, обличчі або грудній клітці, яке часто супроводжувалося свербежем. Найчастіше висипання з’являлося протягом тижня після інфузії доцетакселу. Рідше зустрічалися тяжкі прояви, наприклад висипання з наступною десквамацією епітелію, що іноді обумовлювало необхідність переривання лікування чи повної відміни доцетакселу. Серйозні ураження нігтів проявлялися гіпо- чи гіперпігментацією, а в деяких випадках – болем та оніхолізисом.
Загальні порушення та місцеві реакції
Реакції у місці введення препарату були переважно легкими та проявлялися гіперпігментацією, запаленням, почервонінням чи сухістю шкіри, флебітом чи крововиливами та набряком вени, через яку проводилася інфузія препарату.
Випадки затримки рідини в організмі включали такі явища, як периферичні набряки, рідше – плевральний чи перикардіальний випіт, асцит та збільшення маси тіла. Периферичні набряки найчастіше починалися з нижніх кінцівок та могли ставати генералізованими, обумовлюючи зростання загальної маси тіла на 3 кг і більше. Затримка рідини має кумулятивний характер і щодо частоти розвитку цього побічного явища, і щодо ступеня його вираженості.
Моно терапія препаратом Таксотер® у дозі 100 мг/м²
|
Класи систем органів відповідно до MedDRA [Medical Dictionary for Regulatory Activities, Медичний словник нормативно-правової діяльності]
|
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища |
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 5,7%; у тому числі сепсис і пневмонія, фатальні – у 1,7% випадків) |
Інфекції, асоційовані з нейтропенією G4 (G3/4: 4,6%) |
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G4: 76,4%);
анемія (G3/4: 8.9%);
фебрильна нейтропенія |
Тромбоцит опенія (G4: 0,2%) |
|
| Ураження імунної системи |
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 5,3%) |
|
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія |
|
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3: 4,1%);
периферична моторна нейропатія (G3/4: 4%);
дисгевзія (тяжка: 0,07%) |
|
|
Ураження серця
|
|
Аритмія (G3/4: 0,7%) |
Серцева недостатність
|
| Ураження судин |
|
Артеріальна гіпотензія;
артеріальна гіпертензія;
геморагічні ускладнення |
|
| Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння |
Задишка (тяжка: 2,7%) |
|
|
| Ураження травної системи |
Стоматит (G3/4: 5,3%);
діарея (G3/4: 4%);
нудота (G3/4: 4%);
блювання (G3/4: 3%) |
Запори (тяжкі: 0,2%);
біль у животі (тяжкий: 1%);
шлунково-кишкові кровотечі (тяжкі: 0,3%) |
Езофагіт (тяжкий: 0,4%) |
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція;
шкірні реакції (G3/4: 5,9%);
ураження нігтів (тяжкі: 2,6%) |
|
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
Міалгія (тяжка: 1,4%) |
Артралгія |
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Затримка рідини в організмі (тяжка: 6,5%);
астенія (тяжка: 11,2%);
біль |
Місцеві реакції після введення препарату;
некардіальний біль у грудях (тяжкий: 0,4%) |
|
| Результати досліджень |
|
G3/4 Підвищений рівень білірубіну крові (<5%);
G3/4 підвищений рівень лужної фосфатази (<4%);
G3/4 підвищений рівень АСТ (<3%);
G3/4 підвищений рівень АЛТ (<2%) |
|
Ураження крові та лімфатичної системи
Рідко: кровотечі або крововиливи на тлі тромбоцит опенії ІІІ/ІV ступеня.
Ураження нервової системи
Відомі дані щодо зворотності ураження нервової системи у 35,3% пацієнтів, у яких воно розвинулося після моно терапії доцетакселом у дозі 100 мг/м2. Ці розлади спонтанно зникли протягом 3 місяців.
Ураження шкіри та підшкірної клітковини
Дуже рідко: відомий один випадок розвитку не зворотної алопеції в кінці дослідження. 73% реакцій з боку шкіри були зворотними і зникали протягом 21-ї доби.
Загальні порушення та місцеві реакції
Середня кумулятивна доза до відміни препарату становила більше ніж 1000 мг/м2, а середній час до зворотного розвитку затримки рідини в організмі – 16,4 тижня (від 0 до 42 тижнів). Розвиток затримки рідини середнього та тяжкого ступенів був відкладений у пацієнтів, що отримали премедикацію (середня кумулятивна доза – 818,9 мг/м2), порівняно із пацієнтами, яким премедикація не проводилася (середня кумулятивна доза – 489,7 мг/м2); однак повідомлялося про декілька випадків появи цього побічного явища під час ранніх курсів терапії.
Моно терапія препаратом Таксотер® у дозі 75 мг/м²
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища
|
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 5%) |
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G4: 54,2%);
анемія (G3/4: 10,8%); тромбоцит опенія (G4: 1,7%) |
Фебрильна нейтропенія |
| Ураження імунної системи |
|
Реакції гіпер чутливості (тяжких не було) |
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія |
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 0,8%) |
Периферична моторна нейропатія (G3/4: 2,5%) |
| Ураження серця |
|
Аритмія (тяжких не було) |
| Ураження судин |
|
Артеріальна гіпотензія |
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 3,3%);
стоматит (G3/4: 1,7%);
блювання (G3/4: 0,8%);
діарея (G3/4: 1,7%) |
Запори |
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція;
шкірні реакції (G3/4: 0,8%) |
Ураження нігтів (тяжкі: 0,8%) |
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
|
Міалгія |
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія (тяжка: 12,4%);
затримка рідини в організмі (тяжка: 0,8%);
біль |
|
| Результати досліджень |
|
G3/4 Підвищений рівень білірубіну крові (<2%) |
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища |
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 7,8%) |
|
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G4: 91,7%);
анемія (G3/4: 9,4%);
фебрильна нейтропенія;
тромбоцит опенія (G4: 0,8%) |
|
|
| Ураження імунної системи |
|
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 1,2%) |
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
|
Анорексія |
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3: 0,4%) |
Периферична моторна нейропатія (G3/4: 0,4%) |
|
| Ураження серця |
|
Серцева недостатність;
аритмія (тяжких не було) |
|
| Ураження судин |
|
|
Артеріальна гіпотензія |
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 5%);
стоматит (G3/4: 7,8%);
діарея (G3/4: 6,2%);
блювання (G3/4: 5%);
запори |
|
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція;
ураження нігтів (тяжкі: 0,4%);
шкірні реакції (тяжких не було) |
|
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
|
Міалгія |
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія (тяжка: 8,1%); затримка рідини в організмі (тяжка: 1,2%); біль |
Місцеві реакції після введення препарату |
|
| Результати досліджень |
|
G3/4 Підвищений рівень білірубіну крові (<2,5%);
G3/4 підвищений рівень лужної фосфатази (<2,5%) |
G3/4 Підвищений рівень АСТ (<1%);
G3/4 підвищений рівень АЛТ (<1%)
|
Такстотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з доксорубіцином
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища |
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища
|
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 5,7%) |
|
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G4: 51,5%);
анемія (G3/4: 6,9%);
тромбоцит опенія (G4: 0,5%) |
Фебрильна нейтропенія |
|
| Ураження імунної системи |
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 2,5%) |
|
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія |
|
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3: 3,7%);
периферична моторна нейропатія (G3/4: 2%) |
|
|
| Ураження серця |
|
Аритмія (G3/4: 0,7%) |
Серцева недостатність |
| Ураження судин |
|
Артеріальна гіпотензія (G3/4: 0,7%) |
|
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 9,6%);
блювання (G3/4: 7,6%);
діарея (G3/4: 6,4%);
стоматит (G3/4: 2%) |
Запори |
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція; ураження нігтів (тяжкі: 0,7%);
шкірні реакції (G3/4: 0,2%) |
|
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
Міалгія (тяжка: 0,5%) |
|
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія (тяжка: 9,9%); затримка рідини в організмі (тяжка: 0,7%);
гарячка (G3/4: 1,2%) |
Місцеві реакції після введення препарату;
біль |
|
| Результати досліджень |
|
G3/4 Підвищений рівень білірубіну крові (2,1%);
G3/4 підвищений рівень AЛТ (1,3%)
|
G3/4 Підвищений рівень АСТ (0,5%);
G3/4 підвищений рівень лужної фосфатази (0,3%) |
Таксотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином
Таксотер® у дозі 100 мг/м² у комбінації з трастузумабом
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G3/4: 32%);
фебрильна нейтропенія (у тому числі нейтропенія, асоційована з гарячкою і прийомом антибіотиків) або нейтропенічний сепсис |
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія |
|
| Розлади з боку психіки |
Безсоння |
|
| Ураження нервової системи |
Парестезія; головний біль; дисгевзія; гіпестезія |
|
| Ураження органа зору |
Лакримація; кон’юнктивіт |
|
| Ураження серця |
|
Серцева недостатність |
| Ураження судин |
Лімфоедема |
|
| Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння |
Носові кровотечі; фаринголарингеальний біль; назофарингіт; задишка;
кашель; ринорея |
|
| Ураження травної системи |
Нудота; діарея; блювання; запори; стоматит; диспепсія; біль у животі |
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція; еритема; висипання; ураження нігтів |
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
Міалгія; артралгія; біль у кінцівках; кістковий біль; біль у спині |
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія; периферичні набряки; гарячка; підвищена втомлюваність; запалення слизових оболонок; біль; гостре респіраторне захворювання; біль у грудях; озноб |
Летаргія |
| Результати досліджень |
Збільшення маси тіла |
|
Ураження крові та лімфатичної системи
Дуже часті: Гематологічна токсичність комбінованої терапії трастузумабом та доцетакселом зростала порівняно з моно терапією доцетакселу (32% випадків розвитку нейтропенії ІІІ/ІV ступеня vs 22%, якщо використовувати критерії NCI-CTC [National Cancer Institute – Common Toxicity Criteria; Загальноприйняті критерії токсичності Національного інституту раку США]). Слід звернути увагу, що частота розвитку цього побічного явища у даної категорії пацієнтів може бути недооціненою, оскільки навіть при моно терапії доцетакселом у дозі 100 мг/м2 нейтропенія згідно існуючих даних виникає у 97% пацієнтів, при цьому у 74% – ІV ступеня (відповідно до пікового зниження рівня нейтрофілів у крові). Частота розвитку фебрильної нейтропенії або нейтропенічного сепсису також зростає у пацієнтів, що приймають комбінацію герцептину та доцетакселу (23 vs 17% порівняно з пацієнтами, що знаходяться на моно терапії доцетакселом).
Ураження серця
Симптомна серцева недостатність була виявлена у 2,2% пацієнтів, що приймали комбінацію трастузумабу та доцетакселу, порівняно з 0% випадків цього побічного явища у пацієнтів, що знаходилися на моно терапії. У групі дослідження, в якій призначалася комбінація доцетакселу та трастузумабу, 64% пацієнтів у попередніх курсах лікування отримували антрацикліни як ад’ювантну терапію, в той час як у групі, в якій призначалася моно терапія доцетакселом, антрацикліни отримували 55% пацієнтів.
Таксотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з капецітабіном
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
|
Кандидоз слизової оболонки порожнини рота (G3/4: <1%) |
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G3/4: 63%); анемія (G3/4: 10%) |
Тромбоцит опенія (G3/4: 3%) |
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія (G3/4: 1%);
зниження апетиту |
Зневоднення (G3/4: 2%) |
| Ураження нервової системи |
Дисгевзія (G3/4: <1%);
парестезія (G3/4: <1%) |
Запаморочення;
головний біль (G3/4: <1%);
периферична нейропатія |
| Ураження органа зору |
Лакримація |
|
| Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння |
Фаринголарингеальний біль (G3/4: 2%) |
Задишка (G3/4: 1%);
кашель (G3/4: <1%);
носові кровотечі (G3/4: <1%) |
| Ураження травної системи |
Стоматит (G3/4: 18%);
діарея (G3/4: 14%);
нудота (G3/4: 6%);
блювання (G3/4: 4%);
запори (G3/4: 1%);
біль у животі (G3/4: 2%);
диспепсія |
Біль у верхніх відділах живота;
сухість у роті |
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Долонно-подошовний синдром (G3/4: 24%);
алопеція (G3/4: 6%);
ураження нігтів (G3/4: 2%) |
Дерматит;
еритематозні висипання (G3/4: <1%);
зміна кольору нігтів;
оніхолізис (G3/4: 1%) |
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
Міалгія (G3/4: 2%);
артралгія (G3/4: 1%) |
Біль у кінцівках (G3/4: <1%);
біль у спині (G3/4: 1%) |
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія (G3/4: 3%);
гарячка (G3/4: 1%);
підвищена втомлюваність/ загальна слабкість (G3/4: 5%);
периферичні набряки (G3/4: 1%) |
Летаргія;
біль |
| Результати досліджень |
|
Збільшення маси тіла;
G3/4 Підвищений рівень білірубіну крові (9%) |
Таксотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з преднізоном або преднізолоном
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 3,3%) |
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G3/4: 32%);
анемія (G3/4: 4,9%) |
Тромбоцит опенія (G3/4: 0,6%);
фебрильна нейтропенія |
| Ураження імунної системи |
|
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 0,6%) |
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія (G3/4: 0,6%) |
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 1,2%);
дисгевзія (G3/4: 0%) |
Периферична моторна нейропатія (G3/4: 0%) |
| Ураження органа зору |
|
Лакримація (G3/4: 0,6%) |
| Ураження серця |
|
Погіршення функції лівого шлуночка (G3/4: 0,3%) |
| Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння |
|
Носові кровотечі (G3/4: 0%);
задишка (G3/4: 0,6%);
кашель (G3/4: 0%) |
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 2,4%);
діарея (G3/4: 1,2%);
стоматит/фарингіт (G3/4: 0,9%);
блювання (G3/4: 1,2%) |
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція;
ураження нігтів (тяжких не було) |
Висипання зі злущуванням (G3/4: 0,3%) |
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
|
Артралгія (G3/4: 0,3%);
міалгія (G3/4: 0,3%) |
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Підвищена втомлюваність (G3/4: 3,9%);
затримка рідини в організмі (тяжка: 0,6%) |
|
Таксотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища |
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища
|
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Інфекційні захворювання (G3/4: 3,2%);
нейтропенічні інфекції.
Випадків смерті від сепсису не було. |
|
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Анемія (G3/4: 4,3%);
нейтропенія (G3/4: 65,5%);
тромбоцит опенія (G3/4: 2,0%);
фебрильна нейтропенія |
|
|
| Ураження імунної системи |
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 1,1%) |
|
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія (G3/4: 2,2%) |
|
|
| Ураження нервової системи |
Дисгевзія (G3/4: 0,7%);
периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 0%) |
Периферична моторна нейропатія (G3/4: 0%);
нейрокортикальні розлади (G3/4: 0,3%);
мозочкові розлади (G3/4: 0,1%) |
Синкопе (G3/4: 0%) |
| Ураження органа зору |
|
Лакримація (G3/4: 0,1%);
кон’юнктивіт (G3/4: 0,3%) |
|
| Ураження серця |
|
Аритмія (G3/4: 0,1%);
застійна серцева недостатність
|
|
| Ураження судин |
Вазодилатація (G3/4: 0,9%) |
Артеріальна гіпотензія (G3/4: 0%) |
Флебіт (G3/4: 0%);
лімфоедема (G3/4: 0%) |
| Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння |
|
Кашель (G3/4: 0%) |
|
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 5,1%);
стоматит (G3/4: 7,1%);
блювання (G3/4: 4,3%);
діарея (G3/4: 3,2%);
запори (G3/4: 0,4%) |
Біль у животі (G3/4: 0,5%) |
Коліти/ентерити/ перфорація товстої кишки
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція;
шкірні прояви токсичності (G3/4: 0,7%);
ураження нігтів (G3/4: 0,4%) |
|
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
Міалгія (G3/4: 0,8%);
артралгія (G3/4: 0,4%) |
|
|
| Ураження репродуктивної системи та молочних залоз |
Аменорея |
|
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Астенія (G3/4: 11%);
гарячка (G3/4: 1,2%);
периферичні набряки (G3/4: 0,4%) |
|
|
| Результати досліджень |
Збільшення або зменшення маси тіла (G3/4: 0,3%) |
|
|
Ураження нервової системи
Серед 73 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася периферична сенсорна нейропатія, ця патологія тривала, в середньому, протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження у 9 пацієнтів.
Ураження серця
Також повідомлялося про розвиток застійної серцевої недостатності (2,3% випадків тривали, в середньому, протягом 70 місяців періоду подальшого спостереження). Від сердцевої недостатності по одному пацієнту в кожній гілці дослідження померли.
Ураження шкіри та підшкірної клітковини
Серед 687 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася алопеція, вона тривала, в середньому, протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження у 22 пацієнтів.
Ураження репродуктивної системи та молочних залоз
Серед 233 пацієнток, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулася аменорея, вона тривала, в середньому, протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження у 133 пацієнток.
Загальні порушення та місцеві реакції
Серед 112 пацієнтів, у яких до кінця курсу хіміотерапії розвинулися периферійні набряки, вони тривали, в середньому, протягом 55 місяців періоду подальшого спостереження у 18 пацієнтів.
Таксотер® у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фтор урацилом для лікування аденокарциноми шлунка
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
Нейтропенічні інфекції;
інфекційні захворювання (G3/4: 11,7%) |
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Анемія (G3/4: 20,9%);
нейтропенія (G3/4: 83,2%);
тромбоцит опенія (G3/4: 8,8%);
фебрильна нейтропенія |
|
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища
|
Часті побічні явища |
| Ураження імунної системи |
Реакції гіпер чутливості (G3/4: 1,7%) |
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія (G3/4: 11,7%) |
|
| Ураження нервової системи |
Периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 8,7%) |
Запаморочення (G3/4: 2,3%);
периферична моторна нейропатія (G3/4: 1,3%) |
| Ураження органа зору |
|
Лакримація (G3/4: 0%) |
| Ураження органа слуху та рівноваги |
|
Погіршення слуху (G3/4: 0%) |
| Ураження серця |
|
Аритмія (G3/4: 1,0%) |
| Ураження травної системи |
Діарея (G3/4: 19,7%);
нудота (G3/4: 16%);
стоматит (G3/4: 23,7%);
блювання (G3/4: 14,3%) |
Запори (G3/4: 1,0%);
біль у животі (G3/4: 1,0%);
езофагіт/дисфагія/
одинофагія (G3/4: 0,7%) |
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція (G3/4: 4,0%) |
Висипання зі свербежем (G3/4: 0,7%);
ураження нігтів (G3/4: 0,7%);
посилене злущування шкірного епітелію (G3/4: 0%) |
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Летаргія (G3/4: 19,0%);
гарячка (G3/4: 2,3%);
затримка рідини в організмі (тяжка/небезпечна для життя: 1%) |
|
Ураження крові та лімфатичної системи
Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися у 17,2% та 13,5% пацієнтів відповідно, якщо не враховувати, чи застосовувався Г-КСФ. Г-КСФ призначався з метою вторинної профілактики у 19,3% пацієнтів (10,7% всіх проведених циклів хіміотерапії). Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвинулися відповідно у 12,1% та 3,4% пацієнтів, що отримували Г-КСФ, і в 15,6% та 12,9% пацієнтів, яким профілактика за допомогою Г-КСФ не проводилася (див. розділ 4.2).
ТАКСОТЕР® у дозі 75 мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фтор урацилом для лікування раку голови та шиї
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
|
Часті побічні явища |
|
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
- Інфекційні захворювання (G3/4: 6,3%);
нейтропенічні інфекції |
|
|
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища |
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища
|
| Пухлини доброякісні, злоякісні та не визначені (в тому числі кісти та поліпи) |
|
Біль, обумовлений злоякісною пухлиною (G3/4: 0,6%) |
|
| Ураження крові та лімфатичної системи |
Нейтропенія (G3/4: 76,3%);
анемія (G3/4: 9,2%);
тромбоцит опенія (G3/4: 5,2%) |
Фебрильна нейтропенія |
|
| Ураження імунної системи |
|
Реакції гіпер чутливості (тяжких не було) |
|
| Метаболічні та нутритивні розлади |
Анорексія (G3/4: 0,6%) |
|
|
| Ураження нервової системи |
Дисгевзія / паросмія;
периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 0,6%) |
Запаморочення |
|
| Ураження органа зору |
|
Лакримація; кон’юнктивіт |
|
| Ураження органа слуху та рівноваги |
|
Погіршення слуху |
|
| Ураження серця |
|
Ішемія міокарда (G3/4:1,7%) |
Аритмія (G3/4: 0,6%) |
| Ураження судин |
|
Ураження вен (G3/4: 0,6%) |
|
| Ураження травної системи |
Нудота (G3/4: 0,6%);
стоматит (G3/4: 4,0%);
діарея (G3/4: 2,9%);
блювання (G3/4: 0,6%) |
Запори;
езофагіт/дисфагія/ одинофагія (G3/4: 0,6%);
біль у животі;
диспепсія;
шлунково-кишкові кровотечі (G3/4: 0,6%) |
|
| Ураження шкіри та підшкірної клітковини |
Алопеція (G3/4: 10,9%) |
Висипання зі свербежем;
підвищена сухість шкіри;
посилене злущування шкірного епітелію (G3/4: 0,6%) |
|
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
Дуже часті побічні явища |
Часті побічні явища |
Нечасті побічні явища
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
|
Міалгія (G3/4: 0,6%) |
|
| Загальні порушення та місцеві реакції |
Летаргія (G3/4: 3,4%);
гарячка (G3/4: 0,6%);
затримка рідини в організмі;
набряки |
|
|
| Результати досліджень |
|
Збільшення маси тіла |
|
| Класи систем органів відповідно до MedDRA |
|
Часті побічні явища |
|
| Інфекційні та паразитарні захворювання |
- Інфекційні захворювання (G3/4: 3,6%)
|
Нейтропенічні інфекції |
|
| Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи) |
|
Біль, обумовлений злоякісною пухлиною (G3/4: 1,2%) |
|
- Ураження крові та лімфатичної системи
|
Нейтропенія (G3/4: 83,5%);
тромбоцит опенія (G3/4: 4,0%);
|
|
|
|
|
|
Реакції гіпер чутливості |
| Метаболічні та нутритивні розлади |
|
|
|
- Ураження нервової системи
|
Дисгевзія/паросмія (G3/4: 0,4%);
- периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 1,2%)
|
Запаморочення (G3/4: 2,0%);
- периферична моторна нейропатія (G3/4: 0,4%)
|
|
Ураження органа зору
|
|
|
Кон’юнктивіт |
| Ураження органа слуху та рівноваги |
- Погіршення слуху (G3/4: 1,2%)
|
|
|
|
|
|
Ішемія міокарда |
| Ураження судин |
|
|
|
|
Нудота (G3/4: 13,9%);
блювання (G3/4: 8,4%);
езофагіт/дисфагія/ одинофагія (G3/4: 12,0%);
|
Диспепсія (G3/4: 0,8%);
(G3/4: 1,2%);
- шлунково-кишкові кровотечі (G3/4: 0,4%)
|
|
- Ураження шкіри та підшкірної клітковини
|
Алопеція (G3/4: 4,0%);
|
Підвищена сухість шкіри;
- посилене злущування шкірного епітелію
|
|
| Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини |
|
Міалгія (G3/4: 0,4%) |
|
- Загальні порушення та місцеві реакції
|
Летаргія (G3/4: 4,0%);
затримка рідини в організмі (G3/4: 1,2%);
|
|
|
|
Зменшення маси тіла |
|
Збільшення маси тіла |
Дані пост маркетингового спостереження
Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи)
Прийом доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами і/або променевою терапією асоціювався з дуже рідкісними випадками розвитку гострого мієлолейкозу та маніфестації мієлодиспластичного синдрому.
Ураження крові та лімфатичної системи
Повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку та інші гематологічні побічні ефекти. Були також повідомлення про розвиток синдрому дисемінованого внутрішньо судинного згортання крові, часто в асоціації із сепсисом або полі органною недостатністю.
Ураження імунної системи
Повідомлялося про кілька випадків розвитку анафілактичного шоку, іноді фатальних.
Ураження нервової системи
Призначення доцетакселу обумовило рідкісні випадки розвитку судом або минущої втрати свідомості. Ці реакції іноді спостерігалися під час інфузії препарату.
Ураження органа зору
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки минущих порушень зору (спалахи, миготіння світла перед очима, скотоми), що, як правило, розвивалися під час інфузії препарату і супроводжувалися реакціями гіпер чутливості. Ці розлади самостійно проходили після припинення інфузії. Були повідомлення про рідкісні випадки лакримації із супутнім кон’юнктивітом або без нього, що розвивалися як наслідок обструкції слізної протоки та обумовлювали посилену сльозотечу.
Ураження органа слуху та рівноваги
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку ото токсичності, погіршення і/або втрати слуху.
Ураження серця
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку інфаркту міокарда.
Ураження судин
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку венозних тромбоемболічних порушень.
Ураження респіраторної системи, грудної клітки та середостіння
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку гострого респіраторного синдрому, інтерстиційної пневмонії та легеневого фіброзу. У пацієнтів, що отримують супутню променеву терапію, були рідкісні випадки розвитку радіаційного пневмоніту.
Ураження травної системи
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення як наслідок шлунково-кишкових розладів, перфорацій травного тракту, ішемічного коліту, коліту іншої етіології та нейтропенічного ентероколіту. Були повідомлення про рідкісні випадки розвитку кишкової непрохідності та обструкції кишечнику.
Гепатобіліарні ураження
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку гепатиту, іноді фатального (переважно у пацієнтів, що мали печінкову дисфункцію ще до початку хіміотерапії).
Ураження шкіри та підшкірної клітковини
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку на тлі прийому доцетакселу системного червоного вовчаку та бульозних висипань, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвиток цих побічних явищ могли обумовлювати супутні фактори. Були повідомлення також про розвиток на тлі прийому доцетакселу склеродермоподібних уражень, яким передувала периферична лімфоедема.
Загальні порушення та місцеві реакції
Повідомлялося про рідкісні випадки появи феномену повернення променевої реакції (гострі променеві реакції на тлі хіміотерапії, що проводиться через кілька тижнів, місяців або років після променевої терапії).
Затримка рідини в організмі не супроводжувалася гострими епізодами олігурії або артеріальної гіпотензії.
Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення та набряку легень.
Передозування. Існує кілька повідомлень про випадки передозування препарату. Специфічний антидот доцетакселу дотепер невідомий. У випадку передозування препарату необхідно госпіталізувати пацієнта у спеціалізоване відділення та проводити ретельний моніторинг вітальних функцій. При передозуванні слід очікувати на посилення побічних ефектів препарату. В першу чергу, передбачається розвиток таких розладів, як супресія функції кісткового мозку, периферичні нейротоксичні порушення та запалення слизових оболонок. Після встановлення факту передозування потрібно якнайшвидше ввести пацієнту терапевтичні дози Г-КСФ. Якщо є необхідність, вживають інші необхідні симптоматичні заходи.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Даних про застосування доцетакселу у вагітних жінок немає. В експериментах на тваринах доцетаксел виявляв ембріотоксичний та фетотоксичний вплив; крім того, у пацюків застосування препарату призвело до зниження фертильності. Як і інші цитотоксичні лікарські препарати, доцетаксел в разі застосування у вагітних жінок може завдати шкідливого впливу на плід. У зв’язку з цим доцетаксел не повинен призначатися під час вагітності. Жінкам репродуктивного віку, які приймають доцетаксел, слід рекомендувати уникати вагітності і негайно повідомити лікаря у разі настання вагітності.
Доцетаксел є ліпофільною субстанцією, але не відомо, чи проникає він у грудне молоко. Отже, враховуючи ризик розвитку побічних ефектів у немовлят, що перебувають на вигодовуванні материнським молоком, протягом курсу лікування доцетакселом слід припинити годування дитини груддю.
Діти.
Таксотер® не рекомендований для застосування у дітей через обмежену кількість доказових даних щодо безпечності і/або ефективності препарату у цієї категорії хворих.
Особливості застосування.
У пацієнтів з раком молочної залози або не дрібноклітинним раком легень за відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад, 8 мг двічі на день) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до призначення доцетакселу, може зменшити частоту розвитку та вираженість реакцій гіпер чутливості. У пацієнтів з раком простати премедикація проводиться пероральним препаратом дексаметазону у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до початку інфузії доцетакселу.
Гематологічні зміни при застосуванні препарату
Найчастіша побічна реакція при лікуванні доцетакселом – нейтропенія. Найнижчі рівні нейтрофілів спостерігалися, в середньому, на 7-й день лікування, але час досягнення піка нейтропенії міг бути коротшим у пацієнтів, які раніше зазнавали неодноразових курсів протипухлинної терапії. У всіх пацієнтів, що приймають доцетаксел, необхідно проводити ретельний моніторинг картини периферичної крові. Доцетаксел може вводитися повторно в складі нового циклу хіміотерапії лише після того, як кількість нейтрофілів після завершення попереднього циклу відновиться до ≥1500 клітин/мл3 .
Якщо на тлі лікування доцетакселом розвивається тяжка нейтропенія (<500 клітин/мл3 протягом 7 днів або довше), рекомендується зменшити дозу препарату в наступному циклі хіміотерапії або застосувати відповідне симптоматичне лікування.
У пацієнтів, що отримували комбіновану терапію доцетакселом, цисплатином та 5-фтор урацилом (TCF), фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися рідше, якщо застосовувався Г-КСФ. Пацієнти, що лікуються TCF, для зниження ризику ускладнених нейтропеній (фебрильної нейтропенії, тривалої нейтропенії або нейтропенічних інфекцій) мають отримувати профілактично Г-КСФ. Пацієнти, що лікуються TCF, повинні перебувати під ретельним наглядом.
Реакції гіпер чутливості
Необхідно ретельно контролю вати стан пацієнтів щодо можливих реакцій гіпер чутливості, особливо під час першої та другої інфузії. Реакції гіпер чутливості можуть розвиватися вже в перші хвилини після початку інфузії доцетакселу, тому слід мати в наявності всі необхідні засоби для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. Реакція гіпер чутливості з незначними симптомами, такими як почервоніння чи
локалізовані реакції з боку шкіри, не потребує переривання терапії. Однак тяжкі реакції, такі як виражена артеріальна гіпотензія, бронхоспазм чи генералізовані висипання/еритема, потребують негайного припинення введення доцетакселу та проведення відповідної терапії. У пацієнтів, що перенесли тяжку реакцію гіпер чутливості, повторне застосування доцетакселу не показане.
Реакції з боку шкіри
Спостерігалися випадки розвитку локалізованої еритеми шкіри кінцівок (на долонях та підошвах стоп), що супроводжувалася набряком та наступною десквамацією епітелію. Повідомлялося також про випадки тяжких симптомів, наприклад, поширених шкірних висипань з наступною десквамацією епітелію, які обумовлювали необхідність переривання лікування доцетакселом або повної відміни препарату.
Затримка рідини в організмі
Необхідно ретельно контролю вати стан пацієнтів, у яких спостерігається значна затримка рідини в організмі, наприклад, у вигляді плеврального, перикардіального випоту і асциту.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Пацієнти, у яких на тлі моно терапії доцетакселом 100 мг/м2 визначаються підвищені рівні трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН і лужної фосфатази більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, мають більш високий ризик розвитку тяжких побічних реакцій, таких як фатальні наслідки внаслідок токсичної дії препарату (в тому числі через сепсис або фатальні гастроінтестинальні кровотечі), фебрильна нейтропенія, інфекції, тромбоцит опенія, стоматит та астенія. У зв’язку з цим рекомендована доза доцетакселу для пацієнтів з підвищеними рівнями «печінкових ферментів» становить 75 мг/м2; вміст «печінкових ферментів» необхідно визначати перед початком лікування та перед кожним новим циклом хіміотерапії.
Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (> ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 разу порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел, взагалі, не слід застосовувати, якщо немає крайньої необхідності.
В опорному клінічному дослідженні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фтор урацилом у хворих з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване, і препарат взагалі не слід застосовувати у цієї категорії хворих, якщо немає крайньої необхідності. Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях у хворих із порушенням функції печінки немає.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Даних про лікування доцетакселом пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок немає.
Нервова система
Виникнення серйозних периферичних нейротоксичних явищ вимагає зменшення дози препарату.
Кардіотоксична дія
У пацієнтів, які приймали доцетаксел у комбінації з трастузумабом, особливо якщо в попередньому курсі хіміотерапії застосовувалися антрацикліни (доксорубіцин чи епірубіцин), спостерігалися випадки розвитку серцевої недостатності. Така сердцева недостатність могла бути помірною або тяжкою і асоціювалася з високим ризиком смерті. Якщо є необхідність застосовувати доцетаксел у комбінації з трастузумабом, слід до початку терапії оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Під час лікування цими препаратами необхідно регулярно контролю вати функцію серця (наприклад, кожні 3 місяці), що допоможе виявити пацієнтів, у яких може розвинутися кардіальна дисфункція. Більш детальна інформація міститься в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.
Інші застереження
Під час лікування та протягом щонайменше трьох місяців після закінчення курсу терапії слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Додаткові застереження щодо застосування доцетакселу для ад’ювантної терапії раку молочної залози
Ускладнена нейтропенія
Для пацієнтів, у яких розвивається ускладнена нейтропенія (тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекції), слід розглянути доцільність застосування Г-КСФ та зменшення дози доцетакселу.
Реакції з боку шлунково-кишкового тракту
Такі симптоми, як біль у животі, чутливість та болісність живота при пальпації, гарячка, діарея (на тлі нейтропенії чи без неї), можуть бути проявами серйозної гастроінтестинальної токсичності і вимагають негайного обстеження та лікування.
Застійна серцева недостатність
Слід моні торувати стан пацієнтів щодо симптомів застійної серцевої недостатності під час лікування і в ході подальшого спостереження.
Лейкоз
Ризик відстроченої маніфестації мієлодисплазії або розвитку гострого міелолейкозу у пацієнтів, що лікувалися комбінацією доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду (TAC), обумовлює необхідність контролю основних гематологічних показників у ході подальшого спостереження.
Пацієнти з метастазами в ≥4 лімфатичні вузли
У проміжному аналізі співвідношення користь/ризик для TAC у пацієнтів, які мають метастази в ≥4 лімфатичні вузли, повністю не з’ясоване.
Пацієнти літнього віку
Дані про застосування доцетакселу в комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом у осіб старше 70 років відсутні.
При застосуванні комбінації TCF слід забезпечити ретельний нагляд за пацієнтами літнього віку.
Застереження щодо допоміжних речовин
Цей лікарський препарат містить етиловий спирт, кількість якого становить 50% від загального об’єму концентрату, тобто до 0,395 г (0,5 мл) на один флакон; за кількістю спирту це еквівалентно 10 мл пива або 4 мл вина.
Це обумовлює шкідливість препарату для тих пацієнтів, що страждають на алкоголізм, а також при лікуванні дітей та пацієнтів, що належать до груп високого ризику, наприклад, осіб із захворюваннями печінки або з епілепсією.
Інструкції щодо застосування та поводження з препаратом
(Особливі запобіжні заходи при видаленні невикористаних лікарських засобів чи їх відходів)
Таксотер® відноситься до антинеопластичних препаратів і, як і будь-який інший потенційно токсичний засіб, вимагає дотримання заходів безпеки при поводженні з ним та приготуванні розчинів із препаратом Таксотер®. При роботі з препаратом рекомендоване використання захисних рукавичок.
Якщо концентрат Таксотер® або його розчин для інфузій потрапив на шкіру, потрібно негайно та ретельно змити його водою з милом. Якщо концентрат Таксотер® або його розчин для інфузій потрапив на слизові оболонки, потрібно негайно та ретельно змити його водою.
Приготування розчину для внутрішньо венного введення
Не застосовуйте інші препарати доцетакселу, що містять 2 флакони (концентрат та розчинник), із цим препаратом (Таксотер® 20 мг/1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій, що містить лише 1 флакон).
Таксотер® 20 мг/1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій не потребує попереднього розчинення і готовий для додавання до розчину для інфузій.
Кожен флакон призначений для одного використання і має бути використаний негайно після відкриття.
Якщо флакони зберігаються у холодильнику, безпосередньо перед застосуванням слід залишити необхідну кількість коробок препарату Таксотер®, концентрату для приготування розчину для інфузій, при кімнатній температурі (нижче 25 °C) на 5 хв.
Для того, щоб отримати необхідну для пацієнта дозу, може знадобитися декілька флаконів препарату Таксотер®, концентрату для приготування розчину для інфузій. Дотримуючись правил асептики, наберіть необхідну кількість Таксотер®, концентрату для приготування розчину для інфузій, використовуючи калібрований шприц.
У флаконі Таксотер® 20 мг/1 мл концентрація доцетакселу становить 20 мг/мл.
Необхідну кількість Таксотер®, концентрату для приготування розчину для інфузій, слід ввести в 250 мл пакет або флакон для інфузій, що містить 5% розчин глюкози або 0,9% розчин (9 мг/мл) натрію хлориду для ін’єкцій.
Якщо пацієнту потрібна доза доцетакселу, більша за 200 мг, слід використовувати більший об’єм розчину для інфузій, щоб не перевищувати концентрацію доцетакселу 0,74 мг/мл.
Струсніть пакет чи флакон із розчином для інфузій, щоб їхній вміст перемішався із введеним концентратом.
Приготований розчин для інфузій слід використати протягом 6 годин при температурі нижче +25 °C (у тому числі із врахуванням години самої інфузії).
Перед застосуванням розчин Таксотер® для інфузії, як і усі препарати, призначені для парентерального введення, слід уважно оглянути; розчини, що містять осад, використовувати не можна.
Невикористаний препарат або витратні матеріали підлягають знищенню у встановленому місцевими нормами порядку.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження по вивченню впливу доцетакселу на здатність керувати авто транспортом та працювати з механізмами не проводилися.
Спирт, що міститься в доцетакселі, може порушувати здатність пацієнтів керувати авто транспортом та працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження in vitro продемонстрували, що метаболізм доцетакселу може змінюватися при одночасному застосуванні препаратів, які викликають індукцію цитохрому P450-3A, інгібують його чи метаболізуються під його дією (а, отже, можуть обумовлювати його конкурентне інгібування), таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин та тролеандоміцин. У зв’язку з цим слід з обережністю вдаватися до одночасного прийому цих ліків, враховуючи ризик клінічно значущої взаємодії.
Доцетаксел значною мірою зв’язується з білками плазми крові (>95%). Хоча можливі взаємодії цього препарату при його одночасному прийомі з іншими ліками формально не досліджувалися in vivo, за даними досліджень in vitro препарати, які також мають високий рівень зв’язування з білками плазми (такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилати, сульфаметоксазол та натрію вальпроат), не погіршували зв’язування доцетакселу з білками плазми. Крім того, не погіршує зв’язування доцетакселу з білками плазми і дексаметазон. Доцетаксел не впливає на зв’язування з білками плазми дигітоксину.
Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалася при одночасному призначенні цих препаратів. Існують обмежені дані, отримані по результатах одного неконтрольованого дослідження, що дозволяють припустити наявність взаємодії між доцетакселом та карбоплатином. При застосуванні комбінації цих препаратів кліренс карбоплатину майже на 50% перевищував рівні цього показника, що були визначені на тлі моно терапії карбоплатином в раніше проведених дослідженнях.
Фармакокінетика доцетакселу при одночасному застосуванні з преднізоном вивчалася у пацієнтів з метастатичним раком простати. Доцетаксел метаболізується під дією ферменту CYP3A4, а преднізон, як відомо, обумовлює індукцію CYP3A4. Статистично значущого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу виявлено не було.
У пацієнтів, що приймають препарати, які потенційно інгібують CYP3A4 (зокрема, інгібітори протеаз, наприклад, ритонавір; антифунгальні азоли, наприклад, кетоконазол або ітраконазол), доцетаксел має призначатися з обережністю. Дослідження взаємодії препаратів у пацієнтів, які одночасно отримували кетоконазол і доцетаксел, показало, що кетоконазол обумовив зниження кліренсу доцетакселу вдвічі, можливо, через те, що CYP3A4 в метаболізмі доцетакселу відіграє ключову роль в головному (єдиному) метаболічному шляху. Це може призвести до погіршення переносимості доцетакселу, навіть у більш низьких дозах.
Спирт, що міститься в доцетакселі, може змінювати клінічні ефекти інших лікарських препаратів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Доцетаксел є антинеопластичним препаратом, механізм дії якого базується на тому, що препарат сприяє накопиченню тубуліну у мікро трубочках клітин та перешкоджає їх розпаду, що веде до значного зниження рівня вільного тубуліну. Зв’язування доцетакселу з мікро трубочками не змінює кількість протофіламентів.
У дослідженнях in vitro було продемонстровано, що доцетаксел порушує мікротубулярну мережу, яка відіграє важливу роль для реалізації вітальних функцій клітини як під час мітозу, так і в інтерфазі.
Клоногенний аналіз in vitro показав цито токсичність доцетакселу щодо різних мишачих та людських ліній пухлинних клітин, а також до клітин щойно видалених пухлин людей. Доцетаксел досягає значних концентрацій у міжклітинній рідині і забезпечує високу тривалість життя клітин. Крім того, доцетаксел виявляє активність щодо деяких, (хоча і не до всіх), клітинних ліній, у яких має місце експресія р-глікопротеїну, що кодується геном медикаментозної полі резистентності. У дослідженнях in vivo виявилося, що дія доцетакселу не залежить від режиму застосування та проявляється в експериментах широким спектром видів протипухлинної активності щодо поширених пухлин – як експериментальних пухлин мишей, так і прищеплених людських пухлин.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика доцетакселу досліджувалася в дослідженнях I фази у пацієнтів, хворих на рак, після призначення 20-115 мг/м2 препарату. Фармакокінетичний профіль доцетакселу не залежить від дози і відповідає трикамерній фармакокінетичній моделі з періодами напів виведення для α-, β- та γ-фаз 4 хв, 36 хв та 11,1 години відповідно. Така тривалість цього показника для останньої фази частково зумовлена відносно повільним відтоком з периферійної камери. Після застосування дози 100 мг/м2, що вводилася інфузійно протягом 1 години, середня пікова концентрація препарату у плазмі – 3,7 мкг/мл – була отримана з відповідною AUC 4,6 мкг/мл/год. Середні показники загального кліренсу та рівноважного об’єму розподілу препарату склали відповідно 21 л/м2/год та 113 л. Між індивідуальні відмінності загального кліренсу досягали приблизно 50%. Доцетаксел зв’язується з білками плазми більш ніж на 95%.
У трьох хворих на рак було проведено дослідження із застосуванням радіоізотопу 14С-доцетакселу. Після окисного метаболізму трет-бутилової ефірної групи під дією цитохрому Р 450 доцетаксел виводився як із сечею, так і з калом протягом 7 днів; екскреція із сечею складала 6%, із калом – 75% кількості введеного радіоізотопу. Близько 80% ізотопу, що містився у калі, виводилося протягом перших 48 годин у вигляді одного основного неактивного метаболіту, трьох другорядних метаболітів та дуже малої кількості препарату у незміненому вигляді.
Популяційний аналіз фармакокінетики доцетакселу проводився за участю 577 пацієнтів. Фармакокінетичні показники, що оцінювалися за допомогою цієї моделі, були дуже подібні до тих, які були отримані під час досліджень I фази. На фармакокінетику препарату не впливали ані вік, ані стать пацієнтів. У невеликої кількості пацієнтів (n=23), у яких за даними біохімічного аналізу крові були легкі та помірні порушення функції печінки (рівні АЛТ, АСТ у ≥1,5 разу вище за ВМН, разом зі зростанням рівня лужної фосфатази ≥2,5 вище за ВМН), загальний кліренс препарату знижувався, в середньому, на 27%. Кліренс доцетакселу не змінювався у хворих із легкою або помірною затримкою рідини в організмі; даних про кліренс доцетакселу у хворих із тяжкою затримкою рідини в організмі немає.
При застосуванні у комбінації з іншими препаратами доцетаксел не впливав на кліренс доксорубіцину та рівень доксорубіцину (та його метаболітів) у плазмі крові. Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалася при їх одночасному застосуванні.
Клінічне дослідження I фази, в якому оцінювався вплив капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу та навпаки, не виявив ні впливу капецитабіну на фармакокінетику доцетакселу (Cmax та AUC), ні впливу доцетакселу на фармакокінетику відповідного метаболіту капецитабіну – 5’-DFUR (5'-дезокси-5-фторуридину).
Кліренс доцетакселу, що застосовувався у комбінації з цисплатином, був подібний до того, що спостерігався при моно терапії доцетакселом. Фармакокінетичний профіль цисплатину, введеного одразу після інфузії доцетакселу, є подібним до того, що спостерігався при моно терапії цисплатином.
Комбіноване застосування доцетакселу, цисплатину та 5-фтор урацилу у 12 пацієнтів із солідними пухлинами не змінювало фармакокінетику жодного з цих лікарських препаратів.
Вплив преднізону на фармакокінетику доцетакселу після стандартної премедикації дексаметазоном вивчався у 42 пацієнтів. Не спостерігалося якого-небудь впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: рідина від блідо-жовтого до коричнювато-жовтого кольору.
Термін придатності. 2 роки.
Після відкриття флакону:
Кожен флакон призначений для одного використання і має бути використаний негайно після відкриття. Якщо препарат не застосовується негайно, за тривалість та умови його зберігання відповідає користувач.
Після додавання препарату в розчин для інфузії:
З мікро біологічної точки зору в такому вигляді лікарський препарат має бути використаний негайно. Якщо препарат не застосовується негайно, за тривалість та умови його зберігання відповідає користувач. Рекомендується застосувати такий препарат протягом 6 годин при температурі нижче +25 °C (у тому числі із врахуванням години самої інфузії).
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі від +2 °С до +25 °С.
Розчин для інфузій повинен бути застосований протягом наступних 6 годин при температурі нижче +25 °С, включаючи 1 годину інфузії (див. розділ «Термін придатності»).
Упаковка.
№ 1: по 1 мл (20 мг) у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.
№ 1: по 4 мл (80 мг) у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Aventis Pharma Dagenham, United Kingdom/Авентіс Фарма Дагенхем, Великобританія.
Місцезнаходження.
Рейнхем Роуд Сaус, Дагенхем Ессекс RM10 7XS, Великобританія / Rainham Road South, Dagenham Essex RM10 7XS, United Kingdom. Источник
Власник торгової ліцензії. Авентіс Фарма С. А., Франція/Aventis Pharma S.A., France.