ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТЕССИРОН®
(TESSYRON®)
Склад:
діюча речовина: клопідогрел;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 97,857 клопідогрелу гідросульфату, що відповідає 75 мг клопідогрелу у формі основи;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, гідроксипропілцелюлоза, лактоза безводна, натрію кроскармелоза, гліцерол дибегенат, гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (E 171), триацетин, заліза оксид жовтий (Е 172).
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Антитромботичні засоби. Інгібітори агрегації тромбоцитів за винятком гепарину.
Код АТС B01A C04.
Клінічні характеристики.
Показання.
Профілактика атеротромбозу у дорослих:
• пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування – через кілька днів, але не пізніше 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування – через 7 днів, але не пізніше 6 місяців після виникнення) або у хворих зі встановленими захворюваннями периферичних артерій (ураження артерій і атеротромбоз судин нижніх кінцівок);
• пацієнтів із гострим коронарним синдромом:
- із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів зі встановленим стентом при черезшкірному коронарному втручанні, в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК);
- із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з АСК (у пацієнтів, які отримували медикаментозне лікування і яким показана тромболітична терапія).
Протипоказання.
• Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.
• Тяжке порушення функції печінки.
• Гостра кровотеча (наприклад, пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив).
• Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози.
• Вагітність і період годування груддю.
• Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі та пацієнти літнього віку
Клопідогрел застосовують один раз на добу в дозі 75 мг незалежно від вживання їжі.
Пацієнти з гострим коронарним синдромом:
- при гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) лікування клопідогрелом слід починати з одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг (4 таблетки по 75 мг) і потім продовжувати в дозі 75 мг один раз на добу (з АСК в дозі 75-325 мг на добу). Оскільки високі дози АСК пов’язані з більш високим ризиком кровотечі, рекомендується, щоб доза АСК не перевищувала 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально не встановлена. Відомо, що застосування можливо протягом до 12 місяців, а максимальний ефект відмічається через 3 місяці лікування;
- при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрел застосовують один раз на добу в дозі 75 мг, починаючи з одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг
(4 таблетки по 75 мг) у комбінації з АСК, із застосуванням або без тромболітиків. У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелом слід проводити без навантажувальної дози. Комбіноване лікування слід починати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати протягом не менше чотирьох тижнів. Користь від комбінованого застосування клопідогрелу і АСК у період, що перевищує чотири тижні, не відома.
Фармакогенетика
В осіб з ослабленим метаболізмом CYP2C19 спостерігається ослаблена відповідь на лікування клопідогрелом, оптимальний режим дозування у таких осіб не встановлено.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок терапевтичний досвід обмежений (див. розділ “Особливості застосування”).
Порушення функції печінки
У пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та пацієнтів, у яких може бути геморагічний діатез, терапевтичний досвід застосування обмежений (див. розділ “Особливості застосування”).
Побічні реакції.
Відомо, що кровотеча є найпоширенішою реакцією, вона відмічалась, головним чином, протягом першого місяця лікування.
Частота виявлених побічних реакцій визначена за наступною класифікацією: часто (≥1/100,
<1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥ 1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000). У кожному класі систем органів побічні реакції представлені в порядку зниження їх серйозності.
| Клас системи органів |
Часто |
Нечасто |
Рідко |
Дуже рідко |
| З боку кровоносної та лімфатичної системи |
|
Тромбоцитопенія,
лейкопенія,
еозинофілія
|
Нейтропенія,
включаючи тяжку нейтропенію
|
Тромботична
тромбоцитопенічна
пурпура (TTП) (див. розділ “Особливості застосування”), апластична
анемія, панцитопенія,
агранулоцитоз, тяжка
тромбоцитопенія,
гранулоцитопенія,
анемія
|
З боку імунної
системи
|
|
|
|
Сироваткова хвороба,
анафілактоїдні реакції
|
| З боку психіки |
|
|
|
Галюцинації,
сплутаність свідомості
|
| З боку нервової системи |
|
Внутрішньочереп-на кровотеча (у деяких випадках з летальним кінцем),
головний біль,
парестезія,
запаморочення
|
|
Порушення смакового сприйняття
|
| З боку органа зору |
|
Кровотеча
в ділянці ока (кон’юнктивальна, окулярна, ретинальна) |
|
|
| З боку органа слуху та лабіринту |
|
|
Вертиго
(запаморочення) |
|
| З боку серцево-судинної системи |
Гематома
|
|
|
Тяжкий крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія |
| З боку дихальної системи |
Носова кровотеча |
|
|
Кровотеча з дихальних шляхів (кровохаркання,
легенева кровотеча),
бронхоспазм,
інтерстиціальний пневмоніт
|
| З боку травної системи |
Шлунково- кишкова кровотеча,
діарея,
біль у животі, диспепсія
|
Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки,
гастрит, блювання,
нудота,
запор,
метеоризм
|
Ретроперито-
неальна кровотеча |
Шлунково-кишкова і ретроперитонеальна кровотеча з летальним кінцем, панкреатит,
коліт (включаючи виразковий чи лімфоцитарний коліт), стоматит
|
| З боку печінки |
|
|
|
Гостра печінкова недостатність,
гепатит, відхилення показників функції печінки
|
| З боку шкіри |
Підшкірні
крововили-ви |
Висипання, свербіж, внутрішньошкірні крововиливи (пурпура)
|
|
Бульозний дерматит
(токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема),
ангіоневротичний набряк, еритематозні висипання, кропив’янка, екзема,
червоний плаский лишай
|
| З боку скелетно-м’язової системи |
|
|
|
Гемартроз,
артрит, артралгія, міалгія
|
З боку сечовидільної системи
|
|
Гематурія
|
|
Гломерулонефрит,
підвищення рівня креатиніну в крові |
| Загальні порушення |
Кровотеча у місці ін’єкції |
|
|
Гарячка
|
|
Лабораторні показники
|
|
Подовження часу кровотечі,
зниження кількості нейтрофілів і тромбоцитів
|
|
|
Передозування.
Передозування при застосуванні клопідогрелу може призводити до подовження часу кровотечі та відповідних ускладнень, пов’язаних з кровотечами. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування. Антидот фармакологічної активності клопідогрелу невідомий. Якщо потрібна швидка корекція подовженого часу кровотечі, дія клопідогрелу може бути припинена переливанням тромбоцитарної маси.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Тессирон протипоказаний при вагітності, оскільки клінічні дослідження застосування клопідогрелу в період вагітності відсутні.
Період годування груддю. Не відомо, чи виділяється клопідогрел у грудне молоко.
У період лікування Тессироном слід припинити годування груддю.
Діти.
Тессирон не застосовують у дітей.
Особливості застосування.
• Через ризик кровотечі та гематологічних побічних реакцій слід відразу ж провести підрахунок формених елементів крові та/або інші відповідні дослідження, якщо з’являються клінічні симптоми, що свідчать про кровотечу (див. розділ “Побічні реакції”). Як і інші антитромбоцитарні препарати, клопідогрел слід застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів, а також пацієнтам, які отримують лікування АСК, гепарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa або нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), включаючи інгібітори ЦОГ-2.
Необхідно уважно спостерігати за появою будь-яких симптомів кровотечі, в тому числі прихованою кровотечею, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазійних процедур на серці або хірургічних втручань. Одночасне застосування клопідогрелу з оральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки це може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”).
• Якщо пацієнту необхідна планова хірургічна операція, яка тимчасово не потребує застосування антитромбоцитарних засобів, лікування клопідогрелом слід припинити за 7 днів до операції.
Пацієнти повинні повідомляти лікарям ( у тому числі стоматологам) про те, що вони приймають клопідогрел, перед плануванням хірургічної операції і перед призначенням будь-якого нового лікарського засобу. Клопідогрел подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (особливо зі шлунково-кишковою і внутрішньоочною).
• Пацієнтів слід попередити, що може знадобитися триваліший час, ніж звичайно, для зупинки кровотечі, якщо вони приймають клопідогрел (у монотерапії або в комбінації з АСК), і що вони повинні повідомляти лікарю про будь-яку незвичну кровотечу (її місце та тривалість).
• Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (TTП) при прийомі клопідогрелу спостерігалась дуже рідко, іноді навіть після короткочасного застосування. TTП супроводжується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними симптомами, дисфункцією нирок або гарячкою. TTП – потенційно летальний стан, що потребує негайного лікування, включаючи плазмоферез.
• Через відсутність даних клопідогрел не можна призначати протягом перших 7 днів після гострого ішемічного інсульту.
• Фармакогенетика: є дані, що у пацієнтів з генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігається нижча концентрація активного метаболіту клопідогрелу в плазмі і менш виражений антитромбоцитарний ефект. У них, як правило, значно частіше виникають серцево-судинні події після інфаркту міокарда, порівняно з пацієнтами із нормальним функціонуванням CYP2C19 (див. розділ “Фармакологічні властивості”).
• Оскільки клопідогрел метаболізується в активний метаболіт частково під дією CYP2C19, то застосування препаратів, які знижують активність цього ферменту, може призвести до зменшення концентрації активного метаболіту клопідогрелу в плазмі і зниження клінічної ефективності. Слід уникати одночасного застосування препаратів, які пригнічують CYP2C19 (див. перелік інгібіторів CYP2C19 у розділі “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій”).
Хоча дані про пригнічення CYP2C19 суперечливі для класу інгібіторів протонного насоса, відомо про взаємодію між клопідогрелом і, можливо, всіма представниками цього класу. Тому одночасного застосування інгібіторів протонного насоса і клопідогрелу слід уникати, за винятком випадків крайньої необхідності. Дані про те, що інші препарати, які знижують секрецію кислоти у шлунку, такі як H2-блокатори або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелу, відсутні.
• Терапевтичний досвід застосування клопідогрелу пацієнтами з нирковою недостатністю обмежений, тому таким пацієнтам клопідогрел слід застосовувати з обережністю (див. розділ “Спосіб застосування та дози”).
• Досвід застосування препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю розвитку геморагічного діатезу обмежений. Тому таким пацієнтам клопідогрел слід застосовувати з обережністю (див. розділ “Спосіб застосування та дози”).
• Тессирон містить лактозу. Пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, Тессирон протипоказаний (див. розділ “Протипоказання”).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Клопідогрел не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У разі виникнення запаморочення (див. розділ “Побічні реакції”) пацієнти не повинні керувати автотранспортом і виконувати потенційно небезпечні види діяльності.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Оральні антикоагулянти
Одночасно застосовувати клопідогрел з оральними антикоагулянтами не рекомендують, оскільки така комбінація може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ “Особливості застосування”).
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa
Клопідогрел слід застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі через травму, хірургічне втручання або з іншими патологічними станами, при яких одночасно застосовують інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa (див. розділ “Особливості застосування”).
Ацетилсаліцилова кислота (АСК)
АСК не змінює інгібуючу дію клопідогрелу на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрел посилює дію АСК на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Проте одночасне застосування 500 мг АСК два рази на добу протягом одного дня істотно не впливало на збільшення часу кровотечі, подовженого прийомом клопідогрелу. Фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелом і АСК можлива, і це може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Тому при одночасному застосуванні слід бути обережними (див. розділ “Особливості застосування”).
Гепарин
Відомо, що застосування клопідогрелу не вимагало зміни дози гепарину та не змінювало впливу гепарину на коагуляцію. Одночасне застосування гепарину не змінювало пригнічувальної дії клопідогрелу на агрегацію тромбоцитів. Оскільки фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелом і гепарином можлива, це може призводити до підвищення ризику кровотечі. Тому одночасне застосування цих препаратів потребує обережності (див. розділ “Особливості застосування”).
Тромболітичні засоби
Відомо, що безпеку одночасного застосування клопідогрелу, фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітичних препаратів і гепарину оцінювали у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущої кровотечі була аналогічною тій, що спостерігалася при застосуванні тромболітичних препаратів та гепарину разом з АСК.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)
Відомо, що одночасне застосування клопідогрелу і напроксену підвищувало частоту прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими НПЗЗ дотепер не відомо, чи підвищується ризик шлунково-кишкової кровотечі при застосуванні клопідогрелу з усіма НПЗЗ. Тому НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, слід застосовувати одночасно з клопідогрелом з обережністю (див. розділ “Особливості застосування”).
Інгібітори протонного насоса
Хоча дані про ступінь пригнічення активності CYP2C19 під дією різних препаратів з групи інгібіторів протонного насоса не є однаковими, є дані, які вказують на існування взаємодії між клопідогрелом і, можливо, всіма представниками цього класу. Тому слід уникати одночасного застосування інгібіторів протонного насоса, за винятком випадків крайньої необхідності. Немає даних про те, що інші препарати, які знижують секрецію кислоти у шлунку, такі як H2-блокатори або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелу.
Інші препарати, що приймаються одночасно
Оскільки клопідогрел метаболізується до активного метаболіту частково під дією CYP2C19, застосування препаратів, що пригнічуть активність цього ферменту, може призводити до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелу у плазмі і зниження клінічної ефективності. Одночасного застосування препаратів, які пригнічуть CYP2C19, слід уникати. До препаратів, які пригнічуть активність ферменту CYP2C19, належать: омепразол і езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін та хлорамфенікол.
Не виявлено клінічно значущих фармакодинамічних взаємодій при одночасному застосуванні клопідогрелу з атенололом, ніфедипіном або комбінацією атенололу і ніфедипіну.
На фармакодинамічну активність клопідогрелу істотно не впливало одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів.
Фармакокінетика дигоксину і теофіліну не змінювалася при одночасному застосуванні з клопідогрелом.
Антациди не впливали на рівень абсорбції клопідогрелу.
Відомо, що карбоксильний метаболіт клопідогрелу може пригнічувати активність цитохрому P450 2C9. Це потенційно може підвищити рівень фенітоїну і толбутаміду у плазмі, а також НПЗЗ, які метаболізуються цитохромом P450 2C9, але, незважаючи на це, фенітоїн і толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелом.
Крім взаємодії зі специфічними лікарськими засобами, описаними вище, досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з лікарськими засобами, які часто застосовують пацієнтам із захворюваннями на атеротромбоз, не проводилося. Однак відомо, що при одночасному застосуванні інших лікарських засобів з клопідогрелом, включаючи діуретики, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи кальцію, засоби, що знижують рівень холестерину, коронарні вазодилататори, антидіабетичні засоби (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби й антагоністи GPIIb/IIIa, не спостерігалося клінічно значущих побічних дій.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Клопідогрел є проліками, один з метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Клопідогрел метаболізується ферментами CYP450 з утворенням активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу селективно пригнічує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його тромбоцитарним рецептором P2Y12 і наступну опосередковану АДФ активацію комплексу глікопротеїну GPIIb/IIIa, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Внаслідок незворотного зв’язування вплив виявляється на тромбоцити на всю тривалість їхнього існування (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відповідає швидкості їхнього оновлення. Агрегація тромбоцитів, спричинена іншими агоністами, ніж АДФ, також пригнічується шляхом блокади ампліфікації активації тромбоцитів шляхом вивільнення АДФ.
Оскільки активний метаболіт утворюється за участю ферментів CYP450, серед яких є поліморфні або ті, що інгібуються іншими препаратами, не у всіх пацієнтів може бути досягнуто адекватне пригнічення агрегації тромбоцитів.
З першого дня застосування клопідогрелу у повторних добових дозах 75 мг спостерігається суттєве уповільнення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Цей ефект прогресивно посилюється і стабілізується між 3 і 7 днями. При стабільному стані середній рівень пригнічення агрегації під впливом добової дози 75 мг становить від 40% до 60%. Агрегація тромбоцитів і тривалість кровотечі повертаються на початковий рівень у середньому через 5 днів після припинення лікування.
Відомо, що клопідогрел істотно знижує частоту нових ішемічних явищ (загальна кінцева точка для інфаркту міокарда, ішемічного інсульту і смерті від судинного захворювання) порівняно з АСК; ефективність клопідогрелу не залежить від застосування комбінованої терапії (наприклад, гепарину, антагоністів GPIIb/IIIa рецепторів тромбоцитів, фібринолітиків, гіполіпідемічних засобів, бета-блокаторів, інгібіторів АПФ), дози АСА (75-325 мг один раз на добу), а також від віку і статі.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Після одноразового та повторного перорального застосування в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко абсорбується. Середні пікові рівні незміненого клопідогрелу (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після одноразового застосування 75 мг перорально) у плазмі відмічалися приблизно через 45 хвилин після прийому. Абсорбція становить не менше 50% на основі виведення із сечею метаболітів клопідогрелу.
Розподіл
Клопідогрел і основний циркулюючий (неактивний) метаболіт оборотно зв’язуються in vitro з білками плазми крові людини (98% і 94% відповідно).
Метаболізм
Клопідогрел інтенсивно метаболізується в печінці. In vitro і in vivo клопідогрел метаболізується двома основними шляхами метаболізму: один опосередкований естеразами і призводить до гідролізу з утворенням неактивних карбоксильних похідних (85% від усіх циркулюючих метаболітів), а другий опосередкований безліччю цитохромів P450. Клопідогрел спочатку метаболізується до проміжного метаболіту 2-оксоклопідогрелу. Подальший метаболізм проміжного метаболіту 2-оксоклопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту, тіольного похідного клопідогрелу. In vitro цей метаболічний шлях опосередкований CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2 і CYP2B6. Активний тіольний метаболіт, виділений in vitro, швидко і незворотно зв’язується з рецепторами тромбоцитів, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів.
Виведення
Після перорального прийому міченого 14C клопідогрелу у людини приблизно 50% виводиться з сечею і приблизно 46% – з калом протягом 120 годин після прийому. Після одноразового перорального прийому 75 мг клопідогрелу період його напіввиведення становить приблизно 6 годин. Період напіввиведення основного неактивного метаболіту становить 8 годин після одноразового і багаторазового прийому.
Фармакогенетика
Відомо, що клопідогрел активується кількома поліморфними ферментами CYP450. CYP2C19 бере участь в утворенні як активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксоклопідогрелу. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу й антитромбоцитарні ефекти, за даними аналізу агрегації тромбоцитів ex vivo, різняться залежно від генотипу CYP2C19. Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, у той час як алелі CYP2C19*2 і CYP2C19*3 відповідають зниженому метаболізму. Алелі CYP2C19*2 і CYP2C19*3 складають 85% алелей зі зниженою функцією у людей білої раси і 99% – у людей азіатської раси.
Особливі категорії пацієнтів
Порушення функції нирок
Після багаторазового застосування 75 мг клопідогрелу на добу в осіб з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 5-15 мл/хв) інгібування індукованої АДФ агрегації тромбоцитів було менш вираженим (25%), порівняно зі здоровими добровольцями, проте тривалість часу кровотечі була подібною до такої у здорових добровольців, які отримували 75 мг клопідогрелу на добу. Клінічна переносимість була хорошою в усіх пацієнтів.
Порушення функції печінки
Після багаторазового застосування 75 мг клопідогрелу на добу протягом 10 днів у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки інгібування індукованої АДФ агрегації тромбоцитів було подібним до такої у здорових добровольців. Середнє подовження часу кровотечі було також подібним.
Расова приналежність
Поширеність алелей CYP2C19, що спричиняє проміжну та слабку метаболічну активність CYP2C19, відрізняється залежно від расової/етнічної приналежності. Є обмежені дані щодо азіатської популяції, які дозволяють оцінити клінічне значення генотипування цього CYP з точки зору клінічного ефекту.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром приблизно 10 мм.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла та вологи.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток в одному блістері, по 1 або по 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
“Гедеон Ріхтер Румунія” А.Т.
Місцезнаходження. Источник
540306, Тиргу-Муреш, вул. Куза Воде, 99–105, Румунія.