Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЛОРДЕС
Назва: ЛОРДЕС
Міжнародна непатентована назва: Desloratadine
Виробник: НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш., Туреччина
Лікарська форма: Сироп
Форма випуску: Сироп, 2,5 мг/5 мл по 150 мл у флаконах з мірною ложкою № 1
Діючі речовини: 5 мл сиропу містять дезлоратадину 2,5 мг
Допоміжні речовини: пропіленгліколь, кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат, натрію бензоат (Е 211), трилон Б, сахароза, сорбіт (E 420), жовтий захід FCF (E 110), ароматизатор «Tutti Frutti AG7322»
Фармакотерапевтична група: Антигістамінні препарати
Показання: – Для швидкого усунення алергічних симптомів та алергічного риніту (таких як чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність носа, сльозотеча і почервоніння очей, свербіж у ділянці піднебіння і кашель);– для усунення симптомів, пов’язаних з кропив’янкою, свербежу та висипання.
Термін придатності: 2 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/11552/01/01
Термін дії посвідчення: з 01.06.2011 по 01.06.2016
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЛОРДЕС
АТ код: R06AX27
Наказ МОЗ: 327 від 01.06.2011


    Інструкція для застосування ЛОРДЕС

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату


    ЛОРДЕС


    Склад лікарського засобу:

    діюча речовина: desloratadine;

    5 мл сиропу містять дезлоратадину 2,5 мг;

    допоміжні речовини: пропіленгліколь,  кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат, натрію бензоат (Е 211), трилон Б, сахароза, сорбіт (E 420), жовтий захід FCF (E 110), ароматизатор

    «Tutti Frutti AG7322».


    Лікарська форма. Сироп.


    Рідина оранжевого кольору з характерним запахом.


    Назва і місцезнаходження виробника.

    НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

    Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.


    Фармакотерапевтична група.

    Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06A X27.


    Дезлоратадин є селективним блокатором периферичних гістамінових Н1-рецепторів, що не спричиняє седативного ефекту. Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Після перорального прийому дезлоратадин селективно блокує периферичні Н1-гістамінові рецептори і не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр.

    Крім антигістамінної активності, дезлоратадин справляє протиалергічну та протизапальну дію. Встановлено, що дезлоратадин пригнічує каскад різних реакцій, які лежать в основі розвитку алергічного запалення, а саме:

    - виділення прозапальних цитокінів, включаючи ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13;

    - виділення прозапальних хемокінів, таких як RANTES;

    - продукцію супероксидного аніону активованими поліморфноядерними нейтрофілами;

    - адгезію і хемотаксис еозинофілів;

    - експресію молекул адгезії, таких як Р-селектин;

    - IgE-залежне виділення гістаміну, простагландину D2 і лейкотрієну С4;

    - гострий алергічний бронхоспазм у дослідженнях на тваринах.

    Дезлоратадин не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, не впливає на психомоторну функцію при прийомі дози до 7,5 мг.

    Дезлоратадин починає визначатися в плазмі протягом 30 хв після прийому.

    Максимальна концентрація дезлоратадину у плазмі досягається в середньому через 3 години, період напіввиведення становить у середньому 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідає його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) і кількості прийомів (1 раз на добу). Біодоступність дезлоратадину пропорційна дозі в діапазоні від 5 до 20 мг.

    Дезлоратадин помірно (83 - 87 %) зв’язується з білками плазми. При застосуванні дезлоратадину в дозі від 5 до 20 мг 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено.

    Їжа (жирний висококалорійний сніданок) або грейпфрутовий сік не впливають на розподіл дезлоратадину.


    Показання для застосування.

    – Для швидкого усунення алергічних симптомів та алергічного риніту (таких як чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність носа, сльозотеча і почервоніння очей, свербіж у ділянці піднебіння і кашель);

    – для усунення симптомів, пов’язаних з кропив’янкою, свербежу та висипання.


    Протипоказання.

    Гіперчутливість до дезлоратадину або лоратадину. Вагітність і період годування груддю.


    Особливі застереження.

    Дезлоратадин не посилює такі ефекти алкоголю як порушення психомоторної функції і сонливість. Результати психомоторних тестів істотно не відрізнялися у пацієнтів, які одержували дезлоратадин і плацебо окремо чи разом з алкоголем.

    З обережністю призначають пацієнтам з нирковою та печінковою недостатністю.

    Лордес містить сахарозу та сорбіт, тому пацієнтам з непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією чи недостатністю цукрази-ізомальтази не слід приймати даний препарат.


    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    Безпека застосування Лордесу у вагітних не встановлена, тому його не рекомендується призначати у період вагітності.

    Дезлоратадин проникає в грудне молоко, тому препарат не слід призначати жінкам у період годування груддю.


    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

    Не впливає.


    Діти.

    Ефективність та безпека дезлоратадину у формі сиропу у дітей віком до 6 місяців не досліджувалась.


    Спосіб застосування та дози.

    Лордес сироп застосовують незалежно від прийому їжі у таких дозах:

    діти віком від 6 до 11 місяців – по 2 мл сиропу (1 мг дезлоратадину) 1 раз на добу; від 1 до 5 років – по 2,5 мл сиропу (1,25 мг дезлоратадину) 1 раз на добу; від 6 до 11 років – по  5 мл сиропу (2,5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу.

    дорослі та діти старше 12 років: 10 мл сиропу (5 мг дезлоратадину) 1 раз на добу.


    Передозування.

    При випадковому прийомі великих доз Лордесу можливе посилення побічних ефектів:  підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль, тахікардія.

    Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Дезлоратадин не видаляється при гемодіалізі; ефективність перитонеального діалізу не встановлена.


    Побічні ефекти.

    При застосуванні препарату найчастішими небажаними явищами були підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль.

    При застосуванні препарату у дітей віком від 2 до 11 років кількість випадків побічних реакцій була однакова як в групі сиропу, так і в групі плацебо. У дітей віком від 6 до 23 місяців найчастішими (порівняно з плацебо) небажаними явищами були діарея, пропасниця  і безсоння.

    Дуже рідко повідомлялося про реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію та висип), тахікардію, відчуття серцебиття, психомоторну гіперактивність, судоми, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну, розвиток гепатиту.


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Клінічно значущих змін у плазмовій концентрації дезлоратадину при неодноразовому сумісному застосуванні разом з кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флуоксетином, циметидином виявлено не було. У зв’язку з тим, що фермент, який відповідає за метаболізм дезлоратадину, не встановлений, взаємодію з іншими лікарськими засобами повністю виключити неможливо.


    Термін придатності.

    2 роки.


    Умови зберігання.

    Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.


    Упаковка.

    По 150 мл у флаконі. Кожний флакон разом із пластиковою мірною ложкою в картонній упаковці.


    Категорія відпуску. Источник

    Без рецепта.