ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГРИМОДИН

(GRIMODIN ^Ò)

Склад:

діюча речовина: габапентин;

1 капсула містить габапентину 100 мг, 300 мг або 400 мг;

допоміжні речовини:  лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк;

склад капсули 100 мг: хіноліновий жовтий (Е 104), індигокармін (Е 132), титану діоксид

(Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), желатин;

склад капсул 300 мг та 400 мг: заліза оксид жовтий (Е 172), індигокармін (Е 132), титану діоксид (Е 171), желатин.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Код АТС N03A X12.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування периферичного неврологічного болю при постгерпетичній невралгії або діабетичній невропатії  у дорослих.

Як допоміжна терапія для лікування парціальних епілептичних нападів з або без вторинних  генералізованих нападів у дорослих та дітей старше 6 років.

Як монотерапія для лікування парціальних епілептичних нападів з або без вторинних  генералізованих нападів у дорослих та дітей старше 12 років.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози.

Гримодин застосовують з їжею або незалежно від прийому їди. Капсули слід запивати достатньою кількістю води. На початку лікування у дорослих та дітей старше 12 років рекомендується застосовувати препарат відповідно до схеми титрування, яка наведена в таблиці 1.

Таблиця 1
СХЕМА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ – ПОЧАТКОВЕ ТИТРУВАННЯ
1-й день	2-й день	3-й день
300 мг 1 раз на добу	300 мг 2 рази на добу	300 мг 3 рази на добу

Лікування периферичного неврологічного болю при постгерпетичній невралгії або діабетичній невропатії  у дорослих

Дорослі.

У дорослих лікування можна починати з титрування дози (таблиця 1), або можна застосовувати початкову дозу 900 мг на добу, розділивши її на 3 прийоми. Після чого дозу слід підвищувати поступово по 300 мг кожні 2-3 дні до максимальної - 3600 мг на добу з урахуванням індивідуальної відповіді пацієнта на лікування та переносимості. Іншим пацієнтам може знадобитися більш повільне титрування доз габапентину. Мінімальний термін досягнення дози 1800 мг на добу становить 1 тиждень, для досягнення 2400 мг на добу необхідно 2 тижні, а для досягнення 3600 мг на добу необхідний загальний термін –

3 тижні.

Ефективність і безпека застосування препарату більше 5 місяців для лікування болю при периферичній невропатії, наприклад, при діабетичній невропатії та постгерпетичної невралгії не досліджувалася. Тому при застосуванні габапентину більше 5 місяців для лікування болю при периферичній невропатії лікар повинен оцінити клінічний стан пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Епілепсія

Хворі на епілепсію потребують довготривалого лікування. Дозування визначається відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності препарату. Якщо протягом лікування лікар вирішує знизити дозу, відмінити препарат або замінити його на інший, це слід проводити поступово протягом не менше  1 тижня.

Дорослі та діти віком від 12 років.

Ефективна доза габапентину  – 900–3600 мг на добу. Лікування можна починати з титрування дози (таблиця 1) або по 300 мг 3 рази на день протягом одного дня. Після чого дозу слід підвищувати поступово по 300 мг кожні 2-3 дні до максимальної - 3600 мг на добу з урахуванням індивідуальної відповіді пацієнта на лікування та переносимості. Іншим пацієнтам може знадобитися більш повільне титрування доз габапентину. Мінімальний термін досягнення дози 1800 мг на добу становить 1 тиждень, для досягнення 2400 мг на добу необхідно 2 тижні, а для досягнення 3600 мг на добу необхідний загальний термін – 3 тижні. Сумарну добову дозу слід розділити на 3 прийоми, максимальна перерва між прийомами препарату не повинна перевищувати 12 годин для уникнення рецидиву епілептичних нападів.

Діти віком від 6 до 12 років.

Початкова доза – 10-15 мг/кг на добу, поділена на 3 прийоми. Ефективна доза досягається шляхом титрування  препарату протягом приблизно 3-х діб. Ефективна доза для дітей віком від 6 років становить 25-35 мг/кг на добу, поділена на 3 прийоми. Максимальна перерва між прийомами препарату не повинна перевищувати 12 годин.

Пацієнти літнього віку (старше 65 років).

Літні хворі потребують уточнення дозування у зв’язку з віковим зниженням функції нирок (таблиця 2).

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Пацієнтам із порушенням функції нирок та /або пацієнтам, яким проводять гемодіаліз, рекомендується корегувати дози препарату відповідно до даних, наведених у таблиці 2.

                                                            Таблиця 2.

Дози габапентину для дорослих залежно від функції нирок

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Сумарна добова доза (мг)а)
≥ 80	900 - 3600
50 - 79	600 – 1800
30 - 49	300 - 900
15 - 29	150 (б) – 600
< 15 (в)	150 (б) – 300

а) Сумарну добову дозу слід розділити на 3 окремі дози. Знижені дози застосовують пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв).

б) Приймати по 300 мг через день.

в) При кліренсі креатиніну < 15 мл/хв добову дозу слід зменшити пропорційно кліренсу креатиніну (наприклад, при кліренсі креатиніну 7,5 мл/хв необхідно застосовувати половину добової дози, що призначається пацієнтам із кліренсом креатиніну < 15 мл/хв).  

Пацієнти, які перебувають  на гемодіалізі.

Пацієнтам з анурією, яким проводиться гемодіаліз і які ніколи не приймали габапентин, рекомендується застосовувати навантажену дозу препарату 300-400 мг, далі - по 200-300 мг у наступні кожні 4 години гемодіалізу.

Пацієнтам з порушенням функції  нирок, які перебувають на гемодіалізі, підтримуючу дозу габапентину  рекомендується призначати відповідно до даних, наведених у таблиці 2.

Додатково до підтримуючої дози рекомендується призначати 200-300 мг наступні кожні 4 години гемодіалізу.

Побічні реакції.

Побічні реакції класифіковано за частотою виникнення:  дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1,000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10,000, < 1/1,000), дуже рідко поширені (< 1/10,000), включаючи поодинокі випадки.

Інфекції: дуже поширені – вірусна інфекція; поширені – пневмонія, інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідного тракту, середній отит.

З боку кровоносної та лімфатичної системи: поширені – лейкопенія; непоширені – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: непоширені – алергічні реакції (наприклад, кропив’янка).

Метаболічні порушення: поширені – анорексія, підвищення апетиту.

Психічні розлади: поширені – ворожість, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, тривога, нервове напруження, порушення мислення; непоширені – галюцинації.

З боку нервової системи: дуже поширені – сонливість, запаморочення, атаксія; поширені  - судомні напади, гіперкінезія, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, парестезія, гіпоестезія, розлади координації, ністагм, підвищення, зниження або відсутність рефлексів;  рідко поширені – рухові розлади (наприклад, хореоатетоз, дискінезія, дистонія).

З боку органа зору: амбліопія, диплопія.

З боку органа слуху та лабіринтної системи: поширені – системне запаморочення;  рідко поширені – дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: поширені – артеріальна гіпертензія, розширення судин; рідко поширені – відчуття серцебиття.

З боку дихальної  системи: поширені – розлади дихання, бронхіт, фарингіт, кашель, риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту: поширені - блювання, нудота, пошкодження зубів, гінгівіт, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, сухість у роті або горлі, метеоризм; рідко поширені – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: рідко поширені – гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин: поширені – набряк обличчя, пурпура, висипання, свербіж, акне; рідко поширені – синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, алопеція.

З боку опорно-рухового апарату:  поширені – біль у суглобах, м’язах та спині, м'язові посмикування.

З боку нирок та сечовидільної системи: поширені - нетримання сечі; рідко поширені – гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: поширені – імпотенція.

Загальні порушення:  дуже поширені – стомленість, гарячка; поширені – периферичні та генералізовані  набряки, порушення ходи, астенія, біль, грипоподібний синдром; рідко поширені – реакції синдрому відміни (тривога, безсоння, нудота, біль, підвищена пітливість), біль у грудях.  

Лабораторні дослідження: поширені – лейкопенія; рідко поширені – коливання рівня глюкози у крові хворих на діабет, підвищення функціональних печінкових проб.

Інші: поширені -  випадкові травми, переломи.

Передозування.

Зареєстровані випадки передозування габапентину при разовому прийомі препарату у дозах до 49 г. При цьому, незважаючи на розвиток цілого ряду симптомів (подвоєння в очах, невиразна мова, сонливість, летаргія, діарея), у жодному з випадків стан хворих не був загрозливим і нормалізувався після проведення підтримуючої терапії.

Габапентин може бути виведений з організму за допомогою гемодіалізу, хоча накопичений досвід показав, що в цьому немає необхідності. Однак гемодіаліз може бути показаний хворим з тяжким порушенням функції нирок.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Відсутні дані щодо застосування препарату у вагітних жінок. Потенційний ризик у людини не відомий. Тому в період вагітності габапентин застосовують тільки тоді, коли очікувана  користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Габапентин виділяється у грудне молоко матері. Оскільки вплив препарату на немовля не відомий, слід припинити годування груддю при застосуванні габапентину.

Діти. Гримодин  призначений тільки для лікування дітей, хворих на епілепсію: як додаткове лікування для дітей старше 6 років або як монотерапія для дітей старше 12 років.

Особливості застосування.

При появі симптомів панкреатиту прийом препарату необхідно припинити.

Незважаючи на відсутність вказівок на судомні напади після припинення прийому габапентину, раптове припинення застосування протисудомних препаратів  у хворих на епілепсію може спровокувати епілептичний статус.

Як і у випадку застосування інших протисудомних препаратів, у деяких пацієнтів частота нападів може підвищитися або можуть  з’явитися нові типи нападів при лікуванні габапентином.

Спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином  у стійких до лікування пацієнтів та в пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко є успішними.

Немає необхідності проводити спостереження щодо вмісту габапентину в плазмі крові для оптимізації лікування. Крім того, габапентин можна застосовувати з іншими  протиепілептичними засобами, не побоюючись змін вмісту габапентину або інших протиепілептичних препаратів у плазмі крові.

Габапентин не вважається ефективним при лікуванні  первинних генералізованих нападів, наприклад, абсансів, і може навіть погіршувати такі напади у деяких пацієнтів. Тому габапентин слід призначати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, включаючи абсанс.

Необхідно слідкувати за проявами суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які приймають протиепілептичні засоби і за необхідності призначити відповідне лікування.

У хворих з порушенням функції нирок дозу габапентину підбирають відповідно до кліренсу креатиніну (див. розділ "Спосіб застосування та дози").

Гримодин містить лактозу. Пацієнти зі спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні застосовувати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Габапентин діє на центральну нервову систему і може викликати сонливість, запаморочення та інші симптоми, і може бути потенційно небезпечним для пацієнтів, які керують автотранспортом або працюють з механічними пристроями, особливо на початку лікування або при збільшенні дози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Морфін (60 мг) при застосуванні через 2 години після прийому габапентину (600 мг) збільшував AUC габапентину на 44%.

Не виявлена взаємодія препарату з фенобарбіталом, фенітоїном, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном.

Габапентин не впливає на дію контрацептивних засобів, заснованих на норетистероні та/або етинілестрадіолі. Призначаючи габапентин одночасно з іншими протиепілептичними препаратами, що знижують ефективність контрацепції, необхідно враховувати можливість втрати контрацептивного потенціалу.

Одночасне застосування препарату з антацидами знижує біодоступність габапентину на

24 %. Габапентин рекомендується приймати не раніше ніж через 2 години після прийому антацидних препаратів.

Пробенецид не змінює екскрецію габапентину нирками.

Незначне зниження ниркової екскреції габапентину при одночасному застосуванні з циметидином не має клінічного значення.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Механізм дії вивчений недостатньо.

Габапентин має структурну спорідненість з нейромедіатором ГАМК (гама-аміномасляна кислота), але механізм його дії відмінний від механізму дії інших лікарських субстанцій, які взаємодіють з ГАМК-рецепторами. При терапевтично значущих концентраціях габапентин не зв’язується з іншими рецепторами відомих активних субстанцій або нейромедіаторів головного мозку, в тому числі з рецепторами  ГАМК-AA, ГАМК-AB, бензодіазепіну,  глутамату, гліцину або N-метил-d-аспартату (NMDA). Від фенітоїну та карбамазепіну габапентин відрізняється тим, що він не взаємодіє in vitro з натрієвими каналами. В експериментах in vitro габапентин спричиняє невелике зменшення вивільнення моноамінових нейромедіаторів.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після  застосування препарату максимальна концентрація габапентину в плазмі  крові досягається через 2-3 години. Біодоступність габапентину залежить від дози і дорівнює близько 60 % після приймання дози 300 мг. Це є наслідком дозозалежності абсорбції. Одночасний прийом з їжею не впливає на біодоступність. Багаторазовий прийом препарату не впливає на фармакокінетику габапентину.

Розподіл. Габапентин не зв’язується з білками плазми, початковий обсяг розподілу становить 57,7 літра. У пацієнтів з епілепсією концентрація габапентину в центральній нервовій системі дорівнює приблизно 20 % від відповідної найнижчої концентрації в плазмі у стані рівноваги.

Метаболізм. В організмі людини габапентин не метаболізується і не індукує печінкові оксидазні ензими змішаних функцій, що відповідають за метаболізм субстанції.

Виведення. Габапентин виводиться в незміненому вигляді виключно нирками. Період напіввиведення не залежить від дози і становить  5 - 7 годин. Елімінація габапентину найкраще описується лінійною фармакокінетикою. У літніх пацієнтів і в пацієнтів з порушеною функцією нирок швидкість виведення знижується прямо пропорційно величині кліренсу креатиніну. Габапентин виводиться з плазми за допомогою гемодіалізу. Рекомендується корекція дози пацієнтам з порушеннями функції нирок та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 100  мг: тверда желатинова капсула з кришечкою зеленого кольору та корпусом кольору слонової кістки, яка містить порошок білого або майже білого кольору;  

капсули по 300 мг та 400 мг: тверда желатинова капсула з кришечкою зеленого кольору та корпусом білого кольору, яка містить порошок білого або майже білого кольору.  

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.  Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 20 капсул у блістері; по 3 або 6 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВАТ Фармацевтичний завод ЕГІС.

Місцезнаходження.  

EGIS Pharmaceuticals PLC, 1106 Budapest, Kereszturi ut 30-38, HUNGARY. Источник

ВАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, 1106 м. Будапешт, вул. Керестурі, 30-38, Угорщина.