Інгаляційно - збудження дихання і виведення з непритомного стану; внутрішньо - як блювотний засіб; зовнішньо - укуси комах, обробка рук у хірургічній практиці за методом Спасокукоцького-Кочергіна.
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна летка рідина з гострим запахом ілужною реакцією; допускається наявність осаду;
склад: 1 мл розчину містить аміаку 0,1 г;
допоміжна речовина: вода очищена.
Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин. Код АТСR07A X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Аміаку розчин належить до лікарських засобів, які подразнюють нервові закінчення.
Механізм дії аміаку при вдиханні полягає у рефлекторному збудженні дихального центру через рецептори верхніх дихальних шляхів – закінчення трійчастого нерва.
При нанесенні на шкіру чинить подразнювальну та антимікробну дію, добре очищаєшкіру.
Фармакокінетика.Препарат не надходить докров´ яного русла.
Показання для застосування. Непритомний стан, приукусах комах.
Спосіб застосування та дози. Аміаку розчин застосовують інгаляційно та зовнішньо. При інгаляційному застосуванні, як засіб швидкої допомоги, невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять доносових отворів на 0,5 - 1 сек.
При укусах комах розчин аміаку застосовують зовнішньо у вигляді примочок.
Побічна дія. При тривалій експозиції (інгаляційне застосування) аміаку розчин може викликати рефлекторну зупинку дихання.
Протипоказання. Місцеве застосування протипоказане при дерматитах, екземах, інших шкірних захворюваннях, а також при відкритих травматичних ушкодженнях шкірних покривів.
Передозування. При інгаляційному застосуванні - рефлекторна зупинка дихання, при місцевому застосуванні –подразнення, дерматити, екземи у місці аплікації.
Особливості застосування. Місцеве застосування можливе тільки на неушкоджену шкіру.
При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою (по 15 хв через кожні 10 хв) або 5% розчином борної кислоти. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки – 0,5% розчин лимонної кислоти або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо пити воду, фруктовий сік, молоко, краще – 0,5% розчин лимонної кислоти або 1% розчин оцтової кислотидо повної нейтралізації вмісту шлунка.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності - 2 роки.