ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НЕВІПАН
(NEVIPAN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: nevirapine;11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил-6Н-дипіридо-[3,2-b:2’,3’-][1,4]-діазепін-6-он;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми, з рискою з обохбоків, білого або майже білого кольору;
склад: 1 таблетка містить невіра піну 200 мг;
допоміжні речовини: натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза ВР 2001, повідон ВР 2001, силікагель колоїдний безводний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.
Код АТС J05A G01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Невірапін - ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ-1. Невірапінзв’язується безпосередньо із зворотною транскриптазою і блокує РНК-залежну іДНК-залежну активність полімер ази ДНК вірусу. Така активність невіра піну не конкурує з матричними або нуклеозидними три фосфатами. Зворотна транскриптазаВІЛ-2 і полімер ази еукаріотичної ДНК (такі як полімер ази α, β,γ, δ людської ДНК) не пригнічуються невірапіном. Зв’язок між чутливістю ВІЛ до невіра піну in vitro і пригніченням реплікації ВІЛ-1 у людинине встановлений. У клітинній культурі невірапін демонстрував адитивну абосинергічну активність проти ВІЛ у комбінації з зидовудином, диданозином, ставудином, ламівудином, саквінавіром і індинавіром. Є повідомлення про те, щоможливо виникнення in vitro ізолятів ВІЛ зі зниженою (у 100 - 250 разів) чутливістю до невіра піну. Час розвитку резистентності до невіра піну in vitro не змінювався при використанні невіра піну в комбінації з іншими ненуклеозиднимиінгібіторами зворотної транскриптази. Дані щодо перехресної резистентності міжненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази невірапіном і нуклеозиднимианалогами інгібіторів зворотної транскриптази дуже обмежені. Перехресна резистентність між невірапіном і інгібіторами протеази ВІЛ малоймовірні.
Фармакокінетика. Невірапін швидко всмоктується (> 90%) після перорального прийому. Пікові концентрації невіра піну в плазмі крові досягаються через 4 год після прийому дози 200 мг і дорівнюють 2 ± 0,4 мкг/мл. Після багаторазового прийому препарату пікові концентрації невіра піну лінійно зростають у діапазоні доз від 200 до 400мг/день. Стала мінімальна концентрація невіра піну в плазмі крові (4,5 ± 1,9мкг/мл) досягається при використанні дози 400 мг/день. Їжа, антацидні засоби ідиданозин не впливають на всмоктування препарату. Невірапін має високуліпофільність і не іонізується при фізіологічних значеннях рН. Після внутрішньо венного введення рівень розподілу невіра піну становив 1,21 ± 0,09л/кг, що допускає його широкий розподіл у тканинах і рідинах організму. Невірапін проникає через плаценту і виділяється з грудним молоком. Невірапінмайже на 60% зв’язується з білками плазми крові. Концентрація невіра піну в спинномозковій рідині становить 45 ± 5% від його концентрації в плазмі крові; таке співвідношення відбиває ту частину препарату, яка не зв’язується з білками плазми крові. Невірапін екстенсивно біотрансформується системою цитохрому Р 450(окисний метаболізм) з утворенням декількох гідроксильованих метаболітів. Дослідження in vitro на печінкових мікро сомах людини припускають, що окисний метаболізм невіра піну реалізується головним чином ізоензимами цитохрому Р 450сімейства СУР 3А. Невірапін виводиться з організму головним чином нирками (80%) у вигляді кон’югованих з глюкуроновою кислотою метаболітів і в незначних кількостях - у незміненому вигляді. Невірапін є індуктором мікросомальнихферментів печінки. Після прийому препарату в дозі 200 мг 2 разу на добу протягом 2 - 4 тижнів кліренс невіра піну збільшується в 1,5 - 2 рази в порівнянні з однократним прийомом тієї ж дозі, період напів виведення утермінальной фазі зменшується з 45 год при однократному прийомі до 25 - 30 годпри тривалому прийомі. Зміна цих параметрів пов’язана з фармакокінетичноюсамоіндукцією.
Показання для застосування. Лікування дорослих і дітей, інфікованих ВІЛ-1 усхемі комбінованої противірусної терапії. Профілактика передачі ВІЛ-1 відматері до новонародженого у жінок, які не одержували антиретровірусну терапію під час вагітності.
Спосіб застосування та дози.Рекомендована доза Невіпану для дорослих становить 200 мг на добу протягом перших 14 днів терапії, в подальшому доза має бути підвищена до 200 мг 2 разина добу в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Рекомендована доза Невіпану для дітей від 3 до 8 років становить 4 мг/кг 1 раз на добу протягом перших 14 днів терапії, в подальшому доза має бути підвищена до 7мг/кг 2 рази на добу. Рекомендована доза препарату для дітей від 8 років становить 4 мг/кг 1 раз на добу протягом перших 14 днів лікування, в подальшому доза має бути підвищена до 4 мг/кг 2 рази на добу. Добова доза Невіпану неповинна перевищувати 400 мг.
Побічна дія.
Дерматологічні реакції: макуло-папульозна еритематозна висипка, якаіноді може супроводжуватися свербежем (локалізується на тулубі або кінцівках). У більшості випадків висипка відмічається протягом перших 28 днів лікування препаратом.
Алергічні реакції: анафілактичні реакції, ангіо невротичний набряк, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, якийу поодиноких випадках призводив до летальних наслідків.
Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, біль у животі, у поодиноких випадках - жовтяниця, тяжкі гепатотоксичні реакції, ураження слизової оболонки ротової порожнини.
Зміна лабораторних показників: підвищення активності ГГT, АЛТ, АСТ, ЛФі рівня загального білірубіну.
Система кровотворення: гранулоцит опенія (частіше у дітей).
Центральна нервова система: підвищена стомлюваність, головний біль, сонливість.
Інші: пропасниця, міалгія, біль у суглобах, порушення функції нирок.
Протипоказання. Невіпан протипоказаний пацієнтам згіперчутливістю до невіра піну або інших складових препарату. Враховуючи лікарську форму, препарат не призначають дітям до 3 років.
Передозування. Є повідомлення про випадки передозування невіра піну при прийомі доз 800 - 1800 мг/добу протягом 15 днів.
Прицьому спостерігається симптоматика подібна до побічних реакцій на препарат.
Специфічного антидоту немає. Терапія – симптоматична.
Особливості застосування. Протягом перших 12 тижнів терапії Невіпаномнеобхідно проводити інтенсивний клінічний і лабораторний моніторинг, включаючи тести на функцію печінки. Препарат слід відмінити, якщо у пацієнта виникаютьтяжкі висипання. Пацієнтам, у яких висипання спостерігаються протягом перших 2тижнів терапії, дозу препарату збільшувати не слід до зникнення висипань. Уразі розвитку клінічного гепатиту препарат необхідно відмінити. Пацієнти, які переривають прийом препарату більш ніж на 7 днів, повинні відновлювати титерапію за початковою схемою дозування. Досі немає достатніх даних щодо режиму дозування препарату для пацієнтів з дисфункцією печінки, нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на діалізі. Адекватні і добре контрольовані дослідження у вагітних жінок не проводилися. Під час репродуктивних досліджень, які проводилися на вагітних щурах і кролях, не встановлена тератогенністьневіра піну. Під час вагітності препарат слід призначати лише тоді, коли очікувана користь терапії перевищує потенційний ризик для плоду. ВІЛ-інфікованіматері повинні припинити годування груддю, щоб уникнути постнатальної передачіВІЛ. Профіль безпеки препарату у новонароджених поки не встановлений.
До теперішнього часу не повідомлялося про будь-які проблеми під час лікування Невіпаном пацієнтів похилого віку.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена клінічно вагома взаємодія між невірапіном і зидовудином, диданозином, зальцитабіном, саквінавіром, індинавіром, ритонавіром, нелфінавіром. При одночасному застосуванні зневірапіном можливо зниження концентрації в плазмі крові гормональних контрацептивів. При одночасному застосуванні кетоконазолу і невіра пінувідмічається зниження AUC і Cmax кетоконазолу; кетоконазол підвищує концентрацію невіра піну в плазмі крові на 15 - 28%. Еритроміцин приводить дозначного зменшення утворення гідроксильованих метаболітів невіра піну. Невіра пінне впливає на фармакокінетику рифампіцину, проте рифампіцин спричиняв значне зниження AUC і мінімальної концентрації невіра піну в плазмі. При одночасному застосуванні невіра піну і рифабутину відмічається зниження концентрації невіра піну в плазмі крові. Оскільки невірапін викликає індукцію ізоферментівCYP3A і CYP2B6 системи цитохрому P450, при одночасному застосуванні з препаратами, які активно метаболізуються за участю зазначених ферментів, можливо зниження концентрації таких препаратів у плазмі крові. При одночасному застосуванні невіра піну і препаратів звіробою можливо зниження концентрації невіра піну в плазмі крові нижче терапевтичних рівнів, що може призвести довтрати антивірусної ефективності та розвитку резистентності вірусу до невіра піну. Внаслідок особливостей метаболізму метадону невірапін може знижувати концентрацію метадону в плазмі крові шляхом підсилення метаболізму метадону впечінці. У пацієнтів, які одночасно приймали метадон, іноді спостерігався розвиток наркотичного синдрому відміни; в такому випадку необхідно контролю ватистан пацієнта і коригувати дозу метадону. Источник
Умовита термін зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.