Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА
Назва: ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА
Міжнародна непатентована назва: Famotidine
Виробник: "Medica" AD, Болгарія
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 10 мг № 10
Діючі речовини: 1 таблетка містить: фамотидину 10 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, гідроксипропілметилцелюлоза, Opadry YS-IR-7002
Фармакотерапевтична група: Стимулятори та блокатори Н2-рецепторів та подібні за дією препарати
Показання: Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, у т.ч. профілактика рецидивів; симптоматична виразка; функціональна дисперсія; ерозивний і рефлюкс-езофагіт; профілактика кровотеч з верхніх відділів шлун
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3705/01/02
Термін дії посвідчення: з 27.09.2005 до 27.09.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА
АТ код: A02BA03
Наказ МОЗ: 678 від 06.12.2005


    Інструкція для застосування ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА

    (FAMOTIDINE 10 MEDICA)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: famotidin;[1-аміно-3-[[[2-[(діаміном етилен)-аміно]-4тіазоліл]метил]тіо]пропілі ден]сульфамід;

    основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, без запаху;

    склад: 1 таблетка містить фамотидину 10 мг;

    допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію карбоксиметилкрохмаль, гідроксипропілм етилцелюлоза,Opadry YS-IR-7002.

    Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

    Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки тагастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Код АТС А 02В А 03.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Пригнічує секрецію соляної кислоти, як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином та меншою мірою ацетилхоліном. Одноразова доза, прийнята ввечорі, ефективно пригнічує секрецію шлункового соку. Посилює захисні механізми слизової оболонки шлунка за рахунок збільшення утворення шлункового слизу і вмісту в ній глікопротеїнів, а також стимуляції секреціїгідро карбонату і ендогенного синтезу в ній Pg, що сприяє загоюванню уражень слизової оболонки (у тому числі рубцюванню стресових виразок) і припиненню шлунково-кишкових кровотеч. Слабко пригнічує оксидазну систему цитохрому Р450в печінці.

    Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується при прийомі внутрішньо. Антацидний ефект спостерігається через 80 - 90 хв. Пік концентрації в плазмі крові після одноразового застосування спостерігається через 1 - 3 год і діятриває залежно від дози протягом 12 - 24 год. Біодоступність – 20 - 66%. Приблизно 10 - 28% фамотидину зв’язується з альбумінами плазми крові. Частинаметаболізується в печінці (30 - 35% метаболіт S-оксид), виводиться у незміненому вигляді з сечею (25 - 30% за рахунок клуб очкової фільтрації таканальцевої секреції). Кліренс – приблизно 250 - 450 мл/хв. Періоднапів виведення становить приблизно 2,59 - 4 год. У хворих з кліренсом креатині ну– нижче 10 мл/хв. Період напів виведення може тривати 20 год.

    Показання для застосування. Симптоматична терапія не виразковоїдискінезії, що пов’язана з гіперацидністю шлункового соку, як наслідок неякісного харчування або напоїв, зловживання алкоголем і тютюном.

    Спосіб застосування та дози. Фамотидин 10 Медика призначають дорослим по 10 мг (1 таблетка) за 1 годину перед їдою 2 рази на добу. Протягом доби приймати не більше 2 таблеток. При прийманні кожного дня тривалість лікування повинна становити не більше 14 днів.

    Побічна дія. Рідко: головний біль, запаморочення, діарея абозапор.

    Дуже рідко: загальні симптоми: підвищення температури, втрата апетиту, утома.

    З боку серцево-судинної системи: аритмії, атріовентрикулярна блокада.

    З боку шлунково-кишкового тракту: холестатична жовтяниця, відхилення в активності печінкових ферментів, блювання, нудота, неприємні відчуття вчеревній порожнині, сухість у роті.

    З боку кровотворної системи: агранулоцит оз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцит опенія.

    Алергічні реакції: анафілаксія, ангіо невротичний набряк, кропив’янка.

    З боку опорно-рухової системи: м’язові спазми, суглобні болі.

    З боку центральної нервової системи: тимчасові психічні порушення (наприклад галюцинації, затьмарення свідомості, занепокоєння, депресія, страх).

    З боку дихальної системи: бронхоспазм.

    З боку шкіри: токсичний епідермальний некроліз, алопеція, вугрі, свербіж і сухість шкіри.

    Інші: гінекомастія, що самостійно зникає після закінчення лікування.

    Часто немає достовірного зв’язку між появою цих ознак і застосуваннямфамотидину.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Порушення функції печінки. Вагітність і лактація. Діти до 14 років.

    Передозування.

    Симптоми: блювання, рухове збудження, тремор, зниження артеріального тиску, тахікардія, колапс.

    Лікування: промивання шлунка, терапія – симптоматична. Гемодіалізефективний.

    Особливості застосування. При підвищеній чутливості до фамотидину лікування слід припинити. При виразці шлунка до початку лікування необхідно виключити наявність розвитку злоякісного процесу.

    З обережністю призначають хворим похилого віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок.

    Лактація.

    Фамотидин виділяється в материнське молоко, тому, якщо з’являється необхідність у його застосуванні, годування груддю на час прийому треба припинити.

    Вплив на керування автотранспортними засобами або іншими складними механізмами.

    При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пригнічує метаболізм у печінці феназону, амінофеназону, діазепаму, гексобарбіталу, пропранололу, лідокаїну, фенітоїну, амінофіліну, теофіліну, непрямих антикоагулянтів, трициклічних антидепресантів, гліпізиду, буформіну, метопрололу, метронідазолу, кофеїну, блокаторів“повільних” кальцієвих каналів.

    Збільшує всмоктування амоксициліну і клавуланової кислоти.

    Антациді в сукральфат уповільнюють абсорбцію.

    Зменшує всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу.

    Лікарські засоби, які пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик розвитку нейтропенії. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі до 25°С. Термін придатності – 3роки.





    На сайті також шукають: Трайфед, Цитрамон в інструкція, Напроксен застосування, Бетіол побічні дії, Фарматон протипоказання