ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НАПРОКСЕН
(NAPROXEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Naproxen;
2-(6-метокси-2-нафтил)-пропіонова кислота або
(S)-6-метокси-альфа-метил-2-нафталін оцтова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого чи білого з кремовим відтінком кольору, плоско-циліндричної форми, з фаскою і рискою;
склад: 1 таблетка містить напроксену 0,25 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілпіролідоннизь комолекулярний медичний, кальцію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Код. АТС: М 01АЕ 02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Напроксенналежить до групи не стероїдних протизапальних засобів. Має протизапальні, болезаспокійливі і жарознижувальні властивості, пов'язані з пригніченням ЦОГ іблокадою синтезу простагландинів. Перешкоджає агрегації тромбоцитів. У порівнянні з ортофеном має більш виражену аналгезуючу активність і більш тривалу дію, ніж інші протизапальні препарати, що зумовлює його добові дози і кратність прийому.
Аналгезуюча дія виявляється через 15-30 хвилин після прийому препарату внутрішньо.
Фармакокінетика. Препарат швидко і повністю всмоктується в травному тракті. Максимальна концентрація вплазмі крові досягається через 1 годину після прийому. Близько 99 % напроксенузв'язується з білками плазми. Препарат виводиться з організму, в основному нирками, у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів. Період напів виведення– близько 13 годин.
При застосуванні Напроксену хворими з порушенням функції печінки, пацієнтами літнього віку у них спостерігається підвищення вмісту вільної фракції препарату в плазмі крові.
Показання для застосування. Напроксен призначають для лікування гострого ревматизму, ревматоїдного артриту, анкілозивного спондилоартриту (хворобиБехтерева), артрозів, спондилоартрозів, подагри, травм і запальних захворювань опорно-рухового апарату і м'яких тканин, первинної дисменореї, пропасниці при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози. Дорослим Напроксен призначають внутрішньо, увигляді таблеток, по 0,5-0,75 г на добу, в 2 прийоми (вранці і ввечері). При гострому нападі подагри початкова доза препарату - 0,75 г, потім кожні 8 годин призначають по 0,25 г, до зникнення симптомів захворювання.
При дисменореї – у початковій дозі 0,5 г, потім по 0,25 г кожні 6-8годин, протягом 3-4 днів.
Побічна дія. Препарат звичайно добре переноситься. Іноді можливі печія, нудота, біль в епігастральній ділянці, запор, блювання, діарея, головний біль, дезорієнтація, порушення концентрації уваги, депресія, порушення зору, геморагії, шкірно-алергійні реакції.
Протипоказання. Напроксен не слід призначати вагітним, дітям у віцідо 16 років, жінкам у період лактації, при виразковій хворобі шлунка і дванадцяти палої кишки, хворим, що перенесли у минулому шлунково-кишкові кровотечі, що страждають серцевою недостатність, захворювання печінки або схильні до алергійних реакцій і підвищеної чутливості до препарату.
Передозування. Симптоми: запаморочення, печія, порушення травлення, нудота, блювання, діарея, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична терапія.
Особливості застосування. З обережністю призначають Напроксен при ерозивно-виразкових ураженнях травного тракту в анамнезі.
При призначенні Напроксену пацієнтам з порушеннями функції нирок, нефротичним синдромом, із синдромом портальної гіпертензії і пацієнтам, які приймають діуретики, слід контролю вати діурез і функцію нирок - як на початку, так і під час лікування.
Хворих, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, слід попередити про можливість нападів запаморочення.
Напроксен може впливати на результат визначення 5-оксиіндол оцтової кислоти в сечі і визначення концентрації 17-кето стероїдів у сечі, у зв'язку зчим необхідно припинити прийом препарату за 48 годин до початку дослідження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Напроксензнижує натрійуретичний ефект фуросеміду і послаблює гіпотензивну діюпропранололу та інших бета-адреноблокаторів.
Абсорбція Напроксену збільшується під дією натрію бікарбонату і зменшується під дією окису магнію. Одночасне призначення Напроксену і метотрексатупризводить до зниження швидкості виведення та збільшення токсичностіметотрексату. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла і недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 º С. Термін зберігання – 2 роки.