ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФУРАГІН
(Furaginum)
Загальна характеристика:
хімічна назви: 1-[3-(5-нітро-2-фурил)-аліліденаміно]-гідантоїн;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору злегка нерівномірним забарвленням поверхні;
склад:1 таблетка містить фурагіну 50 мг;
допоміжні речовини: лактоза, цукор, крохмаль картопляний, кислота стеаринова, полісорбат-80 (твін 80).
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтичнагрупа. Протимікробні засобидля системного застосування. Похідні нітрофурану. Код АТС J01X E03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Фурагін – нітрофурановий антибактеріальний засіб широкого спектра дії. Діє бактеріостатично. Механізм дії Фурагіну пов’язаний звпливом на ферменти, що беруть участь в переносі водню в клітинах чутливихмікро организмів. Висока бактеріостатична активність Фурагіну пов’язана з наявністю ароматичної нітрогрупи.
Препарат активний щодо грам позитивних бактерій: Staphylococcusepidermidis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus faecalis; грам негативних бактерій: Enterobacteriaceae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae.
Резистентність до Фурагіну розвивається повільно.
Фармакокінетика. Абсорбція препарату в основному відбувається з дистального сегмента кишечника та перевищує абсорбцію з проксимального та медіального сегмента відповідно у 4 та 2 рази. Це слід враховувати при одночасному лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань шлунково-кишкового тракту (хронічні ентерити). Фурагін є ліпофільною сполукою і всмоктування йогочерез слизову оболонку кишечника відбувається шляхом пасивної дифузії.
Метаболізується у печінці. З організму приблизно 6% введеної дозиФурагіну виводиться з сечею. Середній рівень концентрації у сечі багаторазово перевищує рівень його бактеріостатичной концентрації. Максимальна концентраціяФурагіну у сечі – 5,7 мкг/мл.
Показання для застосування. Інфекціїурогенітального тракту (простатити, гострі та хронічні пієлонефрити, уретрити, цистити), інфекції після оперативного втручання на органах сечостатевої системи.
Спосіб застосування та дози.Фурагін приймають внутрішньо після їди по 100 - 200 мг (2 - 4 таблетки) 2 - 3рази на день. Курс лікування – 7 - 10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування, а також від функціонального стану нирок. У разі необхідності курс лікування повторюють через 10 - 15 днів. Максимальна добова доза – 600 мг.
Побічна дія.
З боку шлунково-кишкового тракту: зменшення апетиту, нудота, інколи блювання.
З боку центральної нервової системи: запаморочення.
Алергічні реакції: свербіж, висипання.
Інші: полі неврити, порушення функції печінки.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препаратів нітрофурановогоряду та інших складових препарату. Гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; пацієнти, які лікуютьсягемодіалізом або перитоніальним гемодіалізом; вагітність і лактація; дитячий вік.
Передозування. Токсична дія зазвичай можлива у хворих зі зниженою видільною функцією нирок. У разі передозування спостерігають симптоминейро токсичного характеру.
Лікування: промивання шлунка, ввнутрішньо венне введення ін фузійних розчинів, застосуванняентеросорбентів.
Особливості застосування. При тривалому прийманні Фурагіну внутрішньо можуть розвинутися неврити. Фурагін слід з обережністю призначати хворим з дефіцитом глюкозо-6-фосфатогідрогенази через можливість розвитку гемолізу, із захворюваннями нервової системи та з порушеннями функції нирок.
Лактація.
Підчас лікування Фурагіном годування груддю припиняють.
Впливна здатність керувати транспортними засобами не відзначений.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Можна поєднувати з антибіотиками (одним), але через антагонізм не можна застосовувати разом з сульфаніламідами та налідиксовою кислотою (відмічається зменшення бактеріостатичної дії Фурагіну).
Одночасне застосування вітаміну В6 або надмірне приймання хлористого натрію сприяють абсорбції нітрофуранів.
Не рекомендується одночасне призначення кислот (наприклад аскорбінової кислоти) або інших речовин, що підкислюють сечу, оскільки підвищується ризик токсичних явищ; засобів, що сприяють лужній реакції (прискорюють виділення з сечею).
Застосування одночасно з хлорамфеніколом і ристоміцином посилює пригнічення кровотворення.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15оС до 25оС.
Термін придатності – 5 років. Источник
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності.