Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ГАЛІДОР
Назва: ГАЛІДОР
Міжнародна непатентована назва: Bencyclane
Виробник: "Egis" Pharmaceutical Ltd, Угорщина
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 100 мг № 50 у флаконах
Діючі речовини: 1 таблетка містить бенциклану - 100.0 мг
Фармакотерапевтична група: Спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, а також бронхів та інших внутрішніх органів
Показання: Спазмолітичний засіб при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститах, спазмах сечових шляхів, периферійних судин (ендартеріїт, тромбангіїт та ін.); іноді при спазмах судин головного мозку і серця.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0319/02/01
Термін дії посвідчення: з 05.04.2004 до 05.04.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ГАЛІДОР
АТ код: C04AX11
Наказ МОЗ: 175 від 05.04.2004


    Інструкція для застосування ГАЛІДОР

    ІНСТРУКЦІЯ

      для медичного застосування препарату

      ГАЛІДОР

     (HALIDOR(R))

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: bencyclane;N,N-диметил-3-/1-бензилциклогептилокси/-пропіл аміну гідрофумарат;

    основні фізико-хімічні властивості: плоскі, круглі таблетки зі знятою фаскою, білого кольору, з маркуванням “HALIDOR” на одному боці, зі слабким характерним запахом;

    склад:1 таблетка містить бенциклану фумарату 100 мг;

    допоміжні речовини: магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, карбоксиполіметилен, натрію крохмальгліколят , полівінілацетат, крохмаль, тальк.

    Форма випуску. Таблетки.

    Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Код АТС СО 4А Х 11.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Міотропний спазмолітик. Знижує тонус і рухову активність гладкихм’язів внутрішніх органів. Виявляє помірну судинорозширювальну дію, незначною мірою змінює артеріальний тиск. Має слабку місцево анестезуючу активність. Викликає помірний седативний ефект, він гальмує агрегацію тромбоцитів.

    Фармакокінетика. Препарат швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимум концентрації у плазмі крові досягається протягом перших 3 годин після прийому. Період напів виведення становить 6 годин. Близько 97 % прийнятої дози виводиться із сечею у формі неактивних метаболітів.

    Показання для застосування. Препарат застосовують для лікування

    - порушень мозкового кровообігу різного генезу;

    - длякупірування неврологічних симптомів (запаморочення, головний біль, порушення сну тощо);

    - церебральнихангіоспастичних синдромів;

    - порушень периферичного кровообігу;

    - судинних захворювань очей;

    - артеріального спазму, після операційних і після травматичних порушень кровообігу тощо;

    - об літеруючихзахворювань (об літеруючий артеріосклероз, діабетична ангіопатія).

    У кардіології:

    для збільшення частоти серцевих скорочень при легкій формі слабкості синусового вузла; синусова брадикардія; симптоми ваготонічної дії на серце, допоміжна терапія при ішемічній хворобі серця.

    Вісцеральний спазм:

    шлунково-кишковийвазоспазм, гастрит, ентерит, коліт, тенезми, холецистопатія, холелітіаз, постхолецистектомічний синдром.

    В урології:

    вези кальнітенезми, допоміжна терапія при нефролітіазі.

    Спосіб застосування та дози. При періодичному застосуванні разова доза становить 1-2 таблетки (100-200 мг), добова доза – 300-400 мг, максимальна добова доза – 4 таблетки

    (400 мг).

    Тривале лікування: по 3 таблетки (300 мг) на день, протягом 3-4 тижнів, потім – по 1таблетці (100 мг), двічі на день.

    Побічна дія. Запаморочення, тахікардія, слабкість, тремор, гіпер чутливість до бенциклану, сухість у роті, нудота, діарея, лейкопенія, алергічні реакції.

    Протипоказання.

    - Ниркова недостатність;

    - печінкованедостатность;

    - дихальна недостатність;

    -серцево-судинні порушенння (гостра вентрикулярна та суправентрикулярнатахікардія,

      тахіаритмія);

    - підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта, що входить до складу препарату;

    - вагітність і годування груддю.

    Передозування. Симптоми: психомоторне збудження, гіпотонія.

    Лікування: симптоматична терапія.

    Особливості застосування. Перед початком лікування, можливо, буде потрібно перевірити функцію печінки та нирок.

    При проведенні тривалої терапії необхідно через кожні 2 місяці контролю вати показники крові.

    З обережністю приймати хворим з аденомою передміхурової залози з порушенням відтоку сечі.

    Обмеження в керуванні автомобілем та іншими механічними засобами залежать від індивідуальних особливостей хворого.

    Не рекомендується застосовувати препарат для лікування дітей віком до 18 років.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Необхідно з обережністю застосовуватиГалідор у комбінації з

    анестетиками та седативними препаратами (збільшується їх ефект);

    симпатоміме тиками (тахіаритмія);

    препаратами, що спричиняють гіпокаліємію (діуретики, стероїдні гормони, дигіталіс),

    серцевимиглікозидами, кардіодепресивними препаратами (бета-блокаторами, хіні динами). Уцьому випадку дозу Галідору необхідно зменшити (добова доза не більше 150-200мг).

    Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (15-25 оС), у недоступному для дітей місці. Источник

    Термін придатності – 5 років.





    На сайті також шукають: Торсид, Бісептол інструкція, Еуфілін застосування, Фестал побічні дії, Гепацеф протипоказання