ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КЕМОКАРБ
(KEMOCARB)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: карбоплатин, платина діамін[1,1-циклобутан-дикарбоксилат (2-)-О, О ]-, [SP-4-2-];
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;
склад: 1 мл розчину містить: карбоплатину – 10 мг.
допоміжні речовини: натрію гідро хлорид, моногідрат лимонної кислоти, вода для ін”єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код АТСL01Х A02.
Фармакологічні властивості. Карбоплатин - це сполука платини другого покоління; його біохімічні властивості подібні до властивостей алкілуючих біфункціональнихсполук. Препарат являє собою цитотоксичний комплекс платини, що вступає вреакцію з нуклеофільними ділянками ДНК. Через утворення міжтяжевих і внутрішньотяжевих зшивок у ДНК, а також зшивок ДНК-білок пригнічується синтезДНК, РНК і білків. Протипухлинна дія карбоплатину не є специфічною щодо фаз клітинного циклу.
Фармакокінетика. Після введення карбоплатину більша частина дози швидко зникає з крові і виділяється, головним чином, з сечею протягом 6 годин. Частина препарату, що залишилася, виводиться у двофазний спосіб, при цьому середні періоди напів виведення препарату становлять 2,5 год і приблизно 5 днів. Карбоплатин майже не зв’язується з білками плазми крові, внаслідок чого велика кількість вільного препарату в крові доступна для швидкого виведення. Ступінь виведення препарату з сечею вказує на те, що карбоплатин майже не затримується в тканинах організму. Основний шлях його виведення - ниркова екскреція. Пацієнти з кліренсом креатині ну 60 мл/хв і вище екскретують 65% від введеної дози з сечею протягом 12 год і 71% від введеної дози - протягом 24 год. Платина, що виводиться протягом 24 год з сечею, присутня у формі карбоплатину. Лише 3%-5% від введеної платини виділяється з сечею в період між 24 і 96 год. Ухворих з кліренсом креатині ну нижче 60 мл/хв загальний кліренс і нирковий кліренс карбоплатину знижуються пропорційно зниженню кліренсу креатині ну, томупри нирковій недостатності період напів виведення карбоплатину із сироватки крові збільшений, що веде до підвищеної мієлотоксичності. Отже, у таких хворих дозу карбоплатину варто зменшити. Той факт, що карбоплатин виводиться майже повністю за допомогою клуб очкової фільтрації і що в канальцях нирок відмічається низька
концентрація карбоплатину, можливо, пояснює незначний нефротоксичнийпотенціал препарату в порівнянні з цисплатином.
Показання для застосування. У вигляді моно терапії або в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами для лікування розповсюдженого раку яєчників, дрібноклітинного та не дрібноклітинного раку легені, раку голови та шиї, яєчка, сечового міхура, шийки матки.
Крім того, карбоплатин ефективний при лікуванні пухлин мозку (медулобластоми) у дітей.
Спосіб застосування та дози. Кемокарб (карбоплатин) призначають дорослимз нормальною функцією нирок, якщо вони раніше не отримували лікування у дозах 400 мг/м2 поверхні тіла у вигляді внутрішньо венної інфузії протягом від 15 хв до 1 год. Наступний курс терапії призначають не раніше, як через 4тижні. У хворих з підвищеним ризиком пригнічення функції кісткомозкового кровотворення дозу необхідно зменшити. У комбінації з іншими протипухлинними препаратами дози препарату можуть бути знижені.
Пацієнтам, які належать до групи ризику (що раніше приймали препарати зактивною мієлосупресивною дією, проходили курси променевої терапії, а також із загальним поганим станом здоров’я), карбоплатин призначається у початковій дозі 300 ‑ 320 мг/м2 поверхні тіла. При лікуванні літніх пацієнтів (віком старше 65 років) дози повинні коригуватися залежно від загального стану здоров’я пацієнтів. Якщо у пацієнтів є порушення функції нирок (кліренскреатині ну нижче 60 мл/хв) доза карбоплатину повинна зменшуватися залежно від швидкостіклуб очкової фільтрації. Під час лікування необхідно весь час стежити за картиною крові, кількістю тромбоцитів і функцією нирок.
| Кліренс креатині ну, мл/хв.
| Рекомендована доза, мг/м2
|
| 41-60
| 250
|
| 16-40
| 200
|
Ці дози рекомендуються тільки для 1-го курсу лікування; дози препарат упри наступних курсах повинні бути скориговані з урахуванням переносимості лікування та вираженості мієлосупресії.
Повторні курси полі хіміотерапії проводять після відновлення рівнянейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові – понад 2000 в 1 мм3 і тромбоцитів – понад 100 000 в 1 мм3 .
Схема корекції доз карбоплатину:
| Кількість тромбоцитів
(клітин/мм3)
| Кількість нейтрофільних гранулоцитів
(клітин/мм3)
| Скориговані дози
(% від вихідної)
|
| > 100 000
| > 2000
| >125%
|
| 50 – 100 000
| 500 – 2000
| Не змінюється
|
| <50 000
| <500
| 75%
|
Підготовка розчину для внутрішньо венного введення.
Безпосередньо перед застосуванням кожний флакон препарату Кемокарб (карбоплатин) розводять 5% розчином глюкози або 0,9% розчином хлориду натріюдля інфузій до концентрації карбоплатину не вище 0,5 мг/мл.
При лікуванні пацієнтів, що відносяться до групи високого ризику (зраком яєчка, раком молочної залози з метастазами), карбоплатин може застосовуватися у дуже високих дозах 1200 - 2100 мг/м2 поверхні тіла у вигляді внутрішньо венних вливань тривалістю 1 - 24 год з наступною трансплантацією кісткового мозку.
Побічна дія.
Гематологічна токсичність. Пригнічення кровотворення є основним, обмежуючим дозу, проявом токсичності карбоплатину. Тромбоцит опенія (кількість тромбоцитів– нижче 50x109/л) спостерігається у 25 % хворих, нейтропенія (кількість гранулоцитів - нижче 1x109/л) - у 16 % хворих, лейкопенія (кількість лейкоцитів - нижче 2x109/л) спостерігається у 15 % хворих. Анемія (рівень гемоглобіну нижче 110 г/л) зустрічається у більшості хворих, які почали терапію з показниками вище вихідної величини.
Шлунково-кишкова токсичність. Блювання виникає приблизно у 65% хворих, при цьому в однієї третини цих хворих воно різко виражено. Нудота без блювання зустрічається додатково в 10 - 15% хворих. Нудота і блювання зазвичай припиняються протягом 24 год після лікування, симптоми можна контролю ватипроти блювотними засобами. Іншими шлунково-кишковими явищами, що спостерігаються часто, були біль (у 17 % хворих), діарея (у 6 % хворих) і запор (у 6 %).
Нейро токсичність. Нейро токсичність спостерігається у невеликої кількості пацієнтів, яких лікували карбоплатином, і зазвичай характеризується периферичними нейропатіями. При цьому найбільш розповсюдженим симптомом єслабкі парестезії. Ризик розвитку периферичної нейропатії зростає у хворих старше 65 років. Клінічні прояви ото токсичності та інші сенсорні розлади, такіяк порушення зору і зміни смаку, зустрічаються рідко. Існують повідомлення про розвиток симптомів з боку центральної нервової системи у невеликої кількості хворих, існує припущення, що ці симптоми часто пов’язані із застосуваннямпроти блювотних засобів. Хоча загальна частота периферичних нейрологічнихпобічних явищ, пов’язаних з карбоплатином, є низькою, тривала терапія препаратом може призвести до кумулятивної нейротоксичності.
Нефро токсичність. Розвиток порушень з боку функціональних тестів нирок не є розповсюдженим явищем при терапії карбоплатином. Рівень кліренсукреатині ну виявився найбільш інформативним показником функції нирок у хворих, які одержують карбоплатин, і виявляється, що він є тестом між кореляцією кліренсу препарату і пригніченням функції кісткового мозку.
Печінка. Відхилення функціональних тестів печінки від норми можуть спостерігатися у хворих з нормальними вихідними показниками. Ці порушення (наприклад, збільшення показників АЛТ, загального білірубіну і лужної фосфатази) були, як правило, не виражені й оборотні приблизно у половині випадків, хоча наявність метастатичної пухлини у печінці може ускладнювати оцінку в багатьох випадках.
Порушення електролітного балансу. У деяких хворих можуть спостерігатися аномально низькі показники електролітів (магнію, кальцію і калію) у сироватці крові. Ці порушення рідко проявляються клінічними симптомами і додаткове введення електролітів при терапії карбоплатином звичайно непотрібне.
Алергічні реакції. Підвищена чутливість до карбоплатину розвивається у поодиноких випадках і виражається у формі висипань, кропив’янки, еритеми, свербежу та зрідка бронхоспазму та гіпотензії. Ці реакції легко усуваються своєчасним застосуванням адренергічних препаратів, кортикостероїдів таантигістамінних засобів.
Інші токсичні прояви. Часто спостерігаються біль у місцях введення ін’єкцій та астенія. У поодиноких випадках спостерігаються алопеція, серцево-судинні явища, побічні ефекти з боку дихальної системи (бронхоспазм), сечостатевого тракту і слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.
Протипоказання. Кемокарб протипоказаний хворим, у яких раніше відзначалася підвищена чутливість до карбоплатину, а також до інших препаратів, що містять платину, при тяжкій нирковій недостатності.
Кемокарб протипоказаний хворим з тяжким пригніченням функціїкісткомозкового кровотворення, кровотечею з пухлин, вагітністю, при лактації.
Передозування. Протиотрути для застосування у разі передозування препарату Кемокарб невідомі. Передозування зазначеного препарату може призводити до розвитку вираженої мієлосупресії та (або) недостатності функції печінки. При виникненні ускладнень показане проведення адекватної симптоматичної терапії (з огляду на можливі токсичні прояви).
Особливості застосування.
Вагітність і лактація.
Карбоплатин може спричиняти порушення розвитку плода при застосуванні його у вагітних жінок. Під час вагітності або при настанні вагітності за необхідності застосування препарату треба обов’язково попередити хвору щодо потенційного ризику для плода. Жінкам дітородного віку під час лікування препаратом необхідно рекомендувати уникати настання вагітності.
Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко. З метою запобігання шкідливого впливу на дитину під час лікування препаратом треба припинити годування груддю.
Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.
Кемокарб треба застосовувати під керівництвом лікаря, який має досвід використання протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів. Належне проведення терапії і лікування ускладнень можливі тільки за наявності адекватних умов для діагностування і лікування.
При приготуванні та введенні розчинів препарату, як і при роботі зіншими протипухлинними засобами, необхідно дотримуватися обережності і користуватися рукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонки слід негайно і ретельно змити розчин зі шкіри водою з милом, а слизові промити водою.
Пригнічення функції кісткового мозку є пропорційним дозі карбоплатину іможе призвести до розвитку інфекції і (чи) тяжкої кровотечі.
Анемія може бути кумулятивною і в деяких випадках може знадобитисяпереливання крові. Максимальне зниження деяких показників крові звичайно відмічається на 21-й день у хворих, які одержують препарат у режимімоно хіміотерапії. На 28-й день у 90 % хворих кількість тромбоцитів відновлюється і становить 100x109/л і вище, у 74 % хворих кількість нейтрофілів єбільшою за 2x109/л, у 67 % хворих кількість лейкоцитів становить вище 4x109/л. У хворих з порушеною функцією нирок перебіг пригнічення кровотворення зазвичай відбувається тяжче. У деяких хворих також спостерігається підвищена частота важкої лейкопенії і тромбоцит опенії. Частота виникнення анемії підвищується зі збільшенням доз карбоплатину що вводяться. Удеяких випадках пацієнтам, які одержують терапію карбоплатином, може знадобитисяпереливання крові.
Карбоплатин може спричинити блювання. Його частоту та інтенсивність можна зменшити за допомогою проти блювотних засобів. Блювання збільшувалося при введенні препарату в комбінації з іншими еметогенними лікарськими засобами.
Є відомості про розвиток симптомів, подібних до анафілактичних, якіз’являються в перші хвилини введення препарату. Для полегшення симптомів застосовують адренергічні препарати, кортикостероїди та антигістамінні засоби.
Одночасне застосування Кемокарбу та аміно глікозидних антибіотиків призводить до підвищеної нефротоксичності та/або ото токсичності. Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні цих препаратів.
Периферична нейро токсичність є нечастим ускладненням, ризик її виникнення підвищений у хворих старше 65 років і у хворих, які раніше одержували терапію цисплатином.
Втрата зору щодо світлих тонів може спостерігатися при застосуваннікарбоплатину в дозах, вищих за рекомендовані. Існує думка, що зір відновлюється цілком чи значною мірою протягом кількох тижнів після припинення використання високих доз.
Через те, що алюміній може реагувати з карбоплатином, призводячи до утворення осаду чи втрати активності препарату, для приготування та введення розчинів Кемокарбу не використовувати голки та інше устаткування длявнутрішньо венного вливання, що має деталі з алюмінію.
Карбоплатин має мутагенні властивості як in vitro, так і in vivo.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вплив на функцію нирок з бокунефротоксичних сполук може підсилюватися при одночасному застосуванніКемокарбу. Сумісне призначення аміно глікозидних антибіотиків було причиною підвищеної нефротоксичності та/або ото токсичності. При комбінованій терапіїкарбоплатином з іншими препаратами, що мають мієлосупресивні властивості, їхмієло токсичність може посилюватися. Карбоплатин не слід призначати одночасно з препаратами, що містять хелатні сполуки, оскільки вони теоретично можуть послаблювати протипухлинну дію карбоплатину.
Експерименти на тваринах показали, що карбоплатин діє синергічно зетопозидом і віндесином. In vitro карбоплатин підвищує чутливість гіпоксичнихклітин до радіації, а in vivo він потенціює радіаційний вплив на експериментальні пухлини
Умови та термін зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.
Зберігати у захищеному від світла місці, при температурі 15°- 25°С, уникати заморожування. Источник
Термін придатності – 2 роки.