ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛансоГЕКСАЛ®
(LansoHEXAL®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: lansoprazolе;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 3 (15 мг) та № 1 (30 мг) з кришечкою та корпусом білого або майже білого кольору, що містять сферичні мікропелети білогоабо майже білого кольору;
склад: 1 капсула міститьлансопразолу 15 мг або 30 мг;
допоміжні речовини: цукор сферичний, магнію карбонат тяжкий, цукроза, гідроксипропіл целюлоза низько заміщена, гідроксипропіл целюлоза, гіпромелоза, кислота метакрилова, макрогол 6000, полісорбат 80, тальк; желатин, титанудіоксид (Е 171).
Форма випуску. Капсули тверді кишково розчинні.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори “протонного насоса”. Код АТС А 02В С 03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.ЛансоГЕКСАЛ® належить до проти виразкових, анти секреторних засобів. Лансопразол пригнічує шлункову секрецію, гальмуючи активність Н+/К+-АТФази в парієтальних клітинах слизової оболонки шлунка та блокуючи у такий спосіб останню фазу виділення соляної кислоти. Це призводить до зниження утворення кислоти шлункового соку, зменшує кількість і кислотність шлункового соку, внаслідок чого знижується шкідливий вплив шлункового соку на слизову оболонку.
Ступінь пригнічення соляної кислоти пов’язаний здозою. Після призначення разової дози пригнічення секреції шлункової кислоти утримується протягом 36 год.
Фармакокінетика. Лансопразолне стійкий до дії соляної кислоти, тому в препараті він міститься у вигляді гранул, що мають кишково розчинне покриття. Швидко абсорбується в кишечнику. Максимальна концентрація в плазмі досягається за 1,5 - 2 год. У деяких дослідженнях показано, що абсорбція лансопразолу продовжується, ібіодоступність зменшується при одночасному застосуванні препарату з їжею. Зв’язування препарату з білками плазми – приблизно 97%.
Лансопрозол виводиться з організму з жовчю і сечею (тільки у вигляді метаболітів –лансопразолсульфон і гідроксилансопразол), при цьому за добу зсечею виводиться 21% дози препарату. Період напів виведення становить 1,5 год. У пацієнтів літнього віку цей показник дорівнює 1,9 - 2,9 год. У пацієнтів з печінковою недостатністю він подовжується до 3,2 - 7,2 год. У хворих з порушеннями функції нирок абсорбція лансопразолу практично не змінюється.
Показання для застосування.Пептична виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона, для ерадикації Helicobacter pylori(у комбінації з антибіотиками), хронічний гастрит з підвищеноюкислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення, не виразкова диспепсія.
Спосіб застосування та дози.
Пептична виразка дванадцяти палої кишки: по 30 мг 2 рази на добу протягом 2 - 4тижнів.
Пептична виразка шлунка: по 30 мг 2 рази на добу протягом 2 - 8тижнів.
Гастро-езофагеальна рефлюкснахвороба (ГЕРХ): по 30 мг 2 рази на добу протягом 4 - 8 тижнів; у подальшому – підтримуюча терапіяпо 30 мг на добу терміном до 12 місяців.
Синдром Золлінгера-Еллісона: початкова доза препарату – 30 мг 3 рази надобу. Наступне дозування ЛансоГЕКСАЛУ® підбирають таким чином, щоб підтримати базальну секрецію шлункової кислоти менше, як 10 мЕкв/год у пацієнтів, що не мали в анамнезі хірургічних втручань на шлунку, і менше 5мЕкв/год у тих, у кого мали місце хірургічні втручання на шлунку. Добові дозивід 120 мг до 180 мг слід призначати 2 рази на день, вранці та ввечері.
Ерадикація Helicobacter pylori може бути проведена за наведеними нижче схемами.
1. Потрійна терапія:
ЛансоГЕКСАЛ® 30 мг 2 рази на добу в поєднанні з метронідазолом 500 мг 2 рази на добу (або тинідазолом 500 мг 2 разина добу) та кларитроміцином 500 мг 2 рази на добу;
ЛансоГЕКСАЛ® 30 мг 2 рази на добу в поєднанні з кларитроміцином 500 мг 2 рази на добу та амоксициліном 1 000 мг 2рази на добу.
Термін лікування – 1 тиждень.
2. " Квадро"-терапія, яка дає змогу досягнути ерадикації Helicobacterpylori у пацієнтів, у яких потрійна терапія виявилась неефективною:
ЛансоГЕКСАЛ® по 30 мг 2 рази на добу в поєднанні з препаратами вісмуту (вісмуту субцитрат) 120 мг 4 рази на добу (дозав перерахуванні на оксид вісмуту), разом з тетрацикліном 500 мг 4 рази на добута метранідазолом 500 мг 3 рази на добу (або тинідазолом 500 мг 3 рази надобу).
Не виразкова диспепсія: 15 - 30 мг 1 - 2 рази на добу протягом 2 -3 тижнів.
Пацієнтам літнього віку, а також хворим з печінковою недостатністю лікування починають з половинних доз, поступово підвищуючи їх до рекомендованих, але не більше 30 мг на добу.
Хронічний гастрит з підвищеноюкислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення: по 30 мг 1 - 2 рази на добу протягом 2 - 3тижнів.
Капсули ЛансоГЕКСАЛу® слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води (наприклад, склянкою води); приймають переважно 1 раз на добу – вранці перед сніданком або ввечері до їди.
Побічна дія. Можуть спостерігатися: діарея, нудота, запор, головний біль, висипання на шкірі, рідко можутьспостерігатись запаморочення, сухість у роті, втомлюваність.
Протипоказання. Гіпер чутливість долансопрозолу або до будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 18років.
Передозування. Повідомлень про випадки передозування лансопразолом немає. У разі прийому надлишкової дози проводиться симптоматичне лікування. Діаліз неефективний.
Особливості застосування. Перед призначеннямЛансоГЕКСАЛу® треба виключити можливість злоякісних новоутворень ушлунку та стравоході.
Безпечність для лікування дітей непідтверджена.
Пацієнти з недостатністю печінки або зі зниженою функцією нирок не повинні приймати більше 30 мг лансопразолу на добу.
Вагітність та лактація.
Вагітні жінки можуть приймати препарат у II та III триместрах вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Годування груддю під час лікування препаратом слід припинити.
Вплив на можливість керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами таіншими механізмами.
Взаємодія з лікарськими засобами. Лансопразол знижує кислотність шлункового соку, тому він може впливати на всмоктування кетоконазолу, ефірівампіциліну, солі заліза та дигоксину.
Лансопразол може прискорити виведення теофіліну, тому слід призначати його обережно, під наглядом лікаря. Якщо пацієнт приймає сукралфат разом злансопразолом, приймати його слід не раніше, як через 30 хв після лансопрозолу.
Антациди слід приймати за годину до прийомулансопразолу або через годину після його прийому, оскільки вони можуть знизити всмоктування лікарського засобу в організмі. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С. Термін придатності – 2 роки.