IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосування препарату
КОРГЛІКОН
(СorglYconum)
Загальна характеристика:
основнi фiзико-хiмiчні властивостi: прозора рідина, злегка жовтуватого кольору, зі специфічним слабким запахом;
склад: 1 мл розчину містить корглікону 0,6 мг;
допоміжні речовини: хлоробутанол гемі гідрат, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Серцеві глікозиди. Код АТС С 01А Х 04**.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Це неогаленовий препарат. Основними фармакодинамічними ефектами є: позитивний інотропний, негативні дромотропний і хронотропний ефекти. Серцевi глiкозиди посилюють систолiчне скорочення серця, подовжують дiастолу, уповiльнюють ритм серця, знижують збудливiсть провiдної системи серця. Посилення скорочення мiокардазначною мiрою покращує кровообiг. Механiзм дiї препарату на серце пов’язуєтьсяз блокадою натрієво-калієвого насоса, що спричиняє позитивний iнотропний ефект. Фармакологічний ефект розвивається через 3 - 5 хв після внутрішньо венного введення препарату, максимум дії відмічається через 25 - 30 хв.
Фармакокінетика. Корглiкон підлягаєбiо трансформації у печінці, але його виведення з органiзму може змiнюватися припорушеннi жовчовидiльної функцiї: у таких випадках зростає екскрецiя метаболітів з сечею. Кумуляцiя препарату може виникати тiльки при поєднаннiсерйозних порушень жовчо- i сечовидiлення в органiзмi хворого з серцевоюнедостатнiстю.
Показання для застосування. Гостра та хронічна серцева недостатність, тахісистолічна форма мерехтіння передсердь, для лікуваннясуправентрикулярної пароксизмальної тахікардії.
Спосіб застосування та дози. Корглікон вводять внутрішньо венно. Введення здійснюють повільно протягом 5 - 6 хв (у 10 - 20 мл 20% або 40% розчину глюкози, або з 10 - 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) 1 - 2 рази на добу. Дорослим вводять у разовій дозі 0,5 - 1 мл, дітям віком від 2 до 5 років – по 0,2 - 0,5 мл; від 6 до 12 років – по 0,5- 0,75 мл. При введенні 2 рази на добу інтервал між ін’єкціями дорівнює 8 - 12год.
Вищі дози для дорослих у вену: разова – 1 мл, добова – 2 мл.
Побічна дія. Препарат може спричинити порушення серцевого ритмуза рахунок впливу на автоматизм і провідність особливо при швидкому введенні (екстрасистолія, атріовентрикулярна блокада, брадиаритмія тощо), нудоту іблювання, пронос, слабкість, безсоння, головний біль, розлади кольорового зору, алергічні реакції.
Протипоказання. Глікозидна інтоксикація, шлуночкова тахікардія, атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня, виражена брадикардія, гіперкальціємія, гіпокаліємія, ізольований мі тральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, синдром каротидного синуса, констриктивнийперикардит, аневризма грудного відділу аорти, значні органічні зміни серця тасудин, ендокардити, WPW синдром, гострий період інфаркту міокарда.
Слід бути обережними, призначаючи препарат при теріотоксикозі іпередсердній екстрасистолії внаслідок можливості переходу в мерехтіння передсердь.
Передозування. Симптоми передозування різноманітні.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, у тому числі брадикардія, атріовентрикулярна блокада, шлуночкові тахікардії або екстрасистолія, фібриляція шлуночків.
З боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея.
З боку центральної нервової системитаі органів відчуття: головний біль, стомлюваність, запаморочення, рідко– фарбування навколишніх предметів у зелений і жовтий кольори, зниження гостроти зору, скотоми, макро- і мікропсія, дуже рідко – сплутаність свідомості, син копальні стани.
Лікування. При виникненні аритміївнутрішньо венно крапельно вводять 2 - 2,4 г калію хлориду з 10 ОД інсуліну у 500 мл 5% розчину глюкози (введення припиняють при концентрації калію у сироватці крові 5 мEq/л). Засоби, які містять калій, протипоказані при порушенні передсердно-шлуночкової провідності. При вираженій брадикардії призначають розчин атропіну сульфату. Показана оксигенотерапія. Як антидот нийзасіб призначають також унітіол (у перші 2 дні вводять під шкіру із розрахунку 0,05 г препарату (1 мл 5% розчину) на 10 кг маси тіла хворого 3 - 4 рази надобу, потім 1 - 2 рази на добу до припинення кардіотоксичної дії). Терапія симптоматична.
Особливості застосування. При порушенні видільної функції нирок необхідно зменшити дозу препарату для запобігання виникненню глікозидної інтоксикації.
Імовірність розвитку глікозидної інтоксикації підвищується також при гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії, вираженій дилатації порожнин серця, легеневому серці, алкалозі, у людей літнього віку.
Особлива обережність і ЕКГ контроль потрібні при порушенні атріовентрикулярної провідності I ступеня.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Адреноміметичні засоби. Одночасне застосування ефедринугідро хлориду, адреналіну гідро хлориду або норадреналіну гідротартрату, а також селективних бета-адреноміметичних засобів з серцевими глікозидами може спричинити виникнення аритмії серця.
Аміназин та інші фенотіазинові похідні. Дія серцевих глікозидівзменшується.
Антихолін естеразні препарати. При одночасному застосуванніантихолін естеразних препаратів з серцевими глікозидами брадикардія посилюється. При необхідності її можна усунути або послабити введенням атропіну сульфату.
Глюкокортикостероїди. При виникненні гіпокаліємії внаслідок тривалого лікування глюкокортикостероїдами можливе збільшення небажаних ефектів серцевих глікозидів.
Діуретичні засоби. При одночасному застосуванні діуретичних засобів (спричиняють гіпокаліємію і гіпомагніємію, але збільшують концентрацію іонів кальцію в крові) з серцевими глікозидами дія останніх посилюється. При одночасному їх застосуванні потрібно дотримуватися оптимального дозування. Можна періодично призначати калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен), які усувають гіпокаліємію. Однак при цьому може розвинутисьгіпонатріємія.
Препарати калію. Під впливом препаратів калію небажані ефекти серцевих глікозидів зменшуються.
Препарати кальцію. При лікуванні серцевими глікозидамипарентеральне застосування препаратів кальцію небезпечне, оскількикардіотоксичні ефекти (аритмії серця) посилюються.
Кислоти етилендиамінтетраоцтової динатрієва сіль.Спостерігається зниження ефективності та токсичності серцевих глікозидів.
Препарати кортикотропіну. Дія серцевих глікозидів під впливом кортикотропіну може посилюватися.
Похідні ксантину. Препарати кофеїну або теофіліну інколи спричинюють виникнення аритмії серця.
Натрію аденозинотрифосфат. Не слід призначати натріюаденозинотрифосфат одночасно з серцевими глікозидами.
Ергокальциферол. При гіпервітамінозі, спричиненому ергокальциферолом, можливе посилення дії серцевих глікозидів, обумовлене розвитком гіперкальціємії.
Наркотичні аналгетики. Комбінація фентанілу та серцевихглікозидів може стати причиною гіпотензії.
Напроксен. У здорових людей спільне застосування серцевихглікозидів з напроксеном не впливає на результати психологічного тестування.
Парацетамол. Клiнiчне значення цiєї взаємодiї вивчено недостатньо, алеє данi про зменшення видiлення нирками серцевих глікозидів пiд впливомпарацетамолу. Источник
Умови та термiн зберiгання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному відсвітла місці при температурі від 15°С до 25°С. Термін придатності – 3 роки.