ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АНАЛЬГІН-ЗДОРОВ’Я
(ANALGIN-ZDOROVYE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: метамізол натрію,metamizole sodium; [(1,5-диметил-3-оксо-2-феніл-2,3-дигідро –1Н- піразол-4-іл)-N- метил аміно] –метансульфонату;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білогоз жовтуватим відтінком кольору, з плоскою поверхнею, рискою та фаскою;
склад: 1 таблетка містить метамізолунатрію 0,5 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, кальцію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Метамізол натрію.
Код АТС N02В В 02.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Знеболювальний жарознижувальний, спазмолітичний (на гладку мускулатуру сечовивідних і жовчних шляхів) засіб групи похідних піразолону. Протизапальна дія виражена слабко.
Механізм дії обумовлений інгібуванням циклооксигенази, що призводить до зниження синтезупростагландинів, які обумовлюють у вогнищі запалення розвиток болю, підвищення температури та збільшення тканинної проникності, а також порушенням проведення больових екстра- і пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порога збудження таламічних центрів больової чутливості, підвищенням тепловіддачі.
Фармакокінетика. Метамізол натрію добре всмоктується у травному тракті. У стінці кишечникагідролізу ється з утворенням активного метаболіту (незмінений метамізол у крові відсутній). Терапевтична концентрація активного метаболіту в крові досягається приблизно через 0,5 год після прийому; максимальна концентрація – через 1–1,5год (після прийому дози 6 мг/кг маси тіла). Зв’язок активного метаболіту збілками крові–50–60 %. Метаболізується в печінці, виводиться нирками. Проникає через плацентарний бар’єр і в грудне молоко.
Показання для застосування. Больовий синдром різного генезу (жовчна, кишкова і ниркова кольки, невралгія, міалгія, травми, опіки, головний або зубний біль, дисменорея, радикуліт та ін.), лихоманковий синдром (інфекційно-запальні захворювання, укуси комах, посттранс фузійні ускладнення).
Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо після їди, запиваючи невеликою кількістю води. Дорослим і підліткам старше 14 років призначають по 0,25–0,5 г (½–1 таблетка) 2 – 3 рази на добу. Максимальна разова доза – 1 г (2таблетки), добова – 3 г
(6таблеток).
Підліткам віком від 12 до 14 років призначають у дозі 0,25 г (½ таблетки) 2 – 3рази на день. Максимальна разова доза – 0,5 г (1 таблетка), добова – 2 г (4таблетки).
Тривалість прийому препарату – не більше 3 днів.
Побіч надія. Збоку сечовидільної системи: олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальнийнефрит, фарбування сечі в червоний колір. З боку системи кровотворення: агранулоцит оз, лейкопенія, тромбоцит опенія. Алергічні реакції: кропивниця, кон’юнктивіт, набряк Квінке; рідко – синдром Стівена–Джонсона, синдром Лайелла, бронхоспастичний синдром, анафілактичний шок. Інше: зниження артеріального тиску.
Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, бронхоспазм, порушення кровотворення (агранулоцит оз, цитостатична або інфекційнанейтропенія), порушення функції нирок і/або печінки, спадкова гемолітична анемія, обумовлена дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, біль в животіне встановленого генезу, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 12 років.
Передозування. Симптоми: гіпотермія, виражене зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, задишка, шум увухах, нудота, блювання, слабкість, сонливість, марення, порушення свідомості, судоромний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцит озу, геморагічногосиндрому, гострої ниркової та печінкової недостатності, паралічу дихальнихм’язів. Лікування: відміна прийому препарату, індукція блювання, зондовепромивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля. Проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, олужнювання крові, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій. При розвитку судоромногосиндрому проводять внутрішньо венне введення діазепаму та швидко діючих барбітуратів.
Особливості застосування.Виключається використання для зняття гострих болів у животі (до з’ясуванняпричини).
Ухворих на атопічну бронхіальну астму і полінози підвищений ризик розвитку реакцій гіпер чутливості.
З обережністю застосовують для пацієнтів з анамне стичними вказівками на захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), при лікуванні цитостатиками, при хронічному алкоголізмі.
Не рекомендується регулярний тривалий прийом препарату через мієло токсичністьметамізолу; у випадку тривалого застосування (більше 7 діб) необхідно контролю вати картину периферичної крові (лейкоцитарну формулу).
При застосуванні препарату можливий розвиток агранулоцит озу, у зв’язку з чим, при виявленні невмотивованого підйому температури, ознобу, болів у горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, а також запалення зовнішніх статевих органів ізаднього проходу, необхідна негайна відміна препарату.
Вперіод лікування можливе фарбування сечі в червоний колір (за рахунок виділення метаболіту), що не має клінічного значення.
Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний у період вагітності. Під час лікування слід припинити годування груддю, тому щометамізол натрію проникає в грудне молоко.
Впливна можливість керувати транспортними засобами та механізмами. В період лікування слід утримуватися від керування авто транспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають концентрації уваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Токсична дія препарату підсилюється при одночасному застосуванні з іншими ненаркотичними аналгетиками, трициклічними антидепресантами (амізол, доксепин), гормональними контрацептивами таалопуринолом. Сарколізин і мерказоліл (тіамазол) збільшують імовірність розвитку лейкопенії. Ефект препарату підсилюють гістамінні H2-блокатори, пропранолол (анаприлін), послабляють – барбітурати та інші індукторимікросомальних ферментів печінки. Аналгезивну дію препарату підсилюють седативні засоби і транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокордин, кодеїн тощо). Препарат підвищує активність пероральних гіпоглікемічних засобів, непрямих коагулянтів, глюкокортикостероїдів та індометацину (вивільняє і зв’язку збілками крові), седативну активність алкоголю, знижує концентрацію циклоспоринув плазмі. Одночасне застосування з похідними фенотіазину (хлопромазин та ін.) може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.
Неможна застосовувати препарат одночасно з рентген контрастними речовинами, колоїдними кровозамінниками та пеніциліном.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 8 °С до 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Источник
Термін зберігання – 5 років.