ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПАРАВІТ ДЛЯ ДІТЕЙ
(PARAVITUM PRO INFANTIBUS)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору;
склад: 1таблетка містить: парацетамолу 0,1 г, кислоти аскорбінової 0,1 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний або кукурудзяний, кальціюстеарат, цукор молочний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на нервову систему. Анальгетики і антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B E51.
Фармакологічні властивості. Комбінований препарат, що вміщує парацетамолта кислоту аскорбінову. Парацетамол має анальгетичну та жарознижувальну дію, впливає на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Аскорбінова кислота приймає участь в регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, згортання крові, регенерації тканин, у синтезі стероїдних гормонів; підвищує стійкість організму до інфекції, зменшує судинну проникність, знижує потребу у вітамінах В1, В2, А, Е, фолієвій кислоті, пантотеновійкислоті. Поліпшує переносимість парацетамолу і подовжує його дію (уповільнює його виведення).
Показання для застосування. Больовий та пропасний синдром при інфекційно-запальних захворюваннях.
Спосіб застосування та дози. Приймають внутрішньо, запиваючи водою. Дітямв залежності від віку препарат дозують у такий спосіб (з розрахунку не більше 10-15 мг/кг по парацетамолу): від 1 до 2 років (з масою тіла 10–15 кг) по 1/2таблетки, 2-3 рази на добу, добова доза - не більше 2 таблеток; від 2 до 6років (з масою тіла до 30 кг) по 1 таблетці, 3 рази на день, добова доза – небільше 4 таблеток; від 6 до 12 років (з масою тіла до 40 кг) по 2 таблетки, 3-4рази на день, максимальна добова доза не більше 8 таблеток; старше 12 років ідорослим (з масою тіла від 50 кг) рекомендовано застосовувати таблетки, якімістять більшу дозу парацетамолу (250-500 мг 3-4 рази на добу).
Побічна дія. Алергійні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке), нудота, епіг астральний біль, анемія, тромбоцит опенія. При тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксична дія, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, кровотечі в шлунково-кишковому тракті; нефро токсичність (папілярний некроз).
Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату, шлунково-кишкова кровотеча; портальна гіпертензія; ниркова недостатність, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дитячий вік до 1 року.
Передозування. Симптоми передозування: блідість шкірних покривів, анорексія, нудота, блювання, гепатонекроз (виразність некрозу, внаслідок інтоксикації, прямо залежить від ступеня передозування), підвищення активності печінкових трансаміназ, збільшення протромбі нового часу (через 12-48год після прийому); розгорнута клінічна картина ураження печінки виявляється через 1-6 днів. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз).
Лікування: введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону -метіоніну через 8-9 год після передозування і N-ацетілцистеїну – через 12 год.
Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну і внутрішньо венне введення N-ацетілцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.
Особливості застосування. При гіпертермії, що продовжується більше 3 днів і больовому синдромі – більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
З обережністю і під наглядом лікаря застосовують Паравіт для лікування хворих з порушеною функцією печінки або нирок, при синдромі Жильбера (конституціональна гіпербілірубінемія).
При тривалому (більше 5 днів) прийомі препарату необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Стимулятори мікросомального окислювання впечінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, зиксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що зумовлює можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окислювання (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту. Знижується ефективність урикозуричних препаратів. Потенцує дію препаратів, що пригнічують ЦНС, етанолу. При уповільненні спорожнення шлунка (пропантелін) може мати місце уповільнення настання дії парацетамола. При прискоренні спорожнення шлунка (метоклопрамід) препарат починає діяти швидше. Підсилюється токсичність хлорамфенікола.
З обережністю необхідно застосовувати Паравіт одночасно з оральними препаратами, що гальмують згортання крові.
Не слід одночасно застосовувати інші препарати, що містять парацетамол, а також інші ненаркотичні анальгетики і НПЗЗ (метамізол, ацетил саліцилова кислота, ібупрофен та ін.), а також барбітурати, проти епілептичні засоби, рифампіцин, хлорамфенікол.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін зберігання - 2 роки.