Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

РЕОПОЛІГЛЮКІН
Назва: РЕОПОЛІГЛЮКІН
Міжнародна непатентована назва: Dextran
Виробник: ТОВ "Ніко", м.Макіївка, Донецька обл., Україна
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Розчин для інфузій по 100 мл, 200 мл, 400 мл у пляшках
Діючі речовини: 100 мл розчину містять декстрану - 10.0 г
Фармакотерапевтична група: Плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини
Показання: Порушення капілярного кровотоку, профілактика та лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартериїтів, хвороба Рейно; травматичний, операційний, токсичний та опіковий шоки; перитоніт, панкреатит; захворювання сітківки та зорового нерва тощо.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: Р.08.03/07186
Термін дії посвідчення: з 01.08.2003 до 01.08.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату РЕОПОЛІГЛЮКІН
АТ код: B05AA05
Наказ МОЗ: 362 від 01.08.2003


    Інструкція для застосування РЕОПОЛІГЛЮКІН

    ІНСТРУКЦІЯ

      для медичного застосування препарату

    РЕОПОЛІГЛЮКІН

    (RHEOPOLYGLUCINUM)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: dextran;

    основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна стерильна апірогеннарідина;

    склад: 1 мл розчину містить декстрану 40 у перерахуванні на суху речовину 0,1г;

    допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін`єкцій.

     

    Форма випуску. Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Кровозамінники і пер фузійні розчини. Код АТС ВО 5АА 05.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полімеру глюкози), фармакологічна дія якого виявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторногокровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального і венозного кровообігу. При швидкому введенні Реополіглюкінуоб’єм плазми може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об’ємвведеного препарату, оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20-25 мл рідини з тканин у кров’яне русло.

    Фармакокінетика. Період напів виведення складає 6 год. Виводиться, в основному, нирками: за перші 6 год – близько 60%, за 24 год - 70%. Рештакількость надходить в ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово розщеплюється альфа-глюкозид азою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводного живлення.

    Показання для застосування. Профілактика і лікування травматичного, операційного, токсичного і опікового шоку, профілактика і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, у т. ч. хвороби Рейно, трансплантаційні судинні і пластичні операції. Додаток до пер фузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

    Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо венно, краплинно. Перед введенням розчин підігрівають до 35-37 °С.

    За 24 год перед введенням обов’язково проводять внутрішньо шкірну пробу (за винятком невідкладних випадків, при цьому треба мативсі необхідні препарати для усунення можливих алергійних реакцій).

    Проведення внутрішньо шкірної пробидля визначення індивідуальній чутливості до Реополіглюкіну. Із флакона з препаратом в асептичних умовах відбирають шприцом 0,2-0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці голкою для внутрішньо шкірних ін’єкцій вводять 0.05 мл препарату в шкіру середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя (оброблену попередньо етиловим спиртом). Правильність введення препарату контролюється візуально (створення “лимонної корочки”). Оцінку реакції лікар проводить через 24 год. Поява місцевої реакції у вигляді гіперемії (діаметр площі більше 1,5см), виникнення папули, а також загальної реакції організму у вигляді нудоти, запаморочення та інших проявів через 10-15 хв після ін’єкції свідчать про підвищену чутливість до препарату (група ризику) і неможливість його застосування для даного пацієнта. За відсутності яких-небудь реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана для проведення внутрішньо шкірної проби, контролюючи реакцію пацієнта у перші 5-10хв: після повільного введення перших 5 крапель припиняють переливання на 3 хв, потім вводять ще 30 крапель і знову припиняють вливання на 3 хв. При відсутності реакції продовжують введення препарату. Результати проби протоколюють в історії хвороби.

    Дози та швидкість введення визначаються відповідно до показань і стану хворого (величина артеріального тиску, частота серцевих скорочень, гематокрит).

    При різних формах шоку, тромбозах, тромбофлебітах, хворобі РейноРеополіглюкін вводять внутрішньо венно, краплинно, в дозі від 500 до 1500 мл (у середньому– 10 мл/кг маси тіла) протягом 30-60 хв до стабілізації гемодинамічнихпоказників на життєзабезпечуючому рівні. За необхідності кількість препарату може бути підвищена до 2000 мл. Добова доза для дорослих і дітей – до 15 мл/кгмаси тіла.

    При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять краплинно безпосередньо перед хірургічним втручанням, протягом 30-60 хв, дорослим у дозі 5-10 мл/кг (дітям –до 10 мл/кг), під час операції дорослим – 5 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг). Після операції препарат вводять краплинно (протягом 60 хв), протягом 5-6 днів, із розрахунку: дорослим - 10 мл/кг однократно, дітям до 3 років - 10 мл/кг однократно, дітям до 8 років - по 7-10 мл/кг, 1-2 рази на добу, дітям до 13 лет- по 5-7 мл/кг, 1-2 рази на добу. Для дітей старше 14 років дози ті ж самі, щоі для дорослих.

    При операціях з штучним кровообігом Реополіглюкін додають у кров із розрахунку 10-20 мл/кг маси тіла для заповнення насосу оксигенатора. Концентрація Реополіглюкіна в пер фузійному розчині не повинна перевищувати 3%. У після операційний період препарат застосовують у тих самих дозах, що і при лікуванні шокових станів.

    Побічна дія. Реополіглюкін, як правило, спричиняє підвищення діурезу.

    При введенні Реополіглюкіну можливі алергійні реакції.

    Протипоказання. Підвищена чутливість до декстрану. Тромбоцит опенія (рівень тромбоцитів 100´109/л і нижче). Захворювання нирок, що супроводжуються олігурією. Серцева недостатність та інші захворювання, коли введення великих об’ємів рідини є протипоказаним.

    Передозування. При появі ознак передозування або непереносимості (поява уртикарних висипань, шкірного свербежу, утрудненого дихання із свистячими хрипами) інфузію негайно припиняють і вводять внутрішньо венноантигістамінні засоби (супрастин та ін.), кортикостероїди (дексаметазон таін.), 10% розчин кальцію глюконату, при колапсі – 0,2-0,3 мл 0,01% розчину адреналіну гідро хлориду. Для поповнення рідинного та електролітного балансу вводять електролітні розчини (ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози).

    Особливості застосування. Реополіглюкін застосовують тільки під контролем лікаря.

    Якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зниження діурезу з підвищенням щільності сечі, це може свідчити про дегідратацію. В цьому випадку необхідно внутрішньо венне введення електролітних розчинів (розчин Рінгера таін.) для відновлення і підтримки водно-електролітного балансу.

    Одночасно з Реополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїд нірозчини у кількості, необхідній для поповнення і підтримування водно-електролітного балансу, що є особливо важливим при лікуванні хворих з дегідратацією і після хірургічних операцій.

    При зниженій функціональній здібності нирок або за необхідності обмежити введення натрію хлориду замість Реополіглюкіну призначають інші препаратидекстрану, які не містять натрію хлориду, з 5% розчином глюкози.

    Не рекомендується знижувати величину гематокриту нижче 25%.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Реополіглюкін посилює дію антикоагуляцій нихпрепаратів (гепарин та ін.). Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці при температурі від +10 до +25 °С. Термін придатності 2 роки.





    На сайті також шукають: Вальтрекс, Мексиприм інструкція, Барол 20 застосування, Глюкоза побічні дії, Такстам протипоказання