ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Глюкоза-Н. С.

 (Glucose –N.S.)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: dextrose; D-(+)-глюкопіраноза;

основні фізико-хімічні властивості: прозора або злегка жовтувата, безбарвна рідина;

склад: 1 мл розчину містить глюкози 0,4 г;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, натрію хлорид, водадля ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Розчини для внутрішньо венного введення. Вуглеводи.

Код АТС В 05В А 03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Глюкоза забезпечує субстрат не поповнення енерговитрат. При введенні у вену гіпертонічних розчинів підвищується внутрішньо судинний осмотичний тиск, посилюється надходження рідини із тканин укров, прискорюються процеси обміну речовин, покращується антитоксична функція печінки, посилюється скорочувальна діяльність серцевого м’яза, розширюються судини, зростає діурез. При введенні гіпертонічного розчину глюкози посилюютьсяокислювально-відновні процеси, активується відкладення глікогену в печінці.

Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення глюкоза з током крові надходить до органів і тканин, де включається в процеси метаболізму. Запаси глюкози відкладаються в клітинах багатьох тканин у вигляді глікогену. Вступаючи в процес гліколізу глюкозаметаболізується до пірувату або лактату, в аеробних умовах піруват повністюметаболізється до вуглекислого газу і води з утворенням енергії у формі АТФ. Кінцеві продукти повного окислення глюкози виділяються легенями (вуглекислий газ) і нирками (вода).

Показання для застосування. Гіпоглікемія, інфекційні захворювання, захворювання печінки, токсикоінфекції та інші токсичні стани, лікування шоку іколапсу. Глюкози розчин застосовують також для розведення різних лікарських засобів, сумісних з Глюкозою, при введенні у вену; як компонент парентеральногохарчування.

Спосіб застосування та дози. Глюкози розчин 40% вводять внутрішньо венно (дуже повільно) по 20 - 40 - 50 мл на введення. За необхідності вводять краплинно, зі швидкістю до 30 крапель на хвилину, до 300 мл на добу (6 гглюкози на 1 кг маси тіла).

Для застосування як компонента парентеральногохарчування Глюкози розчин 40% змішують з Глюкози розчином 5% або збалансованим сольовим розчином до досягнення 10% концентації і проводять інфузію даного розчину.

Побічна дія. При швидкому внутрішньо венному введенні можливий розвиток флебіту. Можливий розвиток іонного (електролітного) дисбалансу.

Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуються гіперглікемією.

Передозування. При передозуванні препарату розвивається гіперглікемія, глюкозурія, підвищення осмотичного тиску крові (навіть розвиткугіперглікемічної гіперосмотичної коми), гіпергідратація і порушення електролітної рівноваги. В цьому разі препарат відміняють і призначають інсулініз розрахунку 1ОД на кожні 0,45 - 0,9 ммоль глюкози крові до досягнення рівня 9ммоль/л. Рівень глюкози крові слід знижувати поступово. Одночасно з призначенням інсуліну проводять інфузію збалансованих сольових розчинів.

Особливості застосування. Препарат слід застосовувати під контролем рівня цукру в крові та рівня електролітів. Не рекомендується призначати Глюкози розчин у гострому періоді тяжкої черепномозкової травми, при гострому порушенні мозкового кровообігу, тому що препарат може збільшувати пошкодження структур мозку і погіршувати перебіг захворювання (крім випадку корекції гіпоглікемії).

При гіпокаліємії введення Глюкози розчину необхідно поєднувати одночасно з корекцією дефіциту калію (через небезпеку посиленнягіпокаліємії); при гіпотонічній дегідратації – одночсно із введенням гіпертонічних сольових розчинів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У зв’язку з тим, що глюкоза являє собою достатньо сильний оксилювач, її не слід вводити в одному шприці згексаметилентетраміном. Глюкози розчин не рекомендується змішувати в одному шприці з лужними розчинами: із загальними анестетиками та снодійними (знижується їх активність), розчинами алкалоїдів (відбувається їх розпад). Глюкоза також послаблює дію аналгетиків, адерноміметиків, інактивуєстрептоміцин, знижує ефективність ністатину.

Для кращого засвоєння Глюкози при нормоглікемічнихстанах введення препарату бажано поєднувати із призначенням 4 - 8 ОД інсуліну короткої дії (підшкірно).

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці, при температурі від 5°С до 30°С. При транспортуванні у зимовий час допускається заморожування. Источник

Термін придатності - 6 років. Після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці, препарат не застосовувати!