МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Л И С Т
31.12.2004 № 05.02.02-05/1250 |
Головним державним
санітарним лікарям АР Крим,
областей, міст Києва
та Севастополя, водного
залізничного та повітряного
транспорту
Про санепідситуацію в зоні землетрусу у Південно-Азіатському регіоні
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, в результаті ряду підземних поштовхів у Південно-Азіатському регіоні, що мали місце 26 грудня 2004 року, і наступним виникненням серії цунамі були нанесені серйозні руйнування системам життєзабезпечення населення й установам охорони здоров'я в прибережних районах Індонезії, Шрі-Ланки, Індії, Таїланду, Малайзії, Бангаладеш, Мьянмаре і Мальдівських островів.
У зоні стихійного лиха склалася вкрай несприятлива санітарно-епідеміологічна обстановка, пов'язана в першу чергу, з контамінацією джерел водопостачання, порушеннями в забезпеченні продуктами харчування, серйозними недоліками в наданні медичної допомоги постраждалому населенню.
У зв'язку із значними руйнуваннями систем життєзабезпечення очікується різке погіршення санітарно-епідеміологічного благополуччя в постраждалих районах і ріст інфекційної захворюваності, у тому числі серед осіб, що прибувають на відпочинок у ці країни.
На думку фахівців ВООЗ, найбільшу небезпеку складають інфекції, що передаються через воду - черевний тиф, холера, лептоспіроз та гепатит A.
Підтоплення великих територій підвищує ризик розвитку інфекції у тому випадку, коли переважній кількості населення доводиться залишати нажиті і переселятися в інші, не захоплені стихією місця.
Значно великий ризик пов'язаний з зараженням джерел питної води. Саме перебої у водопостачанні та низька якість води розглядаються як найбільш реальна загроза виникнення епідемії у зоні катастрофи.
Не меншу небезпеку представляють трансмісивні захворювання, що передаються через комарів, москітів та інших комах.
З врахуванням специфіки регіонів, ВООЗ називає малярію, гарячку Денге, жовту гарячку та гарячку Західного Нілу як найбільш ймовірні і небезпечні для населення і туристів.
Надлишок води, підтоплення нових ділянок суші, тимчасова бездіяльність санітарних служб сприяють утворенню умов для безконтрольного розмноження переносників цих інфекцій. Експерти вважають, що вже через 6 - 8 тижнів після катастрофи у постраждалих країнах може розпочатися епідемія малярії.
Крім інфекцій, підвищується ймовірність отримати різні пошкодження і травми. При цьому фахівці ВООЗ рекомендують звернути особливу увагу на профілактику правця. Незважаючи на те, що відсутня кореляція між природними катастрофами і частотою виникнення цього захворювання, у районах стихії вакцинація при різних пораненнях і травмах (з відкритою поверхневою раною) необхідна. Протиправцевий імуноглобулін рекомендується експертами ВООЗ у якості обов'язкового компонента комплексного лікування таких постраждалих.
У зв'язку з вищевикладеним прошу терміново провести необхідну роботу з туристичними агентствами, а також інформувати населення через засоби масової інформації про необхідність утриматися від поїздок у країни, що постраждали від стихійного лиха.
Пропоную підсилити контроль за особами, що прибувають з постраждалих країн, і забезпечити реалізацію необхідного комплексу організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів при підозрі на виникнення інфекційних захворювань.
Про випадки виявлення інфекційних захворювань у людей, що повертаються з постраждалих країн, та проведені заходи прошу негайно інформувати Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Перший заступник Головного
державного санітарного
лікаря України |
С.П.Бережнов |