Про проведення експерименту "Методика формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

Про проведення експерименту "Методика формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку"

Згідно із ст. 14 Закону України "Про загальну середню освіту" та Національною програмою "Діти України" з метою розробки, експериментальної перевірки та апробації методики формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку  НАКАЗУЄМО:

1. Надати Київському дитячому санаторно-курортному медичному об'єднанню, дошкільним закладам № 6 м. Старокостянтинова Хмельницької області та № 14 м. Джанкоя Автономної Республіки Крим статус експериментальних майданчиків для роботи за темою: "Методика формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку".

2. Затвердити координаційний комітет для проведення психолого-педагогічного експерименту (додається).

3. Затвердити програму дослідно-експериментальної роботи на період 2000 - 2010 років (додається).

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра освіти і науки України Огнев'юка В.О. та заступника Міністра охорони здоров'я України Картиша А.П.

Додаток № 1

до наказу № 401/208

від 22.08.2000 р.

Склад координаційного комітету для проведення психолого-педагогічного експерименту "Методика формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку"

Додаток № 2

до наказу Міністерства освіти

і науки України та Міністерства

охорони здоров'я України

№ 401/208 від 22.08.2000 р.

Програма дослідно-експериментальної роботи за темою "Методика формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку" на базі Київського дитячого санаторно-курортного медичного об'єднання, дошкільних закладів № 6 м. Старокостянтинова Хмельницької області і № 14 м. Джанкоя Автономної Республіки Крим

Виконавці програми: тимчасовий творчий колектив науковців Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка.

Керівники експерименту:

1. Організаційне керівництво - акад. Стороженко М.А., президент Української андрагогічної академії.

2. Наукове керівництво - Болтівець С.І., проректор з навчальної та наукової роботи Київського міжрегіонального Інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук (загальне наукове керівництво);

Кочина Л.П., завідуюча кафедрою методики початкового навчання Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, професор, кандидат педагогічних наук (науково-методичне керівництво);

Кузьменко В.І., завідуюча кафедрою, дошкільної педагогіки та психології Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, доцент, кандидат психологічних наук (науково-методичне керівництво).

Експериментальна база: Київське дитяче санаторно-курортне медичне об'єднання (Герасименко Л.П.), дошкільний заклад № 6 м. Старокостянтинова Хмельницької області, дошкільний закладу Мв 14 м. Джанкоя Автономної Республіки Крим (Тридубенко О.Л.).

Об'єкт дослідження: Процес формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку.

Предмет дослідження: Способи реалізації ранніх можливостей набуття дітьми дошкільного віку читацьких навичок.

Мета: Оцінка довгострокових можливостей методики формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження: Інтелектуальний розвиток дітей раннього дошкільного віку опосередковується в мовленні, оформленню якого передує структурування як вербальних, так і візуальних знакових засобів, зокрема, зорових образів букв, складів, слів, словосполучень і речень. Виходячи з цього, оволодіння дитиною мовленнєвою діяльністю природно здійснювати шляхом рівномірного засвоєння всіх її складових. Мовленнєва діяльність, результатом якої є вимовляння лексем, в своїй основі є синтезогенетичною, якщо, крім рецепторів слуху, її забезпечують рецептори зору та дотику.

На відміну від сегрегаціогенетичного підходу, що витребовує розвиток певної спеціалізованої форми мовленнєвої діяльності, наприклад, тільки усного відтворення звуків, синтезогенетичний підхід забезпечує рівномірну етапність у цілісному оволодінні дитиною інструментальною культурою, до якої належить мова.

Цілісність цього процесу створює належну основу для збереження психічного здоров'я дитини у її подальшому віковому розвитку, забезпечуючи первинну, профілактику дистресових явищ, пов'язаних з інтелектуальним перенапруженням у молодшому шкільному віці, тобто у віці 6-9 років.

У відповідності з метою та гіпотезою визначені такі головні завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз досліджень з проблеми інтенсифікації розвитку інтелекту у різних вікових групах дітей від шестимісячного до десятирічного віку.

2. Провести онто- та філогенетичний аналіз вікового розвитку операціональних механізмів інтелекту дітей 1 - 10-річного віку.

3. Виконати компаративне дослідження розвитку відповідних інтелектуальних структур дитини в різних етнічних культурах:

- західній (Великобританія, Нідерланди);

- східній (Японія, Індія).

4. Проаналізувати змінюваність операціональних і знакових механізмів у різних видах дитячої діяльності на напрямках раннього навчання.

5. Обгрунтувати методики формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку та провести їх єкспериментальну перевірку.

6. З'ясувати роль сім'ї та значення відповідної підготовленості членів родини до безпосереднього впливу на ранній розвиток і формування операціональних структур дитячого інтелекту.

7. Встановити андрагогічні детермінанти та закономірності підготовки членів трьох-чотирьохпоколінної сім'ї до розвивально-виховної діяльності, спрямованої на формування читацьких та інших сутнісних умінь дітей раннього дошкільного віку, їх подальшої підтримки і автоматизації на етапі перетворення умінь у навички.

Термін проведення експерименту: 2000 - 2010 роки

Перспективний план роботи

Перший етап експерименту - консультативно-діагностичний

Завдання:

1. Провести теоретичний аналіз педагогічних та психологічних праць з досліджуваної проблеми.

2. Розробити умови проведення консультативно-діагностичної та навчально-розвивальної роботи з дітьми шестимісячного - трирічного віку та їх батьками, дідусями і бабусями, іншими членами сімей, які виявили бажання взяти участь в експерименті.

3. Скласти зразок "Психолого-педагогічно-медичної картки" учасника експерименту, що включає відповідні дані про дитину, членів сім'ї та передбачає можливість її 10-річного ведення.

4. Провести психолого-педагогічні консультації для сімей:

- консультації по телебаченню, радіо, в пресі для батьківської громадськості про цілі і завдання експерименту;

- індивідуальне консультування за попереднім записом майбутніх учасників експерименту;

- юридично-фінансові консультації щодо оформлення взаємних зобов'язань і прав всіх учасників експерименту на відповідні періоди спільної діяльності.

5. Створити і запровадити систему циклової навчально-розвивальної роботи з дітьми і їх батьками, членами сімей, дідусями і бабусями.

Термін виконання: лютий 2000 р. - червень 2003 року.

Виконавці:

1. Стороженко М.А, академік, президент Української андрагогічної академії;

2. Болтівець С.І., проректор з навчальної та наукової роботи Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук;

3. Кочина Л.П., завідуюча кафедрою методики початкового навчання Київського міжрегіонального Інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка, професор, кандидат педагогічних наук;

4. Кузьменко В.У., завідуюча кафедрою дошкільної педагогіки та психології КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат психологічних наук;

5. Герасименко Л.О., генеральний директор Київського дитячого санаторно-курортного медичного об'єднання;

6. Куркін А.В., заступник генерального директора КДСКМО;

7. Ліщук В.С., автор досвіду формування читацьких умінь дітей раннього дошкільного віку.

Очікуваний результат

Створення психолого-педагогічних умов для формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку, встановлення індивідуальних показань та протипоказань до участі в експерименті, розробка діагностично-консультативного інструментального комплексу для організації експериментальної роботи.

другий етап експерименту - організаційно-прогнозуючий

Завдання:

1. Диференціювати групи учасників експерименту:

- дітей до 1-го року;

- дітей від 2 до 3-х років;

- дітей від 3 до 4-х років;

- батьків або осіб, що їх замінюють;

- дідусів та бабусь;

- педагогічних працівників.

2. Розробити модулі індивідуальних та диференційованих програм формування читацьких та інших супутних умінь.

3. Визначити прогностичні показники розвитку інтелекту на найближчу, середню і віддалену перспективу життєдіяльності дітей, залучених до участі в експерименті.

4. Встановити психолого-педагогічні та андрагогічні умови ефективної взаємодії учасників експерименту (дітей, їх батьків, дідусів, бабусь).

5. Розробити модель компаративного аналізу особливостей розвитку ранніх читацьких умінь дітей різного етнічного походження в умовах відповідних культур.

Термін виконання: червень 2003 року - січень 2005 року

Виконавці:

1. Стороженко М.А., академік, президент УАА;

2. Болтівець С.І., проректор з навчальної та наукової роботи КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук;

3. Кочина Л.Л., завідуюча кафедрою методики початкового навчання КМІУВ ім. Б. Грінченка, професор, кандидат педагогічних наук;

4. Кузьменко В.У., завідуюча кафедрою дошкільної педагогіки та психології КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат психологічних наук;

5. Герасименко Л.П., генеральний директор КДСКМО;

6. Куркін Л.В., заступник генерального директора КДСКМО;

7. Ліщук В.С., автор досвіду формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку.

Очікуваний результат:

Створення диференційованої моделі формування ранніх читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку, встановлення прогностичних показників інтелектуального розвитку, визначення оптимальних психолого-педагогічних та андрагогічних умов взаємодії учасників експерименту: дітей раннього віку і батьків, дітей раннього віку і дідусів, бабусь, інших членів трьох- та чотирьохпоколінної родини.

Третій етап експерименту - формуючий

Завдання:

1. Обгрунтувати методику формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку з урахуванням індивідуальних особливостей:

- вікового розвитку дітей;

- здібностей членів двох-, трьох- і чотирьохпоколінних родин, що забезпечують формування читацьких умінь.

2. Обгрунтувати андрогогічну систему оволодіння методикою формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку дорослими учасниками експерименту.

3. Сформувати міжродинні групи взаємодії у впровадженні методики формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку.

4. Підготувати методично-ігровий комплекс посібників, навчально-розвивального обладнання, дидактичних засобів, мінімально достатніх для певної реалізації розробленої методики в домашніх умовах.

5. Визначити алгоритм ефективного застосування методики формування читацьких умінь на різних вікових етапах розвитку дітей від 1 до 6 років. Термін виконання: січень 2005 - червень 2007 року.

Виконавці:

1. Стороженко М.А., академік, президент УАА;

2. Болтівець С.І., проректор з навчальної та наукової роботи КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук;

3. Кочина Л.Л., завідуюча кафедрою методики початкового навчання КМІУВ ім. Б. Грінченка, професор, кандидат педагогічних наук;

4. Кудикіна Н.В., доцент кафедри педагогіки КМІУВ ім. Б. Грінченка, кандидат педагогічних наук;

5. Кузьменко В.У., завідуюча кафедрою дошкільної педагогіки та психології КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат психологічних наук;

6. Герасименко Л.П., генеральний директор КДСКМО;

7. Куркін А.В., заступник генерального директора КДСКМО;

8. Ліщук В.С., автор досвіду формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку.

Очікуваний результат:

Педагогічне та психологічне обгрунтування методики формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку, андрагогічне обгрунтування системи оволодіння методикою формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку дорослими учасниками експерименту, створення відповідного методично-ігрового комплексу, достатнього для реалізації даної методики в домашніх умовах.

Четвертий етап експерименту - контрольно-узагальнюючий

Завдання:

1. Запровадити поетапне проведення моніторингу інтелектуального розвитку і якості психічного здоров'я учнів 1 - 4 класів, які оволоділи читацькими уміннями у ранньому дитинстві (1 - 2-річному віці).

2. Утворити контрольні групи учнів початкової школи для зіставлення необхідних показників інтелектуального розвитку і якості психічного здоров'я учнів, які брали участь в експерименті на консультативно-діагностичному, організаційно-прогнозуючому та формуючому його етапах.

3. Узагальнити дані обстеження двох-, трьох- і чотирьохпоколінних родин учнів, члени яких оволоділи методикою формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку, встановити рівні їх підготовленості, систематичності і наступності у підтримці сформованих за допомогою даної методики операціональних структур дитячого інтелекту.

4. Систематизувати дані компаративного вивчення розвитку відповідних інтелектуальних структур дітей в умовах різних етнічних культур та в процесі застосування відповідних методик формування читацьких умінь.

5. Сформулювати узагальнені висновки і розробити методичні рекомендації щодо внесення відповідних змін до програм дошкільного виховання дітей і змістового компоненту освітньої підготовки в системі дошкільного виховання.

Термін виконання: червень 2007 року - січень 2010 року

Виконавці:

1. Стороженко М.А., академік, президент УАА;

2. Болтівець С.І., проректор з навчальної та наукової роботи КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат педагогічних наук;

3. Кочина Л.Л., завідуюча кафедрою методики початкового навчання КМІУВ ім. Б. Грінченка, професор, кандидат педагогічних наук;

4. Кудикіна Н.В., доцент кафедри педагогіки КМІУВ ім. Б. Грінченка, кандидат педагогічних наук;

5. Кузьменко В.У., завідуюча кафедрою дошкільної педагогіки та психології КМІУВ ім. Б. Грінченка, доцент, кандидат психологічних наук;

6. Куркін А.В., заступник генерального директора КДСКМО;

Очікувані результати:

Одержання узагальнених науково обгрунтованих даних про інтелектуальний розвиток і якість психічного здоров'я дітей, які брали участь в експерименті, після закінчення ними початкової школи; створення умов для розробки висновків і методичних рекомендацій щодо визначення змістовних компонентів дошкільного виховання і освітньої підготовки дітей дошкільного віку.

Прогноз:

Проведення лонгітюдіального 10-річного експерименту з проблеми формування читацьких умінь у дітей раннього дошкільного віку, що охоплює вік від шести місяців до 3-4 років, дозволить одержати науково обгрунтовані висновки щодо природовідповідності запропонованого підходу: рівномірного і цілісного освоєння дитиною всіх основних складових мовленнєвої діяльності.

Випереджальне інструментування пізнавальної активності забезпечуватиме адекватну підготовленість до зіткнення з навчальними утрудненнями соціальне детермінованої кризи 6 - 7 років, пов'язаної зі вступом до школи і зміною провідної діяльності дитини. Цим самим будуть створені умови для збільшення резерву сил, необхідного для подолання психофізичного перенапруження, попередження дистресових станів і виникнення на їх основі порушень психічного розвитку.

Дані, що будуть одержані в результаті завершення експерименту, послужать основою для визначення нових пріоритетів системи дошкільного виховання, включаючи як суспільну так і родинну сфери, сприятимуть встановленню детермінант і закономірностей адекватної підготовки наступних поколінь дітей та молоді до життя в інформаційно дедалі більш насичуваному соціальному середовищі.

Противагою ослабленню внутрішньосімейних взаємин, відчуженню третього і четвертого поколінь сучасної родини виступатиме раннє залучення до встановлення відповідних взаємин бабусь і дідусів, прабабусь і прадідів, чим забезпечуватиметься сталість передачі досвіду з покоління в покоління.

Збільшення інтенсивності, пізнавальної спрямованості і насиченості цих взаємин дозволить забезпечити поліпшення якості психоемоційного розвитку дитини на ранніх етапах онтогенезу.