ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АНДРОКУР ® ДЕПО

(ANDROCUR® DEPOT)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: ципротерон;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, що не містить включень;

склад: 1 ампула (3 мл) препарату містить 300 мг ципротерону ацетату в масляному розчині;

допоміжні речовини: бензилбензоат, олія рицинова для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Анти андрогени.

Код АТС G03H А 01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Андрокур являє собою гормональний препарат з анти андрогенною дією.

Ципротерону ацетат конкурентно пригнічує вплив андрогенів наандрогенозалежні органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу відвпливу андрогенів, що виробляються в статевих залозах та/або корі надниркових залоз.

Ципротерону ацетат має центральну інгібуючу дію. Антигонадотропнийефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках і, як наслідок, зменшення концентрації цього гормону в сироватці.

При застосуванні ципротерону ацетату знижується статевий потяг іпотенція, а також пригнічується функція статевих залоз. Після відміни препарату ці ефекти зникають.

При застосуванні високих доз ципротерону ацетату інколи спостерігалосьнезначне зростання рівня пролактину.

Дані стандартних до клінічних досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні ципротерону ацетату не вказують на існування будь-якого специфічного ризику для людського організму.

Під час досліджень на самцях щурів доведено, що лікування ципротеронуацетатом тимчасово пригнічує фертильність, проте не призводить до ушкодження сперматозоїдів, що могло б зумовити появу вроджених вад або зниження фертильності у потомства.

На даний час клінічний досвід та результати проведених епідеміологічних досліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлин печінки у людей. Результати досліджень канцерогенності ципротерону ацетату, щопроводились на гризунах, не вказують на

існування будь-якої специфічної канцерогенної дії. Проте слід зауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту деяких гормонозалежнихтканин та пухлин.

Загалом, наявні дані не дають підстав висувати заперечень щодо застосування препарату у людей, при прийманні його у відповідності із наданими вказівками та у рекомендованій дозі.

Підчас експериментальних досліджень ципротерону ацетат у високих дозах демонстрував кортикоїдоподібний ефект на надниркові залози у пацюків та собак, що може вказувати на можливість появи подібних ефектів у людей при прийманні найвищих доз препарату (300 мг/день).

Фармакокінетика.

Післявнутрішньом’язового введення ципротерону ацетат поступово та повністю вивільняється із внутрішньом’язового депо. Максимальний рівень ципротеронуацетату в сироватці становить 180 ± 54 нг/мл і досягається через 2 - 3 дні. Після цього рівень гормону у сироватці знижується із кінцевим періодомнапів виведення, що дорівнює 4 ± 1,1 дня. Повний кліренс ципротерону ацетату з сироватки становить 2,8 ± 1,4 мл/хв/кг. Ципротерону ацетат метаболізуєтьсярізними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон’югацію. Основний метаболіт уплазмі крові - 15b-гідроксипохідне. Метаболізм першої фази каталізуєтьсяголовним чином ферментом CYP3A4 цитохрому P450.

Частка прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з жовчю. Більша частина речовини екскретується у вигляді метаболітів з сечею та жовчю.

Ципротерону ацетат практично повністю зв’язується виключно з альбумінами плазми. Приблизно 3,5-4% загального рівня стероїду залишається увільному стані. Оскільки зв’язування з білками не специфічне, зміна рівня глобуліну, що зв’язує статеві стероїди, не впливає на фармакокінетикуципротерону ацетату. У зв’язку із тривалим періодом напів виведення із плазми укінцевій фазі та 7-денним інтервалом дозування при багаторазовому введенні можна очікувати акумуляцію ципротерону ацетату у сироватці. Приблизно через 5тижнів досягається рівновага між вивільненням ципротерону ацетату з депо тайого елімінацією.

Абсолютна біодоступність ципротерону ацетату після внутрішньом’язовоїін’єкції вважається повною.

Показання для застосування.

Лікування неоперабельного раку передміхурової залози.

Зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері у чоловіків.

Спосіб застосування та дози.

Ін’єкції слід робити дуже повільно. Препарат призначений тільки длявнутрішньом’язових ін’єкцій. Необхідно ретельно стежити за тим, щоб речовина, яка вводиться, не потрапила у судину.

Лікування неоперабельного раку передміхурової залози.

Одну ампулу препарату вводити щотижня у вигляді глибокоївнутрішньом’язової ін’єкції.

При поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінювати призначену дозу препарату або припиняти лікування.

Зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері

Одна ампула препарату вводиться кожні 10 - 14 днів у вигляді глибокої внутрішньом’язовоїін’єкції. У виключних випадках, якщо ефект від лікування є недостатнім, можуть вводитися 2 ампули кожні 10 - 14 днів, бажано по одній ампулі в правий та лівий сідничний м’яз.

Якщо терапевтичний результат вважається задовільним, доцільно зменшити дозу шляхом поступового збільшення інтервалу між ін’єкціями. Для стабілізації терапевтичного ефекту необхідно застосовувати Андрокур^® Депо тривалий час і по можливості – одночасно з використанням психотерапевтичних заходів.

Побічна дія.

У нижчезазначеній таблиці наведені небажані ефекти, що були зареєстровані у пацієнтів, які отримували ципротерону ацетат (пост-маркетингові дані), але для яких зв’язок із застосуванням препарату Андрокур^®Депо не був ані підтверджений, ані спростований.

Системи та органи	Дуже часті (≥ 1/10)	Часті (≥ 1/100 і <1/10)	Нечасті (≥ 1/1000, <1/100)	Рідкі (≥ 1/10000, <1/1000)	Поодинокі (<1/10000 )
Розлади імунної системи				Реакції гіпер чутливості
Метаболічні та аліментарні порушення		Підвищення або зниження маси тіла
Психічні розлади	Зниження лібідо, еректильна дисфункція	Пригнічений настрій, стан неспокою (тимчасовий)
Захворювання шкіри та підшкірної клітковини			Висипання
Кістково-м’язові та сполучнотканинні розлади					Остеопороз
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз	Зворотнє пригнічення сперматогенезу	Гінекомастія
Загальні розлади та місцеві реакції		Підвищена втомлюваність, припливи жару, посилене потовиділення

При лікуванні препаратом Андрокур^®Депо знижується статевий потяг і потенція та пригнічується функція статевих залоз. Ці явища минають після припинення терапії.

Андрокур^®Депо внаслідок своєї анти андрогенної таантигонадотропної дії протягом кількох тижнів застосування пригнічує сперматогенез. Після припинення лікування сперматогенез поступово відновлюється протягом кількох місяців.

Застосування препарату Андрокур^®Депо зумовлюєгінекомастію (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків придотику), що, як правило, минає після відміни препарату.

Як і при застосуванні інших анти андроген них препаратів, тривале зниження рівня андрогенів за допомогою Андрокуру може зумовити розвитокостеопорозу.

У хворих, які отримували 200 – 300 мг ципротерону ацетату, зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у тому числі жовтяниці, гепатиту та печінкової недостатності, що інколи призводили до летального кінця. Більшість цих випадків стосувалися лікування чоловіків з раком передміхурової залози. Токсичність препарату залежить від дози і розвивається зазвичай після декількох місяців лікування.

Після застосування статевих стероїдів, до яких належить і діюча речовина препаратуАндрокур^® Депо, у поодиноких випадках спостерігався розвиток доброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадках внутрішньочеревні кровотечі, спричинені цими пухлинами, загрожували життю.

Вокремих випадках під час застосування препарату Андрокур^®Депоу високих дозах може спостерігатися відчуття задишки.

Повідомлялося про розиток тромбоемболічних явищ у пацієнтів, які застосовували Андрокур^® Депо, проте їх причиннийвзаємозв’язок із застосуванням препарату не був встановлений.

Протипоказання.

Для лікування неоперабельного раку передміхурової залози:

Захворювання печінки.

Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора.

Пухлини печінки в даний час або в анамнезі (лише у випадку, коли пухлина не зумовлена метастазами раку передміхурової залози).

Тяжкий загальний стан (якщо він не пов’язаний з неоперабельним раком передміхурової залози).

Тяжка хронічна депресія.

Тромбоемболічні стани, що вже існують в даний час.

Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.

Для зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях устатевій сфері:

Захворювання печінки

Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора.

Пухлини печінки в даний час або в анамнезі.

Тяжкий загальний стан.

Тяжка хронічна депресія.

Тромбоемболічні стани в даний час або в анамнезі.

Тяжкі форми діабету із судинними ускладненнями.

Серпоподібно-клітинна анемія.

Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.

Передозування.

Результати досліджень на гостру токсичність препарату після одноразового введення показують, що ципротерону ацетат (діюча речовина препарату Андрокур^®Депо) можна вважати практично нетоксичною речовиною. Після одноразового ненавмисного застосування дози, що у кілька разів перевищує терапевтичну, не очікувалосьжодного ризику гострої інтоксикації.

Особливості застосування.

При призначенні препарату для лікування патологічних відхилень устатевій сфері алкоголь може усувати пригнічу вальну дію Андрокуру^®Депона статевий потяг.

Препарат Андрокур^®Депо не призначається до завершення статевого дозрівання, оскільки не можна виключити несприятливий вплив препарату на ріст та ендокринну систему хворого.

Протягом всього періоду лікування необхідно регулярно перевіряти функцію печінки та кори надниркових залоз, а також робити аналіз крові з визначенням кількості еритроцитів.

Перед початком лікування та у разі, якщо спостерігаються будь-які симптоми гепатотоксичності, слід дослідити функцію печінки. Якщо діагнозгепатотоксичності підтверджується, за відсутності іншої причини її виникнення (наприклад, за наявності метастазів), застосування ципротерону ацетату рекомендується відмінити. Лікування можна продовжувати тільки у разі, якщо користь від терапії переважає можливий ризик.

При болях у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі під час лікування препаратом Андрокур^®Депопри диференційній діагностиці слід врахувати ймовірність наявності пухлини печінки.

Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного медичного нагляду під час лікування.

При виникненні відчуття задишки під час застосування препарату Андрокур^®Депопри диференційній діагностиці необхідно враховувати відомий стимулюючий впливна дихальну систему прогестерону та синтетичних прогестагенів, що супроводжується гіпокапнією та компенсаторним респіраторним алкалозом. Вважається, що такі стани не потребують лікування.

Пацієнти з артеріальними або венозними тромботичними/тромбоемболічнимиявищами (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда) або цереброваскулярними хворобами в анамнезі або хворі з пухлинами на пізній стадії перебувають у групі підвищеного ризику розвитку тромбоемболічних явищ у подальшому.

Перед призначенням препарату хворим на неоперабельний рак передміхурової залози з тромбоемболічними явищами в анамнезі, тяжкими формами цукрового діабету з ураженнями судин або серпоподібно-клітинною анемією в кожному окремому випадку слід ретельно виважити користь від лікування у порівнянні зризиком.

Як і всі масляні розчини, Андрокур^®Депо вводиться внутрішньом’язово. Досвід показує, що при дуже повільному введенні розчину можна уникнути появи короткочасних реакцій, що іноді спостерігаються під часабо одразу після ін’єкції масляного розчину (позиви до кашлю, напади кашлю, розлади зовнішнього дихання).

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами

Пацієнти, види діяльності яких потребують підвищеної уваги (наприклад, оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, що застосування препарату Андрокур^®Депо може зумовлювати втомлюваність і зниження активності та здатності до зосередження.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Може змінитись потреба у пероральних антидіабетичних препаратах або інсуліні.

Незважаючи на те, що клінічних досліджень взаємодії препарату з лікарськими засобами не проводилось, оскільки він метаболізується за участю ферменту CYP3A4, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та інші сильні інгібітори CYP3A4 пригнічують метаболізм ципротеронуацетату. З іншого боку, індуктори CYP3A4, такі як рифампіцин, фенітоїн та лікарські засоби, що містять звіробій, можуть знижувати рівень ципротеронуацетату.

Базуючись на дослідженнях in vitro, можна припустити, що при застосуванні високих терапевтичних доз ципротерону ацетату (100 мг тричі надобу) можливе інгібування таких ферментів системи цитохрому Р 450, як CYP2C8,2C9, 2C19, 3A4 і 2D6.

При одночасному застосуванні інгібіторів HMGCoA (статинів) та високих терапевтичних доз ципротерону ацетату через однаковий шлях метаболізму цих речовин може зростати асоційований зі статинами ризик міопатії аборабдоміліозу.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі (не вище 30°С). Источник

Термін придатності - 5 років.