|
Зберігайте цей листок-вкладиш. Вам може знадобитися перечитати його.
Якщо у Вас виникнуть додаткові запитання, будь ласка, обов'язково проконсультуйтесь з Вашим лікарем.
Цей препарат призначений особисто Вам і не слід рекомендувати його іншим особам без консультації з лікарем. Це може завдати їм шкоди, навіть якщо симптоми їхньої хвороби подібні до тих, які спостерігаються у Вас.
Склад лікарського засобу:
діюча речовина: триамцинолон;
1 таблетка містить 4 мг триамцинолону;
допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Гормони кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги.
Полькортолон є синтетичним глюкокортикостероїд ом, фторова ним похідним преднізолону з сильною проти запальною дією. Має слабку мінералокортикоїдну дію. Триамцинолон гальмує розвиток симптомів запалення без впливу на причину його виникнення, гальмує накопичення клітин у ділянці запального осередку і вивільнення хімічних медіаторів запалення. Викликає зменшення розширюваності та проникності капілярів, що призводить до гальмування утворення набряків. Препарат діє імуносупресивно, тобто гальмує клітинні імунні реакції. Триамцинолон гальмує виділення АКТГ гіпофізом, що призводить до зменшення утворення кортикостероїдів та андрогенів у корі надниркових залоз, посилює катаболізм білка, викликає зростання концентрації глюкози в крові, впливає на жировий обмін, збільшує концентрацію жирних кислот у плазмі.
При довго тривалому лікуванні може відбуватися неправильне розміщення жирової тканини.
Препарат уповільнює утворення кісткової тканини, зменшує концентрацію кальцію у плазмі, може викликати гальмування росту кісток у дітей і молоді та призвести до розвитку остеопорозу у будь-якому віці. Посилює дію ендо- та екзогенних катехоламінів.
Показання.
Ендокринні захворювання: первинна (хвороба Аддисона) та вторинна недостатність кори надниркової залози, адреногенітальний синдром (уроджений, гіперплазія надниркових залоз), гостра недостатність кори надниркової залози, застосування перед оперативними втручаннями та при тяжких захворюваннях і травмах з недостатністю надниркових залоз, запалення щитовидної залози (негнійне).
Алергічні захворювання з тяжким перебігом, стійкі до інших методів лікування: сироваткова хвороба, реакція гіпер чутливості до медикаментів, постійний або сезонний алергічний риніт, анафілактичні реакції (глюкокортикостероїди повинні бути використані як додаткове лікування тоді, коли інші методи лікування невдалі), вазомоторний набряк, гострий неінфекційний набряк гортані (препаратом вибору є епінефрин).
Колагенози (у період загострення або у деяких випадках як підтримуюча терапія): шкірно-м’язове запалення, системний еритематозний вовчак, гігантоклітинне запалення скроневої артерії, деякі хвороби сполучної тканини, горбкувате запалення артерій, рецидивуюче полі хрящове запалення, синдром полім’язового болю, запалення судин.
Дерматологічні хвороби: запалення шкіри: атопічне, контактне, десквамацій не, тяжкий ступінь поліморфної еритеми (синдром Стівенса-Джонсона), грибоподібна гранульома, пухирчатка, тяжка форма лускатого лишаю, тяжка форма екземи, пемфігоїд.
Хвороби шлунково-кишкового тракту (у період загострення; довготривале лікування протипоказано): ульцерозне запалення товстого кишечнику, хвороба Крона, тяжка форма целіакії.
Гематологічні хвороби: анемії: гемолітична набута (у зв’язку з ауто імунізацією), уроджена а пластична анемія, анемія внаслідок селективної гіпоплазії системи червоної крові; вторинна тромбоцит опенія дорослих, ідіопатична тромбоцит опенічна пурпура (хвороба Верльгофа) у дорослих.
Гіперкальціємія пов’язана з онкологічною хворобою або саркоїдозом.
Неревматичні хвороби суглобів (короткочасні, як допоміжне лікування, у станах загострення ): гостре і підгостре запалення синовіальної оболонки, запалення над виростка, неспецифічне гостре запалення піхви сухожилка, після травматичне запалення кісток та суглобів.
Онкологічні хвороби (як паліативне лікування, у комплексі із відповідним проти онкологічним лікуванням): лімфобластний гострий і хронічний лейкоз, лімфангіоми бородавчасті та не бородавчасті, рак молочної залози, рак передміхурової залози, множинна мієлома, гарячка, пов’язана з онокологічним захворюванням.
Нефротичний синдром.
Неврологічні хвороби: туберкульозне запалення мозкових оболонок із субарахноїдальним блоком (одночасно з протитуберкульозним лікуванням), розсіяний склероз у періодах загострення, м’язова слабкість.
Хвороби офтальмологічні: запалення райдужної оболонки і війкового тіла, запалення судинної оболонки та сітківки, розлите запалення судинної оболонки заднього відділу ока, запалення очного нерва, симпатичне запалення судинної стінки, запалення переднього відділу ока, алергічне запалення кон’юнктиви, запалення рогівки (не пов’язане з інфікуванням вірусом герпеса або грибковим інфікуванням), крайова ульцерація рогівки, пов’язана з алергією.
Запалення перикарда.
Хвороби дихальної системи: бронхіальна астма, бериліоз, синдром Лефлера, запалення легень, симптоматичний саркоїд, блискавична або міліарна форма туберкульозу легень (при одночасному протитуберкульозному лікуванні), хронічна обструктивна хвороба легень.
Ревматичні хвороби (як допоміжне лікування у стані загострення): анкілотичне запалення, запалення хребта, десквамативне запалення суглобів, ревматоїдне запалення суглобів, ювенільне ревматоїдне запалення суглобів (у випадках, стійких до інших методів лікування), гостре подагричне запалення суглобів, запалення м’язової оболонки у пацієнтів із запаленням кісток і суглобів, хвороба Рейтера, ревматична гарячка.
Профілактика і лікування відторгнення трансплантата (одночасно з іншими імуносупресивними препаратами).
Протипоказання. Системні грибкові ураження.
Підвищена чутливість до препарату або будь-яких складових речовин препарату.
Застереження при застосуванні.
При лікуванні триамцинолоном хворий повинен суворо дотримуватися рекомендації лікаря.
Раптове припинення лікування після довго тривалого застосування може викликати симптоми відміни глюкокортикостероїдів: гарячка, м’язовий біль, біль у суглобах, погане самопочуття. Ці симптоми можуть виникнути навіть у випадку, коли недостатність кори надниркових залоз не виявляється. У хворих з недостатністю щитовидної залози або цирозом печінки триамцинолон діє сильніше.
Препарат слід застосовувати у менших дозах, що зумовлюють потрібний ефект. Хворим з гіпопротромбінемією слід бути обережними при лікуванні ацетил саліциловою кислотою разом з триамцинолоном.
Якщо пацієнт хворий на ульцерозне запалення товстого кишечнику, дивертикульоз кишок, виразку шлунка або дванадцяти палої кишки, недостатність нирок, підвищений артеріальний тиск, остеопороз, стомлюваність м’язів, діабет, хвороби печінки, глаукому, якщо має кандидозну або вірусну інфікованість або перенесену нещодавно операцію у ділянці шлунково-кишкового тракту, він повинен повідомити про це лікаря.
У разі підвищеного стресу слід застосовувати збільшену дозу швидкодіючого глюкокортикостероїду. Раптове припинення лікування може спричинити прояв недостатності кори надниркової залози, тому дозу триамцинолону слід зменшувати поступово. Триамцинолон може маскувати симптоми інфікування, зменшуючи опір до інфекції та спроможність до локалізації. Довготривале застосування препарату може викликати помутніння кришталика, глаукому з ушкодженням очних нервів, а також може збільшувати ризик вторинних грибкових або вірусних уражень. Триамцинолон у великих дозах може сприяти підвищенню артеріального тиску та збільшенню маси тіла. Хворих, які лікувались триамцинолоном, не слід прищеплювати живими вірусними вакцинами. Застосування ін активованої вірусної або бактеріальної вакцини може не супроводжуватися очікуваним збільшенням антитіл.
Застосування під час вагітності і лактації
Перед застосуванням Полькортолону необхідно повідомити лікаря про можливу вагітність чи годування груддю.
Полькортолон, застосований під час вагітності, може викликати недостатність надниркових залоз плода та ембріона. Взагалі, застосування кортикостероїдів жінками репродуктивного віку та вагітними допустимо тільки тоді, коли користь від застосування препарату має перевагу над потенційною загрозою для плода.
Полькортолон виділяється в грудне молоко і викликає у дитини небажані реакції. Жінка, що приймає триамцинолон, не повинна годувати груддю.
У немовлят та дітей, матері яких приймали триамцинолон тривалий час або у великих дозах, препарат може виникнути гальмування росту та розвитку.
Взаємодія з лікарськими засобами.
Не стероїдні протизапальні засоби, алкоголь – підвищений ризик утворення виразок та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту.
Амфотерицин В, інгібітори вугільної карбоангідрази – гіпокаліємія, гіпертрофія міокарда, застійна недостатність кровообігу.
Парацетамол – гіпернатріємія, набряки, збільшення виділення кальцію; підвищений ризик гепатотоксичності парацетамолу.
Анаболічні стероїди, андрогени – набряки, висип.
Холінолітичні медикаменти, головним чином атропін – підвищення внутрішньо очного тиску.
Антикоагулянти, похідні кумарину, індадіон, гепарин, стрептокіназа, урокіназа – знижена, а у деяких хворих підвищена ефективність; підвищений ризик ульцерації та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту.
Трициклічні антидепресивні препарати можуть посилити психічні порушення, що пов’язано із застосуванням преднізолону.
Пероральні антидіабетичні препарати, інсулін – ослаблення антидіабетичної дії.
Проти зобні препарати, гормони щитовидної залози – змінюють функцію щитовидної залози; може бути потрібно змінити дозу або припинити лікування проти зобним препаратом або гормоном щитовидної залози.
Пероральні контрацептивні препарати, що містять естрогени – посилення дії преднізолону.
Глікозиди наперстянки – збільшення ритму серця і токсичності глікозидів.
Сечогінні препарати – зменшений ефект діуретиків, гіпокаліємія.
Фолієва кислота – збільшена потреба у цьому засобі.
Імуносупресивні препарати – підвищений ризик інфікування, розвитку лімфангіом та інших лімфопроліферативних хвороб.
Ізоніазид – зниження концентрації ізоніазиду у сироватці крові, в основному в осіб зі швидким ацетилюванням, може виникнути необхідність у корекції доз.
Мексилетин – прискорений метаболізм мексилетину та зменшення його концентрації у сироватці крові.
Мітотан – гальмує функції кори надниркових залоз, тому під час прийому необхідно застосовувати глюкокортикостероїди, але у дозах, більших ніж звичайно, оскільки мітотан змінює метаболізм глюкокортикостероїдів.
Натрій – набряки, підвищення артеріального тиску; може бути необхідно обмежити натрій в дієті, а також медикаменти з високим вмістом натрію; застосування глюкокортикостероїдів іноді потребує додаткового приймання натрію.
Вакцини, що містять живі віруси: під час застосування імуносупресивних доз
глюкокортикостероїдів можливий розвиток вірусних хвороб і зменшена ефективність вакцинації.
Інші вакцини – збільшений ризик неврологічних ускладнень, а також зменшення утворення антитіл.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначають індивідуально для кожного хворого, залежно від хвороби та результатів лікування.
Загалом рекомендується застосовувати препарат згідно з добовим ритмом, 1 раз на добу, в ранкові години. Одна у деяких випадках може бути необхідним частіше застосування триамцинолону.
Дорослі: від 0,1 до 0,5 мг на кілограм маси тіла на добу одноразово або дрібними дозами.
У разі пропущення дози слід застосувати препарат якомога швидше або, якщо надходить час приймати наступну дозу, пропущену дозу не приймати. Не слід приймати дві дози водночас.
Практично відсутня загроза отруєння, але є істотний ризик передозування при тривалому прийнятті триамцинолону, особливо у великих дозах. Основні симптоми передозування – підвищений тиск та набряклість.
Побічні ефекти. Короткочасне застосування триамцинолону, як і інших глюкокортикоїдів, лише у виняткових випадках призводить до небажаних ефектів. Ризик виникнення небажаних ефектів, наведених нижче, стосується перш за все хворих, що приймають препарат тривалий час, однак не у всіх хворих такі прояви можуть спостерігатися.
Водно-електролітна рівновага: спостерігається затримка натрію та рідини, застійна недостатність кровообігу, втрата кальцію, гіпокаліємічний алкалоз, підвищений артеріальний тиск.
Кістково-м’язова система: м’язова слабкість, стероїдна міопатія, зменшення м’язової маси, остеопороз, ламкість кісток.
Шлунково-кишковий тракт: пептичні виразки та їх наслідки: кровотечі, перфорації товстого або тонкого кишечнику, особливо у хворих із запальним станом у ділянці тонких кишок; запалення підшлункової залози; здуття живота, ульцерозне запалення стравоходу, порушення травлення, підвищений апетит.
Шкіра: висип, уповільнене загоєння ран, витончення шкіри, екхімози та гематоми, еритема, надмірне потіння, алергічне запалення шкіри, кропив’янка, вазомоторний набряк.
Нервова система: судоми, підвищення внутрішньо черепного тиску з папілярним набряком, запаморочення і головний біль.
Ендокринні порушення: порушення менструації, розвиток синдрому Кушинга, гальмування росту у дітей, вторинна недостатність кори надниркових залоз та гіпофіза, особливо в стресових ситуаціях, таких як хвороба, травма, оперативне втручання; поява діабету і збільшена потреба в інсуліні та протидіабетичних медикаментах у хворих з явним діабетом; гірсутизм.
Органи зору: катаракта, підвищення внутрішньо очного тиску, глаукома, екзофтальм.
Метаболічні порушення: негативний азотистий баланс, збільшення концентрації глюкози в крові та сечі.
Інші: реакція надчутливості, тромбоемболічні синдроми, збільшення маси тіла, підвищений апетит, нудота, погане самопочуття, психічні розлади, порушення сну.
Термін придатності. 3 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при кімнатній температурі у сухому приміщенні, у щільно закритій упаковці, у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 50 таблеток у блістері в картонній коробці.
Правила відпуску.
За рецептом.
Назва та адреса виробника.
Паб’яницький фармацевтичний завод “Польфа”. Источник
Вул. Марш. Ю. Піл судського, 5, 95-2000 Паб'яніце, Польща.
|