ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РЕОПОЛІГЛЮКІН
(Reopolіglucin)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 100 мл розчину містить 10 г декстрану-40, натрію хлориду 0,9 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску.Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтичнагрупа.Кровозамінники та пер фузійні розчини.
КодАТС В 05А А 05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін являє собоюплазмозамінний розчин, специфічна дія якого полягає у підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровотоку удрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні препарату об’єм плазми може збільшуватися майже в 2 разив порівнянні з об’ємом введеного реополіглюкіну.
Фармакокінетика.Із організму препарат виводиться в основному нирками (за першу добу близько 70%). Решта Реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для покращання капілярного кровотоку з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного та опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до пер фузійноїрідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікро циркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосування та дози. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньо шкірної проби, за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібно мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньо шкірна проба проводиться за 24 години доінфузії препарату.
Методика проведення внутрішньо шкірної проби длявизначення індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну.
Із пляшки з препаратом, дотримуючись правила септики, шприцом відбирають 0,2 - 0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голкина шприці на стерильну голку для внутрішньо шкірних ін’єкцій внутрішньо шкірновводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя. Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної шкірки"). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години. Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення та ін.) свідчить про підвищену чутливість організму доРеополіглюкіну і неможливість використання цього препарату для даного хворого.
За відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведеннявнутрішньо шкірної проби. Результат проведення проби реєструється в історії хвороби. Слід пам’ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію доРеополіглюкіну у 100% хворих, тому в перші 5 -10 хвилин введення препарату необхідно уважно стежити за станом хворого.
Препарат вводять окремо, не змішуючи з іншими препаратами. Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань і стану хворого. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньо венно, краплинно, одноразово, в дозі до 10 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослих ідітей - до 15 мл/кг маси тіла. Слід враховувати, що у комплексній терапії зРеополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїд ні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (це особливо важливо при лікуванні зневоднення у хворих і після хірургічних операцій). При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньо венно, краплинно, безпосередньо перед операцією, в дозі 5 - 10 мл/кгмаси хворого (дітям до 10 мл/кг); під час операції - 5 мл/кг (дітям - 10мл/кг); після операції протягом 5 - 6 днів, крапельно із розрахунку 10 мл/кгодин раз на добу (дітям до 2 - 3 років - до 10 мл/кг). При операціях із штучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10 - 20 мл/кг маситіла для заповнення насоса оксигенатора (концентрація не повинна перевищувати 3%). У після операційний період дози препарату такі ж, як і при порушенні капілярного кровотоку.
Побічна дія. Можуть виникати алергічні реакції (свербіж, шкірні висипи, набряк Квінке та ін.), пропасниця, біль у суглобах, спині, гіпотонія, нудота, блювання, спазм бронхів.
Рідко може виникнути анафілактичний шок, У цьомуразі введення препарату припиняють, внутрішньо венно вводять 10% розчин кальцію хлориду (10 мл), 40% розчин глюкози (20 мл), призначають серцево-судинні, антигістамінні засоби, за необхідності – гормональну терапію.
Схильність до алергічних реакцій спостерігається у пацієнтів, яким раніше вводили декстранвмісні препарати, а також у пацієнтів –носіїв пневмококів (хронічне запалення жовчних шляхів, хронічні бронхіти).
Можуть мати місце порушення зсідання крові (гіпокоагуляція).
Протипоказання. Підвищена чутливість до декстрану, підвищена схильність до алергічних реакцій, травми черепу з підвищенням внутрішньо черепного тиску, крововиливи в мозок, тяжкі порушення гемокоагуляції (тромбоцит опенія, тромбоцит опатія, дефіцит фактора VIII та ін.), а також стани, при яких неможна вводити значну кількість рідини (захворювання нирок з анурією, серцево-судинна недостатність, гіперволемія).
Передозування.Передозування може виявитися у вигляді перевантаження кровообігу, гіперволемії, зниження зсідання крові.
Увипадку передозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення і призначити хворому введення кристалоїд них розчинів, серцевих препаратів.
Особливості застосування. Обережно призначають при зниженій функції нирок або за необхідності обмежити введення натрію хлориду. Якщо при введенніРеополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкої сечі, цеможе вказувати на зневоднення організму хворого. В цьому випадку необхідно ввести внутрішньо венно кристалоїд ні розчини для підтримання рідинного та електролітного балансу.
Вливання препарату може вплинути на правильність визначення групи крові, рівнів глюкози, білірубіну та протеїнів в крові, питомої ваги сечі. Необхідно контролю вати показники зсідання крові.
Препарат вводиться тільки під контролем лікаря.
З обережністю використовують препарат у разі хронічних захворювань печінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну з неспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямими антикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилюєдезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим, які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівень артеріального тиску, сечогінні препарати. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігають в недоступному для дітейпри кімнатній температурі не вище + 25 °С. Термін придатності - 5 років.