Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ПРИМАВІР
Назва: ПРИМАВІР
Міжнародна непатентована назва: Cridanimod
Виробник: ЗАТ "Фармсинтез", Російська Федерація
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій по 2 мл (250 мг) в ампулах № 5
Діючі речовини: 1 мл розчину містить криданімоду - 125.0 мг
Допоміжні речовини: Натрію цитрат, кислота лимонна, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Противірусні препарати
Показання: Грип та інші гострі респіраторні захворювання вірусної етіології; інфекції, спричинені вірусами H.simplex, H.Varicella Zooster, H.Simplex Genitalis; герпетоенцефаліти, енцефаліти та енцефаломієліти вірусної етіології; гострий вірусний гепатит.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1227/01/01
Термін дії посвідчення: з 27.05.2004 до 27.05.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ПРИМАВІР
АТ код: L03AX
Наказ МОЗ: 268 від 27.05.2004


    Інструкція для застосування ПРИМАВІР

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ПРИМАВІР

    (PRIMAVIR)

    Загальна характеристика:

    хімічна назва: 2-(9-оксо-9,10-дигідроакридин-10-іл) ацетат натрію;

    основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, зеленувато-жовтого кольору;

    склад: 1 мл розчину містить неовіру 125 мг;

    допоміжні речовини: натрію цитрат, кислота лимонна, вода для ін’єкцій.

    Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

    Фармакотерапевтична. Імуностимулятори. Код АТС LOЗАХ 12**.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Препарат має противірусну дію щодо ДНК і РНК-геномних вірусів і застосовується для лікування та профілактики вірусних інфекцій. Має також вираженуантихламідійну дію. Активність препарату пов’язана з його здатністю викликати підвищення концентрації ендогенних інтерферонів, особливо інтерферону альфа. Ін’єкція 250 мг неовіру за сироватковими титрами інтерферону еквівалентна введенню 6 - 9 мільйонів МО рекомбінантного інтерферону альфа. Неовір активізує стовбурові клітини кісткового мозку, Т-лімфоцити та макрофаги. Неовір виявляєімуномодулюючу активність, нормалізує баланс між субпопуляціями Т-хелперних іТ-суп ресорних клітин. При ряді захворювань неовір здатний знизити продукцію в організмі чинника некрозу пухлин (ВІЧ-інфекція, сепсис) і активізувати природнікілерні клітини (при пухлинних захворюваннях). Має виявлений стимулюючий ефектна активність системи поліморфно ядерних лейкоцитів.

    Пік активності інтерферонів у крові та тканинах спостерігається за кілька годин післявнутрішньом’язового введення неовіру та підтримується протягом 16 - 20 годин після введення. Неовір виділяється з організму в незміненому вигляді із сечею.

    Фармакокінетика. При введенні внутрішньом’язово біодоступність неовіру більше 90 %. Після введення 100 - 500 мг неовіру максимальна концентрація в плазмі досягається через 15 - 30 хв і становить 8,3 мкг/мл. Через 5 год визначається тільки незначна кількість неовіру, а через 6 год неовір у плазмі крові не виявляється.

    Препарат виділяється з організму в незміненому вигляді нирками, не піддаючись метаболізму, з періодом напів виведення 1 год.

    Через 15 - 30 хв після введення неовіру в плазмі починають збільшуватись титри сироваткового інтерферону. Виявлено 2 піки вмісту інтерферонів у плазмі: 70 МО/мл через 1,5-2-год та 110 МО/мл через 8-10 год, після чого вміст починає зменшуватись. Через 24 год концентрація сироваткових інтерферонів залишається достатньо високою і до вихідних значень повертається через 46 - 48 год.

    Показання для застосування.

    Профілактика і лікування тяжких форм грипу та інших гострих респіраторних захворювань вірусної етіології, в тому числі у осіб з імунодефіцитами;

    - інфекції, спричинені вірусом Herpes Simplex, Herpes VaricellaZooster, Herpes Simplex Genitalis, у тому числі в осіб з порушеннями імунної системи;

    - герпетоенцефаліти;

    - енцефаліти таенцефаломієліти вірусної етіології;

    - тяжкі форми гострих вірусних гепатитів В і С;

    - хронічний активний гепатит В, підтверджений біопсією та наявністю маркерів вірусної реплікації (ДНК-вірусу HBV і НВе антигену);

    - хронічний гепатитС позитивний відносно до НСV;

    - цитомегаловірусна інфекція в осіб з імунодефіцитом;

    - уретрити, епідидиміти, простатити, цервіцити та сальпінгітихламідійної етіології;

    - венерична лімфогранульома;

    - радіаційний імунодефіцит;

    - набуті імунодефіцити з пригніченням системи інтерферону;

    - розсіяний склероз;

    - кандидозні ураження шкірита слизових оболонок;

    - у складі комбінованої терапії або як моно терапевтичний засіб при онкологічних захворюваннях.

    Спосіб застосування та дози.

    Примавір вводять внутрішньом’язово дорослим по 250 мг (1 ампула) або 4 - 6 мг/кг маси тіла.

    Курс лікування: 5 -7 ін’єкцій з інтервалом 48 год.

    При хламідіозіПримавір застосовують одночасно з лікуванням фторхінолонами (абакталом абоквінтором), починаючи лікувальний курс останніми з 400 мг на день другоїін’єкції Примавіру. В наступні 12 днів фторхінолони застосовують по 200 мг (0,5таблетки) 2 рази на день.

    За необхідності разова доза Примавіру може бути збільшена до 500 мг, з інтервалом між введеннями 18 - 36 год, курсова доза зменшена або збільшена залежно від клінічної ситуаціїі характеру захворювання. При тривалому та профілактичному застосуванні рекомендується інтервал між введеннями 3 - 7 діб.

    Побічна дія. Можливий локальний біль у місці введення препарату, який швидко минає. Зрідка може спостерігатися субфебрилітет.

    У разі підвищеної чутливості або тривалого локального болю рекомендується вводити Примавір разомз 2 мл безсольового розчину новокаїну.

    Протипоказання. Недостатність функції нирок (ХНН II-IIIступеня) та підвищена чутливість до препарату.

    Передозування. Відомостей стосовно передозування препарату немає.

    Особливості застосування.

    З обережністю слід застосовувати препарат для лікування хворих літнього віку, а також осіб, які отримують імуносупресивну терапію.

    Тривале застосування Примавіру виявило відсутність негативного впливу на функції серцево-судинної, нервової, дихальної, кровотворної систем, кишково-шлункового тракту, системи виділення та інших систем організму людини. Препарат не має алергенних властивостей та подразнюючої дії. В проведених дослідженнях на тваринах і культурах тканин людини не одержано даних про наявністьтератогенних, мутагенних і канцерогенних властивостей препарату.

    Можливість застосування препарату для лікування дітей, літніх людей, вагітних та жінок, які годують груддю, не досліджувалась.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Інформація про фізико-хімічну несумісністьПримавіру з іншими лікарськими засобами відсутня. Під час клінічних досліджень і застосування в клінічній практиці не було зареєстровано випадків несумісності або потенціювання дії препарату при взаємодії з іншими лікарськими засобами.

    Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищенному від світла місці при кімнатній температурі (від 15 до 250С). Источник

    Термін придатності – 3 роки.





    На сайті також шукають: Пентаса, Лансопразол інструкція, Флюанксол застосування, Галстена побічні дії, Нейро-норм протипоказання