Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

НАЛОКСОН-М
Назва: НАЛОКСОН-М
Міжнародна непатентована назва: Naloxone
Виробник: ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу", м. Харків, Україна
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 0,4 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10
Діючі речовини: 1 мл розчину містить: 0,4 мг налоксону гідрохлориду у перерахуванні на 100 % речовину
Допоміжні речовини: Натрію хлорид; 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої; вода для інєкцій
Фармакотерапевтична група: Антагоністи опіатів
Показання: Передозування опіоїдів. Для усунення пригнічення дихального центру, викликаного опіоїдами; для відновлення дихання у новонароджених після введення породіллі опіоїдних аналгетиків; як діагностичний засіб у хворих з підозрою на опіоїдну залежність.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1398/01/01
Термін дії посвідчення: з 30.07.2009 по 30.07.2014
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату НАЛОКСОН-М
АТ код: V03AB15
Наказ МОЗ: 22 від 21.01.2010


    Інструкція для застосування НАЛОКСОН-М

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    НАЛОКСОН-М


    (NALOXONUM-M)


    Склад:

    діюча речовина: naloxone;

    1 мл розчину містить 0,4 мг налоксону гідро хлориду у перерахуванні на 100 % речовину;

    допоміжні речовини: натрію хлорид; 0,1 М розчин кислоти хлористоводневої; вода для ін΄ єкцій.


    Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.


    Фармакотерапевтична група.

    Антидоти. Код АТС V03A B15.


    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Передозування опіоїдів. Для усунення пригнічення дихального центру, викликаного опіоїдами; для   відновлення дихання у новонароджених після введення породіллі опіоїдних аналгетиків; як діагностичний засіб у хворих з підозрою на опіоїдну залежність.


    Протипоказання.

    Підвищена чутливість до препарату.


    Спосіб застосування та дози.

    Налоксон-М застосовують внутрішньо венно струминно (ін’єкція), внутрішньо венно краплинно (інфузія), а також внутрішньом’язово. Дозу встановлює лікар індивідуально для кожного пацієнта. Внутрішньом’язові ін’єкції призначають у випадках, коли внутрішньо венне введення неможливе.

    У гострих випадках слід надавати перевагу внутрішньо венному застосуванню препарату, оскільки воно забезпечує найшвидший терапевтичний ефект. При введенні внутрішньом’язово ефект препарату проявляється пізніше, але триває довше (порівняно з внутрішньо венним застосуванням).

    Тривалість дії налоксону залежить від введеної дози, шляху введення і коливається в межах від 45 хв до 4 годин.

    Оскільки дія деяких опіоїдів (наприклад, декстропропоксифен, дигідрокодеїн, метадон) триває довше, ніж дія налоксону, пацієнти мають перебувати під безперервним наглядом, а повторні дози можна призначати тільки у разі необхідності.


    Повне або часткове усунення пригнічення дихального центру, спричиненого опіатами.

    Дорослі

    Дози визначає лікар індивідуально з метою нормалізації функції дихання при підтриманні адекватної аналгезії. Внутрішньо венна ін’єкція налоксону в дозі 0,1 - 0,2 мг (приблизно 1,5 - 3 мкг на 1 кг маси тіла) зазвичай є достатньою. За необхідності додатково можна вводити 0,1 мг з інтервалом 2 хв до повного відновлення дихання і свідомості. Додаткове введення може бути необхідним у період від 1 до 2 годин – залежно від типу дії активної речовини (короткочасний ефект або повільна дія), щодо якої налоксон є антагоністом, її застосованої кількості, тривалості та способу введення.

    Альтернативно Налоксон-М можна застосовувати як внутрішньо венну інфузію. Тривалість дії деяких опіоїдів більша за тривалість дії налоксону, введеного внутрішньо венно болюсно. Тому якщо пригнічення дихального центру спричинене такими речовинами або є підозра на це, налоксон слід застосовувати у вигляді внутрішньо венної інфузії. Швидкість введення визначають залежно від стану пацієнта, а також його реакції на внутрішньо венну ін’єкцію та інфузію. Слід розглянути можливість безперервної внутрішньо венної інфузії та за необхідності вжити заходів для підтримання дихання.

    Діти

    Початкова   доза   налоксону становить 0,01 - 0,02 мг на 1 кг маси тіла внутрішньо венно протягом 2 - 3 хв до повного відновлення дихання і свідомості. Додаткові дози можна призначати з інтервалом 1 - 2 години залежно від реакції пацієнта, дози і тривалості дії опіатів, що застосовуються.


    Гостре передозування опіатів

    Дорослі

    Початкова доза становить 0,4 - 2 мг внутрішньо венно. Якщо не настає відновлення дихання, введення слід повторити через 2 - 3 хв. Налоксон-М можна також вводити внутрішньом’язово (початкова доза – 0,4 - 2 мг), якщо внутрішньо венне введення неможливе. Якщо при введенні налоксону в дозі 10 мг стан пацієнта не покращився, можна зробити висновок, що пригнічення дихального центру спричинене іншими чинниками або іншими препаратами, а не опіоїдами.

    Діти

    Рекомендована початкова доза – 0,1 мг на 1 кг маси тіла внутрішньо венно. Якщо бажаного ефекту не досягнуто, додатково у вигляді ін’єкції вводять 0,1 мг на 1 кг маси тіла. Залежно від стану пацієнта може бути показана внутрішньо венна інфузія. Якщо внутрішньо венне введення неможливе, Налоксон-М вводять внутрішньом’язово в початковій дозі 0,01 мг на 1 кг маси тіла, розділеній на кілька введень.


    Відновлення дихання у новонароджених, матері яких отримували опіоїди

    Звичайна доза – 0,01 мг на 1 кг маси тіла внутрішньо венно. Якщо при застосуванні цієї дози дихальна функція не відновлюється, введення можна повторити через 2 - 3 хв. При неможливості внутрішньо венного   введення   Налоксон-М вводять внутрішньом’язово в початковій дозі 0,01 мг на 1 кг маси тіла.


    Пацієнти літного віку

    Пацієнтам літнього віку із серцево-судинними захворюваннями або які отримували кардіологічні препарати, Налоксон-М слід застосовувати з обережністю. Слід враховувати такі небажані ефекти, як тахікардія і фібриляція шлуночків у після операційних хворих під час призначення Налоксону-М.


    Розведення розчину

    Для внутрішньо венної інфузії Налоксон-М розводять 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Вміст 5 ампул препарату (2 мг) розводять 500 мл одного із зазначених розчинників до отримання концентрації готового розчину 4 мкг/мл.

    Перед застосуванням, а також після розведення необхідно перевірити розчин на прозорість. Застосовується тільки прозорий, безбарвний, без видимих частинок розчин.


    Побічні реакції.

    При швидкому   введенні Налоксону-М можуть виникати різні реакції.

    З боку травного тракту: нудота, блювання.

    З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, зупинка серця.

    З боку центральної нервової системи: тремтіння, судоми.

    Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка, ангіо невротичний набряк.

    Інші: посилення пітливості.

    При застосуванні Налоксону-М у після операційному періоді в дозах, які перевищують мінімально необхідні, можливе зникнення аналгезії і збудження, артеріальна гіпотензія або гіпертензія, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, набряк   легенів.

    Синдром «відміни» у пацієнтів з опіоїдною залежністю: невизначений біль, діарея, гіпертермія, ринорея, чхання, підвищена пітливість, нудота, блювання, знервованість, втомлюваність, дратівливість, тремор, спазми в епігастральній ділянці, тахікардія, слабкість; у новонароджених – судоми, діарея, гіпертермія, безперервний крик, гіперрефлексія, чхання, тремор, незвична роздратованість, блювання.

    При   застосуванні   у   терапевтичних   дозах у хворих, в організмі яких не містяться опіоїди, Налоксон-М,   як правило, не спричиняє побічних ефектів.


    Передозування.

    Симптоми: нудота, блювання, артеріальна гіпертензія, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, зупинка серця, набряк легенів.

    Лікування: симптоматичне.

    Для попередження передозування необхідно строго дотримуватися рекомендованих доз препарату.


    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    У період вагітності препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

    Не відомо, чи виділяється   налоксон в грудне молоко, тому за необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.


    Діти.

    Синдром «відміни» у   новонароджених – судоми, діарея, гіпертермія, безперервний крик, гіперрефлексія, чхання, тремор, незвична роздратованість, блювання.


    Особливості застосування.

    Тривалість дії деяких опіоїдних аналгетиків   може перевищувати тривалість дії   Налоксону-М, тому пацієнти мають перебувати під постійним медичним наглядом і в умовах, які дозволяють проводити штучну вентиляцію легенів та   інші реанімаційні заходи.

    Хворим з опіоїдною залежністю необхідно вводити препарат дуже обережно, оскільки можлива поява абстиненції.

    З обережністю необхідно застосовувати пацієнтам з кардіоваскулярними захворюваннями та пацієнтам, які приймають кардіотоксичні препарати, тому що можливе виникнення вентрикулярної тахікардії та фібриляції.

    В експериментах на тваринах виявлено пригнічення фертильності і відсутності тератогенного ефекту.


    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

    Під час застосування Налоксону-М забороняється керувати транспортними засобами і працювати з іншими механізмами.


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Налоксон-М усуває аналгетичну дію опіоїдних аналгетиків. Препарат зменшує ефекти бупренорфіну і трамадолу, але дія його короткочасна.

    При одночасному застосуванні Налоксон-М   може зменшити антигіпертензивну дію   клофеліну.

    Несумісний з розчинами лікарських засобів, що вміщують бісульфіти. Фармацевтично сумісний із 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином декстрози, стерильною водою для ін'єкцій.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. Налоксон є конкурентним антагоністом опіатних рецепторів і відноситься до групи так званих «чистих» антагоністів опіатних рецепторів. Блокує переважно μ-рецептори і завдяки значній спорідненості з цими рецепторами витісняє наркотичні аналгетики з місць зв΄ язування, ліквідуючи таким чином симптоми передозування опіоїдів та усуває дію як ендогенних опіатних пептидів, так і екзогенних опіоїдних аналгетиків; меншою мірою діє на інші опіатні рецептори.

    Введення Налоксону запобігає, послаблює або усуває (залежно від дози і часу введення) ефекти опіоїдних аналгетиків, відновлює дихання, зменшує седативну дію та ейфорію, послаблює гіпотензивний ефект.

    Налоксон усуває дію широкої групи наркотичних засобів як агоністів, так і агоністів-антагоністів опіатних рецепторів: морфіну, апоморфіну, героїну, кодеїну, дигідрокодеїну, промедолу, метадону, пентазоцину, фентанілу, бупренорфіну.

    Препарат усуває центральні і периферичні токсичні симптоми: пригнічення дихання, звуження зіниць, уповільнення випорожнення шлунка, дисфорію, кому та судоми, а також аналгетичний ефект наркотичних аналгетиків, крім того, він усуває токсичну дію великих доз алкоголю.

    Налоксон ефективний також при розладах функції дихання при змішаних отруєннях, спричинених опіоїдними засобами у поєднанні з барбітуратами, бензодіазепінами та алкоголем.

    Налоксон провокує синдром «відміни» у хворих з опіоїдною залежністю.

    Препарат не володіє аналгезуючою активністю, не викликає дисфорії і психоміметичних симптомів,   розвитку   звикання і формування лікарської залежності.  

    Фармакокінетика.   При   внутрішньо венному введенні дія препарату розпочинається вже через 0,5 - 2 хв, тривалість дії становить 20 - 40 хв. При внутрішньом΄ язовому або підшкірному введенні діє через 2 - 3 хв, тривалість дії становить 2,5 - 3 години. Середній період напіврозпаду становить 1 - 1,5 години; у новонароджених він триваліший і становить 3 години. Налоксон метаболізується в печінці з утворенням глюкуронідів. Метаболіти виводяться з сечею. Вплив печінкової і ниркової недостатності не вивчено. Проходить через гематоенцефалічний і плацентарний бар΄ єри.


    Фармацевтичні характеристики.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.


    Несумісність.

    Препарат несумісний з розчинами лікарських засобів, що містять бісульфіти, мета-бісульфіти, довгий ланцюг або аніони високомолекулярної ваги, розчини з лужним рН. Не слід змішувати з іншими лікарськими засобами

    Препарат призначений тільки для окремого застосування.


    Термін придатності.

    3 роки.


    Умови зберігання.

    Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.


    Упаковка

    10 ампул по 1 мл у   картонній пачці.


    Категорія відпуску.

    За рецептом.


    Виробник.

    Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу».


    Місцезнаходження. Источник

    Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.






    На сайті також шукають: Карсил, Кальцію хлорид інструкція, Білобіл застосування, Цефасель побічні дії, Серрата протипоказання