ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
САЙЗЕН®
(SAIZEN®)
Склад:
діюча речовина: 1 флакон містить 1,33 мг соматропіну (рекомбінантного людського гормону росту (р-лГР)), що еквівалентно 4 МО;
допоміжні речовини: маніт (Е 421); натрію гідро фосфат, дигідрат; натрію дигідро фосфат, моногідрат; натрію хлорид;
розчинник: 1 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій.
Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Гормони передньої долі гіпофіза та їх аналоги. Соматропін.
Код АТС Н 01А С 01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Недостатність росту у дітей, спричинена недостатньою секрецією ендогенного гормону росту.
Недостатність росту у дівчаток із дисгенезією гонад (синдром Тернера), підтвердженою хромосомним аналізом.
Уповільнення росту у дітей пре пубертатного віку, спричинене хронічною нирковою недостатністю.
Затримка у рості у невисоких дітей, ріст яких при народженні не відповідав гестаційному віку. Така затримка визначається наступним чином:
індекс стандартного відхилення (SDS) для існуючого росту < -2,5 та SDS, відкоригований з урахуванням росту батьків, < -1;
маса тіла та/або зріст дітей при народженні був менше -2 SD (стандартне відхилення), і вони не наздогнали необхідний зріст до 4 років та старше (SDS швидкості росту < 0 протягом останнього року).
Виражений дефіцит гормону росту у дорослих, діагностований у дитинстві або у дорослому віці.
Протипоказання.
Відома гіпер чутливість до соматропіну або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату або розчинника;
наявність активних новоутворень та/або прогресуючих внутрішньо черепних уражень, а також підозра на прогресу вання чи рецидив основного внутрішньо черепного ураження;
гострий критичний стан, який розвинувся у пацієнтів після відкритих операцій на серці та черевній порожнині, внаслідок множинних травм і гострої дихальної недостатності;
проліферативна або передпроліферативна діабетична ретинопатія;
вагітність, період годування груддю.
Застосування препарату Сайзен® неефективне у дітей, у яких закрилися епіфізи кісток.
Спосіб застосування та дози.
Лікування пацієнтів препаратом слід розпочинати у разі відповідності наступним критеріям:
- Дефіцит гормону росту у дітей, зумовлений підтвердженою недостатністю секреції ендогенного гормону росту
Ця патологія клінічно проявляється значним зниженням швидкості росту, що супроводжується сповільненим формуванням кісток, а також мінімальним або відсутнім збільшенням сироваткових рівнів гормону росту після індукування гіпоглікемії за допомогою, наприклад, клофеліну чи інсуліну.
- Виражений дефіцит гормону росту у дорослих, діагностований у дитинстві або у дорослому віці
Дефіцит гормону росту має бути підтверджений за допомогою двох динамічних тестів, одним з яких переважно повинна бути аргінінова - ГР-РГ (ГР-рилізинг-гормон) проба. При виявленні дефіциту ще одного гіпофізарного гормону достатньо підтвердження, одержаного за допомогою лише одного теста.
У пацієнтів, у яких дефіцит гормону росту був встановлений у дорослому віці, ця патологія є наслідком захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи; тому перед початком замісної терапії із застосуванням препарату Сайзен® пацієнту слід розпочати курс лікування діагностованої недостатності інших гормонів (крім дефіциту пролактину).
Пацієнтів з дефіцитом гормону росту, встановленим у дитинстві, перед початком лікування препаратом Сайзен® слід ще раз обстежити для підтвердження діагнозу дефіциту гормону росту.
Лікування препаратом соматропіну слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід діагностування та лікування дефіциту гормону росту. Перед початком лікування слід встановити чіткий діагноз із детальним дослідженням гіпофізарної функції.
Препарат Сайзен® 1,33 мг (4 МО) призначений для одноразового підшкірного або внутрішньом’язового введення. Дозування препарату Сайзен® підбирається індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи площу поверхні тіла або масу тіла. Введення препарату Сайзен® рекомендується проводити увечері перед сном у наступних дозуваннях:
Недостатність росту, спричинена недостатньою секрецією ендогенного гормону росту
Підшкірно або внутрішньом'язово вводять по 0,7–1,0 мг/м2 площі поверхні тіла на добу або по 0,025–0,035 мг/кг маси тіла на добу.
Недостатність росту у дівчаток, спричинена дисгенезією гонад (синдром Тернера)
Підшкірно вводять по 1,4 мг/м2 площі поверхні тіла на добу або по 0,045–0,05 мг/кг маси тіла на добу.
На сьогодні ще не встановлено, в якому віці слід розпочинати лікування хворих із синдромом Тернера. Досі ще не одержано даних, які б могли показати, що початок лікування в дитинстві або підлітковому віці може призвести до кращих результатів росту.
Проведення одночасної терапії із застосуванням неандроген них анаболічних стероїдів у пацієнток із синдромом Тернера може призводити до посилення реакції на введення гормону росту.
Недостатність росту у дітей пре пубертатного віку, спричинена хронічною нирковою недостатністю
Підшкірно вводять по 1,4 мг/м2 площі поверхні тіла на добу або по 0,045–0,05 мг/кг маси тіла на добу.
У дітей із хронічною нирковою недостатністю лікування слід розпочинати якомога раніше після встановлення діагнозу недостатності росту.
Недостатність росту у невисоких дітей, що народились зі зростом, який не відповідає гестаційному віку
Рекомендується щоденне підшкірне введення по 0,035-0,067 мг/кг маси тіла (або по 1-2 мг/м2 площі поверхні тіла).
Тривалість лікування у дітей
Загалом лікування продовжується протягом кількох років і залежить від темпу росту хворого та поставленої мети лікування. Лікування слід припинити при досягненні пацієнтом росту, достатнього для дорослих, або при закритті епіфізів.
Лікування дітей із хронічною нирковою недостатністю слід припинити перед трансплантацією нирки.
Лікування порушень росту у невисоких дітей, що народилися зі зростом, недостатнім для свого гестаційного віку (НГВ), зазвичай рекомендується продовжувати до досягнення пацієнтом кінцевого росту. Лікування слід припинити через 1 рік, якщо швидкість росту буде менше +1 SDS. Лікування також слід припинити при досягненні кінцевого росту (визначається як швидкість росту < 2 см/рік). Потрібно підтвердити необхідність продовження лікування, якщо «вік» кісток відповідає віку > 14 років (дівчата) або > 16 років (хлопчики), що відповідає закриттю епіфізів.
Дефіцит гормону росту у дорослих
Лікування із застосуванням соматропіну рекомендується розпочинати з введення низьких доз препарату, які складають 0,15-0,3 мг гормону росту на добу підшкірно. Дозу слід поступово збільшувати та контролю вати за клінічною реакцією, наявністю побічних ефектів та сироватковими рівнями інсуліноподібного фактора росту 1 (IGF-1). Якщо виникла необхідність збільшення дози, це слід робити з місячними інтервалами. Рекомендована кінцева доза гормону росту рідко перевищує 1,0 мг/добу, причому зазвичай жінки потребують вищих доз препарату, ніж чоловіки. Загалом слід вводити найнижчі ефективні дози препарату. Для пацієнтів літнього віку або пацієнтів із надлишковою вагою може бути необхідним зменшення доз препарату.
Тривалість лікування у дорослих
Оскільки дефіцит гормону росту у дорослих є довічний, він потребує відповідного лікування. Тривалість лікування дорослих пацієнтів зазвичай становить кілька років, хоча оптимальна тривалість лікування ще не визначена. Під час щорічних медичних оглядів пацієнта рекомендується перевіряти, чи необхідне йому продовження лікування. Однак досвід лікування пацієнтів старше 60 років та досвід тривалого застосування препарату обмежений.
Спосіб застосування
Рекомендується вводити препарат підшкірно, оскільки порівняно з внутрішньом'язовим введенням цей спосіб забезпечує більш стабільні сироваткові концентрації гормону росту, наближені до фізіологічних. Крім того, підшкірний спосіб введення дозволяє близькому оточенню дитини або дорослому пацієнту самостійно проводити ін’єкції розчину препарату після проходження відповідного навчання. Слід враховувати, що тривале підшкірне введення препарату Сайзен® в одне і те ж саме місце може спричинити розвиток ліпоатрофії; тому рекомендується кожного разу змінювати місце введення препарату.
Препарат слід розчиняти розчинником, що додається до упаковки. Для приготування розчину для ін’єкцій слід розчинити вміст одного флакона в 0,5 мл розчинника (0,9 % розчин натрію хлориду). Одержаний розведений розчин має бути прозорим і не містити часток. Якщо розчин містить частки, його не слід вводити. Перед тим, як розпочати самостійне введення розчину препарату, пацієнта слід проінструктувати належним чином та ознайомити із наведеними нижче інструкціями.
Якщо Ви вводите препарат Сайзен® самостійно, будь ласка, уважно прочитайте та виконуйте нижченаведені інструкції:
Вимийте руки з милом.
На чисту поверхню помістіть усі предмети, необхідні для приготування та введення розчину: один флакон з препаратом Сайзен®, одну ампулу з розчинником, один одноразовий шприц із фіксованою голкою, тампон, просочений спиртом, та сухий марлевий або ватний тампон.
|
|
Зніміть пластикову кришечку з флакона з порошком, проткніть голкою гумову пробку та, обережно натискаючи на поршень, введіть увесь розчинник до флакона з порошком Сайзену®. Витягніть голку із флакона та покладіть шприц на чисту поверхню, не торкаючись руками голки. Обережно обертальними рухами перемішуйте вміст флакона до розчинення порошку, уникаючи струшування, оскільки це може призвести до помутніння розчину.
|
|
|
Наберіть призначену кількість одержаного розчину назад у шприц.
Примітка: Для видалення зі шприца бульбашок повітря підніміть його голкою догори та обережно постукайте пальцем по шприцу, щоб усі бульбашки зібрались у його верхній частині. Потім обережно натисніть на поршень таким чином, щоб виштовхнути усі бульбашки, після чого на кінці голки з’явиться крапелька рідини. Після цього розчин готовий для ін’єкції. |
|
|
Виберіть та підготуйте місце для ін’єкції: ін’єкцію можна вводити в наступні ділянки тіла: зовнішня поверхня верхньої частини руки, нижня частина живота, бокова частина сідниць або стегна.
- Вимийте шкіру з милом у місці ін’єкції, а потім протріть обрану ділянку тампоном, просоченим спиртом. В місці ін’єкції зберіть у складку шкіру та швидким рухом введіть голку під шкіру. Потім обережно введіть розчин препарату, повільно натискаючи на поршень, доки шприц не спорожніє.
|
Примітка: Не обирайте для ін’єкції ті ділянки, де Ви помічали наявні ознаки набряків, твердих вузликів, ущільнення тканин та болю. Повідомте Вашого лікаря про будь-які незвичні явища, якщо вони з’явились.
Побічні реакції.
У деяких пацієнтів можуть утворюватись антитіла до соматропіну. Клінічне значення цих антитіл досі невідоме; хоча повідомлялося про низьку зв’язуючу здатність таких антитіл, це не призводило до послаблення росту, за винятком пацієнтів із делецією відповідних генів. У вкрай поодиноких випадках, коли невисокий зріст спричинений делецією відповідного генного комплексу, лікування гормоном росту може призводити до утворення антитіл, що послаблюють процес росту. Усіх пацієнтів із підтвердженим дефіцитом гормону росту, які не відповідають на лікування препаратом Сайзен®, слід перевірити щодо наявності у них антитіл до людського гормону росту та визначити стан щитоподібної залози.
Застосування препаратів, що містять білки людини, може призводити до розвитку реакцій гіпер чутливості (наприклад, до почервоніння або свербежу в місці ін'єкції).
Було одержано декілька повідомлень про розвиток лейкемії у дітей із дефіцитом гормону росту, причому деякі з них проходили курс терапії гормоном росту. У дітей із дефіцитом гормону росту частота розвитку цієї патології трохи вища, хоча причинний зв’язок між розвитком лейкемії та застосуванням гормону росту не був встановлений.
Під час проведення гормонозамісної терапії із застосуванням гормону росту у дорослих слід очікувати явищ затримки рідини. Клінічними проявами затримки рідини можуть бути периферичні набряки, набряк суглобів, артралгія, міалгія та парестезія. Однак ці симптоми та ознаки зазвичай мають тимчасовий і дозозалежний характер.
Побічні реакції, про які повідомлялось у зв’язку із застосуванням препарату, класифіковані нижче відповідно до їхньої частоти наступним чином:
Дуже поширені ³ /10
Поширені > 1/100 - < 1/10
Непоширені > 1/1000 - < 1/100
Рідко поширені > 1/10000 - < 1/1000
Вкрай рідко поширені ≤ 1/10 000
Реакції в місці введення
Поширені: реакції в місці ін'єкції, такі як біль, парестезія, почервоніння або набряк. Також спостерігалась місцева ліпоатрофія, розвиток якої можна попередити, змінюючи місце введення препарату.
Розлади центральної нервової системи
Поширені (у дорослих) / непоширені (у дітей): парестезія, гіпестезія (лише у дорослих).
Непоширені: ідіопатична внутрішньо черепна гіпертензія (доброякісна внутрішньо черепна гіпертензія).
Ендокринні розлади
Дуже рідко поширені: гіпотиреоз.
Розлади з боку кістково-м'язової системи, опорно-рухового апарату, сполучних тканин і кісток
Дуже поширені (у дорослих 23,3 %) / непоширені (у дітей): артралгія.
Поширені (у дорослих) / непоширені (у дітей): міалгія, зап'ястний синдром (лише у дорослих), біль у кістках (лише у дорослих), скутість суглобів.
Дуже рідко поширені: зсув епіфіза стегнової кістки (епіфізеоліз голівки стегнової кістки).
Розлади кровоносної та лімфатичної систем
Дуже поширені (у дорослих до 15 %) / непоширені (у дітей): набряк.
Розлади метаболізму
Резистентність до інсуліну, яка може призводити до гіперінсулінізму та у поодиноких випадках - до гіперглікемії.
Побічні реакції з’являються переважно на початку лікування і зникають або спонтанно, або після зниження дози препарату.
Зазвичай для дорослих пацієнтів із дефіцитом гормону росту, у яких цей діагноз був встановлений у дитинстві, повідомляється про меншу частоту розвитку побічних ефектів порівняно з тими, у кого дефіцит гормону росту розвинувся у дорослому віці.
При нерегулярному внутрішньом'язовому введенні препарату Сайзен® спостерігалися випадки розвитку гіпоглікемії.
Побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні препаратів даної терапевтичної групи
У поодиноких випадках можуть спостерігатись судоми, загострення псоріазу і розлади балансу рідини в організмі.
Є повідомлення про випадки гінекомастії і передчасного ізольованого телархе, які спостерігалися при застосуванні інших препаратів, що містять гормон росту.
Повідомлялося про окремі випадки зупинки дихання уві сні і раптової смерті у пацієнтів із синдромом Прадера-Віллі, які проходили курс лікування гормоном росту. Препарат Сайзен® не показаний для лікування пацієнтів із синдромом Прадера-Віллі.
Передозування.
Існує повідомлення про випадок хронічного передозування у одного пацієнта з дефіцитом гормону росту, який проходив курс лікування рекомбінантним препаратом: у хворого розвинулася акромегалія.
Тривале передозування може призводити до появи ознак і симптомів гігантизму та/або акромегалії, характерних для надлишкових концентрацій гормону росту.
Гостре передозування може спричинити розвиток гіпоглікемії з наступною гіперглікемією, що потребує відповідного специфічного лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність: контрольованих клінічних досліджень застосування препарату Сайзен® у вагітних жінок не проводилось. Даний препарат не слід застосовувати у період вагітності, оскільки на даний час невідомо, яким чином зростання концентрацій гормону росту може впливати на певні етапи ембріогенезу або росту плоду.
Тому впродовж усього курсу лікування препаратом Сайзен® слід виключити можливість настання вагітності і проінформувати пацієнток про можливі негормональні способи контрацепції. У разі настання вагітності лікування слід припинити.
Якщо застосування препарату Сайзен® продовжується дівчатками після настання першої менструації, необхідно враховувати можливість застосування негормональних способів контрацепції.
Годування груддю: дотепер невідомо, чи виділяється гормон росту людини у грудне молоко, проте, виходячи з міркувань безпеки, перед початком застосування препарату Сайзен® слід відмовитися від грудного годування.
Особливості застосування.
Відносні протипоказання
Препарат Сайзен® не слід призначати хворим на синдром Дауна, синдром Блума та анемію Фанконі.
Особливі застереження та заходи безпеки
Під час лікування препаратом Сайзен® слід періодично визначати «кістковий» вік, особливо у пацієнтів у пубертатному віці та у хворих, що проходять курс замісної терапії препаратами тиреоїдних гормонів, оскільки у цих хворих дозрівання епіфізів може відбуватися швидше.
У пацієнтів із дефіцитом гормону росту, який спричинений внутрішньо черепними пухлинами, слід проводити часті медичні обстеження для виявлення можливого прогресу вання або рецидиву основного захворювання.
Оскільки у поодиноких випадках дефіцит гормону росту може бути ранньою ознакою наявності пухлин мозку, перед початком лікування слід виключити таку можливість. Перед початком лікування препаратом Сайзен® слід упевнитись, що будь-які вже існуючі пухлини перебувають в неактивній формі, а їхнє лікування припинено. У випадку дефіциту соматропіну, що виник унаслідок проведеної протипухлинної терапії, рекомендується ретельно спостерігати за можливою появою ознак рецидивів злоякісних новоутворень, навіть незважаючи на те, що, за сучасними даними, вірогідність розвитку рецидиву під час лікування соматропіном не підвищується. При появі ознак рецидивів злоякісних новоутворень лікування препаратом Сайзен® слід припинити.
Під час проведення замісної терапії у дорослих слід очікувати розвитку явищ затримки рідини.
Гіпотиреоз
Упродовж лікування соматропіном було встановлено підвищення рівня перетворення Т 4 у Т 3, що може призвести до зменшення сироваткового рівня Т 4 та збільшення сироваткового рівня Т 3. Може розвинутися гіпотиреоз, який при відсутності лікування може негативно впливати на ефективність препарату Сайзен®. Під час лікування препаратом Сайзен® необхідно регулярно перевіряти функцію щитоподібної залози. У випадку гіпотиреозу, що розвинувся на фоні лікування гормоном росту, для одержання адекватного терапевтичного ефекту слід проводити замісну терапію із застосуванням препаратів тиреоїдних гормонів.
Доброякісна внутрішньо черепна гіпертензія
У разі сильного або періодичного головного болю, розладів зору, нудоти та/або блювання рекомендується проведення офтальмоскопії для виявлення можливого набряку зорового нерва. При його підтвердженні та з урахуванням можливого розвитку доброякісної внутрішньо черепної гіпертензії (або псевдо пухлини мозку) лікування препаратом Сайзен® слід припинити. На сьогодні не одержано достатньо доказів, які б клінічно обґрунтовували застосування препарату у пацієнтів із вилікованою внутрішньо черепною гіпертензією. У разі відновлення терапії із застосуванням гормону росту необхідне проведення ретельного моніторингу симптомів внутрішньо черепної гіпертензії.
Резистентність до інсуліну
Введення гормону росту призводить до тимчасової фази гіпоглікемії, яка триває приблизно 2 години, після чого рівень глюкози в крові збільшується протягом 2-4 годин, незважаючи на високі концентрації інсуліну. Соматропін може індукувати резистентність до інсуліну, що в свою чергу, може призводити до гіперінсулінізму, і у поодиноких випадках – до гіперглікемії. Для виявлення резистентності до інсуліну рекомендується регулярно перевіряти рівень цукру в крові. До факторів, що підвищують ризик розвитку діабету під час лікування соматропіном, відносяться: ожиріння, спадкова схильність, застосування стероїдних гормонів або існуюча знижена переносимість глюкози. Хворі, в яких встановлений один із цих факторів, під час лікування препаратом Сайзен® мають перебувати під ретельним медичним наглядом. Препарат Сайзен® слід з обережністю призначати пацієнтам із цукровим діабетом або з випадками цукрового діабету у родині. Пацієнти з цукровим діабетом можуть потребувати проведення відповідної корекції їхньої протидіабетичної терапії.
Зсув епіфіза стегнової кістки
Пацієнти з ендокринними розладами, у тому числі з дефіцитом гормону росту або гіпотиреозом, а також у періоди інтенсивного росту піддаються підвищеному ризику зсуву епіфіза стегнової кістки. У дітей, які лікуються гормоном росту, епіфізеоліз даного типу може бути спричиненим основним захворюванням ендокринної системи або підвищеною швидкістю росту, обумовленою лікуванням. Лікарі і батьки мають стежити за тим, щоб у разі появи кульгавості або скарг на болі у стегнових або колінних суглобах під час лікування гормоном росту, дитина пройшла відповідне клінічне обстеження.
Пацієнтів із затримкою росту, спричиненою хронічною нирковою недостатністю, слід регулярно обстежувати з метою виявлення можливого прогресу вання ниркової остеодистрофії. У дітей із важкою формою нефрогенної остеодистрофії спостерігались випадки зсуву або аваскулярного некрозу голівки стегнової кістки, хоча ще не з’ясовано, чи існує причинний зв'язок між цими розладами та терапією із застосуванням гормону росту. Тому в подібних випадках перед початком лікування необхідно провести рентгенологічне обстеження стегна.
Дітям із хронічною нирковою недостатністю препарат призначають при зниженні ниркової функції більше ніж на 50 % від норми. Для підтвердження порушень росту перед призначенням терапії слід контролю вати ріст дитини протягом року. Під час терапії із застосуванням гормону росту лікування хронічної ниркової недостатності проводять за звичайною схемою. У випадку трансплантації нирки лікування необхідно припинити.
Перед початком лікування дітей, які народилися зі зростом, що не відповідає їхньому гестаційному віку, слід виключити інші медичні або терапевтичні причини, які могли б пояснити існуючу затримку у рості.
У дітей, які народилися зі зростом, недостатнім для свого гестаційного віку, рекомендується вимірювати рівні інсуліну та цукру в крові перед початком лікування і у подальшому один раз на рік. У пацієнтів із високим ризиком розвитку діабету (наприклад, спадкова схильність до діабету, ожиріння, високий індекс маси тіла, тяжка форма резистентності до інсуліну, акантокератодермія) слід дослідити пероральну переносимість глюкози. Гормон росту не слід призначати при явному цукровому діабеті.
У дітей, які народилися зі зростом, що не відповідає їхньому гестаційному віку, перед початком лікування, а потім двічі на рік рекомендується контролю вати рівень ІGF-1. Якщо при повторному вимірюванні рівень ІGF-1 перевищує +2 SDS порівняно зі значеннями, що відповідають віку та стадії статевого дозрівання, слід відкоригувати дозу препарату з урахуванням співвідношення ІGF-1 / ІGFBP-3 (білок, що зв'язує ІGF-3).
Досвід лікування пацієнтів з НГВ, початок якого наближається до початку їхнього статевого дозрівання, обмежений. Отже, розпочинати лікування у цей час не рекомендується.
Досвід лікування пацієнтів із НГВ та синдромом Сильвера-Расселя також обмежений.
Результати лікування соматропіном дітей із НГВ може бути деякою мірою втрачено, якщо лікування припинити до досягнення ними кінцевого росту.
Під час лікування необхідно регулярно обстежувати хворих із синдромом Тернера для виявлення можливих ознак хвороби Шейерманна – Мау, особливо у разі появи болю в кістках.
За наявності часткової або загальної аденогіпофізарної недостатності може бути необхідним проведення замісної терапії додатковими гормонами (наприклад, глюкокортикоїдами). В цьому випадку для запобігання інгібування росту слід провести точне коригування дози додаткового гормону.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або під час роботи з іншими механізмами.
Препарат Сайзен® не впливає на здатність пацієнта керувати транспортними засобами і працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасна терапія препаратами кортикостероїдів може інгібувати терапевтичний ефект препарату Сайзен® (див. розділ «Особливості застосування»). Крім того, на ефективність соматропіну можуть впливати наступні речовини: гонадотропіни, естрогени, андрогени і анаболічні засоби.
Наявні літературні дані досліджень in vitro свідчать, що соматропін може підвищувати кліренс речовин, які метаболізують за участю системи цитохрому Р 450 3А 4, наприклад, статевих гормонів, кортикостероїдів, антиконвульсантів та циклоспорину. У випадках, коли соматропін застосовується в комбінації з препаратами, які метаболізують за участю печінкових ферментів системи СYP Р 450 3А 4, слід контролю вати клінічну ефективність цих препаратів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Препарат Сайзен® містить гормон росту (соматропін, р-лГР), який є полі пептидом, що складається із 191 амін окислоти і який за своїм складом та хімічною структурою ідентичний ендогенному людському гіпофізарному гормону росту. Діюча речовина препарату одержана за методом генної рекомбінації клітинних ліній мишей (С 127), модифікованих за рахунок додавання гена, який кодує гормон росту людини.
Найважливішим фармакологічним ефектом парентерального введення соматропіну є стимулювання швидкості росту, опосередковане соматомединами або IGF. Проте соматропін неефективний при затримці росту, що спричинена дефіцитом соматомединів або їх рецепторів, а також при застосуванні у невисоких пацієнтів із гіпофізарною недостатністю після закриття епіфізів.
Соматропін також впливає на метаболізм білків (анаболічний ефект), вуглеводів (зміни у переносимості глюкози) та ліпідів (лі політичний ефект). Крім того, соматропін модулює активність печінкового цитохрому Р 450 3А 4.
Фармакокінетика. Після введення разової дози препарату здоровим добровольцям максимальна концентрація р-лГР у плазмі крові досягається через 3 години (tmax) після внутрішньом'язової ін'єкції і через 4-6 годин після підшкірної ін'єкції.
Значення AUC (площа під кривою), одержані для двох шляхів введення, є співставимими між собою, а значення tmax, одержані для обох шляхів введення, корелюють зі значеннями, встановленими для природного гормону росту.
Фармакокінетика препарату має лінійний характер при застосуванні доз до 8 МО (2,67 мг). При застосуванні більш високих доз (60 МО/20 мг) не можна виключати деякої не лінійності відповіді, яка, однак, не має клінічного значення.
Після внутрішньо венного введення препарату здоровим добровольцям об’єм розподілу у рівноважному стані складає приблизно 7 л, а загальний кліренс – приблизно 15 л/годину, тоді як нирковий кліренс є незначним. Період напів виведення препарату складає 20-35 хвилин.
Після підшкірного та внутрішньом’язового введення препарату кінцевий період напів виведення є більш тривалим і становить приблизно від 2 до 4 годин, що зумовлено обмеженням швидкості його абсорбції.
Максимальні сироваткові концентрації гормону росту досягаються приблизно через 4 години після введення, після чого його сироваткові рівні повертаються до базових упродовж 24 годин, що свідчить про відсутність акумуляції гормону росту при повторному введенні.
Абсолютна біодоступність препарату для обох шляхів введення складає 70 – 90 %.
Екзогенний гормон росту піддається такому ж метаболізму, як і ендогенний гормон: він ін активується проте азами і метаболізує в печінці і нирках тим же шляхом, за яким здійснюється метаболізм білків. У сечі соматропін виявлений не був.
У пацієнтів з хронічною печінковою та/або нирковою недостатністю кліренс соматропіну зменшений.
Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: біла ліофілізована речовина; розчинник - прозорий безбарвний розчин.
Несумісність.
Невідома
Термін придатності.
2 роки.
Для одноразового та негайного використання після першого відкривання та розведення.
Можна вводити лише прозорий розчин, який не містить сторонніх часток. Будь-які залишки невикористаного розчину повинні бути знищені.
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі 2-8 °С (у холодильнику) в оригінальній упаковці. Не заморожувати.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Упаковка.
Флакони з порошком для приготування розчину для ін’єкцій № 1 у комплекті з розчинником (1 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій) в ампулах № 1.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Мерк Сероно С. А., відділення у м. Обонн /
Merck Serono S.A., Succursale d’Aubonne.
Місцезнаходження. Зон Індустрієль де Л’Урьєтаз, СН-1170 Обонн, Швейцарія / Источник
Zone Industrielle de l’Ouriettaz, СН-1170 Aubonne, Switzerland.