ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЛУЗОН
(FLUZON)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: fluconazole;2-(2,4-дифтрофеніл)-1,3-біс (1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-2-пропанол;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або світлий блідо-жовтий розчин, вільний від твердих часток та волокон;
склад: 100 мл розчину містять флуконазолу 200 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.
Код АТС J02A С 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб класу триазольних сполук. Флуконазол має виражену протигрибкову дію, специфічно інгібує синтез грибкових стеролів. Має специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р 450. Активний відносно різних штамів Candida spp., Cryptococcus neoformans, збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis,Hystoplasma capsulatum; збудника дерматомикозів:Malassezia turfur; збудників трихофітозів Trichophytum spp.; мікро спорових: Microsporum spp.
Фармакокінетика. Максимальна концентрація флуконазолу в плазмі крові (після внутрішньо венного краплинного введення) досягається через 0,5 - 1,5 год. З білками плазми крові зв’язується 11 - 12% флуконазолу. В спинномозковій рідині концентрація флуконазолу досягає 80% рівня концентрації у плазмі крові. Період напів виведення становить близько 30 год. Виводиться з сечею приблизно 80% - у незміненому стані. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсукреатині ну. Циркулюючі метаболіти не виявлені.
Показання для застосування. Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз; та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції органів черевної порожнини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів. Препарат застосовують при криптококовому менінгіті та криптококовій інфекції іншої локалізації; ля профілактики грибкових інфекцій у пацієнтів, які отримують цитостатичну або променеву терапію.
Спосіб застосування та дози.Флузон застосовують внутрішньо венно інфузійно 1 раз на добу зі швидкістю небільше 10 мл/хв, залежно від тяжкості інфекції у наведених нижче дозах.
Для дорослих добова доза препарату при кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазійних інфекціях – доза у перший день лікування становить 400 мг, а потім 200 мг/доб. Залежно від вираженості клінічного ефекту дозу можна підвищити до 400 мг/доб. Препарат вводять 1 раз на добу протягом 7 - 10 днів. Максимальна добова доза – 400 мг.
При порушеннях функції нирок (кліренс креатині ну 11 - 50 мл/хв) початкова ударна до застановить 50 - 400 мг, добова доза для наступних введень знижується у 2 рази.
Прикриптококовому менінгіті та криптококових інфекціях іншої локалізації у 1-йдень призначають 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200 - 400 мг 1раз на добу. Тривалість лікування становить 6 - 8 тижнів. Перехід з внутрішньо венного введення на пероральне застосування флуконазолу у капсулах проводять без зміни добової дози.
Для профілактикикандидозу у хворих зі злоякісними пухлинами на фоні хіміо- або променевої терапії доза флуконазолу становить 50 - 400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. При наявності високого ступеня ризику генералізованої інфекції, наприклад, у хворих з очікуваною, вираженою або тривалою нейтропенією, доза, що рекомендується становить 400 мг 1 раз надобу. Флузон призначають за декілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії, після збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів більше 1000 в 1 м3лікування продовжують ще протягом 7 днів.
Для дітей дозатака: при генералізованому кандидозі, криптококовій інфекції – 6 - 12 мг/кг надобу залежно від тяжкості захворювання; при кандидозі слизових оболонок – 3мг/кг на добу. Для профілактики грибкових інфекцій у хворих з імуносупресією, уяких ризик розвитку інфекції обумовлений нейтропенією, що розвинулася внаслідокхіміо- або прпоменевої терапії, препарат призначають по 3 - 12 мг/кг на добу залежно від тяжкості інудокованої нейтропенії.
Новонародженим уперші 2 тижні препарат призначають у тій самій дозі, що й дітям старшого віку, але з інтервалом 72 год. Дітям 2 - 4 тижні ту саму дозу вводять з інтервалом 48год.
За необхідності приймання Флузону протягом тривалого часу бажано перейти на пероральне приймання препарату.
Протипоказання. Підвищена чутливість до флуконазолу або азольнихсполук, подібних до нього за хімічною структурою (азоли); одночасне використання терфенадину у хворих, які отримують терапію флуконазолом у дозі 400 мг/добу або вище, одночасне застосування з цизапридом.
Побічна дія. Можливі нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, висипання на шкірі, головний біль, анафілактичні реакції, гепатотоксичні ефекти (підвищення рівня АФ, АлАТ, АсАТ, підвищення рівня білірубіну, можливий летальний кінець), запаморочення, судоми, алопеція, токсичний епідермальнийнекроліз, синдром Стивенса-Джонсона, лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцит оз, тромбоцит опенія, гепатит, гепато-целюлярний некроз, жовтуха, печінкова недостатність, зміна смаку, гіперхолестеринемія, гіпертри гліцеридемія, гіпокаліємія.
Передозування. Проявляється галюцинаціями і параноїдальноюповедінкою. Лікування – симптоматичне (в тому числі підтримуюча терапія та промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному з сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 годзнижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50%.
Особливості застосування. Хворі, у яких під час лікування флуконазоломпорушуються показники функції печінки, повинні перебувати під наглядом лікаря. При прояві клінічних ознак ураження печінки флуконазол слід відмінити.
При прояві ухворого на СНІД, який отримує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, який, можливо, обумовлений застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити.
При появі висипань у хворих з інвазійними/системними грибковими інфекціями за їх станом слід обов’язково спостерігати, при розвитку бульозних уражень або поліморфної еритеми флуконазол відміняють.
Слід уникати застосування флуконазолу у вагітних, за виключенням випадків тяжких і потенційно загрожуючих життю грибкових інфекцій, коли передбачувана користь дляжінки перевищує потенційний ризик для плода. Флуконазол знаходять у грудному молоці у тій самій концентрації, що й у крові, тому його застосування в період лактації не рекомендується.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування варфарину іфлуконазолу збільшує протромбінований час; флуконазолу та пероральнихгіпоглікемізіуючих препаратів групи похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і тол бутаміду) – подовжує період їх напів виведення (слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії); флуконазолу і фенітоїну –клінічно значно підвищує концентрацію фенітоїну (необхідий моніторинг концентрації і підбір дози).
Багаторазове використання гідрохлоротіазиду підвищує концентрацію флуконазолу в плазмі крові, хоча зміна режиму дозування флуконазолу зазвичай не потрібна.
Флуконазол удозі 50 - 200 мг не впливає суттєво на ефективність комбінованих протизаплідних засобів для перорального приймання.
Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зниженняAUC на 25% і тривалості періоду напів виведення флуконазолу на 20%. У хворих, які використовують зазначену комбінацію препаратів, необхідно враховувати доцільність підвищення дози флуконазолу.
Під час застосування флуконазолу рекомендується контролю вати концентрацію циклоспоринув крові.
При лікуванніфлуконазолом хворих, які отримують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну слід контролю вати симптоми передозування теофіліну; при їх прояві терапію слід змінити відповідним чином.
Враховуючи появу вираженої аритмії, обумовлену подовженням інтервалуQ-T, у хворих, які отримували азольні протигрибкові засоби у поєднанні зтерфенадином, одночасне застосування флуконазолу в дозі 400 мг/добу і вище зтерфенадіном заборонено. Лікування флуконазолом у дозі нижче 400 мг/добу разомз терфенадином слід проводити під суворим наглядом лікаря.
При одночасному вживанні флуконазолу і цизаприду можливі побічні реакції з боку сердцево-судинної системи, враховуючи пароксизми шлункової тахікардії.
За станом хворих, яким призначають комбінацію флуконазолу і зидавудину, слід спостерігати з метою раннього виявлення побічних ефектів зидовудину, AUCякого в цьому випадку значно збільшується.
Застосуванняфлуконазолу у хворих, які одночасно отримують цизаприд, астемізол, рифабутин, такролімус або інші лікарські засоби, що метаболюються системою Р 450, може супроводжуватися підвищенням концентрації цих препаратів у сироватці крові.
Одночасне вживання циметидину або антацидів не має клінічно важливого впливу на всмоктування флуконазолу.
Флузон длявнутрішньо венного введення сумісний з такими розчинами: 20% розчином глюкози, розчином Рінгера, розчином Хартмана, розчином калія хлориду у глюкозі, 4,2% розчином натрію гідро карбонату, амінофузином, 0,9% розчином натрію хлориду.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 8°С до 15°С, не допускати заморожування розчину. Источник
Термін придатності – 2 роки.