ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПРОПОФОЛ Фрезеніус        (PROPOFOL Fresenius)

Склад:

діюча речовина: propofol;

1 мл емульсії містить 10 мг пропофолу;

допоміжні речовини: олія бобів соєвих, фосфоліпіди яєчного жовтка, гліцерол, кислота олеїнова, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Емульсія для внутрішньо венного введення.

Фармакотерапевтична група.

Засоби для загальної анестезiї. Код АТС N01A X10.

Клінічні характеристики.

Показання.

Введення у загальну анестезію та її підтримання.

Забезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, які перебувають у палатах інтенсивної терапії і яким проводиться штучна вентиляція легенів.

Для седації із збереженням свідомості під час проведення хірургічних або діагностичних процедур.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до пропофолу або до будь-якого компонента препарату.

Пропофол Фрезеніус протипоказаний дітям   до 1 місяця.

Пропофол Фрезеніус протипоказаний для седації дітям до 18 років.

Спосіб застосування та дози.

Доза препарату Пропофол Фрезеніус підібирається індивідуально досвідченим спеціалістом-анестезіологом залежно від маси тіла пацієнта, чутливості до пропофолу та інших супутніх препаратів.

Як правило, пропофол вимагає додаткового застосування знеболювальних засобів. Добре поєднується зі спинномозковою та епідуральною анестезією; з лікарськими засобами, що використовуються для премедикації, з міо релаксантами, інгаляційними засобами та аналгетиками; фармакологічної несумісності між цими засобами не виявлено.

ДОРОСЛІ

Вступна анестезія

Пропофол Фрезеніус можна застосовувати для вступної анестезії шляхом повільного болюсного введення або інфузії.

Незалежно від того, проводилась премедикація чи ні, пропофол рекомендується титрувати (болюсне введення або інфузія приблизно 40 мг кожні 10 сек для середнього дорослого пацієнта у задовільному стані) залежно від реакції хворого до появи клінічних ознак анестезії. Для більшості дорослих пацієнтів віком до 55 років доза препарату Пропофол Фрезеніус становить
1,5-2,5 мг/кг. Сумарну необхідну дозу можна зменшити, використовуючи менші швидкості введення (20-50 мг/хв). Для пацієнтів старше 55 років, як правило, потрібна менша доза. Пацієнтам ІІІ та IV класів за шкалою ASA введення слід здійснювати з меншою швидкістю (приблизно 20 мг кожні 10 сек).

Підтримання загальної анестезії.

Анестезію можна підтримувати шляхом постійної інфузії пропофолу або за допомогою повторних болюсних ін’єкцій, необхідних для підтримання потрібної глибини анестезії.

Постійна інфузія. Швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей хворих. Як правило, швидкість у межах 4-12 мг/кг/год забезпечує підтримку достатньої анестезії.

Повторне болюсне введення. Якщо використовується техніка повторного болюсного введення, залежно від клінічної необхідності вводиться доза від 25 до 50 мг.

Забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії.

При застосуванні Пропофолу Фрезеніус з метою забезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, яким проводять штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) і які одержують інтенсивну терапію, препарат рекомендується вводити шляхом постійної інфузії. Швидкість інфузії слід коригувати згідно з необхідною глибиною седативного ефекту, але швидкість у межах 0,3-4 мг/кг/год повинна забезпечити задовільний седативний ефект.

Седація із збереженням свідомості під час проведення хірургічних або діагностичних процедур.

Для забезпечення седативного ефекту під час проведення хірургічних або діагностичних процедур доза підбирається індивідуально та титрується до отримання клінічної відповіді. Для ініціювання седації у більшості пацієнтів необхідна доза становить 0,5-1 мг/кг, що вводяться протягом 1-5 хв. Підтримання седації досягається шляхом титрування пропофолу до бажаного ступеня седації – для більшості пацієнтів ця доза становить 1,5-4,5 мг/кг/год. Для посилення глибини седації додатково до ін фузійного введення може знадобитися болюсне введення дози 10-20 мг. У пацієнтів ІІІ і IV класів за шкалою ASA дозу слід зменшити.

Хворі літнього віку.

У хворих літнього віку дозу препарату Пропофол Фрезеніус, необхідну для ввідної анестезії, слід зменшити. При зменшенні дози слід брати до уваги фізичний стан і вік пацієнта. Зменшена доза повинна вводитися повільніше, її слід титрувати відповідно до реакції пацієнта. При застосуванні препарату Пропофол Фрезеніус для підтримуючої анестезії або седації швидкість інфузії або «бажану концентрацію» слід зменшити. У пацієнтів ІІІ-IV класів за шкалою ASA доза та швидкість введення повинні бути ще меншими. Швидке болюсне введення (разове або повторне) пацієнтам літнього віку не проводиться через ризик пригнічення серцевої та дихальної систем.

ДІТИ.

Вступна анестезія.

Пропофол Фрезеніус не рекомендується для застосування у дітей віком до 1 місяця.

При застосуванні Пропофолу Фрезеніус з метою забезпечення індукції в анестезію у дітей його слід повільно вводити до виникнення клінічних ознак анестезії. Дозу слід коригувати згідно з віком та/або масою тіла. Для більшості дітей віком від 8 років для ввідної анестезії потрібно приблизно 2,5 мг/кг пропофолу. Для дітей молодше 8 років дози можуть бути вищими. Нижча доза рекомендується для дітей ІІІ-IV класу за шкалою ASA.

Підтримання загальної анестезії.

У дітей віком старше 1 місяця анестезію можна підтримувати за допомогою постійної інфузії пропофолу або шляхом повторних болюсних ін’єкцій для підтримання потрібної глибини анестезії. Швидкість введення значно варіює серед пацієнтів, але, як правило, швидкість введення від 9 до 15 мг/кг/год дозволяє досягти достатньої анестезії.

Спосіб введення.

Пропофол Фрезеніус можна вводити у нерозведеному вигляді з використанням пластмасових шприців або скляних флаконів для інфузії. Коли Пропофол Фрезеніус застосовують у нерозведеному вигляді для підтримуючої анестезії, рекомендується завжди користуватися перфузорами або інфузоматами для здійснення контролю швидкості введення. Пропофол Фрезеніус можна також застосовувати розведеним у 5 % розчині глюкози у мішках з ПВХ або у скляних флаконах. Розчин, що не повинен перевищувати співвідношення 1:5 (2 мг пропофолу/мл), слід готувати відповідно до правил асептики безпосередньо перед застосуванням. Суміш зберігає стабільність протягом 6 годин.

Розведення можна здійснювати з використанням різних систем для інфузії, але набір для вливання, що використовується окремо, може спричинити випадкове, безконтрольне введення великих об’ємів розчину пропофолу. До складу набору для інфузії завжди повинні входити бюретки, лічильники крапель або дозуючий насос. Слід брати до уваги ризик неконтрольованого вливання при розрахунку максимальної кількості розчину в бюретці.

Пропофол Фрезеніус може бути введений через трійник з клапаном з додаванням його до 5 % розчину глюкози для внутрішньо венного введення, 0,9 % розчину натрію хлориду для внутрішньо венного введення або 4 % розчину глюкози з 0,18 % розчином натрію хлориду для внутрішньо венного введення.

Пропофол Фрезеніус можна попередньо змішувати з альфентанілом 500 мкг/мл зі співвідношенням 20:1-50:1 та вводити внутрішньо венно. Суміш слід готувати в асептичних умовах і використати протягом 6 годин після приготування. Щоб зменшити біль при введенні, Пропофол Фрезеніус можна змішувати в пластмасовому шприці з 1 % розчином лідокаїну зі співвідношенням 20:1 або 20:0,5 безпосередньо перед застосуванням.

Розведення препарату Пропофол Фрезеніус і одночасне застосування його разом з іншими лікарськими засобами або розчинами для введення

Метод застосування	Добавка або розчинник	Препарат	Застереження
Попереднє змішування	5 % розчин глюкози для внутрішньо венного вливання	Змішати разом одну частину Пропофолу Фрезеніус і до 4 частин 5 % розчину глюкози для внутрішньо венного вливання в мішках з ПВХ   або в скляних флаконах. При розведенні у мішках із ПВХ рекомендується заповнити мішок повністю, після чого видалити певну кількість розчину для вливання і замінити його еквівалентним об’ємом Пропофолу Фрезеніус	Готувати, дотримуючись умов асептики, безпосередньо перед застосуванням. Суміш є стабільною протягом 6 годин
	Лідокаїну гідро хлорид для ін'єкцій           (0,5 % або 1 %       без консервантів)	Змішати разом 20 частин Пропофолу Фрезеніус і до 1 частини 0,5 % або 1 % ін'єкційного розчину лідокаїну гідро хлориду	Готувати суміш, дотримуючись умов асептики, безпосередньо перед застосуванням. Застосовувати тільки для індукції
	Альфентаніл для ін'єкцій (500 мкг/мл)	Змішати Пропофол Фрезеніус з альфентанілом для ін'єкцій у співвідношенні 20:1-50:1	Готувати суміш, дотримуючись умов асептики, застосувати протягом    6 годин   після приготування
Одночасне введення за допомогою трійника з клапаном	5 % розчин глюкози для внутрішньо венного вливання	Одночасне введення здійснювати за допомогою трійника з клапаном	Трійник з клапаном розташувати поруч з місцем для введення
	0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньо венного вливання;	Одночасне введення здійснювати за допомогою трійника з клапаном	Дивись вище
	4 % розчин глюкози з  0,18 % розчином натрію хлориду для внутрішньо венного вливання	Одночасне введення здійснювати за допомогою трійника з клапаном	Дивись вище

При застосуванні лідокаїну слід зробити шкірну пробу на його переносимість.

Побічні реакції.

Увідна анестезія з Пропофолом Фрезеніус зазвичай проходить м’яко з мінімальними ознаками збудження. Найчастіше повідомлялось про артеріальну гіпотензію. Беручи до уваги природу анестезії та стан пацієнтів, які отримують інтенсивну терапію, явища, про які повідомлялось, можуть бути пов’язані з процедурами, що проводились, або зі станом пацієнтів.

Побічні реакції, що спостерігались, можна класифікувати таким чином:   дуже   часто  (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), рідко (> 1/1000, < 1/100), дуже рідко (> 1/10 000, < 1/1000), надзвичайно рідко (< 1/10 000).

Загальні розлади та стан ділянки введення: дуже часто – біль у місці введення (може бути зменшений при введенні у великі вени передпліччя та ліктьової ямки. Місцевий біль при введенні Пропофолу Фрезеніус 1 % може також бути зменшений шляхом додавання розчину лідокаїну); часто – абстинент ний синдром у дітей (через раптове припинення введення препарату Пропофол Фрезеніус під час проведення інтенсивної терапії).

З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпотензія (зрідка артеріальна гіпотензія може вимагати введення рідин внутрішньо венно та зменшення дози Пропофолу Фрезеніус), брадикардія (виражена брадикардія виникала рідко, були поодинокі повідомлення про асистолію через раптове припинення введення препарату Пропофол Фрезеніус під час проведення інтенсивної терапії), припливи у дітей (через раптове припинення введення препарату Пропофол Фрезеніус під час проведення інтенсивної терапії); рідко – тромбоз і флебіт; надзвичайно рідко – набряк легенів.

З боку органів дихання: часто – тимчасове апное під час введення.

З боку травного тракту: часто – нудота та блювання протягом фази пробудження; надзвичайно рідко – панкреатит.

З боку нервової системи: часто – головний біль протягом фази пробудження; дуже рідко – епілептоформні напади, включаючи судоми та опістотонус під час введення, підтримки і пробудження; надзвичайно рідко – після операційна втрата свідомості.

З боку опорно-рухового апарату: надзвичайно рідко – рабдоміоліз (були поодинокі повідомлення про рабдоміоліз, коли Пропофол Фрезеніус застосовували у дозах, більших за 4 мг/кг/год у пацієнтів відділень інтенсивної терапії).

З боку сечовидільної системи: надзвичайно рідко – зміна кольору сечі після тривалого застосування.

З боку імунної системи: надзвичайно рідко – анафілаксія, що може включати ангіо невротичний набряк, еритему, бронхоспазм і артеріальну гіпотензію.

Інші: надзвичайно рідко – гарячка, сексуальне розгальмування.

Застосування педіатричних доз препарату у новонароджених може призвести до пригнічення серцевої та дихальної систем.

Передозування.

Симптоми: при випадковому передозуванні можливі пригнічення серцевої діяльності та дихання.

Лікування. У разі пригнічення дихання слід провести штучну вентиляцію легенів за допомогою кисню. При пригніченні серцево-судинної діяльності голову хворого слід опустити донизу, у тяжких випадках може знадобитися застосування плазмозамінників і пресорних засобів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності Пропофол Фрезеніус не застосовують.

Пропофол Фрезеніус застосовують під час переривання вагітності в І триместрі. Препарат не слід застосовувати в акушерстві як анестезуючий засіб, оскільки він проникає крізь плацентарний бар’єр і його застосування може бути пов’язане з неонатальною депресією.

При введенні Пропофолу Фрезеніус жінкам, які годують груддю, безпека для новонароджених не була встановлена.

Діти.

Пропофол не рекомендується застосовувати для загальної анестезії у дітей віком до 1 місяця.

Особливу увагу слід приділяти при застосуванні препарату дітям віком до 3 років, хоча   не виявлено значної відмінності щодо безпеки застосування у   порівнянні з дітьми старше 3 років.

Для проведення седації у дітей віком до 18 років препарат не застосовують.

Особливості застосування.

Пропофол Фрезеніус повинен вводитися тільки персоналом, який має спеціальну підготовку (або, у разі необхідності, лікарями, які пройшли підготовку з надання допомоги хворим при проведенні інтенсивної терапії). За хворими необхідно здійснювати постійний нагляд. Апаратура для підтримання вільної прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легенів, кисневого збагачення, а також інших реанімаційних заходів повинна постійно бути у робочому стані. Пропофол Фрезеніус не повинна вводити особа, яка виконує діагностичну або хірургічну процедуру.

При застосуванні препарату Пропофол Фрезеніус для забезпечення седативного ефекту під час проведення хірургічних або діагностичних процедур за пацієнтом слід ретельно наглядати для виявлення ранніх ознак артеріальної гіпотензії, обструкції дихальних шляхів і недостатнього кисневого забезпечення  (особливо у дітей).

Як і при застосуванні інших анестезуючих засобів, при застосуванні Пропофолу Фрезеніус для седації протягом хірургічних процедур у пацієнтів можуть виникати довільні рухи. Тому під час хірургічних процедур, що вимагають іммобілізації пацієнта, ці рухи можуть становити певний ризик для оперативного поля.

Для забезпечення гарантії повного відновлення пацієнта після анестезії необхідно певний час спостерігати за ним до виписки з лікарні. Дуже рідко застосування Пропофолу Фрезеніус може бути пов’язане з після операційною втратою свідомості, і може супроводжуватися підвищенням м’язового тонусу, що спостерігається або не спостерігається перед пробудженням пацієнта. Хоча відновлення може відбуватися самостійно, за несвідомим хворим слід наглядати. Як і при застосуванні інших ін’єкційних анестезуючих засобів, особливий контроль та обережність при введенні необхідний пацієнтам із серцевою, легеневою, нирковою або печінковою недостатністю, а також зневодненим та ослабленим пацієнтам.

Пропофол Фрезеніус не має достатньої ваголітичної дії. Коли існує ймовірність домінування вагусного тонусу або коли пропофол застосовують разом з іншими засобами, що можуть стати причиною брадикардії, доцільне внутрішньо венне введення антихолінергічного засобу перед увідною анестезією або ж у період її підтримання. Якщо пропофол вводять пацієнту з епілепсією, існує ризик виникнення судом. Належну увагу слід приділяти пацієнтам з порушеннями ліпідного обміну, а також при інших станах, що вимагають обережного застосування ліпідних емульсій. Рекомендується проводити моніторинг рівнів ліпідів у крові у тих випадках, коли Пропофол Фрезеніус призначають пацієнтам, які, як вважають, мають особливий ризик надмірного накопичення жирів. Якщо моніторинг свідчить про недостатнє виведення жирів з організму, застосування Пропофолу Фрезеніус слід скоригувати належним чином. При одночасному внутрішньо венному введенні хворому іншого засобу, що містить ліпіди, його дозу слід зменшити, враховуючи кількість ліпідів, уведених у складі пропофолу. 1 мл Пропофолу Фрезеніус містить приблизно 0,1 г жиру.

Пропофол Фрезеніус не рекомендований для вступної та підтримуючої анестезії у новонароджених. За даними повідомлень про неліцензійне застосування у новонароджених доз, рекомендованих дітям віком від 1 до 16 років, можливе пригнічення серцево-дихальної системи.

Забезпечення седативного ефекту під час хірургічних або діагностичних процедур.

Пропофол Фрезеніус не рекомендований дітям, оскільки його безпека та ефективність у цій групі пацієнтів не доведені.

Особливі застереження щодо відділення інтенсивної терапії

Дуже рідко повідомлялось про метаболічний ацидоз, рабдоміоліз, гіперкаліємію та/або серцеву недостатність, у деяких випадках з летальним кінцем, у пацієнтів у критичному стані, які перебували у відділенні інтенсивної терапії та отримували Пропофол Фрезеніус для седації. Це свідчить про дефіцит надходження кисню до тканин. Однак причинно-наслідковий зв’язок між цими явищами та застосуванням Пропофолу Фрезеніус не встановлено. Всі заспокійливі та терапевтичні препарати (включаючи пропофол), що застосовуються у відділеннях інтенсивної терапії, повинні титруватися для того, щоб підтримати оптимальне постачання кисню та гемодинамічні параметри.

Пропофол Фрезеніус не містить антимікробних консервантів і може бути сприятливим середовищем для росту мікро організмів. При наповненні Пропофолом Фрезеніус стерильного шприца або перфузора слід дотримуватися правил асептики; препарат необхідно набирати відразу ж після розкриття флакона або після зняття захисного ковпачка. Введення слід починати негайно. Асептичні умови повинні бути забезпечені як щодо Пропофолу Фрезеніус, так і до апаратури для інфузії протягом введення. Будь-які інфузійні розчини, що додаються в інфузійну лінію з Пропофолом Фрезеніус, слід вводити якнайближче до місця розташування канюлі. Пропофол Фрезеніус не можна вводити через мікробіологічний фільтр. Шприц з Пропофолом Фрезеніус застосовується для кожного окремого пацієнта лише одноразово. Відповідно до встановлених для інших ліпідних емульсій правил тривалість введення Пропофолу Фрезеніус не повинна перевищувати 12 годин. Після закінчення інфузії препарату або 12-годинного періоду вливання обладнання для введення Пропофолу Фрезеніус необхідно замінити.

При введенні міо релаксантів не слід використовувати ту саму систему для внутрішньо венного вливання, що і для Пропофолу Фрезеніус, без попереднього її промивання.

Забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії.

Пропофол Фрезеніус не рекомендований для седації у дітей, оскільки його ефективність та безпека у цій групи пацієнтів не доведені. Хоча причинно-наслідкового зв’язку встановлено не було, при неліцензійному застосуванні були повідомлення про серйозні небажані явища (включаючи летальні випадки), що явища найчастіше спостерігалися у дітей з інфекціями дихальних шляхів, після введення доз Пропофолу Фрезеніус, вищих за рекомендовані дози для дорослих.

Застереження щодо застосування.

Перед застосуванням флакон з Пропофолом Фрезеніус слід струснути. Будь-які залишки вмісту після застосування треба знищити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Внаслідок снодійного ефекту пропофол значно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Після введення препарату і упродовж періоду відновлення пацієнт не повинен водити авто або керувати механізмами   досить тривалий період часу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пропофол добре поєднується зі спинномозковою та епідуральною анестезією; з лікарськими засобами для премедикації; з міо релаксантами, з інгаляційними анестетиками і аналгетиками. Фармакологічної несумісності не спостерігалось. У випадках, коли загальна анестезія використовується як доповнення до місцевої анестезії, можуть бути необхідні менші дози Пропофолу Фрезеніус.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пропофол Фрезеніус – засіб для загальної анестезії, що має короткочасну дію і спричиняє швидкий медикаментозний сон протягом приблизно 30 сек. Зазвичай відновлення свідомості відбувається швидко. Механізм дії, як і у разі застосування інших засобів для анестезії, не має належного пояснення.

Як правило, при застосуванні пропофолу для вступної анестезії та для її підтримання спостерігається зниження середніх показників артеріального кров’яного тиску та незначні зміни частоти серцевих скорочень. Разом з тим гемодинамічні параметри звичайно залишаються відносно стійкими під час підтримання анестезії. Хоча після введення пропофолу може виникати пригнічення дихання, будь-які ефекти, подібні до тих, що виникають при застосуванні інших внутрішньо венних анестезуючих засобів, легко піддаються контролю у клінічних умовах.

Пропофол зменшує церебральний кровотік, внутрішньо черепний тиск та знижує церебральний метаболізм. Зменшення внутрішньо черепного тиску більш виражене у хворих з підвищеними базовими показниками внутрішньо черепного тиску.

Пробудження, як правило, відбувається швидко і з ясною свідомістю, частота випадків головного болю, після операційної нудоти та блювання низька.

Пропофол у терапевтичних концентраціях не пригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз.

Фармакокінетика. Зменшення концентрації пропофолу після введення болюсної дози або після припинення вливання можна описати за допомогою відкритої трифазної моделі. Перша фаза характеризується дуже швидким розподілом (період напів виведення становить 2-4 хв), друга –швидким виведенням з організму (період напів виведення – 30-60 хв). Далі спостерігається повільніша фаза, для якої характерний перерозподіл пропофолу із слабкоперфузованої тканини у кров.

Пропофол широко розподіляється і швидко виводиться з організму (загальний кліренс становить 1,5-2 л/хв). Препарат метаболізується головним чином у печінці, внаслідок чого утворюються неактивні сполуки пропофолу і відповідний до нього хінол, що виводяться з сечею.

Коли пропофол застосовують для підтримання анестезії, концентрація його в крові досягає стабільного рівня, що відповідає швидкості його введення. У межах рекомендованих швидкостей фармакокінетика препарату має лінійний характер.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: біла гомогенна емульсія.

Несумісність.

Перед введенням Пропофол Фрезеніус не можна змішувати з рідинами для ін’єкцій чи інфузій, крім 5 % розчину глюкози у скляних флаконах та розчину лідокаїну. Пропофол Фрезеніус не можна вводити через один катетер з кров’ю чи плазмою. Дослідженнями іn vitro було доведено, що глобулярний компонент емульсії при контакті з людською плазмою утворює агрегати.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Не заморожувати.

Упаковка.

Емульсія у скляних ампулах по 20 мл, по 5 штук в упаковці; та у скляних флаконах по 50 мл,          1 штука   в упаковці.

Категорія відпуску.  За рецептом.

Виробник.

Фрезеніус Кабі Австрія ГмбХ.

Місцезнаходження. Источник

Хафнерштрассе 36, А-8055 Грац, Австрія.