ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВІДЕКС
(VIDEX®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: didanosine; 2’, 3’-дидеоксіінозин;
основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки зі скошеними краями, від білого або майже білого до світло-жовтого кольору, з маркуванням „100” на одному боці таблетки та „VIDEX” на іншому. Дозволяється незначна мармуровість поверхні таблетці.
склад: 1 таблетка містить 100 мг диданозину;
допоміжні речовини: кальцію карбонат, магнію гідроксид, аспартам, кросповідон, сорбітол, целюлоза мікрокристалічна, ароматизатор мандариново-апельсиновий, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки для жування або приготування суспензії для перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Код АТС J05AF02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Диданозин in vitro пригнічує репродукцію ВІЛ у культивованих клітинах людини і клітинних лініях. Після надходження в клітину диданозин ферментно конвертується в дидеоксіаденозин-трифосфат /ддАТФ/, його активний метаболіт. У вірусній репродукції нуклеїнової кислоти введення 2’3’-дидеоксинуклеозиду запобігає подовженню ланцюга і тому гальмує вірусну репродукцію. Разом з тим ддАТФ гальмує зворотну транскриптазу ВІЛ, порушуючи синтез про вірусної ДНК.
Фармакокінетика.
Дорослі
Диданозин швидко руйнується у кислому середовищі, тому таблетки містять антациди, які нейтралізують кислотність шлункового соку.
Всмоктуваність. У присутності їжі біодоступність Відексу знижується майже на 50%, тому таблетки Відекс слід приймати не менше ніж за 30 хвилин до їди. Прийом препарату через 1 або 2 години після їди також знижував основні фармакокінетичні показники на 55%.
Тmax (максимальний термін) для досягнення Сmax (максимальна концентрація) диданозину у плазмі крові становить приблизно 2 години, при цьому рівень Сmax прямо пропорційно залежить від величини прийнятої дози.
Вміст диданозину в спинномозковій рідині становить у середньому 21 % від концентрації у плазмі на той же час.
Метаболізм диданозину у людини поки ще не достатньо вивчений. Базуючись на експериментальних даних, припускають, що у людини він відбувається шляхом метаболізму ендогенних пуринів.
Після перорального прийому період напів виведення становить у середньому 1,6 години. Виведення диданозину із сечею становить приблизно 20% від прийнятої перорально дози.
Нирковий кліренс становить 50% від загального кліренсу (800 мл/хв), що вказує на активну канальцеву секрецію та гломерулярну фільтрацію при виведенні диданозину нирками. При пероральному прийомі препарату протягом 4 тижнів кумуляції диданозину в організмі не спостерігалось.
При порушенні функції нирок
Після перорального прийому період напів виведення збільшується у середньому від 1,4 години (при нормальній функції) до 4,1 години (при тяжкому порушенні функції). В перитонеальній діалізній рідині диданозин не виявлявся, але при гемодіалізі через 3-4 години концентрація диданозину у плазмі крові становила від 0,6 до 7,4% від введеної дози. При порушенні функції нирок (кліренс креатині ну менше 60 мл/хв/1,73 м2) доза дидинозину повинна добиратись індивідуально.
При порушенні функції печінки
Метаболізм диданозину залежить від ступеня порушення функції печінки, тому може знадобитися зниження дози.
Діти
Абсолютна біологічна доступність диданозину в разі перорального застосування становить приблизно 36% після прийому першої дози і 47% - під час регулярного прийому.
Виведення диданозину нирками становить приблизно 17% від прийнятої перорально дози. Даних про кумуляцію диданозину при пероральному прийомі протягом 26 днів не отримано.
Показання для застосування.
Лікування ВІЛ-інфікованих хворих.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки слід ретельно розжувати або розчинити у не менше, ніж 30 мл води, до утворення однорідної суспензії, яку потрібно випити всю негайно. Для корекції смакової якості можна додати прозорий некислий яблучний сік. Дітям до 1 року перед прийомом доза розчиняється у 15 мл води.
Препарат слід приймати за 30 хвилин до їди один раз на день або два рази з інтервалом між прийомами 12 годин.
Дорослі
Таблетки Відекс приймають за схемою один або два рази на день. Добова доза залежить від маси тіла пацієнта.
| Маса тіла |
Режим прийому, доза у мм |
| 2 рази на день |
1 раз на день |
| ≥60 кг |
200 |
400 |
| ≤60 кг |
125 |
250 |
Діти
Рекомендована добова доза розраховується відносно площі поверхні тіла і становить 240 мг/м2 (180 мг/м2 у комбінації із зидовудином), таблетки Відекс приймають за схемою один або два рази на день.
|
Площа поверхні тіла (м2) |
Загальна добова доза (мг/день) |
| 240 мг/м2/день |
0,5 |
120 |
| 1,0 |
240 |
| 1,5 |
360 |
| 180 мг/м2/день |
05 |
90 |
| 1,0 |
180 |
| 1,5 |
270 |
Відносно дітей до 3 місяців клінічного досвіду щодо застосування препарату недостатньо.
Коригування дози
Дорослим при значному підвищенні активності амілази в крові слід відмінити препарат і ретельно обстежити пацієнта на панкреатит, навіть за відсутності явної клінічної симптоматики. Застосування препарату слід відновити тільки після виключення діагнозу „панкреатит” або після нормалізації клінічних і лабораторних показників. Лікування слід відновляти з невеликих доз препарату, а збільшення дози проводити поступово.
Дорослим з порушенням функції нирок рекомендується зниження дози та/або збільшення інтервалу між прийомами препарату залежно від кліренсу креатині ну.
| Кліренс креатині ну (мл/хв) |
Маса тіла |
| ≥60 кг (доза, мг) |
<60 кг (доза, мг) |
| 2 рази на день |
1 раз на день |
2 рази на день |
1 раз на день |
| ≥60 |
200 |
400 |
125 |
250 |
| 30-59 |
100 |
200 |
75 |
150 |
| 10-29 |
---* |
150 |
--- |
100 |
| <10 |
--- |
100 |
--- |
75 |
*Таким пацієнтам слід приймати препарат тільки один раз на день.
Якщо хворому призначений гемодіаліз, то добову дозу препарату слід прийняти після гемодіалізу. Потреби в додатковій дозі препарату немає.
Для дітей з порушенням функції нирок точних рекомендацій щодо коригування дози препарату немає, але можливо зниження дози та/або збільшення інтервалу між прийомами препарату.
У хворих похилого віку перед застосуванням препарату слід перевірити функцію нирок, оскільки у них існує більша ймовірність супутньої ниркової недостатності, після чого призначити індивідуальну дозу.
Хворі з порушенням функції печінки потребують зниження дози препарату, однак точних рекомендацій щодо зміни дози препарату у подібних випадках немає. Під час лікування препаратом необхідно контролю вати рівень ферментів печінки. При клінічно суттєвому перевищенні рівня ферментів печінки препарат відміняють. При швидкому підвищенні рівня амінотрансфер аз може виникнути потреба у повному припиненні лікування будь-якими нуклеозидними аналогами.
Пропуск дози. Якщо випадково пропущено час прийому препарату, то наступного разу треба приймати звичайну дозу. Не можна подвоювати дозу з метою компенсації пропущеної!
Побічна дія.
Під час лікування ВІЛ-інфікованих хворих дуже складно відрізнити побічні ефекти, спричинені застосуванням препарату Відекс, від побічної дії інших лікарських препаратів, які застосовуються одночасно з ним, і просто від небажаних симптомів, що зумовлені складністю інфекції.
Панкреатит. Можливо підвищення рівня амілази сироватки та рівнів ліпази. В деяких випадках панкреатит може призводити до летального кінця, що частіше трапляється при застосуванні більш високих доз порівняно з рекомендованими або коли препарат застосовується одночасно з іншими препаратами зі схожою токсичністю, наприклад зі ставудином.
Молочнокислий ацидоз/тяжка форма стеатозу з гепатомегалією, включаючи летальні випадки, відмічалися при застосуванні нуклеозидних аналогів при моно терапії або у комбінації з іншими антивірусними препаратами, включаючи диданозин. При застосуванні препарату Відекс у комбінації з іншими препаратами зі схожою токсичністю ризик порушення функції печінки значно зростає. Порушення функції печінки невизначеної етіології при моно терапії препаратом Відекс спостерігалося рідко.
Периферична нейропатія звичайно супроводжується двобічним симетричним відчуттям затерплості кінцівок: поколюванням і болем у ступнях і менше - у кистях. Частота зазначених реакцій залежала від дози та/або від стадії захворювання. На початкових стадіях захворювання зазначені явища спостерігаються рідко. При застосуванні препарату Відекс у комбінації з іншими препаратами зі схожою токсичністю ризик розвитку зазначених побічних ефектів значно зростає.
Ліподистрофія та порушення метаболізму мали місце при комбінованій антиретеровірусній терапії. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів відмічались ознаки перерозподілу жирових відкладень. Клінічна значущість і механізм виникнення цього явища до кінця не вивчений. У подібних випадках слід ретельно контролю вати зовнішні ознаки перерозподілу жиру, а також рівень ліпідів і глюкози у крові.
Інші побічні ефекти, які відмічались рідко або дуже рідко: алопеція, анафілактоїдні реакції, астенія, озноб, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм, запалення слинних залоз, шкірний висип, артралгія, міалгія, сухість слизової оболонки ока, депігментація сітківці, неврит зорового нерва, анемія, лейкопенія, тромбоцит опенія, гіпербілірубінемія, зростання рівня молочної кислоти у крові.
Діти. У поодиноких випадках у дітей при перевищенні рекомендованих доз спостерігались патологічні зміни в сітківки або зоровому нерві. Тому у дітей слід досліджувати сітківку кожні 6 місяців. Випадки розвитку панкреатиту також частіше спостерігалися при перевищенні рекомендованих доз.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до диданозину або інших інгредієнтів препарату.
Діти до 3 місяців.
Передозування.
При випадковому прийомі препарату у дозі що перевищує добову, слід промити шлунок водою та дати активоване вугілля.
Клінічними проявами передозування можуть бути панкреатит, периферична нейропатія, діарея, гіперурикемія, порушення функції печінки. Специфічний антидот, що застосовується у разі передозування диданозину, не відомий. При значному передозуванні відмічалися гіперурикемія і гепатодисфункція. У подібних випадках призначається гемодіаліз (за 3 – 4 години гемодіалізу кількість диданозину зменшується на 20 – 30 %), а також симптоматична терапія.
Особливості застосування.
Перед початком лікування препаратом Відекс слід спитати у пацієнта про наявні на цей час або в недавньому минулому захворювання нирок, печінки, підшлункової залози.
Під час лікування препаратом Відекс слід утримуватися від вживання алкоголю, тому що у комбінації з алкоголем зростає ймовірність розвитку панкреатиту.
Вагітність і лактація. Препарат Відекс у період вагітності слід призначати тільки за наявності абсолютних показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик. У дослідженнях на тваринах ембріотоксичні, фетотоксичні або тератогенні ефекти диданозину не виявлені.
ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватись від годування груддю дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції.
Застосування препарату Відекс не впливає на здатність керувати транспортними засобами, машинами і механізмами.
Фенілкетонурія. Одна таблетка препарату Відекс містить 36,5 мг фенілаланіну (у складі аспартаму), тому хворим на фенілкетонурію призначати препарат у формі таблеток слід з обережністю.
Підвищена чутливість до фруктози. Одна таблетка препарату Відекс містить 316,0 мг сорбітолу, тому особам з підвищеною чутливістю до фруктози слід призначати препарат у формі таблеток з обережністю.
Вплив на показники лабораторних досліджень. При застосуванні препарату Відекс іноді відмічались незначне збільшення рівня аланінової та аспарагінової трансамінази, сечової кислоти, білірубіну, а також нейтропенія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Ферментом, що бере участь у метаболізмі дидинозину, є ксантиноксидаза. Інгібітори ксантинокинази, такі як алопуринол, підсилюють фармакологічну активність диданозину при їх одночасному застосуванні, у зв’язку з чим можуть збільшуватись побічні явища, тому комбінація з алопуринолом не рекомендується.
Спеціальні дослідження щодо лікарської взаємодії проводилися відносно комбінацій із зидовудином, ставудином, ранітидином, лоперамідом, метоклопрамідом, фоскарнетом, триметопримом, сульфаметоксазолом, дапзоном і рифабутином. При цьому ознак взаємодії між препаратами не було виявлено. Спеціальні дослідження з ципрофлоксацином та індинавіром також не виявляли ніяких взаємодій, тому таблетки Відекс можна призначати одночасно із зазначеними препаратами.
Препарати, що підсилюють кислотність шлункового соку (кетоконазол та ітраконазол), слід приймати за 2 години до прийому диданозину.
При застосуванні диданозину за 2 години до ганцикловіру або одночасно з ним при систематичному прийомі термін знаходження диданозину у плазмі крові зростав у середньому до 111%.
При сумісному застосуванні диданозину з препаратами, що можуть спричинювати периферійну нейропатію або панкреатит, ризик появи зазначених токсичних ефектів може збільшуватись. За хворими, що отримують ці препарати, слід спостерігати ретельніше.
Таблетки Відекс містять магнію гідроксид як антацид, тому не слід їх приймати одночасно з тетрацикліновими антибіотиками. Також антациди, що входять до складу таблеток Відекс, зменшують концентрацію у плазмі крові хінолонових антибіотиків (ципрофлокса цину), тому хінолонові антибіотики слід приймати не раніше, ниж через 2 години після прийому таблеток Відекс.
Умови та термін зберігання.
ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.
Зберігати при температурі 15-30 °С.
Термін придатності - 2 роки.
Після приготування суспензії фізичні та хімічні властивості препарату зберігаються протягом години.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка.
По 60 таблеток у флаконі з високо компактного поліетилену, у картонній коробці.
Виробник. “Брістол-Майєрс Сквібб”, Франція. Источник
Адреса. Франція, 19250 м. Меймак, Ля Гуаль.