ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
КЛОПІКСОЛ-АКУФАЗ
(CLOPIXOL-ACUPHASE®)
Склад:
діюча речовина: zuclopenthixol;
1 мл розчину містить 50 мг зуклопентиксолу ацетат;
допоміжні речовини: три гліцериди середнього ланцюга, аргон RM1137.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій (олійний).
Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Код АТС N05A F05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Початкове лікування гострих психозів, маніакальних станів і хронічних психозів у фазі загострення.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу.
Циркуляторний колапс, депресія центральної нервової системи будь-якого походження (наприклад, алкогольна, барбітуратна чи опіоїдна інтоксикація), кома.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі
Дози препарату визначаються індивідуально, відповідно до стану пацієнта.
Клопіксол-Акуфаз призначається у вигляді внутрішньом’язової ін’єкції у верхній зовнішній квадрант сідниці. Місцева переносимість добра. Зазвичай дорослим рекомендуються дози в межах
50-150 мг (1-3 мл). Ін’єкцію об’ємом понад 2 мл слід розділити між двома місцями введення. При необхідності повторні ін’єкції проводяться з інтервалом 2-3 дні. Деяким пацієнтам додаткова ін’єкція може бути призначена через 24-48 годин після першої ін’єкції.
Зуклопентиксолу ацетат не призначений для тривалого застосування і тривалість терапії не повинна перевищувати 2 тижні. Максимальна сумарна доза за весь курс терапії – не більше
400 мг, а кількість ін’єкцій – не більше 4.
Підтримуючу терапію слід продовжувати пероральним Клопіксолом або Клопіксолом Депо, керуючись нижче наведеною схемою:
1) Перехід на лікування пероральним Клопіксолом
Через 2-3 дні після заключної ін’єкції препарату Клопіксол-Акуфаз (100 мг) пацієнту слід призначити перорально щоденну дозу 40 мг; по можливості в декілька прийомів. При необхідності дозу можна збільшити на 10-20 мг через кожні 2-3 дні до 75 мг на добу або більше.
2) Перехід на лікування Клопіксолом Депо
Одночасно із заключною ін’єкцією препарату Клопіксол-Акуфаз (100 мг) слід ввести 200-400 мг (1-2 мл) препарату Клопіксол Депо 200мг/мл. Повторні ін’єкції Клопіксола Депо проводяться внутрішньом‘язово кожен 2-й тиждень. Можливе застосування вищих доз або коротших інтервалів між ін’єкціями.
Клопіксол Депо і Клопіксол-Акуфаз можна змішувати в одному шприці та призначати як одну ін’єкцію (ко-ін’єкція). Наступні дози Клопіксолу Депо та інтервали між ін’єкціями слід встановлювати залежно від стану пацієнта.
Пацієнти літнього віку
Можливою є необхідність зниження звичайних доз. Максимальна доза однієї ін’єкції не повинна перевищувати 100 мг.
Дозування при зниженій функції нирок
Пацієнтам зі зниженою функцією нирок Клопіксол-Акуфаз можна призначати у звичайних дозах.
Дозування при зниженій функції печінки
Пацієнтам із порушенням функцій печінки необхідно призначати половину від звичайної дози, а також, при можливості, визначати рівень препарату у сироватці крові.
Клопіксол-Акуфаз можна змішувати з Клопіксолом Депо, який містить таку ж олію.
Побічні реакції.
Небажані ефекти у більшості випадків є дозозалежними. Їх частота і тяжкість більш виражені на початку терапії та зменшуються при подальшому лікуванні.
Можливий розвиток екстра пірамідних симптомів, особливо в перші кілька днів після ін’єкції та в початковій фазі терапії. У більшості випадків вони коригуються зниженням дозувань і/або протипаркінсонічними препаратами. Регулярне профілактичне застосування останніх не рекомендується. У випадках стійкої акатізії рекомендується застосування бензодіазепіну або пропранололу.
Частота побічних реакції, наведених нижче в таблиці, визначається як:
Дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10000 до <1/1000) або дуже рідкісні (<1/10000).
| Серцеві розлади |
Часті |
Тахікардія, посилене серцебиття. |
| Рідкісні |
Подовження інтервалу QT на ЕКГ. |
Розлади кровотворної
та лімфатичної системи |
Рідкісні |
Тромбоцит опенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцит оз. |
| Розлади нервової системи |
Дуже часті |
Сонливість, акатізія, гіперкінезія, гіпокінезія. |
| Часті |
Тремор, дистонія, гіпертензія, запаморочення, головний біль, парестезія, порушення уваги, амнезія, порушення ходи. |
| Нечасті або рідкісні |
Пізня дискінезія, гіперрефлексія, дискінезія, паркінсонізм, сінкопе, розлади мовлення, гіпотензія, судоми, мігрень. |
| Дуже рідкісні |
Злоякісний нейролептичний синдром. |
| Зорові порушення |
Часті |
Порушення акомодації, зору. |
| Нечасті |
Рухи очей, мідріаз. |
| Розлади слуху та лабіринту |
Часті |
Запаморочення. |
| Нечасті |
Гіпер чутливість, дзвін у вухах. |
| Розлади дихання, грудної клітки та середостіння |
Часті |
Закладений ніс, задишка. |
| Шлунково-кишкові порушення |
Дуже часті |
Сухість у роті. |
| Часті |
Гіперсекреція слини, запор, блювання, диспепсія, діарея. |
| Нечасті |
Абдомінальний біль, нудота, метеоризм. |
Розлади з боку нирок
та сечовивідних шляхів |
Часті |
Розлади сечовипускання, затримка сечі, поліурія. |
Порушення з боку шкіри
та підшкірної клітковини |
Часті |
Гіпергідроз, свербіж. |
| Нечасті |
Висип, реакції фото чутливості, порушення пігментації, себорея, дерматит, пурпура. |
| Скелетно-м‘язові порушення |
Часті |
Міалгія. |
| Нечасті |
М’язова ригідність, тризм, кривошия. |
| Ендокринні розлади |
Рідкісні |
Гіперпролактинемія. |
| Розлади метаболізму |
Часті |
Посилений апетит, збільшення ваги. |
| Нечасті |
Знижений апетит, зниження ваги. |
| Рідкісні |
Гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози, гіперліпідемія. |
| Судинні розлади |
Нечасті |
Артеріальна гіпотензія, почервоніння обличчя. |
| Загальні розлади та порушення в місці введення |
Часті |
Астенія, втома, загальне нездужання, біль. |
| Нечасті |
Спрага, реакція в місці ін’єкції, гіпотермія, пірексія. |
| Розлади імунної системи |
Рідкісні |
Гіпер чутливість, анафілактична реакція. |
| Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів |
Нечасті |
Порушення функціональних тестів. |
| Дуже рідкісні |
Холестатичний гепатит, жовтяниця. |
| Порушення репродуктивної системи та молочних залоз |
Нечасті |
Відсутність еякуляції, еректильна дисфункція, оргастичні розлади у жінок, сухість вульвовагінальної ділянки. |
| Рідкісні |
Гінекомастія, галакторея, аменорея, пріапізм. |
|
Психічні розлади
|
Часті |
Безсоння, депресія, нервозність, патологічні сновидіння, тривога, зниження лібідо. |
| Нечасті |
Апатія, кошмари, посилене лібідо, стани сплутаності. |
Існують повідомлення про рідкісні випадки пролонгації QT, шлуночкових аритмій – фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії, Torsade de Pointes і раптової смерті при застосуванні лікарських засобів, що належать до терапевтичного класу антипсихотиків, в тому числі зуклопентиксолу.
Раптове припинення застосування зуклопентиксолу може спричинити симптоми відміни, найбільш частими з яких є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгії, парестезії, безсоння, неспокій, тривога та збудження. Пацієнти також можуть відчувати запаморочення, перемінні відчуття тепла або холоду та тремор. Симптоми звичайно починаються протягом 1-4 днів після припинення та зменшуються протягом 7-14 днів.
Передозування.
Завдяки лікарській формі випадки передозування малоймовірні.
Симптоми: сонливість, кома, гіпо- або гіпертермія, екстра пірамідні симптоми, судоми, шок. Повідомляється про зміни в ЕКГ, QT-пролонгації, аритмії типу Torsade de Pointes, шлуночкові аритмії, зупинки серця у випадках призначення надвисоких доз препарату одночасно з препаратами, що впливають на роботу серця.
Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Слід вживати заходів щодо підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної систем. Не слід застосовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна купірувати діазепамом, а екстра пірамідні симптоми – біпериденом.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Клопіксол-Акуфаз не призначають у період вагітності. За призначенням лікаря застосовують тільки у випадках, якщо очікувана користь для пацієнтки не перевищує теоретичного ризику для плода. У новонароджених, матері яких застосовували нейролептики на пізніх стадіях вагітності, можуть проявлятися симптоми інтоксикації, такі як апатичність, тремор і гіперзбудливість, що зумовлює низьку оцінку за шкалою Апгар.
Зуклопентиксол виявляється у грудному молоці в низьких концентраціях, його вплив на немовля при застосуванні терапевтичних доз є мало імовірним. Доза, яку отримує немовля з молоком, складає приблизно 1 % від материнської щоденної дози, пов’язаної з масою тіла
(в мг/кг). Годувати груддю можна в період лікування зуклопентиксолом, якщо це є клінічно важливим, але рекомендується нагляд лікаря за немовлям, особливо в перші чотири тижні після народження.
Діти.
Не рекомендується застосовувати дітям через відсутність клінічних даних.
Особливості застосування.
Імовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м’язова ригідність, порушення свідомості, дисфункція вегетативної нервової системи) існує при застосуванні будь-якого нейролептика. Ризик потенційно вищий при застосуванні кількох засобів. Летальні випадки виникають переважно у пацієнтів з наявним органічним синдромом, розумовою загальмованістю, зловживанням опіатами та алкоголем.
Лікування: припинення застосування нейролептиків, симптоматичні та загальні підтримуючі заходи. Можна застосовувати дантролен і бромокриптин.
Симптоми можуть спостерігатися протягом тижня або більше після припинення застосування пероральних форм та дещо довше після застосування депонованих форм препаратів.
Як і інші нейролептики, зуклопентиксолу ацетат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічними ураженнями мозку, судомами та прогресуючим захворюванням печінки.
Як і інші антипсихотичні препарати, зуклопентиксолу ацетат може змінювати потребу в інсуліні та толерантність до глюкози, що потребує корекції антидіабетичної терапії у хворих на діабет.
При застосуванні деяких атипових антипсихотичних препаратів у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях серед пацієнтів з деменцією спостерігали підвищення ризику цереброваскулярних порушень приблизно втричі. Механізм цього підвищеного ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотичних препаратів та інших груп пацієнтів. Зуклопентиксолу ацетат необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів із факторами ризику інсульту.
Так само, як і інші засоби, що належать до терапевтичного класу антипсихотичних препаратів, зуклопентиксолу ацетат може призвести до подовження інтервалу QT. Існуюча пролонгація інтервалу QT може підвищити ризик злоякісних аритмій. Тому зуклопентиксолу ацетат необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з підозрою на гіпокаліємію, гіпомагніємію або генетичною схильністю до таких станів, а також пацієнтам з серцево-судинними хворобами в анамнезі, наприклад, подовженим інтервалом QT, значною брадикардією (<50 уд/хв.), нещодавнім інфарктом міокарда, некомпенсованою серцевою недостатністю або серцевою аритмією. Слід уникати одночасного лікування іншими антипсихотичними препаратами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Клопіксол-Акуфаз є седативним засобом. Пацієнти, яким призначені психотропні лікарські засоби, можуть відчувати деяке зниження загальної уваги та концентрації. Їх необхідно попередити про можливість впливу лікування на здатність керувати авто транспортом або працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.
Комбінації, які потребують застережень при застосуванні
Клопіксол-Акуфаз може підсилювати седативну дію алкоголю, барбітуратів та інших інгібіторів центральної нервової системи.
Нейролептики можуть посилювати або зменшувати ефект антигіпертензивних засобів; антигіпертензивний ефект гуанетидину і подібних препаратів зменшується.
Сумісне застосування нейролептиків та літію збільшує ризик нейротоксичності.
Трициклічні антидепресанти і нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного.
Клопіксол-Акуфаз може знижувати ефект леводопи та інших адренергічних засобів.
Комбінація з метоклопрамідом і піперазин ом підвищує ризик розвитку екстра пірамідних симптомів.
Оскільки зуклопентиксол частково метаболізується CYP2D6, сумісне застосування препаратів, які здатні пригнічувати цей фермент, може гальмувати виведення зуклопентиксолу.
Збільшення інтервалу QT, пов’язане із застосуванням антипсихотичних засобів, може загостритись під час сумісного застосування з іншими засобами, здатними значно подовжувати QT інтервал. Слід уникати комбінації таких засобів. Відповідно, класи включають:
Клас Іа і ІІІ анти аритмічних засобів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід).
Деякі антипсихотичні засоби (наприклад, тіоридазин).
Деякі антибіотики-макроліди (наприклад, еритроміцин).
Деякі антигістамінні засоби (наприклад, терфенадин, астемізол).
Деякі антибіотики-хінолони (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин).
Перелік, наведений вище, неповний, слід уникати комбінації з іншими окремими препаратами, які здатні значно подовжувати QT інтервал (наприклад, цисаприд, літій).
Засоби, які змінюють електролітний баланс, наприклад, тіазидні діуретики (гіпокаліємія) і засоби, які підвищують концентрацію зуклопентиксолу ацетату, також необхідно застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик пролонгації інтервалу QT і злоякісних аритмій.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Зуклопентиксол є нейролептиком з групи тіоксантену.
Антипсихотичний ефект нейролептиків пов’язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також можливим залученням блокади 5НТ-рецепторів. In vitro зуклопентиксол має високу спорідненість до обох дофамінових D1 і D2 рецепторів, α1-адренорецепторів і 5НТ2 рецепторів, але не має спорідненості до холінергічних мускаринових рецепторів. Він має слабку спорідненість до гіста мінових (Н1) рецепторів і не має блокуючої дії на α2-адренорецептори.
Як і більшість інших нейролептиків, зуклопентиксол підвищує сироватковий рівень пролактину.
Виражений ефект настає на 4-й годині після парентерального застосування олійного розчину зуклопентиксолу ацетату. Дещо більш значний ефект спостерігається в період від однієї до трьох діб після ін’єкції. Протягом наступних днів ефект стрімко зменшується.
Клінічна ефективність
Клопіксол-Акуфаз використовується для початкового лікування гострих психозів, манії та загострень хронічних психозів. Одноразова ін’єкція препарату Клопіксол-Акуфаз забезпечує виражене та швидке послаблення психотичних симптомів. Дія препарату триває від 2 до 3 днів і зазвичай достатньо однієї чи двох ін’єкцій для досягнення бажаного ефекту, після чого можливий перехід на лікування пероральними або депонованими формами. Крім вираженої редукції або повної елімінації ядерних симптомів шизофренії, таких як галюцинації, манія та порушене мислення, зуклопентиксол ефективно зменшує супутні симптоми, такі як ворожість, підозрілість, тривога і агресивність.
Клопіксол-Акуфаз чинить транзиторний дозозалежний седативний ефект. Така початкова седація зазвичай сприятлива в початковій фазі психозу, оскільки заспокоює пацієнта до того, як встановлюється антипсихотичний ефект. Неспецифічна седація розвивається швидко після ін’єкції, стає вираженою за 2 години, досягає максимуму через 8 годин, після чого значно зменшується і залишається слабкою, незважаючи на повторні ін’єкції.
Клопіксол-Акуфаз призначений для лікування психотичних хворих з ажитацією, неспокоєм, ворожістю або агресією.
Фармакокінетика.
Після ін’єкції зуклопентиксолу ацетат зазнає ферментативного розщеплення на активний компонент зуклопентиксол і оцтову кислоту. Період напів виведення Клопіксолу-Акуфаз після внутрішньом‘язової ін’єкції складає приблизно 32 години (відображає вивільнення з депо). Максимальна концентрація зуклопентиксолу в сироватці крові досягається через 24-48 годин (в середньому через 36 годин) після ін’єкції. Період полу виведення (Т1/2β) зуклопентиксолу становить приблизно 20 годин і системний кліренс (Cls) – приблизно 0,86 л/хв. Зв’язування з протеїнами плазми – приблизно 98-99 %. Зуклопентиксол у незначних кількостях проходить плацентарний бар’єр і у невеликих кількостях виділяється в грудне молоко. Метаболіти не мають нейролептичної активності та виводяться головним чином з калом і частково – із сечею (10 %).
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, жовтуватого кольору олійний розчин майже вільний від механічних включень;
Несумісність. Клопіксол-Акуфаз не можна змішувати з депонованими формами, які містять кунжутну олію, оскільки їх суміш змінює фармакокінетичні властивості цих засобів.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище +25°С.
Упаковка. 10 ампул по 1мл у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Х. Лундбек А/С (H. Lundbeck A/S). Источник
Місцезнаходження. Oттіліавей 9, 2500, Копенгаген-Валбі, Данія.