ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГРИПОЦИТРОН-ЗДОРОВ’Я
(GRIPOCITRONUM-ZDOROVYE )
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: суміш гранул і порошку рожевувато-оранжевого і білого кольору, з фруктовим запахом;
склад: 2,2 порошку містять парацетамол (у перерахунку на 100% речовину) – 0,5 г, феніраміну малеат – 0,02 г, фенілефринугідро хлорид – 0,01 г, кислоту аскорбінову – 0,05г;
допоміжні речовини: сорбітол, кислота лимонна везводна, аспартам, цукор молочний, натрію цитрат, кислота янтарна, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний, ароматизатор апельсиновий, барвник.
Форма випуску. Порошок для приготування розчину для перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02В Е 51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Жарознижувальний, знеболювальний, протизапальний, антиконгестивний, проти алергійний засіб. Механізм дії основної діючої речовини препарату - парацетамолу зумовлений інгібіюванням синтезупростагландинів та інших медіаторів болю та запалення переважно у центральній нервовій системі. Фенілефрин - a-адреноміметик виявляє судинозвужувальну дію, сприяючи усуненню набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і придаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі і нормалізації носового дихання. Феніраміну малеат – блокатор Н1-рецепторів гістамінувиявляє проти алергічну дію, зменшує судино-тканинну проникність слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, усуває свербіж в очах і носі. Аскорбінова кислота має антиоксидантні властивості, підвищує резистентність організму до застудних захворювань.
Фармакокінетика. Парацетамол швидко і практично повністю всмоктується зшлунково-кишкового тракту, переважно верхніх відділів кишечнику. Зв’язування збілками плазми становить 25%. Метаболізується в печінці з утвореннямглюкуроніду і сульфату. Виводиться нирками, в основному, у вигляді метаболітів, менше 5% екскретується в незмінному вигляді. Феніраміну малеат всмоктується вшлунково-кишкового тракту, потрапляючи у кров. Виведення препарату здійснюється в основному нирками. Близько 22,6% феніраміну виводиться із сечею, не підлягаючи біо трансформації. При прийомі препарату у добовій дозі 37 мг близько 25% його виводиться у незміненому вигляді; близько 26% - у вигляді N-дисмонометилфеніраміну;0,5% - у вигляді N-дисдиметилфеніраміну; близько 49% - у вигляді нез’ясованихметаболітів. Фенілефрин при внутрішньому прийомі погано всмоктується зшлунково-кишкового тракту, характеризується низькою біодоступністю. Підлягаєбіо трансформації за участі моноамін оксидази у стінці кишечнику, а такожпре системному метаболізму в печінці. Аскорбінова кислота добре всмоктується зтонкого кишечнику, легко проникає в лейкоцити, тромбоцити, далі - у всі тканини. Біодоступність становить близько 70%. Зв’язування з білками плазми -24%. Метаболізується переважно в печінці. Виводиться у вигляді метаболітів ічастково у незміненому вигляді, в основному нирками із сечею, а також з фекаліями, потом, грудним молоком.
Показання для застосування. Лікування симптомів гострих респіраторних, застудних захворювань, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, головним болем, набряком слизової оболонки носу (ринітом), а також алергічний риніт, рино фарингіт.
Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим і дітям старше 12років по 1 пакету 2-3 рази на добу; дітям від 6 до 12 років – по 1/3-1/2 пакету 2-3 рази на добу. Вміст пакету розчиняють у 100 мл теплої води для пиття безпосередньо перед вживанням.
Курс лікування – до 5-7 днів.
Побічна дія. Сухість слизових оболонок, порушення акомодації, розлади сечовипускання, сонливість, підсилення серцебиття, порушення сну, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка).
Протипоказання. Виражені порушення функції печінки та нирок, дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, закрито кутоваглаукома, гіпертрофія передміхурової залози, тяжка артеріальна гіпертонія, шлуночкова тахікардія, схильність до ангіоспазмів, вагітність, період лактації, вік до 6 років, підвищена чутливість до компонентів препарату.
Передозування. При перевищенні рекомендованих доз може спостерігатися гепатотоксична дія, шлуночкова екстрасистолія; у поодиноких випадках – тромбоцит опенія, гемолітична анемія. Симптоми при передозуванні: нудота, блювання, анорексія, болі у животі, підсилення потовиділення, відчуття важкості у голові і кінцівках, підвищення артеріального тиску. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія. Антидот парацетамолу – ацетил цистеїн.
Особливості застосування. Препарат застосовують з обережністю для лікування уосіб, схильних до підвищення артеріального тиску, а також із захворюваннями печінки. Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, швидких психічних та рухових реакцій (керування транспортними засобами та ін.).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат підсилює ефект депресантів центральної нервової системи. При одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, рифампіцину, а також при вживанні алкоголю значно підвищується ризик гепатотоксичної дії. Тривалий прийом проти судомних засобів може знизити ефективність парацетамолу. Одночасне застосування з кортикостероїдами підвищує ризик розвитку глаукоми у генетично схильних хворих.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному длядітей місці. Источник
Термін придатності- 2 роки.