ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕМЕТРОН
(EMETRON)
Склад.
Діюча речовина: ондансетрон;
1 таблетка мітить 8 мг ондансетрону;
допоміжні речовини:
ядро таблетки: кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; тальк; крохмаль преже латинізований, целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний; лактоза безводна;
оболонка: кремнію діоксид колоїдний безводний; заліза оксид жовтий (E172); титану діоксид (E171); макрогол 6000; сепіфілм 003.
Лікарська форма: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Проти блювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Код АТС А 04АА 01.
Клінічні характеристики.
Показання. Нудота і блювання, спричинені застосуванням цитостатичної хіміотерапії або радіотерапії, а також для профілактики і лікування після операційної нудоти й блювання.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату. Період вагітності і годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Лікування цитостатиками і радіотерапією
Дорослі.
Дозування залежить від еметогенного потенціалу цитостатичної терапії лікування та радіотерапії.
Еметогенна цитостатична терапія та радіотерапія
Рекомендована пероральна доза 8 мг за 1-2 години до початку лікування, потім 8 мг через 12.
У випадку високоеметогенной хіміотерапії (наприклад: великі дози цисплатину) рекомендується внутрішньо венне застосування ондансетрону.
Для профілактики запізнілого блювання, яке проявляється після перших 24 годин, як у випадку високо-, так і помірноеметогенного лікування рекомендується застосовувати перорально два рази по 8 мг на добу протягом 5 днів.
Похилий вік.
Немає необхідності в зміні дозування.
Діти.
Дітям з площею поверхні тіла > 1,2 м2 рекомендоване призначення внутрішньо венної ін’єкції в початковій дозі 8 мг безпосередньо перед хіміотерапією з подальшим застосуванням таблеток Еметрон в дозі 8 мг кожні 12 годин. Пероральне застосування таблеток Еметрон в дозі 8 мг 2 рази на добу необхідно продовжити терміном до 5 діб після завершення курсу лікування.
Після операційні нудота і блювання
Дорослі.
Для запобігання після операційній нудоті і блюванню у дорослих рекомендується одноразова перорально доза 16 мг за 1 годину до початку введення анестезії. Для усунення нудоти, що з'явилася, і блювання рекомендується застосування ін'єкцій.
Діти.
Для запобігання після операційній нудоті й блюванню рекомендується внутрішньо венне застосування ондансетрону. Існує мало даних про безпечне застосування препарату в дитячому віці до двох років.
Літній вік.
Немає необхідності в зміні дозування.
Хворі з порушенням функції нирок та печінки.
У випадку порушення функції нирок немає необхідності змінювати звичайну частоту і дозування препарату.
У випадку ураження печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а час напіврозпаду в плазмі зростає, тому максимальну дозу препарату необхідно зменшити до 8 мг на добу.
Побічні реакції.
| Органи та системи |
Частота проявів |
Клінічні прояви |
| З боку імунної системи |
Рідко (≥1/10,000, <1/1,000) |
Реакції гіпер чутливості негайного типу (включаючи анафілаксію) |
| З боку нервової системи |
Дуже часто (≥1/10) |
Головний біль |
|
Не часто (≥1/1,000, <1/100) |
Екстра пірамідні розлади, як окуло моторний криз/дистонічні реакції (залишкові клінічні явища не доведені), напади судом |
| З боку серця |
Не часто (≥1/1,000, <1/100) |
Біль у грудній клітці (без, або з депресією інтервалу ST), аритмія, брадикардія |
| З боку судинної системи |
Часто (≥1/100, <1/10) |
Відчуття тепла або почервоніння, припливи |
|
Не часто (≥1/1,000, <1/100) |
Артеріальна гіпотензія |
| З боку легеневої системи, грудної клітки і середостіння |
Не часто (≥1/1,000, <1/100) |
Гикавка |
| З боку системи травлення |
Не часто (≥1/1,000, <1/100) |
Запор (ондансетрон збільшує час проходження калу через товстий кишечник) |
| З боку захворювання печінки та жовчних шляхів |
Часто (≥1/100, <1/10) |
Транзиторне безсимптомне збільшення трансаміназ в сироватці крові, як правило у пацієнтів, що отримують терапію цисплатином. |
Передозування.
Нині немає достатнього досвіду щодо передозування. В переважній більшості випадків симптоми подібні перерахованим вище побічні реакції. Ондансетрон не має антидоту, тому
при передозуванні препарату треба проводити симптоматичну і підтримуючу терапію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Згідно з дослідженнями на тваринах ондансетрон не має тератогенної дії. Внаслідок відсутності даних тератогенності у людини, під час вагітності (особливо в першому триместрі) препарат не слід застосовувати. Ондансетрон виділяється в материнське молоко, тому під час застосування препарату годування груддю треба припинити.
Діти
Препарат можна застосовувати дітям. Призначення препарату у формі таблеток можливо дітям з площею поверхні тіла > 1,2 м2. Для запобігання після операційній нудоті й блюванню рекомендується внутрішньо венне застосування препарату.
Особливості застосування.
У деяких хворих, які мали підвищену чутливість до інших селективних антагоністів 5-НТ3 рецепторів, ондансетрон також спричиняв реакцію гіпер чутливості.
Ондансетрон подовжує час проходження калу через товстий кишечник, тому хворі із симптомами під гострої непрохідності кишечнику мають перебувати під наглядом після застосування ондансетрону.
Дуже рідко, головним чином при внутрішньо венному застосуванні Еметрону можливі тимчасові зміни ЕКГ, що включають подовження інтервалу QT.
При непереносимості лактози слід взяти до уваги, що кожна таблетка містить - 118,5 мг лактози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Згідно з результатами психомоторних тестів ондансетрон не чинить впливу на вищезгадані здібності і не спричиняє седативного ефекту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.
Немає доказів того, що ондансетрон індукує або блокує метаболізм інших препаратів, які застосовуються одночасно з ним. За результатами специфічних досліджень він не вступає у взаємодію з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, трамадолом і пропофолом.
Ондансетрон метаболізується в печінці ферментами системи цитохрому Р450 (CYP3A4, CYP2D6 і CYP1A2). Внаслідок різноманітності метаболізуючих ондансетрон ферментів, інгібування або зменшення активності одного з них (напр.: при відсутності ферменту CYP2D6 генетичного походження) як правило, компенсується іншими ферментами, тому повний кліренс ондансетрону, а також необхідна його доза майже не змінюється або змінюється мінімально.
Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин: у хворих, які приймали індуктор CYP3A4 (напр.: фенітоїн, карбамазепін і рифампіцин), відбуваось збільшення кліренсу ондансерону, а рівень його в крові знижувався.
Трамадол: результати досліджень на обмеженій кількості хворих вказують на те, що ондансетрон може знижувати знеболюючу дію трамадолу.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ондансетрон є антагоністом рецепторів (5-НТ3) високої селективності. Точний механізм дії ослаблення ним нудоти й блювання невідомий. Препарати цитостатичної хіміотерапії та радіотерапія можуть спричиняти збільшення рівня серотоніну в тонкому кишечнику, який за допомогою активації вагусних аферентних волокон, які містять рецептори 5-НТ3, спричиняють рефлекторне блювання. Ондансетрон перешкоджає виникненню цього рефлексу. Збудження аферентних волокон блукаючого нерва може збільшити рівень серотоніну в ділянці area postrema, що знаходиться в нижній частині четвертого мозкового шлуночка, що спричиняє блювання з допомогою рецепторів 5-НТ3. Ондансетрон запобігає спричиненню блювотного рефлексу завдяки своїй антагоністичній дії на рецептори 5-НТ3, що знаходяться в нейронах як периферичної, так і центральної нервової системи. Механізм дії подібний до такого у запобіганні або лікуванні нудоти і блювання в після операційному періоді, та спричинених цитостатиками. Ондансетрон не впливає на рівень пролактину в плазмі.
Фармакокінетичні властивості.
Після перорального застосування ондансетрон повністю всмоктується шляхом пасивної абсорбції з шлунково-кишкового тракту і піддається первинному («first pass») метаболізму. Приблизно через 1,5 години після введення дози концентрація в плазмі досягає максимуму. Дози, що перевищують 8 мг, збільшують системну експозицію ондансетрону більшою мірою, ніж розділені пропорційно. Це може бути ознакою редукції первинного метаболізму при великих пероральних дозах.
Біодоступність препарату при вживанні їжі трохи вища, але антациди не чинять впливу на біодоступність.
Розподіл ондансетрону при пероральному, внутрішньом'язовому або внутрішньо венному застосуванні однаковий, термінальний час напів виведення становить приблизно 3 години, об'єм розподілу в рівноважному стані («steady state») майже 140 літрів.
Ступінь зв'язування з білками плазми приблизно 70-76%. Ондансетрон виводиться з системного кровообігу шляхом множинного ферментного метаболізму, в першу чергу в печінці. Менше 5 % засвоєної дози виводиться з організму з сечею у незміненому вигляді. Відсутність ферменту CYP2D6 (поліморфізм по розщепленню дебризоквіну) не впливає на фармакокінетику ондансетрону. Фармакокінетичні властивості ондансетрону не змінюються при повторному введенні. Під час досліджень, проведених на здорових літніх добровольцях, біодоступність перорального ондансетрону і час напіврозпаду були, клінічно незначно, підвищені у зв'язку з літнім віком.
Розподіл ондансетрону може мати статеву різницю. У жінок всмоктування пероральної дози відбувалося швидше і в більшому ступені, а системний кліренс і об'єм розподілу були меншими.
У дослідженні ефективності ондансетрону у дітей, проведеному за участю 21 дитини, у віці від 3 до 12 років, яким було виконане заплановане хірургічне втручання під наркозом, після одноразової внутрішньо венної дози (2 мг у 3-7-річних і 4 мг у 8-12-річних) абсолютні значення кліренсу та об'єму розподілу ондансетрону зменшилися. Величина зміни залежала від віку, кліренс коливався між 300 мл/хв (у 12-річних) і 100 мл/хв (у 3-річних). Обсяг розподілу був 75 л у 12-річних і 17 л у 3-річних дітей. Дозування, обчислені на основі маси тіла (0,1 мг/кг, максимум 4 мг) урівноважує ці відмінності і ефективно нормалізує системну експозицію ондансетроном у дітей.
У хворих з помірно вираженою недостатністю функції нирок (кліренс креатині ну 15-60 мл/хв) як системний кліренс, так і обсяг розподілу зменшений, що веде до невеликого, клінічно не значного збільшення елімінаційного періоду напів виведення (5,4 години). У дослідженні, проведеному на хворих з тяжкою нирковою недостатністю, які мають потребу у систематичному гемодіалізі (досліджувався час між процедурами гемодіалізу), фармакокінетика ондансетрону залишалася практично незміненою. У хворих з тяжкою печінковою недостатністю, системний кліренс ондансетрону значно зменшувався так, що елімінаційний період напів виведення збільшувався (15-32 години), і внаслідок зменшення метаболізму пероральна біодоступність становила майже 100 %.
Фармакологічні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору, з гравіруванням «8» на одному боці та «RG» - на другому.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30 ° С.
Упаковка.
10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; 1 блістер у картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ВАТ «Гедеон Ріхтер», Будапешт-Угорщина.
Місцезнаходження. Источник
Угорщина, 1103 Будапешт, вул. Демреї, 19-21.